Постанова

від 12.09.2022 по справі 821/62/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 821/62/18

адміністративне провадження № К/9901/60454/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міллхаус Марін» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 (судді - Бездрабко О.І.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 (головуючий суддя - Стас Л.В., судді: Градовський Ю.М., Турецька І.О.) у справі №821/62/18.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міллхаус Марін» (далі - ТОВ «Міллхаус Марін») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі від 12.12.2017 № 0000201409 та № 0000211409.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення вимог статті 351 Митного кодексу України в матеріалах перевірки відсутні та не надані позивачу документи, що підтверджують фактичні підстави для проведення документальної невиїзної перевірки, докази письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Несвоєчасне та неналежне повідомлення позивача про призначення та проведення документальної невиїзної перевірки зумовило порушення його охоронюваних прав та законних інтересів. Документальна невиїзна перевірка проведена відповідачем за відсутності підстав для її проведення, а висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2018, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

У доводах касаційної скарги ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі цитує норми Митного кодексу України та Податкового кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, відображає обставини, які встановлені під час проведення перевірки, та зазначає про обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, посадовою особою відповідача відповідно до пункту частини другої статті 351 Митного кодексу України та згідно з наказом ГУ ДФС у Херсонській області від 09.11.2017 № 1034 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання митного режиму тимчасового ввезення, обґрунтування та законності надання (отримання) пільг при ввезенні товарів на митну територію України ТОВ «Міллхаус Марін» по митній декларації від 20.08.2016 № 508040001/2016/003554.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.11.2017 № 0011/7/21-22-14-09-16/40226096, у висновках якого відображено порушення ТОВ «Міллхаус Марін» статті 85, статті 103, частини шостої статті 104, частини другої статті 105, статті 106, частини другої статті 108, частин першої статті 112 Митного кодексу України, пунктів 206.7, 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, що спричинило заниження суми податкового зобов`язання на загальну суму 1187193,53 грн., в т.ч.: із ввізного мита - 228306,45 грн., ПДВ з ввезених на митну територію України товарів - 958887,08 грн.

Дані висновки ґрунтуються на тому, що згідно митної декларації від 20.08.2016 № 508040001/2016/003554 ТОВ «Міллхаус Марін» ввезено на митну територію України транспортний засіб - т/х «FORVARD», який оформлено в режимі «тимчасове ввезення», з метою комерційного використання для внутрішніх перевезень товарів між портами України.

Відповідно до заяв позивача строк тимчасового ввезення товару продовжувався неодноразово та за останньою заявою від 27.03.2017 № 2 строк тимчасового ввезення митним органом встановлено до 30.04.2017. Однак станом на 30.07.2017 позивачем т/х за межі митної території вивезений не був, не здійснено заходів щодо продовження митного режиму тимчасового ввезення.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017 № 0000201409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за митом на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на 285383,06 грн., з ним за податковим зобов`язаннями на 228306,45 грн., за штрафними санкціями 57076,61 грн., № 0000211409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за ПДВ з ввезених на територію України товарів на 1198608,85 грн., з них за податковими зобов`язаннями на 958887,08 грн., за штрафними санкціями на 239721,77 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що у контролюючого органу не було підстав для призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міллхаус Марін», а проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки за відсутності підстав для її проведення, без повідомлення платника податку про її початок та терміни проведення є порушенням вимог статті 351 Митного кодексу України та призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Частиною 1 статті 345 Митного кодексу України визначено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з частиною третьою статті 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до частини першої статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Приписами частини другої статті 351 Митного кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Частинами третьою-п`ятою статті 351 Митного кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Наведеними нормами Митного кодексу України свідчать встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних невиїзних. Відповідно лише дотримання цих умов може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки. Крім того, буквальне тлумачення частини другої статті 351 Митного кодексу України виключає можливість проводити документальну невиїзну перевірку без надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог частини четвертої статті 351 Митного кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судами також встановлено, що 09.11.2017 начальником ГУ ДФС у Херсонській області на підставі статей 345, 351 Митного кодексу України з метою перевірки дотримання митного режиму тимчасового ввезення, обґрунтування та законності надання (отримання) пільг прийнято наказ № 1034 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міллхаус Марін» (код ЄДРПОУ 40226096)», відповідно до якого наказано провести документальну невиїзну перевірку дотримання митного режиму тимчасового ввезення, обґрунтування та законності надання (отримання) пільг при ввезенні товарів на митну територію України Митного кодексу України по митній декларації від 20.08.2016 № 508040001/2016/003554, з 15.11.2017 по 17.11.2017.

При цьому, у наказі не зазначено жодної з обставин, які відповідно до статті 351 Митного кодексу України є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки. Наказ про призначення перевірки ТОВ «Міллхаус Марін» не містить будь-якої інформації щодо виявлення відповідачем ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи з боку позивача, з яких декларацій, за який період, тощо. Відповідачем не надано до суду жодного доказу існування обставин, визначених частиною другою статті 351 Митного кодексу України, які є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міллхаус Марін».

Також судами встановлено, що повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 09.11.2017 № 418 з терміном її проведення з 15.11.2017 по 17.11.2017 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення направлено позивачу 09.11.2017 та повернулося до ГУ ДФС у Херсонській області 11.12.2017 (після проведення перевірки та складання акту від 20.11.2017 № 0011/7/21-22-14-09-16/40226096) з відміткою «за закінченням терміну зберігання», у зв`язку з чим складено акт від 11.12.2017 № 0007/7/21-22-14-09/40226096 «Про неможливість вручення ТОВ «Міллхаус Марін» (код 40226096) повідомлення про початок проведення документальної невиїзної перевірки.

Тобто, контролюючим органом не було повідомлено ТОВ «Міллхаус Марін» про дату початку та місце проведення документальної невиїзної перевірки, підстави для її проведення, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості надавати пояснення та документи щодо предмету перевірки.

При цьому з`ясовано, що ТОВ «Міллхаус Марін» про відсутність підстав для проведення перевірки та про порушення порядку її проведення внаслідок не повідомлення про дату і місце її проведення, зазначало і у запереченнях на акт перевірки. Між тим, ці питання під час розгляду заперечень залишилися поза увагою відповідача, про що свідчить зміст висновку від 07.12.2017 № 142/21-22-14-09.

Враховуючи наведені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що у контролюючого органу не було підстав для призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міллхаус Марін», прийняття наказу від 09.11.2017 № 1034 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міллхаус Марін», а проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Міллхаус Марін» за відсутності підстав для її проведення, без повідомлення платника податку про її початок та терміни проведення, є порушенням вимог статті 351 Митного кодексу України, а відтак дії відповідача щодо проведення такої перевірки є протиправними, що свідчить також і про протиправність прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками такої перевірки, що узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 по справі № 21-425а14.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №821/62/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова