Справа № 513/1138/21
Провадження № 2/513/91/22
Саратський районний суд Одеської області
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Парапіра М.П., представника служби у справах дітей Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, та Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області як органу опіки та піклування Байда Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Успенівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
29 листопада 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 23 квітня 2007 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 у Кривобалківській сільській раді Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області, актовий запис № 7. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З початку 2015 року, їх сімейне життя поступово стало погіршуватися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен з них мав різні погляди на сімейне життя. У серпні 2015 року позивачка змушена була звернутися до Саратського районного суду Одеської області з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина. 12 жовтня 2015 року рішенням Саратського районного суду Одеської області позов позивачки про розірвання шлюбу був задоволений, а також на її користь були стягнуті аліменти на утримання сина по 1000 гривень щомісячно, починаючи з 20 серпня 2015 року та до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2015 року і до теперішнього часу неповнолітній син проживає разом з нею і знаходиться на повному її утриманні і забезпеченні, вона сама виховує сина. Більше десяти років, ОСОБА_3 , як батько, ніякої турботи відносно сина не проявляє. Аліменти щомісячно не сплачує. Так, відповідно до розрахунку по аліментам, складеного державним виконавцем Саратського районного відділу державної виконавчої служби, станом на 01 вересня 2021 року заборгованість зі сплати аліментів у відповідача ОСОБА_3 , складає більше вісімдесяти тисяч гривень. Бувають такі випадки, коли дитина отримує від батька аліменти п`ять гривень на місяць. Як живе дитина, чим займається, який у нього стан здоров`я, батько зовсім не цікавиться. Усе, як матеріальне забезпечення, так і духовне виховання батько поклав на її плечі. Батько злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, дитина фактично проживає без будь якого батьківського догляду і виховання. На таких підставах у них с сином виникло бажання позбавити ОСОБА_3 батьківських прав. Своїм таким відношенням до сина, відповідач ОСОБА_3 не може в подальшому користуватися як батько, правами батьківства, встановленим законом. На даний час відповідач проживає з іншою сім`єю, виховує не рідну йому дитину, одягає, корме, проявляє турботу, а свою рідну дитину покинув.
Під час розгляду справи позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, та пояснила, що відповідач вів аморальний спосіб життя, чим ганьбив її і сина. Коли вони мешкали разом, вчиняв постійні сварки, зраджував її, ніде ніколи не працював, завжди сидів вдома. Коли ще син ходив до школи, батько тоді вже не цікавився його життям, батьківські збори ніколи не відвідував. Кричав на сина, мав намір вдарити його, але завжди вона заважала цьому. З 2020 року син навчається в академії. Батько ніякої допомоги не надає, аліменти не сплачує, речі не купує, не телефонує. Відповідач сказав їм, що в нього інша сім`я, і щоб вони залишили його в спокої. В неї є будинок в с. Крива Балка Білгород-Дністровського району, але він не придатний для проживання. Вона виїхала для того, щоб працювати і заробляти кошти на утримання сина. Наполягала на задоволенні позову, та просила позбавити відповідача батьківських прав.
Судом була з`ясована думка неповнолітнього ОСОБА_3 , який позов підтримав, та пояснив що рішення про позбавлення батька батьківських прав є його рішенням, про що він поросив маму особисто, щоб вона помогла йому з цим питанням, так як з настанням його повноліття, він не хоче бути йому чимось зобов`язаний в рамках закону. Батько не проявляє ніякої уваги та турботи, не цікавиться його життям, здоров`ям, не телефонує. Повністю усім необхідним забезпечує його мама. Він навчається у вищому навчальному закладі, але за навчання вони не сплачують кошти, оскільки він навчається на бюджеті. Він не спілкується з батьком приблизно з 2015 - 2016 року, до того часу, в них також ніякого особливого спілкування не було. Батько міг накричати на нього, мав намір вдарити, але до цього не доходило. Як такого фізичного насилля зі сторони батька не було. Батько аліменти не сплачує, особисто йому кошти не надає. Останній раз він бачив батька в 2020 році, він приїздив до них, і тільки для того, щоб з`ясувати питання щодо аліментів, він сказав що нічого сплачувати не буде. Просив суд позов задовольнити, оскільки він взагалі не вважає відповідача своїм батьком.
Представник служби у справах дітей Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, та Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як органу опіки та піклування, у судовому засіданні підтримала позов та вказала, що батько життям дитини не цікавиться, участі у вихованні не приймає, дитиною займається виключно мати, також вказала, що будинок в с.Крива Балка знаходиться у непридатному стані для проживання.
У судове засідання 09 вересня 2022 року позивачка та її представник, не з`явились, однак надали заяву відповідно до якої просили судове засідання провести за їх відсутності, не заперечують проти постановлення заочного рішення у справі.
У судове засідання 09 вересня 2022 року представник третіх осіб не з`явилась, однак в матеріалах справи міститься заява представника, відповідно до якої представник просила провести засідання за її відсутності.
Відповідачу ОСОБА_3 судові виклики надсилались за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами справи від 19 січня 2022 року, та розписка від 19 січня 2022 року про те, що ним отримано копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками. Всі судовий виклики, які направлялись судом повертаються із відміткою за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою. Також, відповідач повідомлявся за допомогою направлення смс - повідомлення. Крім того, відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судова влада.
Також суддя враховує, що на офіційному сайті Саратського районного суду Одеської області (https://st.od.court.gov.ua/sud1526/), в розділі Громадянам у вкладці Список судових справ, призначених до розгляду з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_3 , клопотання про відкладення судових засідань не подавав, про причини неявки не повідомляв, станом розгляду справи не цікавився.
Згідно з пунктом 1 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.
За положеннями ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частинами 1, 2 ст.281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року, Трух проти України від 14 жовтня 2003 року, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин суд дійшов висновку за можливе ухвалити заочне рішення та постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вислухавши позивачку, її представника, особу в інтересах якої заявлено позов ОСОБА_3 , представника служби у справах дітей Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, та Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області як органу опіки та піклування Байда Т.В., свідка ОСОБА_5 , дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов до такого висновку.
Частиною 1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
У абзаці 4 ст.1 Закону України Про охорону дитинства № 2402-III від 26 квітня 2001 року визначено, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Відповідно до ст. 12 цього ж Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 8 ст.7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно положень ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.
ЄСПЛ у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У рішенні по справі Мамчур проти України від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.
Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Ілля Ляпін проти Росії (заява (№ 70879/11) зауважив якщо батько тривалий час не мешкає разом з дитиною, не підтримує з нею стосунки, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.
Стаття 51 Конституції України та ст. ст.151, 180 СК України встановлюють для батьків обов`язок виховувати та утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 21 червня 2019 року вбачається, що батьками неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розірвано та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1000 гривень, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2015 року і до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з індексацією відповідно до закону, або до зміни матеріального становища сторін.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам виданим державним виконавцем Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лінивим С.І., заборгованість відповідача ОСОБА_3 з виплати аліментів станом з 20 серпня 2015 року по 01 вересня 2021 року становить 82424,69 гривні.
Відповідно до довідки № 655 від 16 листопада 2021 року виданою Успенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , 1965 року народження зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає за місцем реєстрації більше 10 років.
Як вбачається з акту обстеження будинку ОСОБА_1 , 1965 року народження, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 від 16 листопада 2021 року, будинок пустує більше 10 років. Вся сім`я вибула без зняття з реєстраційного обліку. Дах потребує ремонту, протікає черепиця. Все подвір`я та присадибна ділянка позаростало бур`янами. Будинок на теперішній час не придатний для проживання.
Згідно характеристики № 297/Т3 від 24 вересня 2021 року виданою ВСП Фаховий коледж нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований до Фахового коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу наказом № 416-03 від 17 липня 2020 року на денну форму навчання за спеціальністю 151 Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології. За період навчання проявив себе як студент середніх навчальних здібностей, відповідальний, працелюбний, уважний, дисциплінований, старанний у навчанні. Гарно навчається, підтримує дружні стосунки зі студентами навчальної групи та коледжу, має фізичний розвиток згідно віку. Як студент є прикладом у навчанні багатьох студентів навчальної групи, сумлінно ставиться до виконання громадських доручень, бере активну участь у громадському житті коледжу. Набутий матеріал засвоює швидко і добре розуміє. На заняттях уважний, домашні завдання виконує систематично. Мати ОСОБА_1 систематично приймає участь у батьківських зборах та систематично цікавиться успішністю сина. Прикладає максимальні зусилля для морального, фізичного розвитку та виховання сина. Батько ОСОБА_3 на телефонні дзвінки класного керівника навчальної групи не відповідає, батьківськи збори не відвідує, піклування сина щодо навчання не проявляє.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 10 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , житло розміщене на другому поверсі двоповерхового будинку, складається з двох кімнат: вітальня, кухня, санвузол сумісний, на підлозі ламінат, на стінах шпалери. Умови проживання задовільні. В будинку прибрано, складені речі та взуття, повністю мебльована, вся необхідна техніка в наявності. Світло-газопостачання в наявності. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: окрема кімната з усім необхідним для життя, навчання, розвитку та відпочинку дитини. Ліжко, письмовий стіл, шафа для книг, одягу, комп`ютер, різноманітні гаджити. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_8 (власниця), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які там проживають. Стосунки доброзичливі.
Згідно довідки № 657 від 18 листопада 2021 року виданою Успенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3 , 1979 року народження, на території сільської ради зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за місцем реєстрації не проживає більше десяти років, та його місцезнаходження не відомо.
Згідно рішення виконавчого комітету Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 23 листопада 2021 року № 1 надано згоду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до висновку служби у справах дітей Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , служба доцільність для позбавлення батьківських прав покладає на розгляд в судовому порядку.
Судом також було досліджено виконавче провадження № АСВП: 57019844, яке було надано Саратським районним відділом державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), відповідно до якого розрахунок заборгованості по аліментах станом на 30 травня 2022 року розмір заборгованості боржника ОСОБА_3 становить 83661 гривню 29 копійок.
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона знає родину позивачки тривалий час, з моменту того як позивачка розійшлась з відповідачем, відповідач близько 7 років, участі у житті сина не приймає, вихованням, придбанням необхідних речей займається виключно позивачка. Їй не відомо щоб з того часу відповідач приймав хоча б якусь участь у житті дитини.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 був відсутній у житті дитини більше семи років. На даний час ОСОБА_3 вже виповнилось 17 років. Отже, основне становлення дитини та самопізнання як окремої особистості відбулось за відсутності біологічного батька. Вихованням та забезпеченням дитини з того часу займалась виключно його мати.
За весь період розгляду справи відповідач не довів, що бажає приймати участь у житті сина, не погасив заборгованість по аліментах на утримання сина ОСОБА_4 . Не спростував висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення його батьківських прав, хоча був обізнаний про розгляд цієї справи.
Тобто, відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні сина відсутня, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.
Таким чином, суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (постанова Верховного Суду у справі №459/3411/18 від 29 вересня 2021 року).
За вимогами частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У спростування наведеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.
За викладених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Враховуючи наведене та керуючись статями 19, 150, 164, 165, 168, 169, 180-184 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, статями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, Успенівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області як орган опіки та піклування, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом Одеської області за заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складене 09 вересня 2022 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_9 , свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №578 від 27 грудня 1996 року, адреса для листування: 68243, с.Крива Балка, вул.Річна, 75, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Успенівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ЄДРПОУ 04380755, вул.Кишинівська, 73 с.Успенівка, 68242.
Третя особа: Служба у справах дітей Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ЄДРПОУ 44166125, вул.Кишинівська, 73 с.Успенівка, 68242.
Суддя К. Ю. Рязанова
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2022 |
Оприлюднено | 14.09.2022 |
Номер документу | 106178519 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Рязанова К. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні