Рішення

від 12.09.2022 по справі 581/317/22

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/317/22

Провадження № 2/581/111/22

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

13 вересня 2022 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., представника позивача Мороз Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Липова Долина цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Мороз Лесі Олексіївни, до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в :

Сутність заявленої до суду вимоги

У серпні 2022 року представник позивача, ОСОБА_1 , адвокат Мороз Л.О. звернулася до суду з вказаним вище позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 , який мотивувала тим, що 25 липня 2011 року на ПП «КФ Консалтинг» відбулися торги з продажу нежитлової будівлі магазину літ. А-1 (приміщення заготпункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») площею 56,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких визнано ОСОБА_1 . Право власності на вищезазначений заготівельний пункт площею 56,60 кв.м. належало Липоводолинській районній спілці споживчих товариств на підставі свідоцтва про право власності, виданого Липоводолинською селищною радою Липоводолинського району Сумської області на підставі рішення виконкому Липоводолинської селищної ради за №135 від 28 жовтня 2010 року. Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав, указане свідоцтво зареєстровано комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» 16 грудня 2010 року за №28385982, реєстраційний номер 32371854 за Липоводолинською районною спілою споживчих товариств. Згідно з п.1.3 рішення виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради від 28 жовтня 2005 року № 166 нежитловому приміщенню магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належало на праві власності районній спілці споживчих товариств, що розташовувалося за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно окрему юридичну адресу: АДРЕСА_2 . 25 серпня 2011 року між Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Чупруна Є.В. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачкою) у простій письмовій формі укладений договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, засвідчений підписами сторін та їх печатками, яке передано останній разом із документами. У наступному 31 серпня 2011 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі документів за договором купівлі-продажу від 25 серпня 2011 року, засвідчений належним чином підписами сторін та їх печатками. Згідно із договором оренди землі від 14 червня 2012 року, зареєстрованому у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, за №592320004001986 28 серпня 2012 року, орендодавець - Липоводолинська селищна рада в особі голови Нищети С.М., передала орендарю фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка розташована на території АДРЕСА_2 загальною площею 0,0168 га, яка використовується у комерційних цілях, договір укладено на 5 років. Рішенням Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 26 жовтня 2017 року продовжено дію договору оренди земельної ділянки від 14 червня 2012 року, загальною площею 0,0168 га, кадастровий номер 5923255100:06:001:0181, терміном на 10 років. Згідно з рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради № 93 від 22 серпня 2012 року про надання дозволу на добудову складського приміщення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_1 дозволено будівництво добудови складського приміщення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 . Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, поданої до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, проектна документація щодо добудови складського приміщення до магазину у АДРЕСА_2 , була розроблена Липоводолинським виробничим бюро «Артбюроінвест» та прийнята до експлуатації, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою ОСОБА_2 , посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області за №СМ 143131470610 від 27 травня 2013 року. У подальшому на вищезазначений магазин 07 серпня 2013 року виготовлений технічний паспорт ім`я ФОП ОСОБА_1 , згідно з яким у вказаній нежитловій будівлі, загальна площа збільшилася на 42,1 кв.м. за рахунок прибудови 2 - склад товарів - площею 38,80 кв.м та 3 - топочної - площею 4,50 кв.м. Відповідно до довідки КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна №1912820 від 20 грудня 2021 року право власності на нерухоме майно (заготівельний пункт) за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28 грудня 2012 року, зареєстровано за Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств згідно зі свідоцтвом про право власності, видане 15 грудня 2010 року Липоводолинською селищною радою, яке зареєстроване 16 грудня 2010 року в реєстраційну книгу 31 за реєстровим №161. 05 грудня 2013 року ухвалою господарського суду Сумської області у справі №7/36-09 ліквідована юридична особа Липоводолинська районна спілка споживчих товариств. Зазначала, що позивачка не може на даний час нотаріально оформити вищевказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна. Також зазначала що, позивачка більше десяти років володіє нерухомим майном - нежитловою будівлею (магазином), в її користуванні знаходиться земельна ділянка, на якій розміщено вказану будівлю, у встановленому законодавством порядку здійснила добудову до вказаного приміщення, здійснює оплату всіх належних платежів, тобто користується нерухомим майном відкрито та безперервно до теперішнього часу, має на руках оригінали документів на вказаний житловий будинок та земельні ділянки, що достатньо підтверджує факт добросовісного володіння нею вказаною нерухомістю, а тому добросовісно заволоділа нерухомим майном з 2011 року і володіє ним відкрито, безперервно і на час подання даного позову до суду. Просила суд визнати за ОСОБА_1 за набувальною давністю право власності на нежитлову будівлю: магазин літ. «А-1», прибудову літ. «А1-1», навіс літ. «Б», загальною площею 98,7 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2 .

Позиція позивача, представника позивача, представника відповідача по даній справі

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заявлений позов із вищевикладених підстав та додатково суду пояснила про те, що позивачка отримала в користування та володіння вищевказане приміщення заготпункту первинно у серпні 2011 року площею 56,6 кв.м. на підставі нікчемного договору купівлі продажу від 25 серпня 2011 року, протягом 2012-2017 років добудувала навіс та окреме складське приміщення площею 38,8 кв.м. та поточну площею 4,5 кв.м., даний об`єкт разом із добудовами став цілісною будівлею, яка використовується в господарсько торгівельних цілях, та ОСОБА_1 учиняє всі дії із цим майном на правах власника (орендує під будівлею земельну ділянку, сплачує відповідно податки тощо). Попередній власник приміщення на даний час є ліквідованим без правонаступництва в порядку банкрутства; більше 11 років позивачка добросовісно використовує цю будівлю в якості магазину, відкрито, безперервно володіючи ним, відповідач не претендує на це майно, цей об`єкт не порушує прав інших осіб.

Представник відповідача Липоводолинської селищної ради Савченко Р.В. у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином повідомлений, подав заяву про визнання позову в повному обсязі, проведення судового засідання без участі представника ради.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 серпня 2022 року у даній справі відкрито провадження, призначено судове засідання на 13 вересня 2022 року о 10 год. 00 хв. з викликом сторін. 13 вересня 2022 року спір вирішено по суті, ухвалено рішення суду.

Установлені судом фактичні обставини справи

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Підставки Роменського (Липоводолинського) району Сумської області, є громадянкою України (а.с.5,6).

Рішення виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради від 28 жовтня 2005 року № 166 нежитловому приміщенню магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належало районній спілці споживчих товариств, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно окрему юридичну адресу: АДРЕСА_2 (а.с.13).

Переможцем торгів проведених 25 липня 2011 року на ПП «КФ Консалтинг» з продажу нежитлової будівлі магазину літ. А-1 (приміщення заготпункту «Ягідка») площею 56,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , визнано ОСОБА_1 (а.с.11).

25 серпня 2011 року між Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Чупруна Є.В. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитловому приміщенню магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 56,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , засвідчений підписами сторін та їх печатками (а.с.14,15).

Рішенням ФОП ОСОБА_1 від 25 квітня 2012 року перейменовано магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.21).

14 червня 2012 року між орендодавцем - Липоводолинською селищною радою в особі голови Нищети С.М. та орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, згідно з яким орендодавець Липоводолинська селищна рада передала орендарю - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі комерційного використання), яка знаходиться на території АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0168 га, яка використовується у комерційних цілях, договір укладено на 5 років. Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 14 червня 2012 року внесено зміни до договору оренди землі від 14 червня 2012 року, яким термін дії даного договору продовжено на 10 років, дана угода набрала чинності з моменту підписання сторонами (а.с.16-17,18).

Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради № 93 від 22 серпня 2012 року про надання дозволу на добудову складського приміщення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_1 дозволено будівництво добудови складського приміщення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 (а.с.22).

Проектна документація щодо добудови складського приміщення до магазину у АДРЕСА_2 , розроблена 31 січня 2013 року Липоводолинським виробничим бюро «Артбюроінвест» та у травні 2013 року добудова прийнята до експлуатації (а.с.23,24-26).

Право власності на нерухоме майно (заготівельний пункт) за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28 грудня 2012 року, зареєстровано за Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств згідно зі свідоцтвом про право власності, видане 15 грудня 2010 року Липоводолинською селищною радою, свідоцтво зареєстроване 16 грудня 2010 року в реєстраційну книгу 31 за реєстровим №161 (а.с.12, 12 зворотна сторона,32).

Магазин, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 станом на 07 серпня 2013 року складається з нежитлової будівлі магазину літ. «А-1», прибудову літ «А1-1», навіс літ. «Б», загальною площею 98,70 кв.м. Технічний паспорт на магазин за адресою: АДРЕСА_2 виготовлений 07 серпня 2013 року на ім`я ФОП ОСОБА_1 КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с.27-31).

05 грудня 2013 року ухвалою господарського суду Сумської області у справі №7/36-09 ліквідована юридична особа Липоводолинська районна спілка споживчих товариств (42500, Сумська область, с-ще Липова Долина, вул. Чапаєва, 2, індикаційний код 01765638) (а.с.9-10).

Рішенням Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 26 жовтня 2017 року про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_1 , продовжено дію договору оренди земельної ділянки від 14 червня 2012 року, загальною площею 0,0168 га, кадастровий номер 5923255100:06:001:0181, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, за №592320004001986 28 серпня 2012 року для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована на території Липоводолинської селищної ради терміном на 10 років. Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 27 жовтня 2017 року внесено зміни до договору оренди землі від 14 червня 2012 року, яким термін дії даного договору продовжено на 10 років, дана угода набрала чинності з моменту підписання сторонами. Право оренди земельної ділянки площею 0,0168 га, кадастровий номер 5923255100:06:001:0181, для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована на території Липоводолинської селищної ради зареєстровано за ОСОБА_1 27 листопада 2017 року, номер запису про інше речове право 23638058 (спеціальний розділ) строком на 10 років з правом пролонгації (а.с.18 зворотна сторона,19,20).

Вартість нежитлової будівлі магазину літ. «А-1» «Альта», що розташована по АДРЕСА_2 , станом на 12 травня 2022 року становить 305000 грн. 00 коп. (а.с.33).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 07 липня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Липоводолинської селищної ради про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна у зв`язку з його безпідставністю та недоведеністю, судове рішення набрало законної сили 11 серпня 2022 року (а.с. 43-46) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105162225).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно з Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови).

Ураховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови).

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).

Висновки суду по суті заявленої вимоги

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом.

Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Проте безтитульність, як складова ознаки добросовісності заволодіння майном, визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави нікчемності договору купівлі-продажу нерухомості при недотриманні його нотаріальної форми), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Аналіз досліджених доказів по справі підтверджує недоведеність позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявності правових підстав для добросовісності володіння ОСОБА_1 нежитловою будівлею в АДРЕСА_2 . На думку суду, договір купівлі-продажу зазначеного приміщення від 25 серпня 2011 року укладений у простій письмовій формі без його нотаріального посвідчення при невчиненні його продавцем дій по ухиленню від його посвідчення в силу норми ч.1 ст.220 ЦК України є неукладеним, і про це повинен був знати та знав позивач станом на 25 серпня 2011 року. За таких обставин слід уважати те, що ознака добросовісності для механізму набувальної давності відсутня через помилкове розуміння й застосування позивачем закону.

Після підписання 31 серпня 2011 року акту приймання-передачі між Липоводолинською райспілкою споживчих товариств та ФОП « ОСОБА_1 » вищезазначеного нежитлового приміщення і непроведення нотаріального посвідчення вищевказаного правочину в нотаріальному порядку позивачка набула право фактичного володіння та користування зазначеним приміщенням за волею тодішнього його законного власника, розмістила в ньому магазин, добудувала складське приміщення до нього, орендувала земельну ділянку під цією будівлею в установленому порядку, фактично володіючи та користуючись цим об`єктом не як її власник, який їй був первинно відомий станом на час заволодіння цим майном. Позивачка приймаючи участь у торгах по купівлі заготпункту в АДРЕСА_2 , у липні 2011 року була обізнана про власника цього об`єкту, за змістом заявленого позову розраховувала на придбання цього майна для підприємницьких цілей, будучи обізнаною про фактичну підставу для майбутнього набуття права власності на нього на підставі договору купівлі продажу, який не був сторонами нотаріально посвідчений.

Із урахуванням вищевикладеного суд уважає, що позивач не є добросовісним набувачем вищевказаного приміщення, і відкритість і безперервність користування цим майном більш ніж десять років не є достатніми умовами для набуття нею права власності на вищевказане приміщення на підставі ст.344 ЦК України, а тому у задоволенні заявленого позову слід відмовити у зв`язку з його безпідставністю, не аналізуючи наявність інших умов для набуття права власності за набувальною давністю.

Вищезазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями, сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 24 жовтня 2019 у справі № 200/13140/16-ц, від 28 квітня 2020 у справі № 552/1354/18, від 24 січня 2019 року у справі № 755/16913/16-ц.

Крім цього, за змістом заявлених вимог та досліджених судом доказів позивач порушує питання про визнання права власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю у виді магазину літ «А-1», прибудову літ. «А1-1», навіс під літ. «Б» загальною площею 98,7 кв.м., хоча дві останні прибудови були зведені і прийняті в експлуатацію після передання у володіння основної будівлі магазину і відповідні права на них у позивача виникли з іншої підстави (набуття права на новостворений об`єкт), що є неприпустимим для одночасного ініціювання визнання права власності на ці добудови за набувальною давністю.

Визнання позову представником відповідача не приймається судом, оскільки виникнення права власності за позивачем за набувальною давністю на вищевказаний об`єкт не грунтується на досліджених доказах та нормах закону, то відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд не вбачає підстав для задоволення позову та ухвалення рішення на користь позивачки.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у виді сплати судового збору слід покласти на позивача по справі, оскільки у задоволенні заявленого ОСОБА_1 позову відмовлено у повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: с. Байрак Роменський район, Сумська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Липоводолинська селищна рада Роменського району Сумської області (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: вул. Полтавська, буд. 32, с-ще Липова Долина Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ: 04390972).

Повне рішення суду складено 14 вересня 2022 року.

Суддя Д. В. Бутенко