Постанова

від 17.03.2023 по справі 620/2773/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/2773/22 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова Д.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Остратекс" до Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасувати рішення

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

16.02.2022 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Остратекс" (далі - ТОВ "Остратекс") до Чернігівської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2022 № UA102000/2022/000001/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.01.2022 № UA102020/2022/000002.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно, незважаючи на наявність усіх документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод її визначення, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 р. у позов задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були подані документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що перевіркою документів було встановлено, що позивач надав до митного оформлення документи не у повному обсязі, у наданих декларантом документах було виявлено розбіжності.

Позивачем подано відзив щодо доводів апеляційної скарги, в яких зазначено про підтримання висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21.06.2016 між CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай (Продавець за Договором) та ТОВ «Остратекс» Україна (Покупець за договором) був укладений зовнішньоекономічний договір «Контракт №16ОТR01, до якого згодом були внесені зміни і доповнення згідно з Додатками до Контракту №1 від 28.09.2016, №2 від 10.10.2016, №3 від 01.11.2017, №5 від 28.12.2019, №6 від 01.10.2020, №7 від 04.01.2021, №8 від 12.10.2021 (а.с.28-40).

Відповідно до п. 1.1 Контракту №16ОТR01 Продавець постачає Покупцю тканини виробництва компанії CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD, надалі товар, за цінами і в асортименті відповідно даним контракту.

Доповненням №7 від 04.01.2021 до Контракту №16ОТR01 пункт 3.2 викладений в новій редакції: «В зв`язку з істотними коливаннями цін на фрахт контейнерів з Китаю, сторони можуть використовувати ціни як на умовах CIF Одеса, так і ціни на умовах FOB Шанхай при початковому оформленні інвойса з наступним коригуванням ціни на умовах CIF Одеса перед відвантаженням контейнера з урахуванням вартості фрахту контейнера і страхування, що відображається в комерційному інвойсі» (а.с.39).

Доповненням №8 від 12.10.2021 до Контракту №16ОТR01 пункт 3.4 викладений в новій редакції: «Вартість товару включає в себе вартість стандартного пакування, маркування, експортного оформлення в країні продавця, і передачу перевізнику зазначеного покупцем в порту відправлення при умовах FOB або ціна товару включає в себе вартість стандартного пакування, маркування, експортного оформлення в країні продавця, страхування і доставку товару до кордону країни покупця при умовах CIF» (а.с.40).

У рамках вищезазначеного контракту на умовах передоплати була здійснена поставка товару на умовах CIF.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості 04.01.2022 уповноваженою особою позивача-декларанта ТОВ «ФОЗБАС» (Договір доручення на митну брокерську діяльність від 27.01.2020 № 27) до Чернігівської митниці Державної митної служби України було подано електронну митну декларацію UA 102020/2022/000022 з митного оформлення тканин, у якій визначення митної вартості товарів, що імпортуються, декларувалося за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:

Товар № 1 - Пофарбовані тканини: 100% Поліестер мікрофайбер: lime tag1 (220см, 90г/м2) -19695м -200рул.(поверхнева щільність 91+/-7г/м2); lavander treatment fog tag1 (220см,90г/м2 -25252м -256рул. (поверхнева щільність 90+/-7г/м2); gray tag1 (220см,80г/м2)- 8682м -87рул. (поверхнева щільність 81+/-7г/м2); dyed tag1 (gray, beige)(230cM, 80г/м2) -9542м -96рул.(поверхнева щільність 81+/-7г/м2); gray tag1 (220см,60г/м2)-4 860м -49рул.(поверхнева щільність 61+/-7г/м2) -тканина пофарбована, полотняного переплетення, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру(100%). Загальною шириною 220,0/230,0+/-6см, без просочення, дублювання та покриття. Використовується для пошиття постільної білизни. Торговельна марка-'DINGQIANG'. Виробник- CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO.,LTD. Країна виробництва-Китай.

Товар № 2 - 100% Поліестровий мікрофайбер: white with aloe-vera treatment (220см, 90г/м2)-5011м -51рул.(поверхнева щільність 91+/-7г/м2); white tag1 (220см,80г/м2) -5236м - 53рул.(поверхнева щільність 81+/-7г/м2); white tag1 (220см,90г/м2) -5129м -53рул.(поверхнева щільність 91+/-7г/м2)- вибілена тканина, полотняного переплетення, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), загальною шириною 220,0 +/-6см. Без просочення, дублювання та покриття пластмасами. Використовується для пошиття постільної білизни. Торговельна марка-'DINGQIANG'. Виробник- CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO.,LTD. Країна виробництва-Китай.

Товар № 3 - 100% Поліестер мікрофайбер: down proof flash powder printing (220см, 90г/м2) -5228м -52 рулони, поверхнева щільність 90+/-7г/м2; dyed and printed (220см, 90г/м2) - 10454м -104 рулони, поверхнева щільність 90+/-7г/м2; pigment printed (220см, 60г/м2) -10620м -107 рулонів, поверхнева щільність 61+/-7г/м2 -тканина полотняного переплетення, вибивна, загальною шириною 220,0 +/-6,0см. Виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру (100%), без покриття та без просочення. Використовується для пошиття постільної білизни. Торговельна марка-'DINGQIANG'. Виробник- CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO.,LTD. Країна виробництва-Китай.

Товар № 4 - 100% Поліестер мікрофайбер Carbon treatment (220см,83г/м2)-14907м - 149рул. - тканина полотняного переплетення, з ниток різних кольорів. Виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру (100%). Загальною шириною 220,0 +/-6см, поверхнева щільність становить 84+/-7 г/м2 без покриття та без просочення. Використовується для пошиття постільної білизни. Торговельна марка-'DINGQIANG'. Виробник- CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO.,LTD. Країна виробництва-Китай.

Заявлена митна вартість цих товарів 87643,48 доларів США, що за курсом НБУ на день декларування 27,2782 грн за 1 дол. США становила 2390756,38 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості товарів уповноваженою особою позивача ТОВ «ФОЗБАС» разом з електронною митною декларацію UA 102020/2022/000022 від 04.01.2022 були подані такі документи:

-Контракт від 21.06.2016 № 16OTR01 між CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай (Продавець за Договором) та ТОВ «ОСТРАТЕКС» Україна (Покупець за Договором) та Додатки до Контракту № 1 від 28.09.2016, №2 від 10.10.16. №3 від 01.11.2017, № 5 від 28.12.2019, № 6 від 01.10.2020, № 7 від 04.01.2021, № 8 від 12.10.2021;

-рахунок-фактура (комерційний інвойс) від 08.11.2021 № 16OTR 01/36;

-рахунок-проформа від 15.09.2021 № 16OTR 01/36;

- рахунок-проформа від 08.11.2021 № 16OTR 01/36;

- страховий поліс № 12903783901462444598 від 23.11.2021;

-транспортний документ про перевезення вантажу морським транспортом (коносамент) від № EGLV 143166703109;

- автотранспортна накладна 2107 від 30.12.2021

- платіжні доручення № 217 від 17.09.2021 та № 223 від 02.12.2021;

- висновок експертної установи -ДП «Держзовнішінформ» від 22.12.2021 № 113/527;

- сертифікати якості №№ 1-9;

- копія митної декларації країни відправлення від 23.11.2021 № 310120210516038470;

-пакувальний лист б/н від 08.11.2021

- лист CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай від 03.01.2022 про помилку у визначені загальної ваги вантажу;

-Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування, чи про їх втрату б/н від 31.12.2021:

- сертифікат про походження товару 21С3305А0732/00055 від 30.11.2021

На виконання приписів ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленого рівня митної вартості відповідач електронним листом від 04.11.2022 запропонував уповноваженій позивачем особі ТОВ «ФОЗБАС» подати додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації та зазначив, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

04.11.2022 уповноваженою позивачем особою ТОВ «ФОЗБАС» відповідачу були надіслані додаткові документи: прайс-лист CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай від 08.11.2021 цін на тканини з умовами поставки CIF Одеса; оборотно-сальдові відомості по рахунку 201.

05.01.2022 Чернігівською митницею Державної митної служби було прийнято рішення № UA102000/2022/000001/2 про коригування митної вартості товарів (а.с. 15-17). У графі 33 вказаного рішення було зазначено підставами його прийняття, а саме:

1.Додатковою угодою від 12.10.2021 № 8 до контракту від 21.06.2016 № 16OTR01 були внесені зміни до п. 3.4 цього контракту, а саме, що на умовах CIF ціна товару включає вартість стандартного пакування, маркування, експортного оформлення в країні продавця, страхування, доставку товару до кордону країни покупця. Комерційний інвойс від 08.11.2021 № 16OTR01/36 було виписано 08.11.2021. При цьому, страхування товару здійснено пізніше 23.11.2021 року (страховий поліс № 12903783901462444598). Зазначене ставить під сумнів включення до митної вартості її обов`язкової складової вартості страхування для морських перевезень, оскільки на момент підписання продавцем проформи-інвойсу від 08.11.2021 № 16OTR01/36 та комерційного інвойсу від 08.11.2021 № 16OTR01/36 вартість страхування не була відома, тобто до ціни товару її не включено чим порушено вимоги п. 7, ч. 10, ст. 58 МКУ.

2. Відповідно до наданих до митного оформлення платіжних доручень від 17.09.2021 № 217 та від 02.12.2021 № 223 за переказ коштів комісійні за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні за переказ утримати (деталі комісійних)» цих доручень (за рахунок платника OUR). Але до митної вартості товару їх включено не було, чим порушено вимоги п. 1а ч. 10 ст. 58 МКУ. Крім того, документи про розмір сплати комісійних витрат митному органу не надавалися.

3.Згідно з п. 5.1 п. 5 «Строк поставки» контракту від 21.06.2016 № 16OTR01 відвантаження товару має бути здійснено протягом 30 днів після першого платежу (30%). Але відповідно до коносаменту від 23.11.2021 № EGLV 143166703109 товари на борт судна відвантажено 23.11.2021 року, в той час, як перший платіж в розмірі 30% (20610 USD) здійснено 17.09.2021 року (платіжне доручення від 17.09.2021№ 217).

4.Відповідно до коносаменту від 23.11.2021 № EGLV 143166703109 поставка товарів здійснюється COSCO SHIPPING SEINE, але в митній декларації країни відправлення від 23.11.202021 № 31012021051603 8470 вказано СМА OGM VOLGA .

5.В експертному висновку ДП «Держзовнішінформ» від 22.12.2021 № 113/527 при аналізі ціни на подібну продукцію експертом до уваги береться ціна на умовах FOB, яка не включає в себе вартість фрахту та страхування, в той час, як поставка товарів здійснювалась на умовах CIF. Також експерт робить посилання на отриману відповідь від фірми CHANGXING DINGHONG TEXTILE CO., LTD (Китай), яка по-перше до висновку не додається, а по-друге, контракт укладено з іншою фірмою CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD (Китай). Як наслідок, даний експертний висновок не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються. Таким чином, відсутність описаного вище не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити перевірку даного висновку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ.

Також вивчивши додатково надані документи відповідачем встановлено, що наведені в рядках БО оборотно-сальдових відомостей по рахунку 201, не відповідають інформації згідно з вказаними в них митними деклараціями. Крім того, невідомо, що включають в себе дані суми. Наданий прайс-лист від 08.11.2021 не містить інформації щодо складових ціни на товари.

Разом з тим, Чернігівська митниця Державної митної служби України в Рішенні зазначає, що проаналізувавши митні оформлення аналогічних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митними деклараціями від 13.09.2021 № UA100100/2021/601872, від 20.09.2021 № UA112020/2021/000323 та від 12.10.2021 № UA102020/2021/004435 митне оформлення тканин, що відповідає оцінюваним товарам №№ 1, 2, 3 здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 4,51 USD/кг на умовах CIF, що вище за рівень митної вартості вказаних товарів згідно з товаросупровідними документами.

Так, у рішенні вказано, що враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості, приймаючи до уваги митні оформлення даної продукції, здійсненої в попередні періоди (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч.2 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмові у застосуванні основного методу (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товарів самостійно.

У зв`язку з неможливістю послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості згідно зі статтями 58-63 Митного кодексу України відповідачем відповідно до ст. 64 Митного кодексу України прийнято рішення скоригувати митну вартість товарів № 1, 2, 3 за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митні декларації від 13.09.2021 № UA100100/2021/601872, від 20.09.2021 № UA112020/2021/000323 та від 12.10.2021 № UA102020/2021/004435, з розрахунку 4,51 USD/кг.

Також відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000002 від 05.01.2022, якою позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації (а.с. 18-21).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Колегія суддів відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає судове рішення суду першої інстанції в даній справі в межах доводів апеляційної скарги позивача.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Митного кодексу України (далі - МК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. №3018-VI (далі - Конвенція), Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила № 598), Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДФС України від 11.09.2015 р. № 689 (далі - Методичні рекомендації).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Висновки суду.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно з вимогами ст. 368 МК України.

Крім того, враховуючи надані документи та встановлені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач під час митного оформлення товарів надав документи, які містять повні та необхідні відомості.

Вказане апелянтом не спростовано.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Як вже було зазначено вище, в оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що Додатковою угодою від 12.10.2021 № 8 до контракту від 21.06.2016 № 16OTR01 були внесені зміни до п. 3.4 цього контракту, а саме, що на умовах CIF ціна товару включає вартість стандартного пакування, маркування, експортного оформлення в країні продавця, страхування, доставку товару до кордону країни покупця. Комерційний інвойс від 08.11.2021 № 16OTR01/36 було виписано 08.11.2021. При цьому, страхування товару здійснено пізніше 23.11.2021 року (страховий поліс № 12903783901462444598). Зазначене ставить під сумнів включення до митної вартості її обов`язкової складової вартості страхування для морських перевезень, оскільки на момент підписання продавцем проформи-інвойсу від 08.11.2021 № 16OTR01/36 та комерційного інвойсу від 08.11.2021 № 16OTR01/36 вартість страхування не була відома, тобто до ціни товару її не включено чим порушено вимоги п. 7, ч. 10, ст. 58 МКУ.

Однак, відповідно до п.п. 3.2 та 3.4 Контракту № 16OTR01 вартість фрахту та страхування включається до ціни товару, яка вказується в комерційному інвойсі, тому суд першої інстанції вірно визнав твердження відповідача про не включення вартості страхування до митної вартості товарів безпідставними. Включення до ціни комерційного інвойсу вартості страхування в розмірі 96,41 USD і фрахту в розмірі 15571,01 USD також підтверджується листом від 12.01.2022 № 2 продавець - компанія CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD Китай.

Доводи відповідача про необхідність включення до митної вартості комісійних за переказ коштів також є необгрунтованими, оскільки згідно з п. 3 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, відповідач до позивача з вимогою про надання документів про сплату банківських комісійних не звертався.

При цьому, стаття 58 Митного кодексу України не містить посилання на те, що витрати зі сплати банківських комісійних включаються до митної вартості товарів, а відповідно до частини 11 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. Але не зважаючи на це, 17.01.2022 позивач листом № 1 надав відповідачу банківські виписки від 17.09.2021 та 02.12.2021 про банківські комісійні за переказ коштів продавцю CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD.

У підпунктах 3 та 4 пункту 33 оскаржуваного Рішення відповідач, як обставину не застосування основного методу (ціна договору) визначення митної вартості вказує на те, що відвантаження товарів здійснене продавцем з порушенням, визначеного п. 5.1 п. 5 контракту від 21.06.2016 № 16OTR01, 30-денного строку з дня здійснення позивачем 30% передоплати та те, що відповідно до коносаменту від 23.11.2021 № EGLV 143166703109 поставка товарів здійснюється COSCO SHIPPING SEINE, але в митній декларації країни відправлення від 23.11.2021 № 310120210516038470 вказано СМА OGM VOLGA .

З цього приводу суд першої інстанції правомірно прийняв твердження позивача, що йому невідомі особливості оформлення експортної митної декларації в країні продавця та за яких обставин вантаж був відправлений іншим судном, ніж зазначене в митній декларації продавця (в коносаменті від 23.11.2021 № EGLV 143166703109 і в страховому полісі від 23.11.2021 № 12903783901462444598 однакова назва судна COSCO SHIPPING SEINE), враховуючи, що зазначені обставини жодним чином не вплинули на митну вартість декларованих товарів.

Разом з тим, для підтвердження заявленої митної вартості позивач звернувся до ДП «Держзовнішінформ», яке уповноважене наказом № 608 від 02.05.2018 Міністерства економічного розвитку і торгівлі здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку, за результатами такого звернення якого отримав висновок ДП «Держзовнішінформ» від 22.12.2021 № 113/527, відповідно до якого ціна мікрофібрової тканини у асортименті (усього 12 артикулів), що постачається згідно з комерційним інвойсом № 16OTR 01/36 від 08.11.2021 до контракту № 16OTR 01/ від 21.06.2016 між фірмою CHANGXING DINGHONG TEXTILE CO., LTD (Китай) та ТОВ «ОСТРАТЕКС» Україна) відповідає ціні, зазначеній в комерційному інвойсі № 16OTR 01/36 від 08.11.2021 та становить 87643,48 (вісімдесят сім тисяч шістсот сорок три долари США, 48 центів) доларів США загалом за умовами постачання CIF Одеса.

У даному висновку ДП «Держзовнішінформ» допустило помилку в найменуванні продавця, тому за запитом позивача був виданий висновок від 06.01.2022 № 113/527-1, з виправленою назвою продавця - CHANGXING DINGQIANG TEXTILE CO., LTD (Китай), який був надісланий відповідачу 17.01.2022 листом № 1 (а.с.78-79).

Посилання відповідача в оскаржуваному Рішенні на те, що відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на підставі аналізу митних оформлень подібних/ідентичних товарів, встановлено, що за митними деклараціями від 13.09.2021 № UA100100/2021/601872, від 20.09.2021 № UA112020/2021/000323 та від 12.10.2021 № UA102020/2021/00443 рівень митної вартості тканини на умовах CIF становить 4,51 USD/кг., а тому митним органом здійснено коригування митної вартості товару за резервним методом, колегія суддів не приймає, з огляду на наступне.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, інформація про митні декларації, на які посилається відповідач при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України, оскільки база даних митних органів не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Зазначене відповідачем не спростовано.

При цьому, суд враховує, що навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі № 815/5398/17 та від 06.03.2019 у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 у справі № 826/8797/16.

У даному випадку відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за нього.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було підстав для витребування у декларанта додаткових документів, оскільки сумніви з підстав, викладених у оскаржуваних рішеннях, не обґрунтовані у розумінні статті 53 Митного кодексу України, а отже відповідач не спростував такими сумнівами числові значення складових митної вартості товарів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Така позиція погоджується з позицією Верховного Суду висловлена у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №813/1229/16.

Як висновок колегія суддів зазначає, що аналіз вищевказаних норм свідчить про обов`язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити складові митної вартості та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дійсно, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 року у справах №21-127а15 та №21-53а15, від 11.09.2012 року у справі №2а-18673/09/0570 та Верховним Судом у постанові від 19.06. 2018 р. у справі № 826/6346/16.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував й дав оцінку всім обставинам і доводам апелянта, і вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем були подані документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

При цьому, колегія суддів погоджується із іншим висновком суду першої інстанції, що скасування судом рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, хоча такий обов`язок законодавством покладено на суб`єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що усі наведені аргументи апелянта, є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 р. - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Остратекс" до Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасувати рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель