Постанова

від 18.01.2023 по справі 620/7427/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7427/21 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Харківського національного університету внутрішніх справ та ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 71 825, 79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом ГУ НП в Чернігівській області від 20.05.2021 №139о/с ОСОБА_1 звільнено з 21.05.2021 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), проте у зв`язку з тим, що відповідач порушив умови контракту, останній має відшкодувати витрати на його утримання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 59 556,32 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Харківський національний університет внутрішніх справ та ОСОБА_1 подали до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги, у яких просять скасувати рішення суду першої інстанції від 12 вересня 2022 року.

Зокрема, Харківський національний університет внутрішніх справ свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не враховано останньої практики Верховного Суду та правової позиції стосовно можливості включення до складу фактичних витрат, пов`язаних з утриманням відповідача, отриманого щомісячного грошового забезпечення, виходячи з чого просить частково скасувати рішення суду першої інстанції в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо розміру заявленої до стягнення суми, а саме: стягнути з відповідача окрім іншого й 12 269,47 грн грошового забезпечення.

У свою чергу ОСОБА_1 , обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилається на те, що позивач не направляв та не вручав особисто під підпис повідомлення про добровільне відшкодування, що є обов`язковою умовою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 та 25 листопада 2022 року відкрито провадження за апеляційними скаргами Харківського національного університету внутрішніх справ та ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 15 грудня 2022 року.

Від сторін не надходило письмових відзивів на апеляційні скарги, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в поліції з 15 серпня 2016 року по 21 травня 2021 року.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 27 липня 2016 року № 196 о/с відповідача прийнято на службу до Національної поліції, зараховано курсантом ХНУВС з 15 серпня 2016 року та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

01 вересня 2017 року на виконання наказу МВС від 01 березня 2017 року № 173 «Про затвердження Типового форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між відповідачем, Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області укладено контракт № 1056 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 04 липня 2020 року № 192 о/с ОСОБА_1 відрахували зі складу курсантів та направили з 05 липня 2020 року для подальшого проходження служби до ГУ НП в Чернігівській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 20 травня 2021 року № 139 о/с відповідача 21 травня 2021 року звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з абз. 5 п. 3 розділу II «Обов`язки сторін» Контракту № 1056 від 01.09.2017 відповідач зобов`язаний протягом трьох років з дня закінчення навчання, залишатись на службі в поліції. Тобто до 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 зобов`язаний був проходити службу в органах Національної поліції, що відповідає пункту 5 розділу IV «Інші положення Контракту».

На виконання вимог Порядку № 261 від 12.04.2017 позивачем складено розрахунки комунальних послуг від 17.06.2021 №5/239, № 5/236, № 5/237, № 5/238 за кожен місяць перебування відповідача в університеті, де зазначено кількість днів у відповідному місяці перебування в університеті, сума витрат за кожен місяць, а також тарифи, відповідно до яких здійснено розрахунки.

На підставі вказаних розрахунків вищого навчального закладу позивачем складено довідку про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно з довідкою про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 22.06.2020 №4/177д загальна сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта з 15.08.2016 по 04.07.2020 становить 71 825,79 грн. Уданій довідці перераховані витрати, а саме: грошове забезпечення у сумі 12 269,47; продовольче забезпечення у сумі 22 731,16 грн; медичне забезпечення у сумі 821,1 грн; речове забезпечення у сумі 14 385,1 грн; вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв у сумі 21 618,96 грн. З довідкою-розрахунком відповідач ознайомлений 22.06.2020, на що вказує його підпис із зазначенням дати та прізвища з ініціалами.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що усвідомлюючи під час підписання контракту необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі звільнення зі служби в поліції, відповідач кошти з продовольчого забезпечення, речового забезпечення, медичного забезпечення, вартості комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, всього на суму 59 556,32 грн не відшкодував, тому позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно із частиною четвертою статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Зазначений Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно із пунктом 2 Порядку витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Згідно із пунктом 5 Порядку після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно із пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування (пункт 2.1.2 Порядку розрахунку витрат).

За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Згідно із пунктом 3 Порядку розрахунку витрат, відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.

Перелік власних надходжень бюджетних установ Міноборони наведено у Додатку до Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.08.2016 № 400.

Відповідно до вимог укладеного між Університетом та відповідачем контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням його у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.

Також встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням, а саме: грошове забезпечення у сумі 12 269,47 грн; продовольче забезпечення у сумі 22 731,16 грн; медичне забезпечення у сумі 821,1 грн; речове забезпечення у сумі 14 385,1 грн; вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв у сумі 21 618,96 грн.

Крім того відповідач 22.06.2020 ознайомлений з довідкою-розрахунком, а саме: із загальною сумою фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, а також відповідачу направлено повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі у добровільному порядку (т.1 а. с. 18-19).

У повідомленні зазначені реквізити, за якими необхідно сплатити суму заборгованості, а також попереджено відповідача про те, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат (не відшкодування протягом 30 діб), таке відшкодування буде здійснено в судовому порядку.

Повідомлення направлено поштовим зв`язком, про що надано до матеріалів справи відповідні докази.

У цьому зв`язку, судова колегія вважає, що позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо направлення відповідного повідомлення відповідачу, що є обов`язковою умовою для звернення до суду з цим позовом, а аргументи відповідача про неотримання такого повідомлення колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що відповідач усвідомлював свій обов`язок щодо відшкодування коштів у разі звільнення зі служби до закінчення трирічного строку, що він підтверджує й в апеляційній скарзі.

Посилання відповідача на існуючу практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, колегія суддів відхиляє, оскільки у справі №520/11540/19 (постанова Верховного Суду від 23.09.2021) відповідне повідомлення відповідачу взагалі не направлялося. Тобто обставини у зазначеній справі не є релевантними відносно справи №620/7427/21.

Окрім того, оцінюючи доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів встановлено, що перебуваючи на публічній службі відповідачем згідно з довідками-розрахунками витрат (від 22.06.2020 №4/177д та від 23.06.2021 №4/46д) отримано грошове забезпечення у розмірі 12 269,47 грн.

Закон України «Про міліцію» та Закон України «Про Національну поліцію» не встановлює обов`язку відшкодування грошового забезпечення особи у разі припинення служби.

Умови спірного відшкодування установлені Порядком № 261 та передбачають здійснення відшкодування у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із утриманням під час навчання, зокрема, з грошового забезпечення.

Разом з тим, пункт 13 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджений наказом МВС України від 6 квітня 2016 року №260, передбачає, що грошове забезпечення, виплачене відповідно до законодавства, яке діяло на дату виплати, поверненню не підлягає.

Таким чином, законодавством не передбачено умов щодо відшкодування, повернення правильно обрахованих та виплачених сум грошового забезпечення курсантам вищих навчальних закладів МВС, у тому числі з підстав розірвання контракту, звільнення зі служби, у зв`язку з чим умови Порядку № 261 є не відповідають положенням статей 22, 41, 43 Конституції України і положенням Закону України «Про Національну поліцію».

Оскільки грошове забезпечення за своїм змістом є винагородою за державну службу особливого характеру, то виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), тобто гарантією соціального захисту міліціонера/поліцейського.

Таким чином підстави для стягнення з колишнього курсанта витрат на виплату грошового забезпечення відсутні, оскільки суми грошового забезпечення не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов`язані із утриманням курсантів у вищому навчальному закладі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Грошове забезпечення у розмірі 12 269,47 грн виплачене відповідачу за відсутності недобросовісності з боку останнього або рахункової помилки з боку позивача, що за приписами статті 1215 Цивільного кодексу України зумовлює відсутність у відповідача обов`язку по поверненню позивачу вказаної суми.

Доводи позивача про зворотне, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає не доведеними достатніми та належними доказами, у зв`язку з чим їх відхиляє.

Отже, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат також відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Харківського національного університету внутрішніх справ та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі №620/7427/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк