Ухвала

від 11.03.2019 по справі 760/6834/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/4665/19

Справа №760/6834/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

11 березня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення, суддя -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 33 007 грн., витрати, пов`язані з проведенням звіту про оцінку розміру матеріального збитку у сумі 2635,00 грн., витрати, пов`язані з проведенням мікологічного дослідження у сумі 804,02 грн. та відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах визначено, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено майнову вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі та немайнову вимогу про стягнення моральної шкоди, що є самостійними об`єктами справляння судового збору.

Таким чином, за немайнову вимогу про стягнення моральної шкоди судовий збір має становити 768,40 грн., яку позивачу необхідно сплати за заявлену вимогу про стягнення моральної шкоди.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

на р/р №31218206026010, отримувач коштів УДК Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача- Казначейство України / ЕАП/, код отримувача - 899998.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, Де Жуффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеним, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: