Рішення

від 11.09.2022 по справі 640/9096/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року м. Київ № 640/9096/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Служби автомобільних доріг у Житомирській області

до Державної аудиторської служби України

третя особа Відкрите акціонерне товариство "Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест"

про визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

Служба автомобільних доріг у Житомирській області (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), третя особа - Відкрите акціонерне товариство "Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест", в якому просить: визнати протиправним, скасувати висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-09-17-006064-b, a саме предмету закупівлі: ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва". Реконструкція автомобільної дороги загального користування державного значення Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 58+000 - км 62+200, Житомирська область (45230000-8. Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), 222200248.6UAH, 45230000-8, ДК021, 1, роботи, UA-ROAD від 09 березня 2021 року; стягнути з Державної аудиторської служби України на користь Служби автомобільних доріг у Житомирській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок відповідача про порушення позивачем законодавства про публічні закупівлі є необґрунтованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник Державної аудиторської служби України у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що процедуру моніторингу проведено в установленому порядку та за наявності визначених законом підстав, а висновок про вчинення позивачем порушення законодавства про публічні закупівлі відповідає дійсним обставинам.

Третя особа у письмових поясненнях вказує на необґрунтованість оскаржуваного висновку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 11 лютого 2021 року №45 «Про початок моніторингу процедур закупівель» розпочато процедуру моніторингу закупівлі UA-2020-09-17-006064-b згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

За наслідками проведеного моніторингу Державною аудиторською службою України складно висновок від 09 березня 2021 року №261, яким зафіксовано порушення частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавства, зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись з таким висновок, позивач звернувся з даним позовом до суду.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписи підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, за нормами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), частиною 1 якої передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах 2-4 статті 8 Закону.

При цьому законодавцем до підстав для прийняття керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі віднесено, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків (пункт 1 частини 2 статті 8 Закону), виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини 2 статті 8 Закону).

У свою чергу абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону передбачено, що для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписи частини 6 статті 8 Закону визначають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому, за правилами частини 7 цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно частини 19 статті 8 Закону форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписами частини 20 статті 8 Закону передбачено, що методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення моніторингу процедури закупівлі зазначено «виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації оприлюдненій в електронній системі закупівель», що відображено в оскаржуваному висновку.

Викладене, з урахуванням наведених вище положень частини 2 статті 8 Закону свідчить, що Державна аудиторська служба України набула повноважень на проведення процедури моніторингу закупівлі UA-2020-09-17-006064-b, підстави здійснення якого належним чином відображені в оскаржуваному висновку.

Щодо обґрунтованості висновків Державної аудиторської служби України про порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини 1 статті 30 Закону Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону.

Тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини 1 статті 1 Закону № 922).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону № 922 у тендерній документації зазначається, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій.

Відповідно до пункту 1.1 розділу III Тендерної документації, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в цій тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у цій тендерній документації, зокрема: «інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до частини 5 розділу III Тендерної документації та згідно переліку документів, що викладені у додатку З до тендерної документації».

Відповідно до підпункту 5.2 пункту 5 розділу III тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям учасник повинен надати у порядку згідно з п. 1.3 розділу III цієї документації інформацію та всі документи згідно з переліком, наведеним у додатку 3.

Пунктом 1 додатка 3 тендерної документації визначено, що для підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати довідку згідно з формою таблиці 1 додатка 3 тендерної документації, яка свідчить про наявність техніки (транспортних засобів, основних будівельних (дорожніх) машин, механізмів, обладнання та устаткування тощо) у кількості не меншій, ніж зазначена у переліку, зокрема: наявність кранів вантажопідйомністю 10-100 т кількості не менше 5 одиниць.

Крім того, Підсумковою відомістю ресурсів, яка завантажена Замовником разом з тендерною документацією, передбачено для виконання робіт використання кранів на гусеничному ходу тоннажністю 40 т, 50-63 т, 100 т та 25 т (пункти 35-38).

Судом встановлено, що тендерна пропозиція Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» не містить інформації про наявність крана вантажопідйомністю 100 т (максимальна тоннажність кранів, щодо яких надано інформацію та документи становить 63 тонни); тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» не містить інформації про наявність кранів вантажопідйомністю від 25 т по 100 т.

Отже, висновок відповідача, що чим пропозиції Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» не відповідають вимогам пункту 1 додатка 3 тендерної документації знайшов підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 та підпункту 1.1 додатка 3 тендерної документації для підтвердження інформації щодо наявності техніки (транспортних засобів, основних будівельних (дорожніх) машин, механізмів, обладнання та устаткування тощо) учасник надає копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, будівельних (дорожніх) машин та механізмів.

Згідно пункту 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 січня 2010 року № 8 (далі - Порядок), визначено, що великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі - технологічний транспортний засіб) -великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, зокрема обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, яким керує машиніст (оператор, водій) і який використовує власник для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва. Реєстрація технологічного транспортного засобу - здійснення комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою та за потреби дослідженням ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та присвоєнням номерних знаків. Пунктом 3 Порядку визначено, що реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держпраці через центри надання адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 10 Порядку реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно із додатками 1, 2, до якої додаються: засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право володіння, користування і розпорядження технологічним транспортним засобом; декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для технологічних транспортних засобів, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62, та які реєструються вперше.

На зареєстрований (перереєстрований) технологічний транспортний засіб відповідно до пункту 18 Порядку територіальний орган Держпраці через центр надання адміністративних послуг видає свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка та присвоює номерний знак.

Щодо посилання позивача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року №615-р та від 04 грудня 2019 року № 1413-р, суд зазначає, що вказані розпорядження затверджують плани заходів та на підставі яких Порядок не визнається таким, що втратив чинність.

Доводи позивача про подання у складі пропозиції торгів Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» та Відкритим акціонерним товариством «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, будівельних (дорожніх) машин та механізмів на ТЗ спростовано матеріалами справи.

Відповідно до пункту 4 додатка 3 тендерної документації для підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати довідку у табличному вигляді, визначеною пунктом 4 додатка 3 тендерної документації (далі - Довідка), яка свідчить про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід, необхідні для виконання робіт. До переліку обов`язкових ключових посад інженерно-технічних працівників, які є необхідними для виконання робіт, що є предметом закупівлі, належить, зокрема начальник дільниці або інша особа, яка виконує його функції.

На підтвердження інформації щодо наявності в учасника працівників, відомості про яких зазначено в Довідці, надаються копії трудових книжок або копії наказів про призначення на посаду, копії наказів про сумісництво (при наявності), або копії цивільно-правових угод з особами, що будуть задіяні під час виконання договору про закупівлю, або інших документів, передбачених чинним законодавством України, які підтверджують наявність правовідносин учасника з відповідними працівниками, зазначеними у Довідці.

Так, Відкритим акціонерним товариством «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» надано у складі пропозиції торгів копію трудової книжки ОСОБА_1 , з якої вбачається, що останній є працівником Філії «Дорожно-строительное управление №15».

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що Філія «Дорожно-строительное управление №15» входить до складу Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест».

Вказане в сукупності свідчить про необґрунтованість оскаржуваного висновку в частині невідповідності пропозиції Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» пункту 4 додатка 3 тендерної документації.

Проте, факт не відповідності пропозиції Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» вимогам пункту 1 додатка 3 тендерної документації та пункту 1 та підпункту 1.1 додатка 3 тендерної документації на думку суду є достатніми для відхилення пропозицій Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельний трест №4 м. Брест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», отже оскаржуваний висновок скасуванню не підлягає.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявність правових підстав для скасування оскаржуваного висновку, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Служби автомобільних доріг у Житомирській області відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко