Рішення

від 07.09.2022 по справі 161/13921/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13921/20

Провадження № 2/161/416/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

за участю секретаря судового засідання Юхим А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» (далі - ТзОВ «Україна-Баїв»), ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Позов обґрунтовує тим, що основним видом діяльності позивача є вирощування сільськогосподарських культур. З цією метою, 30.04.2010, ТзОВ «Україна-Баїв» уклало з ОСОБА_2 договір оренди земельних ділянок, розташованих у Луцькому районі, площею 4,1 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1421 та площею 3,6962 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1426, строком на 10 років, після чого вказані ділянки були передані позивачеві та використовувалась ним. В подальшому, в зв`язку зі смертю орендодавця, право власності на земельні ділянки в порядку спадкування, перейшли до відповідача.

На початку 2016, позивачу стало відомо, що ці ділянки, 01.09.2015, були передані в оренду і для ТзОВ «Україна-Баїв». У зв`язку із цим, позивач звертався до суду з позовом про визнання недійсним повторних договорів оренди та скасування державної реєстрації прав оренди за ними. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28.01.2020 у справі №161/19133/17, згадані вище повторні договори оренди були визнанні недійсними та скасовано державну реєстрацію речового права оренди за ними.

Внаслідок вищенаведеного, позивач був позбавлений можливості користуватися земельними ділянками, оскільки це порушило б права зареєстрованого орендаря - ТзОВ «Україна-Баїв», який декларував намір їх використовувати. Відповідно, позивач не міг отримувати прибуток від звичної для нього господарської діяльності - продажу вирощених сільськогосподарських культур. Усе це завдало збитків позивачу на суму 47152,65 грн., зазначена сума отримана згідно даних експертного висновку. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» (далі - ТзОВ «Кріс-Віт Україна») пропонувало відповідачам компенсувати завдані збитки шляхом їх сплати товариству, або в інший спосіб, однак відповідачі не відреагували на пропозицію, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із позовом. Враховуючи викладене, позивач просив суд, стягнути солідарно з відповідачів 47152,65 грн. збитків та судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 02.09.2020 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач ТзОВ «Україна-Баїв» скористалося правом на подання відзиву, в якому позовні вимоги не визнав та заперечив щодо задоволення позову, просив застосувати трьохрічний строк позовної давності до позовних вимог про стягнення збитків.

Одночасно із цим, до суду надійшло клопотання відповідача ТзОВ «Україна-Баїв» про витребування у ТзОВ «Кріс-Віт Україна» оригіналу висновку економічного експертного дослідження судового експерта Кочетової І.Ю. від 31.07.2020 та документів, на підставі яких проводилося вказане дослідження та заявлено про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої просив поставити запитання: який розмір шкоди заподіяно ТзОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017-2018 роки, внаслідок неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельних ділянок площею 4,1 га (кадастровий номер 0722884300:04:000:1421) та площею 3,6962 га (кадастровий номер 0722884300:04:000:1426), що за адресою: с. Одеради Луцького району Волинської області; чи підтверджується нормативно та документально висновки, викладені у висновку від 31.07.2020 про розрахунок упущеної вигоди товариства щодо вказаних земельних ділянок.

Представник позивача подав відповідь на відзив у якій зазначив, що ТзОВ «Кріс-Віт Україна» не могло користуватися земельними ділянками до визнання недійсним повторного договору оренди, оскільки це порушило б права зареєстрованого орендаря - ТзОВ «Україна-Баїв», який декларував намір їх використовувати. Окрім того, при спробах ТзОВ «Кріс-Віт Україна» користуватися окремими ділянками, ТзОВ «Україна-Баїв» зверталося в поліцію. З висновку Волинського апеляційного суду, викладеному у постанові від 25.06.2020 в справі №161/19133/17, де сторонами також були ТзОВ «Україна-Баїв» і ТзОВ «Кріс-Віт Україна», зокрема вбачається, що ТзОВ «Кріс-Віт Україна» було позбавлено можливості користуватись орендованими земельними ділянками з вини їх орендодавця, який передав ці земельні ділянки в оренду іншій особі - ТзОВ «Україна Баїв», шляхом укладення відповідних договорів. Зокрема, позивач вказує, що мав намір мінімізувати завдані збитки і тому звертався в межах цивільної справи №161/2206/16-ц до суду із заявою про забезпечення позову, за результатами розгляду якої ухвалою суду від 10.03.2016 в забезпеченні позову було відмовлено (залишено без змін постановою апеляційного суду від 05.04.2016). Апеляційним судом Волинської області у постанові було наголошено на тому, що застосування заходів забезпечення позову перешкоджає господарській діяльності ТзОВ «Україна-Баїв». В частині застосування строків позовної давності, то позивач не погоджується з аргументами відповідача, оскільки збір врожаю у 2017 році відбувався восени, а реалізація продукції - з жовтня 2017 року по 2018 рік. В такому випадку товариство могло б отримати упущену вигоду після реалізації продукції в 2018 році., тому строк позовної давності пропущений не був.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» подало заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 28.10.2020 здійснено перехід з спрощеного в загальне позовне провадження.

30.06.2021 у справі призначено судово-економічну експертизу, провадження на час її проведення зупинено.

14.09.2021 провадження у справі поновлено.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. У якому відповідач вказує, що 01.09.2015 між ним та ТзОВ «Україна-Баїв» укладено договір оренди земельної ділянки № 937 від 01.09.2015 щодо земельної ділянки площею 4,10 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1421, адреса - с. Одеради, Луцький район, Волинська область (запис про речове право № 13187907 від 04.02.2016) та щодо земельної ділянки площею 3,7 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1426, адреса - с. Одеради, Луцький район, Волинська область (запис про речове право № 13203887 від 04.02.2016), жодних перешкод для укладення таких договорів не було, оскільки державним реєстратором в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди за ТзОВ «Україна-Баїв». Висновок експерта відповідач вважає недопустимим доказом, оскільки розмір збитків не визначений відповідною комісією. Окрім того, у висновку експерта, розрахунки є невірними та здійснені взагалі за 2017-2018 роки. Відповідачем додатково вказано, що з відповідним позовом позивач звернувся лише в серпні 2020 року, тому стягнення збитків за період з січня 2016 року по серпень 2017 року перебуває поза межами строків позовної давності. Також відповідач просив суд, призначити у справі судово-економічну експертизу.

Ухвалою суду від 07.10.2021 у справі призначено судово-економічну експертизу, провадження на час її проведення зупинено.

11.01.2022 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від14.04.2022 закрито підготовче провадження у справі.

14.04.2022 судом прийнята часткова відмова представника позивача ТзОВ «Кріс-Віт Україна» від позовних вимог до ТзОВ «Україна-Баїв», про стягнення збитків. Провадження у справі в частині позовних вимог ТзОВ «Кріс-Віт Україна» до ТзОВ «Україна-Баїв», про стягнення збитків - закрито.

23.08.2022 представником позивача подано до суду детальний опис виконаних робіт і наданих послуг та пояснення щодо обгрунтованості вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

25.08.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у якому просив зменшити суму таких витрат до 500,00 грн.

До початку розгляду справи від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив в задоволенні позову відмовити.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наданні сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

30.04.2010 в селі Одеради Луцького району Волинської області, між позивачем ТзОВ «Кріс-Віт Україна» та ОСОБА_2 , був укладений договір оренди землі № 66, відповідно до умов якого, орендодавець ОСОБА_2 , надала, а орендар ТзОВ «Кріс-Віт Україна» прийняв у строкове платне користування, земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва площею 4,10 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1421. Договір оренди землі 22.09.2010 у встановленому порядку був зареєстрований у Луцькому районному відділі ДП «Центр ДЗК» № 041007600093 та договір № 88 від 30.04.2010 відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_2 надала, а орендар ТзОВ «Кріс-Віт Україна» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва площею 3,7 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1426. Договір оренди землі 22.09.2010 у встановленому порядку був зареєстрований у Луцькому районному відділі ДП «Центр ДЗК» № 041007600092.

Відповідно до пунктів 37-39, 42 та 43 договорів оренди землі дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється достроково шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань та обов`язків, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права, включаючи витрати на судове провадження, якщо таке має місце. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних; доходи які орендар міг би реально отримати в разі неналежного виконання орендодавцем умов договору; у разі дострокового розірвання договору через порушення його умов орендодавцем, останній має відшкодувати орендарю комерційні збитки, які розраховуються на підставі даних бухгалтерського обліку і аналізу родючості ґрунту. Орендар передає ділянку тільки після отримання відшкодування (а.с.12 Т.І на звороті; а.с.16 Т.І).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.08.2015 вбачається, що вищевказані земельні ділянки були успадковані ОСОБА_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.01.2020 у цивільній справі № 161/219133/17, яке набрало законної сили, ухвалено визнати недійсними договори оренди землі № 937 від 01.09.2015 (щодо земельної ділянки площею 4,10 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1421, адреса: село Одеради Луцького р-ну Волинської обл.), сторонами якого є орендодавець ОСОБА_1 і орендар ТзОВ «Україна-Баїв» та скасовано державну реєстрацію цього договору (запис про речове право № 13187907 від 04.02.2016) та договір № 936 від 01.09.2015 (щодо земельної ділянки площею 3,7 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1426, адреса: село Одеради Луцького р-ну Волинської обл.), сторонами якого є орендодавець ОСОБА_1 і орендар ТзОВ «Україна-Баїв» та скасовано державну реєстрацію цього договору (запис про речове право № 13203887 від 04.02.2016).

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що відповідач ОСОБА_1 передав ті самі земельні ділянки з кадастровими номерами 0722884300:04:000:1421 та 0722884300:04:000:1426 в оренду відповідачу ТзОВ «Україна-Баїв», що стало підставою для визнання недійсним відповідних договорів, адже земельні ділянки на цей час уже перебували в оренді у позивача ТзОВ «Кріс-Віт Україна».

Згідно з висновком судово-економічної експертизи від 31.07.2020, яка проведена судовим експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Кочетовою І. Ю., розмір збитків (упущеної вигоди) ТзОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017 та за 2018 рік, заподіяних незаконною передачею орендованих товариством земельних ділянок площею площею 4,10 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1421 власником якої є ОСОБА_1 , ТзОВ «Україна-Баїв», складає 24800,11 грн. та площею 3,7 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1426, власником якої є ОСОБА_1 , ТзОВ «Україна-Баїв», складає 22352,54 (а.с. 92).

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 2 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1, 3 статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок), збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам.

Згідно із пунктом 3 зазначеного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Таким чином, з моменту укладення між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем ТзОВ «Україна-Баїв» нових договорів оренди земельних ділянок та до моменту визнання їх недійсними первинному орендарю - позивачу у цій справі ТзОВ «Кріс-Віт Україна» були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відтак, в діях ОСОБА_1 наявні всі елементи цивільного правопорушення: протиправна поведінка, завдання збитків та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі укладення та належного виконання договору і тільки неправомірні дії відповідача ОСОБА_1 стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості позивача отримати прибуток. Такий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 13 січня 2021 року в справі № 925/1525/19.

Так, позивач звертаючись до суду з позовом на підставі статей 22, 1166 ЦК України та обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди) зауважив, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок позивач не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, оскільки мав намір на зазначених земельних ділянках засіювати сільськогосподарські культури (боби сої) і відповідно у 2017 та 2018 роках отримати з цього свій основний дохід.

Згідно Наказу № 4 «Про затвердження посівів в розрізі сільськогосподарських культур на полях у 2017р.» від 05.01.2017р. ТзОВ «Кріс-Віт Україна» було затверджено посіви сільськогосподарських культур на орендованих полях. Зокрема, згідно накладної на передачу готової продукції № 3 від 23.10.2017 було оприбутовано 205,03 т сої, як наслідок, - період реалізації даної с/г продукції має становити не раніше кінця жовтня 2017, отже, реалізація даної продукції могла б здійснюватися й у 2018 році. Відповідно до Статистичного звіту 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.2017 ТзОВ «Кріс-Віт Україна», середня урожайність бобів сої у 2017 році склала 2,05 т/га, тобто загальний обсяг втрат урожаю складе 4,1044 га*2,05 т/га=8,41 т. Пропозиція закупівельної ціни 1 т бобів сої від Волинської ТПП у 2017 році становила 11108,00 грн з ПДВ. Пропозиція закупівельної ціни і 1 т бобів сої від ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» на грудень 2017 року становила 11046,00 грн з ПДВ, Пропозиція закупівельної ціни 1 т бобів сої від ТОВ «ТРАДЕКС» у 2017 році становила 11408,00 грн з ПДВ.

Неодержаний дохід від реалізації 8,41 т бобів сої ТОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017 рік (не раніше 23.10.2017) = 11077,00грн з ПДВ/т*8,41 т = 93157,57 грн з ПДВ.

Ймовірна упущена вигода ТОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017 рік за умовами говору оренди землі № 66 від 30.04.2010 = Дохід від реалізації бобів сої (без ПДВ) - розмір втрат врожаю * Виробнича собівартість бобів сої = 93157,57/1,2-(8,41*6281,95) = 77631,31 - 52831,20 = 24800,11 грн.

Отже, експертом зроблено висновок, що розмір збитків (упущеної вигоди) ТОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017-2018 роки, заподіяний незаконною передачею орендованої товариством земельної ділянки (площа, 4,1 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1421, власник - ОСОБА_1 ) для ТОВ «Україна- Баїв» становить 24800,11 грн. (а.с. 87 Т.І на звороті).

Щодо земельної ділянки площею 3,7 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1426, то відповідно до Статистичного звіту 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.2017 ТзОВ «Кріс-Віт Україна», середня урожайність бобів сої у 2017 році склала 2,05 т/га, тобто загальний обсяг втрат урожаю складе 3,6962 га*2,05 т/га=7,58 т. Пропозиція закупівельної ціни 1 т бобів сої від Волинської ТПП у 2017 році становила 11108,00 грн з ПДВ. Пропозиція закупівельної ціни і 1 т бобів сої від ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» на грудень 2017 року становила 11046,00 грн з ПДВ, Пропозиція закупівельної ціни 1 т бобів сої від ТОВ «ТРАДЕКС» у 2017 році становила 11408,00 грн з ПДВ.

Неодержаний дохід від реалізації 7,58 т бобів сої ТОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017 рік (не раніше 23.10.2017) = 11077,00грн з ПДВ/т*7,58 т = 83963,66 грн з ПДВ.

Ймовірна упущена вигода ТОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017 рік за умовами говору оренди землі № 88 від 30.04.2010 = Дохід від реалізації бобів сої (без ПДВ) - розмір втрат врожаю * Виробнича собівартість бобів сої = 83963,66/1,2-(7,58*6281,95) = 69969,72 - 47617,18 = 22352,54 грн.

Отже, експертом зроблено висновок, що розмір збитків (упущеної вигоди) ТОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017-2018 роки, заподіяний незаконною передачею орендованої товариством земельної ділянки (площа, 3,6962 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1426, власник - ОСОБА_1 ) для ТОВ «Україна- Баїв» становить 22352,54 грн. (а.с. 89 Т.І).

Для розрахунку суми неодержаних доходів позивач узяв середні показники врожайності по області, району, і вирахував із загальної кількості та вартості врожаю, що він міг би отримати при самостійному господарюванні на землях, суми витрат, які він обов`язково мав би понести на вирощування, збір врожаю на цих земельних ділянках тощо.

Таким чином, внаслідок протиправних дій відповідача, на орендованих позивачем земельних ділянках площею 4,10 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1421 та площею 3,7 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1426, землекористувачу ТзОВ «Кріс-Віт Україна» було заподіяно збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) на загальну суму 47152,65 грн.

Ухвалою суду від 07.10.2021 у справі було призначено судово-економічну експертизу.

Відповідно до висновку експерта № 8652 від 28.12.2021 за результатами проведеної судової економічної експертизи Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз розмір збитків (упущеної вигоди) ТзОВ «Кріс-Віт Україна» внаслідок неодержанням доходів за час тимчасового невикористання товариством протягом 2017 року земельних ділянок площею 4,10 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1421 та площею 3,7 га з кадастровим номером 0722884300:04:000:1426, адреса - село Одеради Луцького району Волинської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 документально необґрунтований. Імовірний показник упущеної вигоди має від`ємне значення (- 28349,95 грн) (а.с.185 Т.ІІ).

Відповідно до частини 3 статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд, вищевказаний висновок експерта до уваги не приймає, оскільки він суперечить встановленим у справі обставинам.

Щодо заявлених відповідачем ОСОБА_1 підстав для відмови у позові з огляду на пропуск позивачем строків позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що визначено ст. 261 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

Як встановлено судом вище, ТзОВ «Кріс-Віт Україна» не мало змоги обробляти земельні ділянки у 2016-2018 (по день набрання законної сили постанови Апеляційного суду Волинської області від 25.06.2020, якою залишено без змін рішення Луцького міськрайонного суду від 20.01.2020). Водночас в рамках цієї справи позивач ставить вимогу про стягнення збитків, заподіяних неможливістю отримати і продати врожай, вирощений у 2017 році.

Збір врожаю (сої) у 2017 році відбувався восени, а реалізація врожаю (тобто, отримання доходів), згідно висновку експерта, розпочалася ТзОВ «Кріс-Віт Україна» в жовтні 2017 року і продовжувалася у 2018 році.

Тому, на переконання суду, звернувшись із позовом до суду в серпні 2020 року, ТзОВ «Кріс-Віт Україна» не допустило пропуску строку позовної давності.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат підлягають до задоволення.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу, представником позивача подано до суду наступні документи: копію витягу з договору про надання послуг професійної правничої допомоги від 19.08.2020, копію акта прийому-передачі наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги від 22.08.2022 та копію платіжного доручення № 192 від 10.08.2022 на загальну суму 21000,00 грн.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час затрачений на їх виконання, а також складність даної справи з відповідача на користь позивача, слід стягнути 3000,00 грн. судових витрат пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, саме такий розмір на думку суду буде співрозмірним та достатнім.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, ч.3 ст.12, 81, 89, 110, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 15-16, 22, 256, 261, 264, 1166 ЦК України, 152, 157 ЗК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» заподіяні збитки у розмірі 47152 (сорок сім тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» витрати понесені на сплату судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні та 3000 (три тисячі) гривень витрат пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» (адреса: вул. Ковельська, 13, офіс 41, м. Луцьк, код ЄДРПОУ - 36716840).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта