Постанова

від 11.09.2022 по справі 640/2645/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2645/21 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №919/26-15-04-13-19 від 27.12.2019 про виключення ТОВ «Велес Дім» з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити реєстрацію ТОВ «Велес Дім» як платника єдиного податку третьої групи з 27.12.2019 та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві №919/26-15-04-13-19 від 27.12.2019 про виключення ТОВ «Велес Дім» з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію ТОВ «Велес Дім» як платника єдиного податку третьої групи з 27.12.2019 та включити його до реєстру платників єдиного податку;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Дім» (код ЄДРПОУ 35489624, юридична адреса: 03067, м. Київ, провулок Західний, 3Д, фактична адреса (для кореспонденції): 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54А) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ - 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

25 листопада 2021 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2021 року, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2018 року у даній справі;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року, та винести постанову, якою задовольнити заявлені у заяві вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Станом на 12 вересня 2022 року відповідачами не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції дійшов висновку про недоцільність та відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Процедура судового контролю у рамках адміністративного судочинства визначена статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої-другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Колегія суддів зазначає, що, з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з недоцільності та відсутності підстав для встановлення судового контролю.

Разом з тим, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Отже, під час вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд має надати правову оцінку доводам позивача, зокрема, щодо невиконання відповідачем - суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили.

Колегія суддів звертає увагу, що з 15 грудня 2017 року з набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 7 вересня 2020 року у справі № 340/962/19: «…клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі. Отже, позивача не позбавлено можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання».

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника в частині невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2021 року.

Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, встановлення судового контролю, є правом а не обов`язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 20 червня 2018 року по справі №800/592/17, якою клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року було задоволено.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, що викладені у оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає передчасними та не достатньо обґрунтованими, адже, таким чином нівелюється сама суть та завдання судового контролю, при цьому, що, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до вимог частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Разом з тим, положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено виключну підсудність питання про встановлення судового контролю, а саме: суду, який ухвалив судове рішення.

Оскільки, рішення по суті спору ухвалено Окружним адміністративним судом міста Києва, тому виключно до компетенції цього суду віднесено питання про встановлення судового контролю за виконанням такого судового рішення.

Керуючись статтями 242, 243, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у справі № 640/2645/21 - скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" від 25.11.2021 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.