Рішення

від 06.09.2022 по справі 215/58/22

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/58/22

2/215/1417/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Головко Д.В.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків,-

СУТЬ СПОРУ:

06.01.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» /далі ПрАТ/ про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`ю в розмірі 195000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що в період роботи в шкідливих умовах праці на ПрАТ ним отримано два хронічні професійні захворювання.

Зазначені хронічні професійні захворювання, відповідно до акту розслідування причин виникнення професійного захворювання від 16.05.2012 виникли з вини роботодавця.

Згідно довідки МСЕК від 17.07.2012, позивачу первинно з 18.06.2012 до 01.07.2013 встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 35% у зв`язку з профзахворюваннями та третя група інвалідності.

Згідно довідки МСЕК від 08.07.2021, позивачу повторно з 01.07.2021 безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 40% у зв`язку з профзахворюваннями.

Позивач вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні, позивачу важко виконувати будь-яку роботу, він відчуває загальну слабкість та постійний біль, обмежений у спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, що порушує його нормальні життєві зв`язки.

Представник позивача адвокат Карнаух Т.В. в судове засідання не з`явилась, надавши письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ за довіреністю в судове засідання не з`явилась, подала відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивач була попереджена про шкідливість умов праці, за роботу в шкідливих умовах, позивач отримувала пільги та компенсації, підвищену оплату праці та додаткові відпустки. Тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сама повинна дбати про свій стан здоров`я. Крім того, позивачем не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає розумності та справедливості, просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач відповідь на відзив не надав.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідившиписьмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 працював протягом 26 років 3 місяців на ПрАТ (а.с.4, 5).

Згідно акту розслідування причин виникнення професійного захворювання від 16.05.2012, позивачу встановлено два хронічні професійні захворювання (а.с.4-6).

Згідно довідки МСЕК від 17.07.2012, позивачу первинно з 18.06.2012 до 01.07.2013 встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 35% у зв`язку з профзахворюваннями та третя група інвалідності (а.с.7).

Згідно довідки МСЕК від 08.07.2021, позивачу повторно з 01.07.2021 безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 40% у зв`язку з профзахворюваннями (а.с.8).

Спірні правовідносини регулюються наступним законодавством:

З 01.04.2001 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_2 внаслідок отриманих ним професійних захворювань та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов`язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування причин виникнення професійного захворювання від 16.05.2012, встановлено два хронічні професійні захворювання, виробничими факторами, що спричинили захворювання є перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та недосконалість трудового процесу (а.с.4-6).

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів 14 років 5 місяців (а.с.4).

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995, з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди, суд враховує характер захворювань, пов`язаних з обмеженням в пересуванні та фізичних навантаженнях, їх незворотність, фізичних і моральних страждань позивача в зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках.

Відповідно до наслідків що наступили (а.с.7-24), позов слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ на користь позивача 90000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Підпунктами 14.1.180 п.14.1 ст.14 та п.18.1 ст.18 Податкового кодексу України встановлено, що роботодавець - податковий агент зобов`язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.

Згідно із пп.164.2.14, 164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платник податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. Таким чином стягнута моральна шкода в зв`язку із ушкодженням здоров`я та стійкою втратою працездатності, не є об`єктом оподаткування доходу платника податку, що зазначено також в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн. та на користь позивача понесені ним судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (а.с.31-35).

Керуючись ст.ст.10, 12, 43,49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268,273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 90000 /дев`яносто тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., а всього 95000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 992,40 грн. судового збору на користь держави.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне рішення складено 07.09.2022.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», адреса: 50079, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, Код ЄДРПОУ 00191023.

СУДДЯ: