Рішення

від 11.09.2022 по справі 918/299/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/299/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання С. Коваль, розглянувши заяву представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б"

про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколами № 2 від 03.10.2019 та від 04.10.2019,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б" (відповідач) про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б" у частині встановлення суми внесків на управління (утримання) будинком у розмірі 2,90 грн за 1 кв.м загальної площі нежитлового приміщення, оформлених протоколами № 2 від 03.10.2019 та протоколом № 3 від 04.10.2019.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.08.2022 у справі № 918/299/22 у задоволені позову відмовлено.

15.08.2022 на адресу суду від представника відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою суду від 29.08.2022 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б" призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.09.2022.

У судове засідання 12.09.2022 представники сторін не з`явилися.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судом із матеріалів справи установлено, 16.06.2022 одночасно із поданням відзиву на позовну заяву відповідачем подано попередній розрахунок судових витрат, за яким розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становив 12 000,00 грн.

Як установлено судом із матеріалів справи, відповідача у цьому судовому провадженні представляв адвокат Кхатер Фаді Еліас, на підтвердження чого долучено договір про надання правової допомоги № 20-03-21/10 від 20.03.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю РН № 1931 від 18.12.2020, ордер на надання правничої правової допомоги ВК № 1015212 від 11.07.2022.

20.03.2021 між адвокатом Кхатер Фаді Еліас (Адвокат) та відповідачем (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за п. 1.1. якого Адвокат зобов`язується здійснити представництво Клієнта, що вказане в цьому договорі або в дорученні на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої (правової) допомоги (юридичних послуг) та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги Адвоката за цим договором полягає в тому, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього договору здійснити представництво (представити) Клієнта.

У дорученні від 10.06.2022 Клієнт просив при здійсненні представництва надати правову допомогу: надати консультації правового характеру, здійснити підготовку процесуальних документів, представництво прав та захист законних інтересів ОСББ "Перший промінь 7Б".

Пунктом. 2.1. договору передбачено, що Адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором, необхідні для належного виконання договору, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів від підприємств, установ, організацій, об`єднань та від громадян за їх згодою; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; представляти і захищати права, свободи та інтереси Клієнта у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

За п. 2.2. договору Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу, а саме: надати консультації правового характеру, здійснити підготовку процесуальних документів, представництво та захист прав і законних інтересів Клієнта.

Зокрема, Адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта, як захисник у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 2.3. договору).

Відповідно до 2.3.1. договору права Адвоката при здійсненні представництва Клієнта та здійснення захисту його прав та законних інтересів договором про надання правової допомоги не обмежуються.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 3.1. договору, та закінчується 31.12.2021, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання. Договір автоматично пролонгується на тих самих умовах та на той самий строк, якщо у тридцятиденний термін з дня закінчення цього договору, передбаченого п. 3.2. ,жодна із сторін не надішле письмове повідомлення на реквізити сторін про намір припинити цей договір. Якщо інше не передбачене цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (Розділ 3 договору).

10.08.2022 між сторонами підписано додаткову угоду до договору № 20-03-21/10 від 20.03.2021, у якій сторони погодили, що гонорар адвоката відповідно до доручення від 10.06.2022 (у справі № 918/299/22 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Перший Промінь 7Б про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) становить 500,00 грн за годину роботи адвоката (крім судових засідань). Гонорар адвоката, у разі його перебування в судовому засіданні до 30 хвилин, становить 250,00 грн, а у разі перебування адвоката в судовому засіданні до години - 500,00 грн. На виконання доручення Адвокат здійснив роботу, що відображена у додатку № 1 до цієї додаткової угоди. Клієнт здійснює 100 % оплату за надання правової допомоги в розмірі 4 500,00 грн без ПДВ. Наступі розрахунки розміру гонорару та витрат, пов`язаних з виконанням доручення від 10.06.2022 (щодо справи № 918/299/22), з урахування потреб для надання правничої допомоги та які Клієнт повинен буде сплатити Адвокату, в разі необхідності, будуть зафіксовані в формі додаткової угоди до договору №20-03-21/10 про надання правничої (правової) допомоги. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє до закінчення договору про надання правничої (правової) допомоги.

10.08.2022 між сторонами підписано акт, що є додатком № 1 до додаткової угоди від 10.08.2022, про те, що адвокат з 10.06.2022 по 10.08.2022 надав клієнту адвокатські послуги відповідно до умов договору № 20-03-21/10 про надання правничої (правової) допомоги, з урахуванням додаткової угоди від 10.08.2022, а клієнт прийняв надані послуги, вартість яких становить 4 500,00 грн (надання консультацій щодо позовних вимог, визначення правової позиції - 1 година - 500,00 грн, підготовка процесуальних документів - відзиву на позовну заяву - 6 годин - 3 000,00 грн, представництво у господарському суді 30 хв. - 250,00 грн, представництво у господарському суді - 1 год. 30 хв. - 1 500,00 грн).

Підписанням цього акту Клієнт підтверджує факт належного отримання послуг, жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу у цілому послуг Клієнт до Адвоката немає.

Цей Акт є підставою для розрахунків, порядок яких визначено у договорі № 20-03-21/10 про надання правничої (правової) допомоги.

Із фактичних обставин справи судом установлено, що адвокатом надано розрахунок витрат, пов`язаних з наданням послуг за договором про надання правової допомоги № 20-03-21/10 від 20.03.2021, на загальну суму 4 500,00 грн, акт, що є додатком № 1 до додаткової угоди від 10.08.2022, де деталізовано адвокатські послуги та їх вартість, також акт надання послуг від 10.08.2022, рахунок - фактуру від 10.08.2022 на суму 4 500,00 грн.

У підтвердження доказів перерахування позивачем адвокату гонорару надано платіжне доручення № 44 від 12.08.2022 на суму 4 500,00 грн.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

За ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 126 ГПК України).

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог вказаної частини суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте слід розділяти поняття зменшення судових витрат та розподіл судових витрат, у зв`язку з чим суд зазначає таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись вказаними нормами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене суд, ураховуючи доцільність понесених відповідачем витрат, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданої послуги, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача з огляду на таке.

У вказаній справі проведено два судових засідання, на яких адвокат був присутнім, представником відповідача підготовлена одна заява по суті справи - відзив (на семи арк.), клопотання про залишення без розгляду відповіді на відзив, заперечення щодо заяви про уточнення позовних вимог, заява про виправлення описки).

Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для відповідача, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що документально підтвердженими, справедливими, розумними та співмірними є витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові - на позивача.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, отже, судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 4 500,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б" (33023, м. Рівне, вул. Перший Промінь, 7Б, ідентифікаційний код 43269902) 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач (боржник): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач (стягувач): Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший Промінь 7Б" (33023, м. Рівне, вул. Перший Промінь, 7Б, ідентифікаційний код 43269902).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене та підписане 12.09.2022.

Суддя О.Андрійчук