Постанова

від 09.08.2018 по справі 821/62/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/62/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представників апелянтів - Гезь В.І., Насєка М.В.

за участю представника позивача - Станчука А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллхаус Марін" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллхаус Марін" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017 р. № 0000201409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за митом на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на 285 383,06 грн., з них за податковим зобов'язаннями на 228 306,45 грн., за штрафними санкціями 57 076,61 грн., № 0000211409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за ПДВ з ввезених на територію України товарів на 1 198 608,85 грн., з них за податковими зобов'язаннями на 958 887,08 грн., за штрафними санкціями на 239 721,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення вимог ст.351 МК України в матеріалах перевірки відсутні та не надані позивачу документи, що підтверджують фактичні підстави для проведення документальної невиїзної перевірки, докази письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Несвоєчасне та неналежне повідомлення позивача про призначення та проведення документальної невиїзної перевірки обумовило порушення його охоронюваних прав та законних інтересів. Документальна невиїзна перевірка проведена відповідачем за відсутності підстав для проведення такої перевірки. Висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, так як відповідач допустив довільне трактування термінів митного закону та помилково, всупереч положень глав 16 та 18 МК України, визначивши, що митний режим "тимчасове ввезення" завершується виключно шляхом фактичного вивезення товару (транспортного засобу) за межі митної території України. Окрім цього, відповідач при здійсненні розрахунків податкових зобов'язань допустив плутанину внаслідок нерозуміння розбіжностей митного режиму тимчасового ввезення з повним умовним звільненням від сплати митних платежів (ст.105 МК України) та митного режиму тимчасового ввезення з частковим умовним звільненням від сплати митних платежів (ст.106 МК України).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року - позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 12.12.2017 р. № 0000201409 та № 0000211409.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (73000, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллхаус Марін" (73000, м.Херсон, вул.Соборна, 2, кв.15, код ЄДРПОУ 40226096) судовий збір у сумі 22260 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят) грн.

В апеляційній скарзі, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить рішення суду від 13 березня 2018 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав на законність проведення перевірки, оскільки повідомлення від 09.11.2017 р. № 418 про початок проведення невиїзної перевірки направлено 09.11.2017 р. засобами поштового зв'язку на адресу ТОВ "Міллхаус Марін". За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки дотримання митного режиму тимчасового ввезення, обґрунтування та законності надання (отримання) пільг при ввезенні товарів на митну територію України ТОВ "Міллхаус Марін" по митній декларації від 20.08.2016 р. № м508040001/2016/003554, встановлено порушення вимог ст.85, ст.103, ч.6 ст.104, ч.2 ст.105, ст.106, ч.2 ст.108, ч.1 ст.112 МК України, п.206.7, п.206.16 ст.206 ПК України, що спричинило заниження суми податкового зобов'язання на загальну суму 1187193,53 грн . Оскільки позивачем станом на 30.04.2017 р. не здійснено вивезення т/х "FORVARD" за митну територію України у визначений митним органом термін та не здійснено заходів щодо продовження митного режиму тимчасового ввезення, ТОВ "Міллхаус Марін" правомірно нараховані грошові зобов'язання.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив аргументи, аналогічні зазначеним в якості підстав обґрунтування позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача відповідно до п.1 ч.2 ст.351 МК України та згідно з наказом ГУ ДФС у Херсонській області від 09.11.2017 р. № 1034 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання митного режиму тимчасового ввезення, обґрунтування та законності надання (отримання) пільг при ввезенні товарів на митну територію України ТОВ "Міллхаус Марін" по митній декларації від 20.08.2016 р. № 508040001/2016/003554, за результатами якої складено акт від 20.11.2017 р. № 0011/7/21-22-14-09-16/40226096.

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення ТОВ "Міллхаус Марін" ст.85, ст.103, ч.6 ст.104, ч.2 ст.105, ст.106, ч.2 ст.108, ч.1 ст.112 МК України, п.206.7, п.206.16 ст.206 ПК України, що спричинило заниження суми податкового зобов'язання на загальну суму 1187193,53 грн., в т.ч.: із ввізного мита - 228306,45 грн., ПДВ з ввезених на митну територію України товарів - 958887,08 грн.

Дані висновки ґрунтуються на тому, що згідно митної декларації від 20.08.2016 р. № 508040001/2016/003554 ТОВ "Міллхаус Марін" ввезено на митну територію України транспортний засіб - т/х "FORVARD", який оформлено в режимі "тимчасове ввезення", з метою комерційного використання для внутрішніх перевезень товарів між портами України.

Відповідно до заяв позивача строк тимчасового ввезення товару продовжувався неодноразово та за останньою заявою від 27.03.2017 р. № 2 строк тимчасового ввезення митним органом встановлено до 30.04.2017 р. Однак станом на 30.07.2017 р. позивачем т/х за межі митної території вивезений не був, не здійснено заходів щодо продовження митного режиму тимчасового ввезення.

Стосовно директора ТОВ "Міллхаус Марін" ОСОБА_4 головним державним інспектором митного поста "Миколаїв-морський" Миколаївської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил від 04.05.2017 р. № 0078/50400/17. Провадження у справі про порушення митних правил припинено шляхом укладання мирової угоди від 17.05.2017 р. Актом від 18.05.2017 р. "Про виконання мирової угоди від 17.05.2017 р. про припинення провадження в справі про порушення митних правил від 04.05.2017 р. № 0078/50400/17" підтверджено внесення суми штрафу в розмірі 850 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017 р. № 0000201409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за митом на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на 285383,06 грн., з ним за податковим зобов'язаннями на 228306,45 грн., за штрафними санкціями 57076,61 грн., № 0000211409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за ПДВ з ввезених на територію України товарів на 1198608,85 грн., з них за податковими зобов'язаннями на 958887,08 грн., за штрафними санкціями на 239721,77 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу не було підстав для призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Міллхаус Марін", а проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки ТОВ "Міллхаус Марін" за відсутності підстав для її проведення, без повідомлення платника податку про її початок та терміни проведення є грубим порушенням вимог ст.351 МК України та призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частиною 1 статті 345 МК України визначено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно ч.3 ст.345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до ч.1 ст.351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Приписами ч.2 ст.351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Частинами 3-5 статті 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова.

Аналіз наведених норм Митного кодексу України дає підстави для висновку, що задля дотримання балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних невиїзних. Відповідно лише дотримання цих умов може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки. Крім того, буквальне тлумачення ч.2 ст.351 МК України виключає можливість проводити документальну невиїзну перевірку без надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

За таких обставин, доводи апелянта про достатність самого лише факту направлення повідомлення про проведення перевірки та копії наказу про її проведення без вручення їх платнику податків для визнання її законною, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Судом також встановлено, що 09.11.2017 р. начальником ГУ ДФС у Херсонській області на підставі ст.ст.345, 351 МК України з метою перевірки дотримання митного режиму тимчасового ввезення, обґрунтування та законності надання (отримання) пільг прийнято наказ № 1034 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Міллхаус Марін" (код ЄДРПОУ 40226096)", відповідно до якого наказано провести документальну невиїзну перевірку дотримання митного режиму тимчасового ввезення, обґрунтування та законності надання (отримання) пільг при ввезенні товарів на митну територію України ТОВ "Міллхаус Марін" по митній декларації від 20.08.2016 р. № 508040001/2016/003554, з 15.11.2017 р. по 17.11.2017 р.

При цьому, суд слушно звернув увагу на те, що у наказі не зазначено жодної з обставин, які відповідно до ст.351 МК України є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, а є лише посилання на ст.351 МК України без зазначення пункту, частини цієї статті. Наказ про призначення перевірки ТОВ "Міллхаус Марін" не містить будь-якої інформації щодо виявлення відповідачем ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи з боку позивача, з яких декларацій, за який період, тощо. Відповідачем не надано до суду жодного доказу існування обставин, визначених ч.2 ст.351 МК України, які є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Міллхаус Марін", незважаючи на те, що згідно ч.2 ст.77 КАС України саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок довести правомірність своїх дій та рішень.

Також судом встановлено, що повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 09.11.2017 р. № 418 з терміном її проведення з 15.11.2017 р. по 17.11.2017 р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення направлено позивачу 09.11.2017 р. та повернулося до ГУ ДФС у Херсонській області 11.12.2017 р. (після проведення перевірки та складання акту від 20.11.2017 р. № 0011/7/21-22-14-09-16/40226096) з відміткою "за закінченням терміну зберігання", у зв'язку з чим складено акт від 11.12.2017 р. № 0007/7/21-22-14-09/40226096 "Про неможливість вручення ТОВ "Міллхаус Марін" (код 40226096) повідомлення про початок проведення документальної невиїзної перевірки".

Тобто, ТОВ "Міллхаус Марін" контролюючим органом не було повідомлено про дату початку та місце проведення документальної невиїзної перевірки, підстави для її проведення, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості надавати пояснення та документи щодо предмету перевірки. Вказаним відповідач допустив порушення принципів додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, а також гласності та прозорості, передбачених п.п.7, 9 ч.1 ст.8 МК України.

Суд доречно вказав, що ТОВ "Міллхаус Марін" про відсутність підстав для проведення перевірки та про порушення порядку її проведення внаслідок не повідомлення про дату і місце її проведення, зазначало і у запереченнях на акт перевірки. Між тим, ці питання під час розгляду заперечень залишилися поза увагою відповідача, про що свідчить зміст висновку від 07.12.2017 р. № 142/21-22-14-09.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов правильного висновку, що у контролюючого органу не було підстав для призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Міллхаус Марін", прийняття наказу від 09.11.2017 р. № 1034 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Міллхаус Марін", а проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки ТОВ "Міллхаус Марін" за відсутності підстав для її проведення, без повідомлення платника податку про її початок та терміни проведення, є грубим порушенням вимог ст.351 МК України та призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, що узгоджується з правовим висновком, сформульованим Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає наступне: перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог частини 4 статті 351 МК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Колегія суддів не входить в обговорення та оцінку суті встановлених перевіркою порушень дотримання позивачем митного режиму тимчасового ввезення, оскільки податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України , за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись 242, 308, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллхаус Марін" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 09. 08.2018р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Градовський Ю.М. Турецька І.О.