Рішення

від 11.09.2022 по справі 620/7427/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року Чернігів Справа № 620/7427/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 71825 (сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять п`ять) гривень 79 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом ГУНП в Чернігівській області від 20.05.2021 № 139о/с ОСОБА_1 звільнено з 21.05.2021 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Зазначає, що відповідач порушив умови контракту та має відшкодувати витрати на його утримання в розмірі 71825,79 грн.

Ухвалою судді від 12.07.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено під головуванням судді Лобана Д.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Лобана Д.В. від 27.07.2021 позов у даній справі залишено без руху, встановлено позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали, для усунення вказаного недоліку адміністративного позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом. Продовжено розгляд справи за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 прийнято справу до провадження судді Заяць О.В. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечував щодо позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, з огляду на те, що позивачем не додано доказів на підтвердження ознайомлення відповідача з розрахунком спірних витрат, або відмови від ознайомлення з наданими до суду розрахунками. Зазначає, що не відмовлявся добровільно відшкодовувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, адже не отримував розрахунку суми належних до відшкодування витрат, та в зв`язку з чим є передчасним звернення позивача до суду з даним позовом. Вважає, що позивачем порушено порядок досудового врегулювання спору, адже ні позивачем, ні особою керівника органу поліції такого повідомлення не надавалось та не надсилалось. Тож позивачем порушено вимоги законодавства щодо дотримання процедур, які передбачені Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Позивач також вказав, що винагорода за службу поліцейського підпадає під охорону за режимом статті 43 Конституції України і не підлягає поверненню за жодних умов, адже грошове забезпечення є правовим аналогом заробітної плати. Пунктом 22 Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених КМУ, які діяли на дату виплати, поверненню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (далі - відповідач) проходив службу в поліції з 15 серпня 2016 року по 21 травня 2021 року.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 27 липня 2016 року № 196 о/с відповідача прийнято на службу до Національної поліції, зараховано курсантом ХНУВС з 15 серпня 2016 року та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції» (а. с. 4).

01 вересня 2017 року на виконання наказу МВС від 01 березня 2017 року № 173 «Про затвердження Типового форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між відповідачем, Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області укладено контракт № 1056 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - контракт) (а. с. 5-6).

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 04 липня 2020 року № 192 о/с ОСОБА_1 відрахували зі складу курсантів та направили з 05 липня 2020 року для подальшого проходження служби до ГУНП в Чернігівській області (а. с. 7).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 20 травня 2021 року № 139 о/с відповідача 21 травня 2021 року звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а. с. 8).

Згідно з абз. 5 п. 3 розділу II «Обов`язки сторін» Контракту № 1056 від 01.09.2017 відповідач зобов`язаний протягом трьох років з дня закінчення навчання, залишатись на службі в поліції. Тобто до 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 зобов`язаний був проходити службу в органах Національної поліції, що відповідає пункту 5 розділу IV «Інші положення Контракту».

На виконання вимог Порядку № 261 від 12.04.2017 позивачем було складено розрахунки комунальних послуг від 17.06.2021 №5/239, № 5/236, № 5/237, № 5/238 за кожен місяць перебування відповідача в університеті, де зазначено кількість днів у відповідному місяці перебування ОСОБА_1 в університеті, сума витрат за кожен місяць, а також тарифи відповідно до яких було здійснено розрахунки (а. с. 9-12).

На підставі вказаних розрахунків вищого навчального закладу позивачем складено довідку про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно з довідкою про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 22.06.2020 №4/177д загальна сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта з 15.08.2016 по 04.07.2020 становить 71825,79 грн. Уданій довідці перераховані витрати, а саме: грошове забезпечення у сумі 12269,47; продовольче забезпечення у сумі 22731,16 грн; медичне забезпечення у сумі 821,1 грн; речове забезпечення у сумі 14385,1 грн; вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв у сумі 21618,96 грн. З довідкою-розрахунком відповідач ознайомлений 22.06.2020, на що вказує його підпис із зазначенням дати та прізвища з ініціалами ( а. с. 13).

Постановою КМУ від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» передбачено норми забезпечення харчування курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання.

У довідці-розрахунку витрат на продовольче забезпечення за період 15.08.2016 по 31.05.2020 вказано кількість діб перебування відповідача на харчуванні та його фактична вартість (а. с. 14). Підставою для постановки курсанта на харчування є наказ про його зарахування на навчання.

Курсанти забезпечуються одностроєм згідно з відповідними нормами, затвердженими наказом МВС України від 04.06.2020 № 434 «Про затвердження норм належності однострою поліцейських», належності однострою курсантів (яким присвоєно звання молодшого складу поліції) ЗВО зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Відповідачу було видано однострій у строк та кількості відповідно до вищевказаних норм, що підтверджується довідкою-розрахунком № 22 про відшкодування витрат по відділенню речового забезпечення курсанта ОСОБА_1 (а. с. 15).

У довідці від 23.06.2021 № 4/461д вказано суму грошового забезпечення за кожен місяць виплати відповідачу (а. с. 16).

Листом ГУНП в Чернігівській області від 31 травня 2021 року № 1845/124/05/20-2021, який отримано позивачем 04 червня 2021 року, повідомлено ХНУВС про звільнення ОСОБА_1 зі служби (а. с. 17).

Позивачем було направлено повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі (а. с. 18), що підтверджується фіскальним чеком № 1401707215460 від 21 травня 2021 року ( а. с. 19).

У зв`язку з тим, що відповідач до закінчення трирічного строку після завершення навчання звільнився зі служби в органах поліції, він зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16 спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, з позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. При цьому, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі №461/5577/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №820/5761/15, у яких зазначені спори мали вирішуватись за правилами ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.

Згідно із частиною четвертою статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно із пунктом 2 Порядку витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Згідно із пунктом 5 Порядку після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно із пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування (пункт 2.1.2 Порядку розрахунку витрат).

За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат передбачено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).

Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Згідно із пунктом 3 Порядку розрахунку витрат, відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.

Перелік власних надходжень бюджетних установ Міноборони наведено у Додатку до Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.08.2016 № 400.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до вимог укладеного між Університетом та відповідачем контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням його у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.

Суд вказує, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням, а саме: грошове забезпечення у сумі 12269,47; продовольче забезпечення у сумі 22731,16 грн; медичне забезпечення у сумі 821,1 грн; речове забезпечення у сумі 14385,1 грн; вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв у сумі 21618,96 грн.

Крім того, як підтверджено матеріалами справи відповідач 22.06.2020 ознайомлений з довідкою-розрахунком, а саме із загальною сумою фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта (а. с. 13), а також відповідачу направлено повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі у добровільному порядку (а. с. 18-19). У зв`язку з чим, суд не приймає викладені у відзиві заперечення відповідача, адже вони не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів справи.

Необхідно вказати, що доказів добровільного відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.

Суд враховує, що Університет наділений повноваженням на звернення до суду з цим позовом, адже у силу положень абзацу другого пункту 8 Порядку № 261 претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Разом з тим, суд зазначає, що навчання курсантів вищих навчальних закладів МВС є окремим видом служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

Стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вже зазначалось вище, перебуваючи на публічній службі відповідачем згідно з довідками-розрахунками витрат (від 22.06.2020 №4/177д та від 23.06.2021 №4/46д) серед іншого, було отримано грошове забезпечення у розмірі 12269,47 грн.

При цьому, Законами України не наведений перелік витрат, пов`язаних із утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, у зв`язку з чим суд зазначає про невідповідність закону критерію якості та передбачуваності для особи.

При цьому, суд зазначає, що Закон України «Про міліцію» та Закон України «Про Національну поліцію» не встановлює обов`язку відшкодування грошового забезпечення особи у разі припинення служби.

Умови спірного відшкодування установлені Порядком № 261 та передбачають здійснення відшкодування у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із утриманням під час навчання, зокрема, по грошовому забезпеченню.

Разом з тим, пункт 13 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджений наказом МВС України від 6 квітня 2016 року №260, передбачає, що грошове забезпечення, виплачене відповідно до законодавства, яке діяло на дату виплати, поверненню не підлягає.

Таким чином, Законами України не передбачені умови щодо відшкодування, повернення правильно обрахованих та виплачених сум грошового забезпечення курсантам вищих навчальних закладів МВС, у тому числі з підстав розірвання контракту, звільнення зі служби, у зв`язку з чим, суд вважає умови Порядку № 261 такими, що мають дискримінаційні ознаки, а також такими, що не відповідають положенням статей 22, 41, 43 Конституції України і положенням Закону України «Про Національну поліцію».

Оскільки грошове забезпечення за своїм змістом є винагородою за державну службу особливого характеру, суд вважає, що виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), тобто гарантією соціального захисту міліціонера/поліцейського.

Таким чином, підстави для стягнення з колишнього курсанта витрат на виплату грошового забезпечення відсутні, оскільки суми грошового забезпечення не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов`язані із утриманням курсантів у вищому навчальному закладі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судом встановлено, що грошове забезпечення у розмірі 12269,47 грн виплачене відповідачу за відсутності недобросовісності з боку останнього або рахункової помилки з боку позивача, що за приписами статті 1215 Цивільного кодексу України, зумовлює відсутність у відповідача обов`язку по поверненню позивачу вказаної суми.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 617/640/16-ц.

Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі звільнення зі служби в поліції, відповідач на даний час кошти по продовольчому забезпеченню, по речовому забезпеченню, по медичному забезпеченню, по вартості комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, всього на суму 59556,32 грн не відшкодував, а тому суд вважає, що позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 59556,32 грн.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Харківський національний університет внутрішніх справ, пр. Льва Ландау, буд. 27,м.Харків,61080, код ЄДРПОУ: 08571096.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 12 вересня 2022 року.

Суддя О.В. Заяць