Ухвала

від 07.09.2022 по справі 910/1518/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"08" вересня 2022 р. Справа№ 910/1518/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 (повний текст складено 09.08.2022)

у справі №910/1518/22 (суддя Шкурдова Л.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіменс Енергетика»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення»

про стягнення 3 688 449,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіменс Енергетика» 3 572 144 грн 82 коп. - заборгованість, 16 731 грн 14 коп. - 3% річних, 97 558 грн 24 коп. - пеня, 55 296 грн 51 коп. - витрати зі сплати судового збору. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді: Коротун О.М., Сулім В.В.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Частиною 2 статті 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 статті 4 названого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, розмір судового збору, який мав сплатити скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, становить 82 990, 11 грн. (55 326, 74 грн. х 150%).

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення», колегія суддів встановила, що скаржником не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Разом з тим, за змістом апеляційної скарги, скаржник просить надати додатковий проміжок часу на оплату судового збору, у зв`язку з тим, що на розрахункових рахунках відсутні грошові кошти взагалі, так як в умовах війни не було ніякої роботи.

Розглянувши клопотання скаржника про надання додаткового строку для оплати сплати судового збору, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, заявник у даній справі не відноситься Законом до осіб, яких суд може звільнити від сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення та розстрочення, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) (на яке також посилався скаржник у клопотанні про відстрочення сплати судового збору) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що ч. 2 статті 6 та ч. 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, до апеляційної скарги жодних доказів на підтвердження фінансового стану скаржником не надано, також апелянт не вказує конкретного додаткового строку для оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник є суб`єктом господарських правовідносин, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, є юридичною особою, що може отримувати грошові кошти з різних джерел, а тому має вживати всі заходи щоб забезпечувати можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами ГПК України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, щодо оплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення клопотання про надання додаткового строку для сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки скаржником не подано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому чинним законодавством порядку, апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 258 ГПК України, а відтак, підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.

Водночас колегія суддів зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» у задоволенні клопотання про надання додаткового строку для оплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/1518/22 залишити без руху.

3. Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 82 990,11 грн.

4. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення», що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

5. Копію ухвали надіслати скаржнику.

6. Відповідно до ч. 2 статті 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім