П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/6975/21Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.
суддів: Крусяна А.В. , Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі №540/6975/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови
У С Т А Н О В И В:
09.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000110/2 від 15.10.2021 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00660 від 15.10.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з метою визначення митної вартості товару за ціною договору декларантом до митного органу надано повний пакет документів, перелік яких наведено у статті 53 Митного кодексу України. На думку ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ", такі документи містять достовірні числові значення та підтверджують митну вартість товару за ціною договору. Однак, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000110/2 від 15.10.2021 року. Із вказаним рішенням позивач не погоджувався вказуючи, що в якості джерела інформації щодо митної вартості аналогічного товару митним органом взято до уваги інформацію про товар марка якого відмінна від імпортовано товару ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ". Також, позивач акцентував увагу на тому, що суб`єктом владних повноважень у повідомленні від 15.10.2021р. не конкретизовано, які сумніви виникли у митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості, а також не вказано на чіткий перелік документів, які ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" повинно подати до контролюючого органу. При цьому, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано до митного органу додаткові документи, які підтверджують вартість товару та його перевезення.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі № 540/6975/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000110/2 від 15.10.2021р.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00660 від 15.10.2021 року.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив із того, що повідомлення вн 353 не містить жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, під час митного оформлення товару та на вимогу контролюючого органу ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару та числові показники послуг з перевезення товару (транспортно-експедиційних послуг). Також, окружний адміністративний суд вказав про те, що наведені в оскаржуваному рішенні №UA500020/2021/000110/2 від 15.10.2021р. підстави для коригування митної вартості товару є необгрунтованими.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції митним органом подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що окружним адміністративним судом оскаржуване рішення прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права; судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; викладені у рішенні окружного адміністративного суду висновки не відповідають обставинам справи, що, на думку, суб`єкта владних повноважень є підставою для скасування вказаного судового акту та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги Одеська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) зазначає про неврахування Херсонським окружним адміністративним судом того, що в поданих декларантом до Одеської митниці Держмитслужби для митного оформлення товару документах містяться розбіжності. Вказані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари. Зокрема, надані для митного оформлення документи не містять відомостей щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; наданий до митного оформлення рахунок-фактура щодо транспортно-експедиційних послуг від 08.10.2021р. №3473/2 не містить посилання на зовнішньоекономічний договір/інвойс, коносамент, що унеможливлює встановлення зв`язку такого платіжного документу з поставкою оцінюваного товару; в коносаменті NBXB220601 ВІД 18.08.2021Р. визначено умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» (фрахт сплачено в порту відправлення), однак до митного оформлення не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; заявлений декларантом у гр.31 митної декларації виробник не підтверджено документально, у поданих для митного контролю та оформлення документах HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD зазначено лише як продавець, у зв`язку з чим виникають сумніви щодо зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; платіжне доручення №85 від 07.09.2021р. не має банківських печаток та підпису уповноваженої особи. Також, митний органу акцентує увагу на тому, що згідно із додатково поданими декларантом декларацією країни відправлення від 18.08.2021р. №310120210517170907 коди товарів відмінні від заявлених ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" у митній декларації. До того ж, означену митну декларацію позивачем подано без перекладу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного митного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що 04.06.2020 року між ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" (Покупець) та компанією HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD (Постачальник) укладено контракт на постачання товару №04.06.2020, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити товар (продукцію) в асортименті та кількості, зазначених в інвойсах. Товаром (продукцією) за даним контрактом є запасні частини та комплектуючі до сільськогосподарського обладнання та автомобілів. Вартість товару визначається в інвойсах на товар, а також може визначатися в проформах інвойсах на товар. Оплата здійснюється в доларах США на умовах 10% передплати за товар. В інвойсі зазначена вартість товару та пакувальних палет, до вартості товару входить упаковка і маркування. Постачання продукції здійснюється відповідно до базових умов постачання FOB Ningbo згідно із правилами Інкотермс в редакції 2010року.
На виконання умов вищевказаного контракту на постачання товару від 04.06.2020р. №04.06.2020 компанією HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD поставлено на користь ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" запасні частини до сільськогосподарської техніки, нештамповані, не для промислового складання транспортних засобів.
З метою здійснення митного оформлення товарів, 15.10.2021 року ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до митного органу подано митну декларацію №UA500020/2021/215607, у якій митну вартість товару декларантом визначено за ціною контракту в сумі 50578,32 доларів США.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до контролюючого органу, разом з декларацією, подано наступні документи: контракт на постачання товару від 04.06.2020р. №04.06.2020, інвойс від 13.08.2021р. №ZQW210301-093(2), коносамент, автотранспортну накладну, договір транспортно-експедиторського обслуговування від 17.12.2020р., рахунок на оплату від 08.10.2021р. №1885, довідку про вартість перевезення від 08.10.2021р. №3473/1.
Під час перевірки поданих декларантом на підтвердження митної вартості товару документів фахівцями контролюючого органу установлено, що вони містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: надані для митного оформлення документи не містять відомостей щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; наданий до митного оформлення рахунок-фактура щодо транспортно-експедиційних послуг від 08.10.2021р. №3473/2 не містить посилання на зовнішньоекономічний договір/інвойс, коносамент, що унеможливлює встановлення зв`язку такого платіжного документу з поставкою оцінюваного товару. Інших документів для підтвердження витрат на транспортування декларантом не надано; в коносаменті NBXB220601 ВІД 18.08.2021Р. визначено умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» (фрахт сплачено в порту відправлення), однак до митного оформлення не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; заявлений декларантом у гр.31 митної декларації виробник не підтверджено документально, у поданих для митного контролю та оформлення документах HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD зазначено лише як продавець, у зв`язку з чим виникають сумніви щодо зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; платіжне доручення №85 від 07.09.2021р. не має банківських печаток та підпису уповноваженої особи.
З урахуванням чого та з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у митній декларації, митним органом на підставі вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, було зобов`язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст.254 Митного кодексу України. Також, ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" було повідомлено про можливість надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
У зв`язку з чим, з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості декларантом до митного органу подано митну декларацію країни відправлення від 18.08.2021р. №310120210517170907, а також повідомлено про неможливість надання інших документів.
За результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митних деклараціях, товару, Одеською митницею Державної митної служби України прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000110/2 від 15.10.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00660 від 15.10.2021 року.
Не погодившись із коригуванням митним органом заявленої декларантом у митній декларації митної вартості товару позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються порядку визначення митної вартості товарів, правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.
Такі правовідносини урегульовано положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно із ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з даною обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які надають змогу пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості та жодним чином не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зокрема, як з`ясовано колегією суддів, на підтвердження обґрунтованості визначеного методу митної вартості ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до контролюючого органу, разом з декларацією, подано наступні документи: контракт на постачання товару від 04.06.2020р. №04.06.2020, інвойс від 13.08.2021р. №ZQW210301-093(2), коносамент, автотранспортну накладну, договір транспортно-експедиторського обслуговування від 17.12.2020р., рахунок на оплату від 08.10.2021р. №1885, довідку про вартість перевезення від 08.10.2021р. №3473/1, декларацію країни відправлення від 18.08.2021р. №310120210517170907.
Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь постачальника, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.
Однак, під час перевірки поданих декларантом до митного органу документів фахівцями контролюючого органу установлено, що надані для митного оформлення документи не містять відомостей щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; наданий до митного оформлення рахунок-фактура щодо транспортно-експедиційних послуг від 08.10.2021р. №3473/2 не містить посилання на зовнішньоекономічний договір/інвойс, коносамент, що унеможливлює встановлення зв`язку такого платіжного документу з поставкою оцінюваного товару. Інших документів для підтвердження витрат на транспортування декларантом не надано; в коносаменті NBXB220601 ВІД 18.08.2021Р. визначено умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» (фрахт сплачено в порту відправлення), однак до митного оформлення не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; заявлений декларантом у гр.31 митної декларації виробник не підтверджено документально, у поданих для митного контролю та оформлення документах HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD зазначено лише як продавець, у зв`язку з чим виникають сумніви щодо зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; платіжне доручення №85 від 07.09.2021р. не має банківських печаток та підпису уповноваженої особи.
Надаючи оцінку, наведеним в оскаржуваному рішенні Одеської митниці Державної митної служби України №UA500020/2021/000110/2 від 15.10.2021 року, підставам для коригування митної вартості товарів, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п.п.«в» п. 1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.
Отже, понесені покупцем витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, включаються до митної вартості лише у разі якщо такі витрати не включалися до ціни товару.
Згідно із пунктом 4.4 контракту на постачання товару від 04.06.2020 року №04.06.2020 в інвойсі зазначена вартість товару та пакувальних палет, до вартості товару входить упаковка і маркування.
З урахуванням наведеного, апеляційним судом установлено, що витрати на упаковку або пакувальні матеріали та роботи, пов`язані із пакуванням покладаються на постачальника товару - компанію HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD та входять до ціни товару.
У межах спірних правовідносин покупець - ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" не поніс витрат на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, у зв`язку з чим такі витрати не є складовими митної вартості.
Означене спростовує твердження митного органу стосовно необхідності декларанту подання до контролюючого органу документів, які містять відомості щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.
Щодо транспортних витрат апеляційний суд зазначає таке.
Так, згідно із пунктом 8.1 контракту на постачання товару №04.06.2020 від 04.06.2020р. постачання продукції здійснюється відповідно до базових умов постачання FOB Ningbo згідно із правилами Інкотермс в редакції 2010року.
Відповідно до міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі (Інкотермс 2010року) франкування - економічні і правові умови, які зумовлюють порядок включення до ціни тих чи інших витрат на транспортування, вантажні роботи, зберігання й страхування вантажів. Отже, ціни залежно від умов постачання товарів відрізняються по видах франко. Ціна «франко» (з італ. franco - букв. Вільний) - це комерційний термін, який означає, що продавець бере на себе зобов`язання поставити товар у певне місце за свій рахунок, тобто до ціни продажу будуть включені транспортні, страхові та (у міжнародній торгівлі) митні послуги. Застосування терміну «франко» у сполученні із зазначенням кінцевого пункту доставляння продукції означає, що покупець вільний від витрат з транспортування до цього пункту, бо їх сплачує продавець. Кожен вид франко показує, до якого пункту на шляху руху товару від продавця до покупця додаткові витрати включені до ціни за контрактом купівлі-продажу. При цьому пунктом може бути місце виробництва (поле, ферма, завод, будівельний майданчик та ін.), вагон, склад, борт судна, залізнична станція, конкретний населений пункт.
FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав зобов`язання по постачанню, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
З урахуванням наведеного, колегією суддів з`ясовано, що придбаний ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" товар постачався до порту Ningbo за рахунок компанії HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD.
Транспортні витрати до порту Ningbo включено постачальником до ціни товару.
Судом апеляційної інстанції установлено, що ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" поніс транспортні витрати із перевезення товару з порту Ningbo (Китай) до Одеси, що підтверджується наявними у матеріалах справи договором транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО41230480 від 17.12.2020р., листом ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» від 08.10.2021р. №3473/1.
Вказані транспортні витрати були включені ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до складу митної вартості.
При цьому, колегія суддів уважає необгрунтованими посилання митного органу на те, що наданий до митного оформлення рахунок-фактура щодо транспортно-експедиційних послуг від 08.10.2021р. №3473/2 не містить посилання на зовнішньоекономічний договір/інвойс, коносамент, з огляду на наступне.
Так, за наслідками дослідження листа ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» від 08.10.2021р. №3473/1 апеляційним судом установлено, що він має відомості щодо контейнера (СМАU0231405), а також містить посилання на коносамент (ХМ21080843).
Досліджені колегією суддів відомості свідчать про те, що вищеозначені документи стосуються спірних правовідносин та підтверджують транспортні витрати ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ".
Відносно доводів контролюючого органу щодо не підтвердження заявленого декларантом у гр.31 митної декларації виробника суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Колегією суддів установлено, що в доповненні до графи 31 митної декларації форми МД-2 «Вантажні місця та опис товарів» декларантом зазначено виробника - HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD, який згідно із контрактом на постачання товару №04.06.2020 від 04.06.2020р., є постачальником товару.
На думку суб`єкта владних повноважень, означене впливає на митну вартість товару.
Натомість, з означеною позицією митного органу погодитися не можливо, оскільки в межах розгляду даної справи відповідачем взагалі не обґрунтовано яким чином поєднання виробника та постачальника в одній особі може вплинути на визначення митної вартості товару.
У контексті означеного суд апеляційної інстанції відмічає, що в межах спірних правовідносин дослідженню підлягають документи, які стосуються конкретної зовнішньоекономічної операції та підтверджують усі складові митної вартості.
Між тим, на переконання колегії суддів, документи, які підтверджують те, що виробником товару є саме HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD не впливають на ціну імпортованого товару, а тому не мають братися до уваги під час вирішення спірного питання.
Не є юридично спроможним також довід суб`єкта владних повноважень про те, що платіжне доручення №85 від 07.09.2021р. не має банківських печаток та підпису уповноваженої особи, з огляду на таке.
За наслідками аналізу контракту на постачання товару (продукції) від 04.06.2020р. №04.06.2020 судом апеляційної інстанції установлено, що розділ 14 містить відомості щодо реквізитів сторін, зокрема:
- ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ": банк бенефіціара АТ «ОТП Банк», МФО 300528, р/р UA133005280000026002455040303, SWIFT OTPVUAUK;
- HANGZHOU ZHENGQIANG CORPORATION LTD: банк бенефіціара SHANGHAI PUDONG DEVELOPMENT BANK HANGZHOU BRANCH, рахунок бенефіціара 95071454740001783, SWIFT SPDBCNSH336.
В інвойсі №ZQW210301-093(2) від 04.06.2020р. також зазначено банк бенефіціара SHANGHAI PUDONG DEVELOPMENT BANK HANGZHOU BRANCH, SWIFT SPDBCNSH336.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оплату за придбаний товар ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" здійснено із застосуванням засобів міжнародної електронної платіжної системи SWIFT.
Вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 року № 258, згідно із якими мають бути обов`язково заповнені поля, а також зазначено код відправлення.
При цьому, положеннями чинного законодавства не передбачено проставлення банківської печатки та підпису уповноваженої особи на Swift повідомленні, а тому доводи митного органу у відповідній частині апеляційної скарги є необґрунтованими.
Крім того, апеляційний суд акцентує увагу на тому, що приписами частини 2 статті 53 Митного кодексу України, не передбачено обов`язкове подання під час митного оформлення копій митних декларацій країн відправлення та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а тому твердження відповідача у відповідній частині апеляційної скарги є необґрунтованими.
Також, колегія суддів відмічає, що спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані декларантом документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження задекларованої митної вартості товару.
При цьому, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, як і не доведено неможливості визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору).
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок окружного адміністративного суду щодо протиправності та наявності законодавчо передбачених підстав для скасування спірних рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000110/2 від 15.10.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00660 від 15.10.2021 року.
Установлені у межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи відповідача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано усіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі №540/6975/21 без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2022 |
Оприлюднено | 14.09.2022 |
Номер документу | 106189191 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Димерлій О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні