Постанова

від 11.09.2022 по справі 200/4530/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року справа №200/4530/20-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Блохіна А.А., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання Харечко О.П.,

за участю представника позивача Сологуба А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний шкіро-венерологічний диспансер м. Краматорськ" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 200/4530/20-а (головуючий І інстанції Куденков К.О. ) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний шкіро-венерологічний диспансер м. Краматорськ" про застосування заходів реагування ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Відокремленого структурного підрозділу комунального некомерційного підприємства Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ в м. Слов`янськ, розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Вокзальна, 16 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної перевірки відповідача, встановлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому є всі підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року позов задоволено.

Застосовано до Комунального некомерційного підприємства Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ заходи реагування в вигляді повного зупинення роботи Відокремленого структурного підрозділу комунального некомерційного підприємства Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ в м. Слов`янськ, розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Вокзальна, 16.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Справи про застосування судом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, здійснюються за загальними правилами судочинства, а не за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом першої інстанції помилково не вирішено питання про кількість сторін та учасників справи, оскільки прийняте рішення у справі впливає на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які не є стороною у справі, а саме Департамент охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації.

Щодо не обладнання Комунального некомерційного підприємства Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56: 2014, апелянт зазначив, що будівля закладу побудована у 1967 році, на час будівництва нормативними актами встановлення такої сигналізації не вимагалося, модернізація лікувального закладу станом на 2020 рік не проводилась. Відповідач звернувся до Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації з проханням виділити кошти, проте відповідь не отримана.

14.07.2020 року при обстеженні диспансерного відділення в м. Слов`янськ Комунального некомерційного підприємства Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ у складі комісії, за участю фахівця відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у Слов`янському районі центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України в Донецькій області Семерханова Е.О. було складено акт №б/н про часткове усунення порушень, зазначених в акті №48 від 22.01.2020 року.

Щодо інших порушень, то департамент охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації вирішує питання про виділення коштів на їх усунення.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до доручення Прем`єр-міністра України № 44205/1/1-19 від 11.12.2019 6 державною пожежно-рятувальною частиною ГУ ДСНС у Донецькій області прийнято наказ від 20.01.2020 № 16 Про проведення позапланових перевірок на виконання доручення Прем`єр-міністра України щодо проведення позапланової перевірки за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної, пожежної безпеки з 21.01.2020 по 22.01.2020 у Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ в м. Слов`янськ (а.с. 37-38).

На підставі від 20.01.2020 № 16 видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.01.2020 № 44 щодо проведення позапланової перевірки Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ в м. Слов`янськ (а.с. 39-40).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відокремленим структурним підрозділом комунального закладу охорони здоров`я Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ в м. Слов`янськ вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складений акт від 22.01.2020 № 48 (а.с 12-35).

Вказаним актом виявлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), а саме:

- Не проведено технічне обслуговування вогнегасників, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 3.17 глава 3 розділу V ППБУ);

- Не виконано обробку дерев`яних конструкцій горищного приміщення засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що в свою чергу під впливом небезпечних факторів пожежі призводить до їх руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі (п. 2.5 глава 2 розділу ІІІ ППБУ);

- Приміщення не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (вогнегасниками), що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ);

- Посадові особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки, внаслідок чого, працівники не будуть знати, як діяти під час виникнення пожежі, як користуватись первинними засобами пожежогасіння, а також посадові особи не будуть в змозі проводити інструктажі на протипожежну тематику з працюючим персоналом установи (п. 16 розділу ІІ ППБУ);

- Керівником не призначена відповідальна особа за пожежну безпеку (п. 2 розділу ІІ ППБУ);

- Допускається встановлення грат на вікнах в приміщеннях які не мають можливості розкриватися, розсуватися або зніматися, що унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 2.6 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- Не демонтовано опорядження (облицювання) стін на шляхах евакуації в коридорі першого поверху з матеріалів з вищими показниками пожежної небезпеки (МДФ). Не надані документи підтверджуючі його пожежну небезпеку, яка повинна бути не вища ніж: Г2-помірної горючості; В2-помірнозаймисті за займистістю; Д2-з помірною димоутворювальною здатністю; Т2-помірнонебезпечна за токсичністю продуктів горіння відповідно вимог ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва, що може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та затоксичністю продуктів горіння надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі (п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- Допускається покриття підлоги (лінолеум) у коридорах першого та другого поверхів. Не надані документи підтверджуючі їх пожежну небезпеку, яка повинна бути не вища ніж: В2-помірнозаймисті за займистістю; РН2-локально поширювати полум`я поверхнею (або РГП-не поширювати); Д2-з помірною димоутворювальною здатністю; Т2-помірнонебезнечна за токсичністю продуктів горіння відповідно вимог ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва, що може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі (п. 2.28 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- Сходові клітки, зовнішні сходи, коридори, проходи не забезпечені евакуаційним освітленням, що не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння (п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- В електророзподільних коробках з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ);

- Не вказано на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку індекси ПК, порядковий номер крану та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (п.п. 8 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- Не проведено перевірку пожежних кранів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, що призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі (п.п. 9 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- Вогнегасники які використовуються не забезпечені обліковими (інвентарними) номерами (п. 3.18 глави 3 розділу V ППБУ);

- Не обладнано будівлю системою протипожежного захисту відповідно до ДБІ І В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту, що призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння (п. 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

- Будівлю, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ІБО 6309:2007 Знаки безпеки форма та колір, що може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння (п. 8 розділу ІІ ППБУ);

- Не складено плани евакуації відповідно вимогам ДСТУ 7312:2013 Системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання, що призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 5 розділу ІІ ППБУ);

- Допускається зменшення кількості евакуаційних виходів з другого поверху будівлі (зрізані металеві сходи), що унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- Не виконаний замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення, що унеможливлює визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу житію та/або здоров`ю людей (п. 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ);

- Лінію живлення до побутового кондиціонеру не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту (кабінет завідувача), що призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п.2.26 глави 2 розділу ІV ППБУ);

- Пожежний кран-комплект не забезпечено пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, що може призвести до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі (п.п. 2 п.2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

- Не забезпечено обладнання інформаційно-довідкових куточків цивільного захисту щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях з урахуванням місцевих умов, що може призвести до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації (п.3 ч.1 ст.20, п.3 ст.40КЦЗУ, п.2 розділу ІІІ ПТБ, пункт 13 ПКМУ 444);

- Керівником не пройдено функціональне навчання у сфері цивільного захисту, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації (п.8 ч.1 ст. 20 КЦЗУ, п.15 ПКМУ 444 від 26.06.2013 Про затвердження порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях п. 2 розділу ІІІ ПТБ);

- Не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, з розрахунку 1 протигаз і 1 респіратор на особу, і додатково 2 % від загальної кількості працюючого населення, що може призвести до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків (п.2 ч.1 ст. 20 КЦЗУ, п.1 глави 4 розділу V ПТБ).

Будівля гаражу:

- Не обладнано будівлю системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту, що може призвести до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній. гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння (п.1.2 глава 1 розділ V ППТБ);

- Приміщення не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (вогнегасниками), що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей(п.1.20 глава 1 розділ ІV ППТБ);

- Не виконаний замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення, що унеможливлює визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та виливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 1.20 глави 1 розділ ІV ППТБ);

- В електророзподільних коробках з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей (п.1.6 глава 1 розділ ІV ППТБ).

Виявлені порушення, на думку позивача, створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії та ін.), ускладнюють гасіння пожежі.

Вказаний акт перевірки направлений відповідачу поштовим відправленням 22.01.2020 (а.с. 36).

Після проведеної перевірки відповідачем вчинено дії, спрямовані на усунення виявлених порушень, що підтверджено наступними доказами: копія листа КНП Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ № 01/02-178 від 15.05.2020 Директору департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації яким відповідач просить виділити гроші на оброблення засобами вогнегасних дерев`яних елементів горищних покриттів та обладнання приміщень диспансерного відділення системою протипожежного захисту у сумі 120000,00 грн; копія наказу КНП Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ від 02.01.2020 № 26-од про призначення відповідальної особи з цивільного захисту пожежної безпеки інспектора з кадрів ОСОБА_1 ; копія заявки на функціональне навчання осіб керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту та спеціальну підготовку осіб, що залучаються до проведення інструктажів, навчання та перевірки знань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки на Слов`янських курсах 3 категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Донецької області на 2020 рік; фотографію плану евакуації у разі виникненнях пожежі та надзвичайних ситуацій 1 поверху; 2 фотографії плану евакуації у разі виникненнях пожежі та надзвичайних ситуацій 2 поверху; фотографію евакуаційного виходу; фотографія пожежної шафи; фотографія вогнегасників з інвентарними номерами; фотографія куточка з цивільного захисту (а.с. 61-70).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що наданими позивачем документами підтверджено допущення відповідачем порушень, пов`язаних із недотриманням вимог пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в цих приміщеннях. Отже наявні підстави для застосування заходів реагування шляхом заборони експлуатації об`єкта у зв`язку з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Оцінка суду.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України визначено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначені підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Приписами пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки Правил пожежної безпеки в Україні визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Аналіз вказаних норм свідчить, що підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність декількох умов:

1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей;

2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду;

3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено допущення відповідачем порушень, пов`язаних із недотриманням вимог пожежної безпеки, визначених нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що перебувають в цих приміщеннях.

Визначення небезпечного чинника містить пункт 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища (ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека).

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, що спростовує доводи апелянта, що обов`язковою умовою для застосування заходів реагування є наявність загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей, а не виникненню пожежі.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд зазначає, що встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є суттєвими, можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Таким чином, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Є неприйнятними посилання апелянта на часткове усунення виявлених позивачем порушень, оскільки підставою для застосування заходів реагування є встановлення порушень у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, незалежно від їх кількості.

Підтвердження наявними в матеріалах справи документами факту тривання порушень у сфері пожежної безпеки у будівлі лікарні, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, не виконано обробку дерев`яних конструкцій горищного приміщення засобами вогнезахисту, не демонтовано грати на вікнах в приміщеннях, які не мають можливості розкриватися, розсуватися або зніматися, що унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, тощо - свідчить про наявність підстав для застосування заходів реагування, передбаченихКодексом цивільного захисту України.

У відповідності до частини п`ятоїстатті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.

Суд зазначає, що застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Посилання апелянта, що департаментом охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації не вирішено питання про виділення коштів на усунення виявлених порушень, у тому числі на модернізацію лікувального закладу та встановлення системи протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56, суд не приймає, оскільки відсутність бюджетних коштів та належного фінансування, не звільняє відповідача від обов`язку виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Крім того, є незмістовним твердження апелянта, про залучення в якості третьої особи Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, оскільки відповідач є самостійною юридичною особою та несе безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема, у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Посилання апелянта, що розгляд цієї справи суд першої інстанції повинен був здійснити за загальними правилами судочинства, а не за правилами спрощеного позовного провадження, суд не приймає, оскільки дана справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст. 257 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 через спалах у світі коронавірусу в Україні введено карантин.

Листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 рекомендовано по можливості здійснювати розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень з боку суду першої інстанції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до Комунального некомерційного підприємства Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорськ заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення експлуатації цього об`єкту до повного усунення порушень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний шкіро-венерологічний диспансер м. Краматорськ" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 200/4530/20-а залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 200/4530/20-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 12 вересня 2022 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2022 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

Г.М. Міронова