ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року Справа № 160/6471/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» (далі позивач, ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ») до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (далі відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «С» від 14.04.2021 р. № 0049200712 на суму 54266,07 року.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю ППР прийнятого за результатами незаконно проведеної перевірки. Позивач вказує на численні процедурні порушення допущені як під час призначення так і проведення перевірки. Зазначає, що перевірка проведена під час дії мораторію на проведення податкових перевірок, без наявності законодавчо визначених підстав та з іншими процедурними порушеннями. Позивач наполягає на тому, що така незаконна перевірка автоматично нівелює всі правові наслідки, зокрема прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
19.05.2021 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові докази у справі.
Також 19.05.2021 року позивачем подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі.
Від відповідача 28.05.2021 року до суду надійшов відзив, в якому останній заперечує проти задоволення вимог адміністративного позову та вказує, що дію мораторію на проведення перевірок, в частині документальних позапланових перевірок щодо реальних суб`єктів господарювання що сформували податкові показники за рахунок ризикових операцій, скорочено. Отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» валютного законодавства від уповноваженого банку обумовило направлення запиту на адресу підприємства від 22 січня 2021 року №854/6/04-36-07-12 про надання пояснень та їх документального підтвердження. Не отримавши своєчасну відповідь платника податків контролюючим органом призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки за результатами якої прийнято спірне ППР про нарахування пені за порушення строків розрахунків в ЗЕД.
Також 28.05.2021 року відповідачем подано до суду клопотання про заміну відповідача.
Ухвалою суду від 15.06.2021 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу про заміну Головного управління ДПС у Дніпропетровській області його правонаступником задоволено.
Замінено відповідача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. (код ЄДРПОУ 43145015) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленим підрозділом (код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Ухвалою суду від 15.06.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» про зупинення провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Провадження в адміністративній справі №160/6471/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зупинено до набрання законної сили рішенням Окружному адміністративному суді м. Києва у справі №640/8562/21.
Зобов`язано учасників справи повідомити суд про набрання законної сили рішенням у справі №640/8562/21.
Ухвалою суду від 05.08.2022 поновлено провадження у справі №160/6471/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» про зупинення провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
12.08.2022 року від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. При цьому, позивач в позовній заяві жодним чином не заперечує та не спростовує по суті виявлених порушень. При цьому, необґрунтованими є посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2022 року у справі № 640/18314/21, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року. Слід зазначити що, Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (СОVID-19)» подовжено мораторій на проведення документальних перевірок, крім тих, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог Законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короно вірусної хвороби (СОVID-19). Однак відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова № 89) скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. Фактично висновок позивача, щодо протиправності призначення та проведення перевірки ґрунтується на припущенні, що її проведено передчасно, в період дії карантину. Так, наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10 березня 2021 року №1211-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України видано відповідно до вимог Податкового кодексу України, з врахуванням Постанови № 89, при цьому жодних процедурних порушень при призначенні та проведенні перевірки, контролюючим органом допущено не було. При цьому, позивач не вказує, яким чином обставини призначення та проведення перевірки в період дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, вплинули на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки. Вказані обставини жодним чином не пов`язані із правильністю висновків акта перевірки, а позивач не наводить відомостей, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між порядком і підставами проведеної перевірки та встановленими порушеннями. Проведення перевірки в період дії карантину, об`єктивно не могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу, щодо встановлених порушень, які стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Отже, такі підстави позову, як призначення та проведення перевірки з врахуванням вимог Постанови № 89, не можуть слугувати самостійними підставами для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, за відсутності причинно- наслідкового зв`язку між процедурними порушеннями та правильністю висновків контролюючого органу, прийнятих за результатом такої перевірки. Зважаючи на те, що Постанова № 89 на час прийняття наказу на перевірку позивача залишалася чинною та не була скасована, податкова як орган державної влади зобов`язана дотримуватися та виконувати положення цієї постанови та в межах компетенції прийняти рішення про проведення перевірки із дотриманням норм Податкового кодексу України. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2022 року у справі № 640/18134/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ» до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України задоволено повністю. Визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про: скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та ДПС України залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, Постанова № 89 втратила чинність 05 липня 2022 року. Таким чином, визначення позивачем таких підстав позову, як втрата чинності Постанови № 89 згідно з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2022 року у справі № 640/18134/21 є необґрунтованими.
23.08.2022 року позивачем подані до суду заперечення на додаткові пояснення відповідача від 12.08.2022 року.
Так, у поданих запереченнях позивач зазначає, що відповідач стверджує, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом. Позивач заперечує вказане твердження. По-перше виїзна перевірка має проводиться виключно за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. У разі ж якщо перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу, то така перевірка є невиїзною. Відповідно, здійснити не допуск посадових осіб у позивача не було навіть фізичної можливості, оскільки перевірка фактично здійснювалась у приміщенні контролюючого органу, (п. 15 Правових висновків ВС викладених у Постанові від 22 вересня 2020 року у справі справа № 520/8836/18 адміністративне провадження № К/9901/24146/19). По-друге, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 (провадження № К/9901/25669/19) сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Верховний Суд визначив, що недопуск контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист. З урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах ВС у справах № 804/1113/16, № 826/16221/15, № 820/850/16, № 820/11291/15), № 815/4392/15. Щодо тверджень відповідача про те, що на дату винесення наказу про проведення позапланової виїзної перевірки позивача від 10.03.2021 року №1211-п норми Постанови КМУ № 89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» були чинними, а відповідна Постанова визнана протиправною та недійсною згідно рішення суду тільки 05 липня 2022 року та, те що призначення та проведення перевірки у період дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України не є причинно-наслідковим зв`язком між сомою перевіркою та її наслідками. По-перше, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину на час виникнення спірних правовідносин був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялася. Тобто, зміна приписів ПК У країни здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. За наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, - застосуванню підтягають положення і правила саме ПК України. Аналіз вищевказаних законодавчих норм дає можливість дійти висновку, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України). Таким чином, на переконання позивача, призначення та проведення позапланової виїзної перевірки у період дії заборони (мораторію) на такі перевірки є самостійною і достатньою правовою підставою до висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що листом Національного банку України від 22 грудня 2020 року №25-0006/178/ДСК відповідачу повідомлено про виявлені факти порушень валютного законодавства України, зокрема, ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» (код ЄДРПОУ 38788016) при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24 жовтня 2019 року №24-10 (банк ПАТ «Мотор- Банк», МФО 313009).
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було направлено запит на адресу підприємства від 22 січня 2021 року №854/6/04-36-07-12 про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Відповідно до даних ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення за штрих кодовим ідентифікатором 49107054788423 отримано позивачем 10 лютого 2021 року.
Позивачем була надана відповідь на запит від 25 лютого 2021 року вих.№01/02-21.
Відповідно до пп.191.1.4 п. 191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.522 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», у зв`язку з інформацією уповноваженого банку щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ», на підставі наказу від 10 березня 2021 року №1211-п та направлення на перевірку від 10 березня 2021 року №1240 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлією Кременою була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24 жовтня 2019 року №24-10.
Копію наказу Головного управління ДІ1С у Дніпропетровській області від 10 березня 2021 року № 1211-п вручено 12 березня 2021 року уповноваженій особі позивача - директору Штойка Д.С., про що свідчить його особистий підпис.
Направлення на перевірку від 10 березня 2021 року № 1240 та службове посвідчення пред`явлено уповноваженій особі позивача - директору Штойка Д.С.
В ході перевірки було встановлено: експортний договір від 24 жовтня 2019 року №24- 10 укладений ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ», у особі директора Штойки Дмитра Сергійовича (Продавець) з однієї сторони та нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (Росія) в особі директора Елизаровой Анны Николаевны (Покупець) з іншої (далі - договір від 24 жовтня 2019 року № 24-10).
Валюта платежу дол.США. Загальна сума контракту - згідно усіх специфікацій. Предмет контракту - посуд та прибори столові або кухонні. Умови поставки - Інкотермс 2010.
На виконання умов договору від 24 жовтня 2019 року №24-10 позивачем ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» здійснено експорт товару (посуд та прибори столові або кухонні) на загальну суму 19 928,98 дол. США (екв. 491 401,06 грн.).
Від нерезидента отримано виручку на поточні рахунки позивача ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» у загальній сумі 19 928,98 дол. США (екв. 543 887,77 грн.) з порушенням термінів розрахунків, встановлених законодавством України.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» вимог статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні експортного договору від 24 жовтня 2019 року №24-10 з нерезидентом ООО "Экспресс - Сервис" (Росія), в частині несвоєчасного отримання валютних цінностей в сумі 19 928,98 дол. США та відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) нарахована пеня у розмірі 54 266,07 грн.
19928,98 дол.США * 0,3% * 32 * 28,3643 грн. = 54266,07 грн., де:
19 928,98 дол.США. - сума несвоєчасно отриманих валютних цінностей;
0,3% - розмір пені за кожний день прострочення;
32 - кількість днів прострочення;
28,3643 грн. - курс Національного банку України
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ» був складений акт від 24 березня 2021 року № 977/04-36-07-12/38788016 та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2021 року №00492007 на суму 54266,07 грн.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 ПК України).
Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків за наявності однієї із визначених пунктом 73.3 статті 73 ПК України підстав та повинен відповідати вимогам, встановленим законом. Платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження. У контролюючого органу є право на оцінку пояснень плакатника податків і їх документальних підтверджень. Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
Поданими доказами підтверджено, що на запит контролюючого органу позивачем були надані змістовні та вичерпні відповіді. При цьому, судом встановлено, що відповідачем не було направлено позивачу жодного повторного запиту, не запропоновано надати додаткові пояснення та обґрунтування, та доведено до відома, які саме документи не були надані позивачем на виконання приписів вказаного запиту контролюючого органу.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
На підставі пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);
- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21.
Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, тому суд вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що перевірка ТОВ «МЕДІА КОНТЕНТ», за наслідками якої відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, призначена контролюючим органом з порушенням приписів пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та встановленого ними мораторію на проведення деяких видів перевірок, в силу яких відповідач не був наділений повноваженнями призначати та здійснювати проведення документальної позапланової перевірки позивача на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України станом на час винесення наказу та на час безпосереднього здійснення такої перевірки, що, в свою чергу, також свідчить про протиправність виданого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.
За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення форми «С» від 14.04.2021 р. № 0049200712, яке було прийнято на підставі наведених вище висновків контролюючого органу, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Згідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тоді як позивачем належним чином та в повному обсязі доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» (код ЄДРПОУ 38788016, 49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 36, оф. 73, 1-й поверх) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «С» від 14.04.2021 р. № 0049200712 на суму 54266,07 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНТЕНТ» (код ЄДРПОУ 38788016) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано року 12.09.2022 р.
Суддя О.М. Неклеса
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2022 |
Оприлюднено | 14.09.2022 |
Номер документу | 106180033 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні