Постанова

від 07.03.2023 по справі 640/2645/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2645/21 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №919/26-15-04-13-19 від 27.12.2019 про виключення ТОВ "Велес Дім" з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити реєстрацію ТОВ "Велес Дім" як платника єдиного податку третьої групи з 27.12.2019 та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

29 листопада 2022 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" з 01.12.2012 є платником єдиного податку, 3 група, що підтверджується копією свідоцтва платника податку серія А №186532.

Згідно платіжного доручення №214 від 19.04.2019 сплачено суму 0,94 грн з призначенням платежу: екологічний податок за 1 квартал 2019 року; нараховано та перераховано повністю 30.04.2019 з відміткою банку, що кошти перераховано в дохід бюджету.

ТОВ "Велес Дім", як платник єдиного податку за ставкою 5%, протягом 2020 року подавав щоквартальну звітність у встановлені законодавством терміни, яка приймалась контролюючим органом, що підтверджується квитанціями про прийняття, а також сплачував податки.

Листом ГУ ДПС у м. Києві №5987/6/26-15-04-14-18 від 27.01.2021 року повідомило позивача, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (пункт 49.8 статті 49 Кодексу) документ "податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за рік 2020", який був прийнятий 20.01.2021 за №9370021701, вважається неподаним у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період" (пункт 48.3 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу), оскільки у визначеному податковому (звітному) періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Представник позивача звернувся з адвокатським запитом щодо надання інформації та копії документів щодо анулювання реєстрації ТОВ "Велес дім" платником єдиного податку.

Листом ГУ ДПС у м. Києві № 10961/6/26-15-04-19-15 від 05.02.2021 року про розгляд адвокатського запиту повідомив позивача про те, що за даними інформаційної системи ДПС, реєстрацію платником єдиного податку 3 групи ТОВ "Велес Дім" анульовано у зв`язку із наявністю податкового боргу по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (код платежу 19010100) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у відповідності до вимог абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 та абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, за рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 27.12.2019 № 919/26-15-04-13-19. Також, до відповіді додано копію вказаного рішення.

Згідно рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.12.2019 року № 919/26-15-04-13-19 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ "Велес Дім", підставою для його прийняття слугувало те, що у ТОВ "Велес Дім" обліковується податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (код платежу 19010100) та станом на 01.12.2019 складає 0,94 грн. У відповідності до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 та абзацу 8 підпункту 298.23 пункту 298.2 статті 298 Податкового Кодексу України, реєстрація платника податку підлягає анулюванню - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Також, листом ГУ ДПС у м. Києві №16806/6/26-15-04-14-18 від 18.02.2021 року повідомило підстави для визнання неподаною декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за рік 2020 від 20.01.2021 року за №9370021701 з підстав, що раніше наводились у листі №5987/6/26-15-04-14-18 від 27.01.2021 року.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал..

У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (пункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платник єдиного податку зобов`язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Таким чином, наявність у платника єдиного податку третьої групи податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є обставиною, з якою ПК України пов`язує можливість анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

ТОВ "Велес Дім", як платник єдиного податку за ставкою 5%, протягом 2020 року подавав щоквартальну звітність, яка приймалась контролюючим органом, що підтверджується квитанціями про прийняття, у встановлені законодавством терміни, та сплачував податки.

Контролюючим органом, надано копію декларації, згідно якої ТОВ "Велес Дім", як платник єдиного податку за ставкою 5%, подавав 10.04.2019 року щоквартальну звітність за І квартал 2019.

Згідно платіжного доручення №214 від 19.04.2019 року сплачено суму 0,94 грн призначення платежу екологічний податок за 1 квартал 2019 року, нараховано та перераховано повністю 30.04.2019 року з відміткою банку що кошти перераховано в дохід бюджету.

Згідно наданої відповідачем інтегрованої картки платника податків, у ній відсутні відомості щодо сплачених позивачем коштів згідно платіжного доручення №214 від 19.04.2019.

При цьому, згідно платіжного доручення №214 від 19.04.2019 податкове зобов`язання у сумі 0,94 грн з призначенням платежу екологічний податок за 1 квартал 2019 року, нараховано та перераховано повністю 30.04.2019, що підтверджується відміткою банку про перерахування в дохід бюджету.

Разом з тим, податкове зобов`язання сплачено на інший рахунок.

Водночас, у постановах від 01.04.2021 у справі № 810/3355/17, від 18.12.2020 у справі № 822/5450/15 Верховний Суд зазначав, що за змістом статті 45 Бюджетного кодексу України всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів. Тому, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватись як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податку при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності.

Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Проте, судом першої інстанції встановлено, а судом апеляційної підтверджено, що жодної перевірки ТОВ "Велес Дім" контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акта про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Спірне рішення №919/26-15-04-13-19 від 27.12.2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку було прийняте контролюючим органом на підставі картки особового рахунку (КОР) платника податку, а не на підставі акта перевірки, як встановлено в пункті 299.11 статті 299 ПК України.

За таких обставин, сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов`язаннями здійснена своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю), хоча і не були перераховані на рахунок в органи казначейства відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, проте помилкове зазначення іншого рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до відповідного місцевого бюджету. Тому сплата коштів на помилковий казначейський рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов`язання та застосування до нього відповідних санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган при прийнятті рішення №919/26-15-04-13-19 від 27.12.2019 року щодо ТОВ "Велес Дім" про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

У відзиві представник позивача заявив питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги та відзиву на згаданий документ.

Представник позивача просить вирішити питання про розподіл витрат на правничу допомогу та стягнути такі витрати в розмірі 22500,00 грн за рахунок відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заявника, перевіривши наявність правових підстав для задоволення поданої ним заяви, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Перевіряючи доводи заявника щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним судових витрат, колегія суддів встановила, що між позивачем та адвокатом Мороз Віктором Павловичем укладено договір про надання правової допомоги (про надання професійної правничої допомоги) від 16.11.2022, в якому визначено, що розмір гонорару Адвоката становить 22500 грн. за виконання пункту 1.1 цього Договору.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги (про надання професійної правничої допомоги), який був укладений між адвокатом Морозом В.П. та ТОВ «Велес Дім» від 29 листопада 2022 року, відповідно до вказаного договору позивачу в цій справі були надані наступні послуги, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції: 1) ознайомлення з апеляційною скаргою (1 год. - вартістю - 5625 грн.); 2) Складання (написання) та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу (3 год. - вартістю 16875 грн).

Разом вартість вказаних в акті послуг становить 22500,00 грн.

Також заявником надано платіжні доручення №24 від 25.11.2022 року та №26 від 29.11.2022 року щодо оплати на зазначену суму.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що ця справа є справою незначної складності і заявлені позивачем витрати на правничу допомогу, зокрема в частині розрахунку витрат на підготовку відзиву на апеляційну скаргу та ознайомлення із апеляційною скаргою, є завищеними і неспівмірні зі складністю цієї справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, який потребується для їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в частині витрат на підготовку відзиву на апеляційну скаргу підлягають зменшенню до 4500,00 грн, а в частині ознайомлення з апеляційною скаргою до 500,00 грн.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5000,00 грн із заявлених 22500,00 грн.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Дім" (ЕДРПОУ 35489624) за рахунок Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) понесені позивачем витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.