Рішення

від 13.09.2022 по справі 454/1753/22

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/1753/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Юніма-2» про стягнення невиплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з ПП «Юніма-2» невиплачену заробітну плату в сумі 31 826,55грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає наступне.

Він знаходився у трудових відносинах з ПП «Юніма-2» з 19.02.2018р. по 31.03.2022р. на посаді охоронника.

За грудень 20121р.- березень 2022р. йому було нараховано заробітну плату в сумі 39536,09грн. Після утримання цих сум18% ПДФО та 1,5% військового збору йому повинні були виплатити 31 836,55грн..

Однак незважаючи на звільнення з роботи ще 31.03.2022р. зароблених коштів так і не отримав.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 24.05.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

19.08.2022 року представник відповідача ПП «Юніма-2» надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Свої заперечення мотивує наступним.

ПП «Юніма-2» здійснювала господарську діяльність з надання охоронних послуг, зокрема Асфальтно-бетонні заводи, ТзОВ «Автомагісмтраль-Південь», тощо. Станом на березень 2022р. ТзОВ «Автомагістраль-Південь» було укладено цивільні договору, однак у зв`язку із військовим вторгненням на територію України замовник понііс значні матеріальні збитки і припинив господарську діяльність на всіх об`єктах та відмовився від надання йому охоронних послуг.

З врахуванням викладеного Засновником ПП «Юніма-2» було прийнято рішення про припинення господарської діяльності. Всі працівники були звільнені. Є значна заборгованість за надані підприємством послуги, що не дозволяє провести розрахунок із звільненими працівниками, зокрема ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Як вбачається із копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 19.02.2018р. по 31.03.2022р. працював охоронником на ПП «Юніма-2» .

31.03.2022 року позивача було звільнено за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України, про що свідчить відмітка у трудовій книзі позивача тиа копія наказу №9-к від 31.03.2022р..

Позивач для підтвердження нарахування йому відповідачем заробітної плати по трудовому договору надав копію довідки про заробітну (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням виданою ПП «Юніма-2» від 31.05.2022р. з квітня 2021 року по березень 20222 року на загальну суму 104 063,80грн. (а.с.7).

Також, для підтвердження нарахування відповідачем заробітної плати по трудовому договору позивач надав копії індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, 2010 року по 2022 рік (а.с.8).

За змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Тобто, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Згідно ст.ст.116-117КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться вдень звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. ст.77,81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний суд у постанові від 31.05.2021 року у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. ст. 77, 81 ЦПК України).

Копія довідки про нараховану заробітну плату та копія з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та не визначає розмір такої заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Таким чином, довідка про заробітну плату та офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати відносно ОСОБА_1 підтверджують лише розмір заробітної плати та його страховий стаж за період з 2010 року до 2022 року та не можуть бути прийняті судом, як належні докази щодо розміру заборгованості по ній.

Отже, враховуючи те, що позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів існування у відповідача заборгованості по заробітній платі перед ним на час звільнення, в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Юніма-2» про стягнення невиплаченої заробітної плати відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РРНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне підприємство «Юніма-2», ЄДРПОУ 34461896, місце знаходження: смт.Бориня, вул.Сонячна, 34 Самбірського району Львівської області.

Головуючий: Л. Ю. Фарина