Рішення

від 12.09.2022 по справі 620/2773/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року Чернігів Справа № 620/2773/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Остратекс» до Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Остратекс» (далі також позивач, ТОВ «Остратекс») звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 05.01.2022 № UA102000/2022/000001/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.01.2022 № UA102020/2022/000002.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що уповноваженою ним особою ТОВ «Фозбаз» при здійсненні декларування імпортованого на митну територію України товару на підтвердження заявленої митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, додатково подано на вимогу відповідача документи на підставі частини 5 статті 54 Митного кодексу України та додатково, відповідно до частини 8 статті 55 Митного кодексу України, подані додаткові документи, які повністю підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (ціною договору), а тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття оспорюваного рішення та видачі картки відмови.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому позов не визнає, посилаючись на те, що митним органом здійснена перевірка документів, які подані позивачем до митного оформлення та встановлено розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості. З огляду на це, а також приймаючи до уваги митні оформлення даної продукції, здійсненої в попередній період (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54, п.2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товарів №1, 2 та 3 самостійно, а тому митну вартість скориговано за резервним методом шляхом прийняття оскаржуваного позивачем рішення. .

Від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву, у яких останній повідомив, що позивачем 30.03.2022 до Вінницької митниці подано іншу митну декларацію, у якій в лівому підрозділі графи 43 поставлено «6» - тобто визначена декларантом митна вартість аналогічного товару за резервним методом. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне визначення декларантом митної вартості за резервним методом.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на доповнення на відзив, в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги та заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що посилання відповідача на добровільне визнання позивачем у іншій митній декларації , як доказ визнання індикативних цін на декларовані товари в січні 2022, не може бути прийнятий до уваги, тому що ТОВ «Остратекс» оскаржує рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості до суду.

Ухвалою суду від 03.06.2022 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке.

21.06.2016 між CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай (Продавець за Договором) та ТОВ «Остратекс» Україна (Покупець за договором) був укладений зовнішньоекономічний договір «Контракт №16ОТR01, до якого згодом були внесені зміни і доповнення згідно з Додатками до Контракту №1 від 28.09.2016, №2 від 10.10.2016, №3 від 01.11.2017, №5 від 28.12.2019, №6 від 01.10.2020, №7 від 04.01.2021, №8 від 12.10.2021 (а.с.28-40).

Відповідно до п. 1.1 Контракту №16ОТR01 Продавець постачає Покупцю тканини виробництва компанії CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD, надалі товар, за цінами і в асортименті відповідно даним контракту.

Доповненням №7 від 04.01.2021 до Контракту №16ОТR01 пункт 3.2 викладений в новій редакції: «В зв`язку з істотними коливаннями цін на фрахт контейнерів з Китаю, сторони можуть використовувати ціни як на умовах CIF Одеса, так і ціни на умовах FOB Шанхай при початковому оформленні інвойса з наступним коригуванням ціни на умовах CIF Одеса перед відвантаженням контейнера з урахуванням вартості фрахту контейнера і страхування, що відображається в комерційному інвойсі» (а.с.39).

Доповненням №8 від 12.10.2021 до Контракту №16ОТR01 пункт 3.4 викладений в новій редакції: «Вартість товару включає в себе вартість стандартного пакування, маркування, експортного оформлення в країні продавця, і передачу перевізнику зазначеного покупцем в порту відправлення при умовах FOB або ціна товару включає в себе вартість стандартного пакування, маркування, експортного оформлення в країні продавця, страхування і доставку товару до кордону країни покупця при умовах CIF» (а.с.40).

У рамках вищезазначеного контракту на умовах передоплати була здійснена поставка товару на умовах CIF.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості 04.01.2022 уповноваженою особою позивача-декларанта ТОВ «ФОЗБАС» (Договір доручення на митну брокерську діяльність від 27.01.2020 № 27) до Чернігівської митниці Державної митної служби України було подано електронну митну декларацію UA 102020/2022/000022 з митного оформлення тканин, у якій визначення митної вартості товарів, що імпортуються, декларувалося за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:

Товар № 1 - Пофарбовані тканини: 100% Поліестер мікрофайбер: lime color (220см, 90г/м2) -19695м -200рул.(поверхнева щільність 91+/-7г/м2); lavander treatment fog color (220см,90г/м2 -25252м -256рул. (поверхнева щільність 90+/-7г/м2); gray color (220см,80г/м2)- 8682м -87рул. (поверхнева щільність 81+/-7г/м2); dyed color (gray, beige)(230cM, 80г/м2) -9542м -96рул.(поверхнева щільність 81+/-7г/м2); gray color (220см,60г/м2)-4 860м -49рул.(поверхнева щільність 61+/-7г/м2) -тканина пофарбована, полотняного переплетення, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру(100%). Загальною шириною 220,0/230,0+/-6см, без просочення, дублювання та покриття. Використовується для пошиття постільної білизни. Торговельна марка-'DINGQIANG'. Виробник- CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO.,LTD. Країна виробництва-Китай.

Товар № 2 - 100% Поліестровий мікрофайбер: white with aloe-vera treatment (220см, 90г/м2)-5011м -51рул.(поверхнева щільність 91+/-7г/м2); white color (220см,80г/м2) -5236м - 53рул.(поверхнева щільність 81+/-7г/м2); white color (220см,90г/м2) -5129м -53рул.(поверхнева щільність 91+/-7г/м2)- вибілена тканина, полотняного переплетення, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), загальною шириною 220,0 +/-6см. Без просочення, дублювання та покриття пластмасами. Використовується для пошиття постільної білизни. Торговельна марка-'DINGQIANG'. Виробник- CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO.,LTD. Країна виробництва-Китай.

Товар № 3 - 100% Поліестер мікрофайбер: down proof flash powder printing (220см, 90г/м2) -5228м -52 рулони, поверхнева щільність 90+/-7г/м2; dyed and printed (220см, 90г/м2) - 10454м -104 рулони, поверхнева щільність 90+/-7г/м2; pigment printed (220см, 60г/м2) -10620м -107 рулонів, поверхнева щільність 61+/-7г/м2 -тканина полотняного переплетення, вибивна, загальною шириною 220,0 +/-6,0см. Виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру (100%), без покриття та без просочення. Використовується для пошиття постільної білизни. Торговельна марка-'DINGQIANG'. Виробник- CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO.,LTD. Країна виробництва-Китай.

Товар № 4 - 100% Поліестер мікрофайбер Carbon treatment (220см,83г/м2)-14907м - 149рул. - тканина полотняного переплетення, з ниток різних кольорів. Виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру (100%). Загальною шириною 220,0 +/-6см, поверхнева щільність становить 84+/-7 г/м2 без покриття та без просочення. Використовується для пошиття постільної білизни. Торговельна марка-'DINGQIANG'. Виробник- CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO.,LTD. Країна виробництва-Китай.

Заявлена митна вартість цих товарів 87643,48 доларів США, що за курсом НБУ на день декларування 27,2782 грн за 1 дол. США становила 2390756,38 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості товарів уповноваженою особою позивача ТОВ «ФОЗБАС» разом з електронною митною декларацію UA 102020/2022/000022 від 04.01.2022 були подані такі документи:

-Контракт від 21.06.2016 № 16OTR01 між CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай (Продавець за Договором) та ТОВ «ОСТРАТЕКС» Україна (Покупець за Договором) та Додатки до Контракту № 1 від 28.09.2016, №2 від 10.10.16. №3 від 01.11.2017, № 5 від 28.12.2019, № 6 від 01.10.2020, № 7 від 04.01.2021, № 8 від 12.10.2021;

-рахунок-фактура (комерційний інвойс) від 08.11.2021 № 16OTR 01/36;

-рахунок-проформа від 15.09.2021 № 16OTR 01/36;

- рахунок-проформа від 08.11.2021 № 16OTR 01/36;

- страховий поліс № 12903783901462444598 від 23.11.2021;

-транспортний документ про перевезення вантажу морським транспортом (коносамент) від № EGLV 143166703109;

- автотранспортна накладна 2107 від 30.12.2021

- платіжні доручення № 217 від 17.09.2021 та № 223 від 02.12.2021;

- висновок експертної установи ДП «Держзовнішінформ» від 22.12.2021 № 113/527;

- сертифікати якості №№ 1-9;

- копія митної декларації країни відправлення від 23.11.2021 № 310120210516038470;

-пакувальний лист б/н від 08.11.2021

- лист CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай від 03.01.2022 про помилку у визначені загальної ваги вантажу;

-Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування, чи про їх втрату б/н від 31.12.2021:

- сертифікат про походження товару 21С3305А0732/00055 від 30.11.2021

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленого рівня митної вартості відповідач електронним листом від 04.11.2022 запропонував уповноваженій позивачем особі ТОВ «ФОЗБАС» подати додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації та зазначив, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

04.11.2022 уповноваженою позивачем особою ТОВ «ФОЗБАС» відповідачу були надіслані додаткові документи: прайс-лист CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай від 08.11.2021 цін на тканини з умовами поставки CIF Одеса; оборотно-сальдові відомості по рахунку 201.

05.01.2022 Чернігівською митницею Державної митної служби було прийнято рішення № UA102000/2022/000001/2 про коригування митної вартості товарів (а.с. 15-17). У графі 33 вказаного рішення було зазначено підставами його прийняття, а саме:

1.Додатковою угодою від 12.10.2021 № 8 до контракту від 21.06.2016 № 16OTR01 були внесені зміни до п. 3.4 цього контракту, а саме, що на умовах CIF ціна товару включає вартість стандартного пакування, маркування, експортного оформлення в країні продавця, страхування, доставку товару до кордону країни покупця. Комерційний інвойс від 08.11.2021 № 16OTR01/36 було виписано 08.11.2021. При цьому, страхування товару здійснено пізніше 23.11.2021 року (страховий поліс № 12903783901462444598). Зазначене ставить під сумнів включення до митної вартості її обов`язкової складової вартості страхування для морських перевезень, оскільки на момент підписання продавцем проформи-інвойсу від 08.11.2021 № 16OTR01/36 та комерційного інвойсу від 08.11.2021 № 16OTR01/36 вартість страхування не була відома, тобто до ціни товару її не включено чим порушено вимоги п. 7, ч. 10, ст. 58 МКУ.

2. Відповідно до наданих до митного оформлення платіжних доручень від 17.09.2021 № 217 та від 02.12.2021 № 223 за переказ коштів комісійні за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні за переказ утримати (деталі комісійних)» цих доручень (за рахунок платника OUR). Але до митної вартості товару їх включено не було, чим порушено вимоги п. 1а ч. 10 ст. 58 МКУ. Крім того, документи про розмір сплати комісійних витрат митному органу не надавалися.

3.Згідно з п. 5.1 п. 5 «Строк поставки» контракту від 21.06.2016 № 16OTR01 відвантаження товару має бути здійснено протягом 30 днів після першого платежу (30%). Але відповідно до коносаменту від 23.11.2021 № EGLV 143166703109 товари на борт судна відвантажено 23.11.2021 року, в той час, як перший платіж в розмірі 30% (20610 USD) здійснено 17.09.2021 року (платіжне доручення від 17.09.2021№ 217).

4.Відповідно до коносаменту від 23.11.2021 № EGLV 143166703109 поставка товарів здійснюється COSCO SHIPPING SEINE, але в митній декларації країни відправлення від 23.11.202021 № 31012021051603 8470 вказано СМА OGM VOLGA .

5.В експертному висновку ДП «Держзовнішінформ» від 22.12.2021 № 113/527 при аналізі ціни на подібну продукцію експертом до уваги береться ціна на умовах FOB, яка не включає в себе вартість фрахту та страхування, в той час, як поставка товарів здійснювалась на умовах CIF. Також експерт робить посилання на отриману відповідь від фірми CHANGXING DINGHONG TEXTILE CO., LTD (Китай), яка по-перше до висновку не додається, а по-друге, контракт укладено з іншою фірмою CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD (Китай). Як наслідок, даний експертний висновок не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються. Таким чином, відсутність описаного вище не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити перевірку даного висновку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ.

Також вивчивши додатково надані документи відповідачем встановлено, що наведені в рядках БО оборотно-сальдових відомостей по рахунку 201, не відповідають інформації згідно з вказаними в них митними деклараціями. Крім того, невідомо, що включають в себе дані суми. Наданий прайс-лист від 08.11.2021 не містить інформації щодо складових ціни на товари.

Також Чернігівська митниця Державної митної служби України в Рішенні зазначає, що проаналізувавши митні оформлення аналогічних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митними деклараціями від 13.09.2021 № UA100100/2021/601872, від 20.09.2021 № UA112020/2021/000323 та від 12.10.2021 № UA102020/2021/004435 митне оформлення тканин, що відповідає оцінюваним товарам №№ 1, 2, 3 здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 4,51 USD/кг на умовах CIF, що вище за рівень митної вартості вказаних товарів згідно з товаросупровідними документами.

У рішенні також вказано, що враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості, приймаючи до уваги митні оформлення даної продукції, здійсненої в попередні періоди (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч.2 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмові у застосуванні основного методу (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товарів самостійно.

Так, у зв`язку з неможливістю послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості згідно зі статтями 58-63 Митного кодексу України відповідач відповідно до ст. 64 Митного кодексу України прийнято рішення скоригувати митну вартість товарів № 1, 2, 3 за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митні декларації від 13.09.2021 № UA100100/2021/601872, від 20.09.2021 № UA112020/2021/000323 та від 12.10.2021 № UA102020/2021/004435, з розрахунку 4,51 USD/кг.

Також відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000002 від 05.01.2022, якою позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації (а.с. 18-21).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (частина перша статті 368 Митного кодексу України).

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

За встановленими обставинами, позивачем до митного оформлення було, серед інших документів, надано Контракт від 21.06.2016 № 16OTR01, Додатки до Контракту № 1 від 28.09.2016, №2 від 10.10.16. №3 від 01.11.2017, № 5 від 28.12.2019, № 6 від 01.10.2020, № 7 від 04.01.2021, № 8 від 12.10.2021;рахунок-фактура (комерційний інвойс) від 08.11.2021 № 16OTR 01/36; банківський платіжний документ на підтвердження оплати товару; інші документи, що супроводжували поставку товару.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України рахунок-фактура (інвойс) є обов`язковим документом, який подається декларантом на підтвердження заявленого рівня митної вартості.

Інвойс - це документ в міжнародній комерційній діяльності, що надається продавцем іноземному покупцеві. В інвойсі обов`язково повинно бути зазначено назва та юридична адреса організації - експортера, назва і адреса компанії-покупця, найменування товару, його кількість, ціна та умови поставки, характеристика товару (колір, вага і т.п.).

Таким чином, суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3)вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У силу вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що Додатковою угодою від 12.10.2021 № 8 до контракту від 21.06.2016 № 16OTR01 були внесені зміни до п. 3.4 цього контракту, а саме, що на умовах CIF ціна товару включає вартість стандартного пакування, маркування, експортного оформлення в країні продавця, страхування, доставку товару до кордону країни покупця. Комерційний інвойс від 08.11.2021 № 16OTR01/36 було виписано 08.11.2021. При цьому, страхування товару здійснено пізніше 23.11.2021 року (страховий поліс № 12903783901462444598). Зазначене ставить під сумнів включення до митної вартості її обов`язкової складової вартості страхування для морських перевезень, оскільки на момент підписання продавцем проформи-інвойсу від 08.11.2021 № 16OTR01/36 та комерційного інвойсу від 08.11.2021 № 16OTR01/36 вартість страхування не була відома, тобто до ціни товару її не включено чим порушено вимоги п. 7, ч. 10, ст. 58 МКУ.

Проте, суд не знаходить поважними вказані посилання, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідно до п.п. 3.2 та 3.4 Контракту № 16OTR01 вартість фрахту та страхування включається до ціни товару, яка вказується в комерційному інвойсі, а тому твердження відповідача про не включення вартості страхування до митної вартості товарів є безпідставним. Крім того, листом від 12.01.2022 № 2 продавець - компанія CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай, підтвердив включення до ціни комерційного інвойсу вартості страхування в розмірі 96,41 USD і фрахту в розмірі 15571,01 USD.

З приводу пункту 2 спірного Рішення, суд погоджується з твердженням позивача, що доводи відповідача про необхідність включення до митної вартості комісійних за переказ коштів є необгрунтованим, бо згідно з п. 3 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). Але, відповідач до позивача з вимогою про надання документів про сплату банківських комісійних не звертався.

Крім того, стаття 58 Митного кодексу України не містить посилання на те, що витрати зі сплати банківських комісійних включаються до митної вартості товарів, при цьому, відповідно до частини 11 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. Але не зважаючи на це, 17.01.2022 позивач листом № 1 надав відповідачу банківські виписки від 17.09.2021 та 02.12.2021 про банківські комісійні за переказ коштів продавцю CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD.

У підпунктах 3 та 4 пункту 33 оскаржуваного Рішення відповідач, як обставину не застосування основного методу (ціна договору) визначення митної вартості вказує на те, що відвантаження товарів здійснене продавцем з порушенням, визначеного п. 5.1 п. 5 контракту від 21.06.2016 № 16OTR01, 30-денного строку з дня здійснення позивачем 30% передоплати та те, що відповідно до коносаменту від 23.11.2021 № EGLV 143166703109 поставка товарів здійснюється COSCO SHIPPING SEINE, але в митній декларації країни відправлення від 23.11.2021 № 310120210516038470 вказано СМА OGM VOLGA .

Суд приймає твердженням позивача, що йому невідомі особливості оформлення експортної митної декларації в країні продавця та за яких обставин вантаж був відправлений іншим судном, ніж зазначене в митній декларації продавця (в коносаменті від 23.11.2021 № EGLV 143166703109 і в страховому полісі від 23.11.2021 № 12903783901462444598 однакова назва судна COSCO SHIPPING SEINE), але наведені в підпунктах 3 та 4 пункту 33 Рішення обставини жодним чином не вплинули на митну вартість декларованих товарів.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивач звернувся до ДП «Держзовнішінформ», яке уповноважене наказом № 608 від 02.05.2018 Міністерства економічного розвитку і торгівлі здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку.

Відповідно до наданого позивачу ДП «Держзовнішінформ» висновку від 22.12.2021 № 113/527 ціна мікрофібрової тканини у асортименті (усього 12 артикулів), що постачається згідно з комерційним інвойсом № 16OTR 01/36 від 08.11.2021 до контракту № 16OTR 01/ від 21.06.2016 між фірмою CHANGXING DINGHONG TEXTILE CO., LTD (Китай) та ТОВ «ОСТРАТЕКС» Україна) відповідає ціні, зазначеній в комерційному інвойсі № 16OTR 01/36 від 08.11.2021 та становить 87643,48 (вісімдесят сім тисяч шістсот сорок три долари США, 48 центів) доларів США загалом за умовами постачання CIF Одеса.

У вищезазначеному висновку ДП «Держзовнішінформ» допустило помилку в найменуванні продавця, тому за запитом позивача був виданий висновок від 06.01.2022 № 113/527-1, з виправленою назвою продавця - CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD (Китай), який був надісланий відповідачу 17.01.2022 листом № 1 (а.с.78-79).

Стосовно посилань відповідача в оскаржуваному Рішенні на те, що відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на підставі аналізу митних оформлень подібних/ідентичних товарів, встановлено, що за митною декларацією від 13.09.2021 № UA100100/2021/601872, від 20.09.2021 № UA112020/2021/000323 та від 12.10.2021 № UA102020/2021/00443, згідно яких рівень митної вартості тканини на умовах CIF становить 4,51 USD/кг., а тому митним органом здійснено коригування митної вартості товару за резервним методом, суд зазначає таке.

Так, інформація про митні декларації, на які посилається відповідач при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України, оскільки база даних митних органів не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Суд зазначає, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Отже, вказані доводи відповідача суд відхиляє.

Слід зазначити, що навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі № 815/5398/17 та від 06.03.2019 у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 у справі № 826/8797/16.

У даному випадку відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за нього.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для витребування у декларанта додаткових документів, оскільки сумніви з підстав, викладених у оскаржуваних рішеннях, не обґрунтовані у розумінні статті 53 Митного кодексу України, а отже відповідач не спростував такими сумнівами числові значення складових митної вартості товарів.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вважає неправомірними висновки відповідача, за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів, про відсутність підстав для застосування першого методу для визначення митної вартості товару.

При цьому відповідачем у оскаржуваному рішенні та картці відмови не обґрунтовано необхідність застосування ним саме шостого (резервного) методу для визначення митної вартості товару.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.02.2020 у справі № 825/3763/15-а, від 24.12.2020 у справі № 825/462/16, від 24.05.2016 у справі № 825/298/19.

У свою чергу, ключовою обставиною при коригуванні митної вартості за таким другорядним методам, як резервний, є обставина ідентичності (подібності, аналогічності) товарів. Відповідно митний орган повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригуванні митної вартості.

Таким чином митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також і порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів та коригування її за другорядним методом - за резервним здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що скасування судом рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05.01.2022 № UA102000/2022/000001/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.01.2022 № UA102020/2022/000002 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач при поданні позову сплатив судовий збір у сумі 2481 грн, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Остратекс» судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

Доказів щодо понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Остратекс» до Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів 05.01.2022 № UA102000/2022/000001/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.01.2022 № UA102020/2022/000002.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Остратекс» судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Остратекс», вул. Одинця, 30, м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область,17044, код ЄДРПОУ 31679506.

Відповідач: Чернігівська митниця Державної митної служби України, проспект Перемоги, буд.6, м.Чернігів,14017, код ЄДРПОУ 43985581.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2022 року.

Суддя Д.О. Виноградова