Рішення

від 27.07.2022 по справі 760/6834/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6834/19 2/760/3725/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

06.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва житлово-експлуатаційної дільниці № 904 матеріальну шкоду у розмірі 33 007,00 грн., завдану позивачу внаслідок залиття квартири;

- стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва» експлуатаційної дiльницi № 904 витрати пов`язані з проведенням звіту про оцінку розміру матеріального збитку у сумі 2 635,00 грн.;

- стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва» житлово-експлуатаційної дiльницi № 904 витрати пов`язані з проведенням мікологічного дослідження у сумі 804,02 грн.:

- стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва житлово-експлуатаційної дільниці № 904 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.;

- стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва житлово-експлуатаційної дільниці № 904 судовий збір у сумі 768,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що є співвласником квартири АДРЕСА_1 , про що свiдчить свідоцтво про право власності на житло, видане 02 квітня 2007 року відділом приватизації державного житла Солом`янської районної у місті Києвi державної адміністрації.

04 листопада 2018 року сталося пошкодження стояка холодноi води в перекриттi квартир 32 та 28 , що знаходяться на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» житлово-експлуатаційна дiльниця № 904, в результаті чого було залито його квартиру.

12 листопада 2018 року Керуючою компанією було складено акт про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), в якому вказано, що причиною залиття є пошкодження стояка холодної води в перекритті квартир 32 та 28 , внаслідок чого сталося залиття його квартири.

Позивач вказує, що внаслідок залиття квартири значних пошкоджень зазнали стеля, стіни підлога, про що вказується у вищезазначеному акті про залиття.

Вiдповiдно до звіту про оцінку розміру матеріального збитку, матерiальнi збитки завданi квартирi АДРЕСА_1 , з урахуванням фізичного зносу квартири становлять 33 007,00 грн.

Вказує, що при проведенні мікологічного дослідження були виявлені гриби, що є активними деструкторами матеріалів, а також можуть викликати алергічні реакції у людей, ураження шкіри, волосся, отруєння мікотоксинами, які легко можуть розноситись по приміщенню з повітряними потоками, рекомендовано провести антисептичну обробку приміщення.

Таким чином, у зв`язку з неможливістю проживати у своїй квартирі та заподіянням незручностей його родичам, викликаних проживанням тривалого часу у їх приміщенні ним, його матір`ю та домашніми тваринами, позивач вважає, що крім матеріальної шкоди, йому було завдано також моральну шкоду, в зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

06.03.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження судді Солом`янського районного суду м.Києва Усатовій І.А.

Ухвалою суду від 30.09.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

21.11.2019 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідач просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначає, що залиття квартири АДРЕСА_1 виникло з вище розташованої квартири №32 внаслідок пошкодження стояка холодного водопостачання у зв`язку з тривалим терміном експлуатації. При цьому, позивач жодного разу не звертався до обслуговуючої організації щодо заміни стояка холодного водопостачання у зв`язку з тривалим терміном експлуатації.

Вказує, що позивач не надав будь-яких доказів факту заподіяння йому моральної шкоди.

Окрім того, наявний в матеріалах справи висновок про вартість завданої матеріальної шкоди складений без участі представника відповідача, що, на його думку, сприяло порушенню прав та проведенню упередженої експертизи.

Також зазначає, що позивачем надано свідоцтво про право власності на житло від 02.04.2007, з якого вбачається, що позивач є співвласником зазначеної квартири, а таму розрахунок завданої матеріальної шкоди визначено з порушенням, оскільки позивачу належить лише частина квартири.

Ухвалою суду від 10.03.2020 справа була призначена до розгляду з викликом сторін.

У судове засідання 08.07.2022 сторони не з`явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд до відома не поставили.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наданi докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності від 02.04.2007 № НОМЕР_1 .

24.04.2018 відбулося залиття вказаної вище квартири позивача.

Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) , складеного 12.11.2018 комісією житлово-експлуатаційної комісії №904 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району», у кв. АДРЕСА_1 в результаті обстеження квартири виявлено:

- в кухнi на стелi вологi плями жовтого кольору, водоемульсійне пофарбування - 1,5 м кв.;

- в кімнаті на стелі вологi плями жовтого кольору, водоемульсійне пофарбування - 1,5 м кв.;

- в кімнаті на стiнi вологі плями жовтого кольору, пошкоджені шпалери - 3,0 м кв.;

- в кімнаті пошкоджена підлога ламінат - 17 м кв.

Причиною залиття, аварії, що трапилась вказано, пошкодження стояка холодної води в перекритті квартир №32 та №28 .

На підтвердження своїх доводів щодо розміру завданої майнової шкоди, позивач надав суду звіт про оцінку розміру матеріального збитку, заподіяного квартирі АДРЕСА_1 , від 22.02.2019 складеного ТОВ «Аелєкон».

З наданого суду звіту вбачається, що розмір матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 , з урахуванням фізичного зносу становить 33 007 грн..

З наданого суду сертифікату протоколу №0063 мікологічного дослідження від 20.02.2019, складеного ТОВ «Центральна біохімічна лабораторія» вбачається, що виявлені гриби, що є активними деструкторами матеріалів, а також можуть викликати алергічні реакції у людей, ураження шкіри, волосся, отруєння мікотоксинами, які легко можуть розноситись по приміщенню з повітряними потоками, рекомендовано провести антисептичну обробку приміщення.

Згідно рахунку-фактури №СФ-00206/19 від 25.01.2019, акту приймання-передачі робіт з незалежної оцінки від 26.02.2019, дублікату квитанції №0.0.1251613179.1 від 26.01.2019, вартість робіт з незалежної оцінки збиту становить 2635,00 грн.

Згідно рахунку-фактури №СФ-0000048 від 25.01.2019, платіжного доручення №Р24А552645140А91289 від 31.01.2019, вартість робіт з проведення мікологічного дослідження становить 804,02 грн.

Будь-яких доказів на спростування висновку про оцінку розміру матеріального збитку, заподіяного квартирі №28 стороною відповідача суду не надано.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.ст. 356, 357 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З цього випливає, що обов`язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, а на відповідача - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг. Виконавець зобов`язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач, крім іншого, зобов`язаний: утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» випливає, що балансоутримувач будинку - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Типовим переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 встановлено, що до складу цих послуг належать, зокрема, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло- гарячого холодного водопостачання водовідведення і зливної каналізації та поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків.

У відповідності до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків споруд, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150 та Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, технічне обслуговування жилих будинків, крім іншого, є комплексом робіт, спрямованих на підтримку справності та роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових (загальних, профілактичних) та позапланових оглядів.

Згідно Листа Державного комітету України з будівництва та архітектури за № 7/7-401 від 30.04.2003, поточний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може врахувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об`єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію). У вказаному листі визначено також, що капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнань будівель в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта.

Роботи по заміні труб відносяться до робіт капітального характеру які не враховуються у тарифах на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Згідно з Житловим кодексом Української РСР фінансування капітального ремонту житлового фонду здійснюється за рахунок його власника а саме: в будинках комунальної власності - за рахунок місцевого бюджету; в будинках державної власності - за рахунок коштів підприємства установи організації, яким належить цей будинок; у будинках житлово-будівельних кооперативів - за рахунок коштів кооперативу; в будинках громадського житлового фонду - за рахунок коштів власників фонду. Періодичність проведення ремонту по кожному виду будівель, враховуючи їх технічний стан, встановлюється для кожного регіону місцевими органами влади. Відповідно до п. 13 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 виконавець, зокрема, зобов`язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки. Тобто сантехнічні стояки у незалежності від того де вони розташовані у житловому приміщенні служать для обслуговування потреб усіх власників тому поточний ремонт та технічне обслуговування проводить виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за рахунок вартості цих послуг а капітальний ремонт - за рахунок власника будинку.

Отже, відповідно до вказаних положень саме житлово-експлуатуюча організація несе обов`язки по утриманню внутрішньо будинкових систем, а отже може нести відповідальність внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків.

Відтак твердження відповідача щодо бездіяльності позивача, що полягала у незверненні до обслуговуючої організації щодо заміни стояка холодного водопостачання у зв`язку з тривалим терміном експлуатації, є необґрунтованими.

Відповідно до ст..12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

При цьому, суд зазначає, що в даному випадку, проведення оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності не передбачає обов`язкової присутності житлово-експлуатуюча організація, внаслідок неналежного виконання якою своїх обов`язків, сталося затоплення, а тому твердження щодо порушення прав останньої при проведенні такої оцінки та складані звіту за відсутності її представника, а також щодо упередженого проведення оцінки, є безпідставними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наданого позивачем звіту про оцінку завданих збитків та відсутності вини у залитті квартири ОСОБА_1 .

При цьому, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системному аналізі положень чинного законодавства України, приходить до висновку, що залиття квартири позивача сталося з вини відповідача, розмір завданих залиттям квартири збитків становить 33007,00 грн., а тому, враховуючи розмір частки ОСОБА_1 у праві власності на квартиру, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 16503,50 грн.

Підлягає задоволенню також вимога позивача про стягнення витрат пов`язаних з проведенням оцінки розміру матеріального збитку у сумі 2 635,00 грн. та мікологічного дослідження у сумі 804,02 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, яку оцінює у 10 000 грн., посилаючись на те, що неправомірними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась у неможливістю проживати у своїй квартирі та заподіянні незручностей родичам, викликаних проживанням тривалий час разом з матір`ю та домашніми тваринами у їх житлі.

Норми ст. 23 ЦК України передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодження здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

З огляду на вищенаведене, суд також вважає, що позивачем частково обґрунтовано вимогу про стягнення моральної шкоди, та, з урахуванням розміру частки ОСОБА_1 у праві власності на квартиру, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі « Гарсія Руїз проти Іспанії », від 22 лютого 2007 року в справі « Красуля проти Росії », від 5 травня 2011 року в справі « Ільяді проти Росії », від 28 жовтня 2010 року в справі « Трофимчук проти України », від 09 грудня 1994 року в справі « Хіро Балані проти Іспанії », від 01 липня 2003 року в справі « Суомінен проти Фінляндії », від 07 червня 2008 року в справі « Мелтекс ЛТД ( MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян ( MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії » ) свідчить, що право на мотивоване ( обґрунтоване ) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи, що відповідач своїм правом подати до суду відзив на позовну заяву та спростувати доводи позивача не скористався, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення підлягає частковому задоволенню.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, як, зокрема, розподіл між сторонами судових витрат (ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, пов`язані із проведенням експертизи (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову (ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України).

З огляду на наведені норми, а також враховуючи вимоги ст. 137, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, докази понесення судових витрат, надані стороною позивача, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн., з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 230,52 грн.

Суд, керуючись статтями 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 102, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (адреса: 03124, м.Київ, вул. Гавела Вацлава, 23А, ЄДРПОУ: 39826130) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 16503,50 грн., витрати пов`язані з проведенням звіту про оцінку розміру матеріального збитку у розмірі 2635,00 грн., витрати пов`язані з проведенням мікологічного дослідження у розмірі 804,02 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (адреса: 03124, м.Київ, вул. Гавела Вацлава, 23А, ЄДРПОУ: 39826130) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн..

Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (адреса: 03124, м.Київ, вул. Гавела Вацлава, 23А, ЄДРПОУ: 39826130) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 384,20 грн..

В іншій частині - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (адреса: 03124, м.Київ, вул. Гавела Вацлава, 23А, ЄДРПОУ: 39826130) на користь держави судовий збір у розмірі 230,52 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Усатова І.А.