Постанова

від 29.11.2022 по справі 581/317/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м.Суми

Справа №581/317/22

Номер провадження 22-ц/816/1074/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Липоводолинська селищна рада Роменського району Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 вересня 2022 року, в складі судді Бутенка Д.В., ухвалене в селищі Липова Долина, повний текст якого складено 14 вересня 2022 року,

в с т а н о в и в:

08 серпня 2022 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Мороз Л.О., звернулася до суду з позовом до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання за нею права власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю: магазин літ. «А-1», прибудову літ. «А1-1», навіс літ. «Б», загальною площею 98,7 кв.м, розташовану в АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що 25 липня 2011 року на ПП «КФ Консалтинг» відбулися торги з продажу нежитлової будівлі магазину літ. А-1 (приміщення заготпункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») площею 56,6 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , переможцем яких визнано ОСОБА_1 . Право власності на зазначений заготівельний пункт площею 56,60 кв.м належало Липоводолинській районній спілці споживчих товариств на підставі свідоцтва про право власності, виданого Липоводолинською селищною радою Липоводолинського району Сумської області, на підставі рішення виконкому Липоводолинської селищної ради за № 135 від 28 жовтня 2010 року, зареєстрованого КП «Сумське МБТІ» 16 грудня 2010 року за № 28385982, реєстраційний номер 32371854.

25 серпня 2011 року між Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Чупруна Є.В. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, засвідчений підписами сторін та їх печатками, яке було передано останній разом із відповідними документами. 31 серпня 2011 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі документів за договором купівлі-продажу від 25 серпня 2011 року, засвідчений підписами сторін та їх печатками. Відповідно до договору оренди землі від 14 червня 2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, за № 592320004001986 28 серпня 2012 року, орендодавець - Липоводолинська селищна рада в особі голови Нищети С.М., передала орендарю ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка розташована на території АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0168 га, яка використовується у комерційних цілях, договір укладено на 5 років.

Рішенням Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 26 жовтня 2017 року продовжено дію договору оренди земельної ділянки від 14 червня 2012 року, загальною площею 0,0168 га, кадастровий номер 5923255100:06:001:0181, терміном на 10 років.

25 квітня 2012 року ФОП ОСОБА_1 перейменувала магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Згідно з рішенням ВК Липоводолинської селищної ради № 93 від 22 серпня 2012 року про надання дозволу на добудову складського приміщення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 дозволено будівництво добудови складського приміщення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_1 та у подальшому на який 07 серпня 2013 року виготовлений технічний паспорт на ім`я ФОП ОСОБА_1 , згідно з яким у вказаній нежитловій будівлі загальна площа збільшилася на 42,1 кв.м за рахунок прибудови 2 - склад товарів, площею 38,80 кв.м та 3 - топочної, площею 4,50 кв.м.

Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, поданої до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, проектна документація щодо добудови складського приміщення до магазину у АДРЕСА_1 була розроблена Липоводолинським виробничим бюро «Артбюроінвест» та прийнята до експлуатації, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою ОСОБА_2 - посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області за № СМ 143131470610 від 27 травня 2013 року.

Відповідно до довідки КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна № 1912820 від 20 грудня 2021 року право власності на нерухоме майно (заготівельний пункт) за адресою: АДРЕСА_2 станом на 28 грудня 2012 року зареєстровано за Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим 15 грудня 2010 року Липоводолинською селищною радою, яке зареєстроване 16 грудня 2010 року в реєстраційній книзі 31 за реєстровим № 161.

05 грудня 2013 року ухвалою господарського суду Сумської області у справі № 7/36-09 була ліквідована юридична особа Липоводолинська районна спілка споживчих товариств.

Доводила, що вона набула право власності на вищевказане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 25 серпня 2011 року, однак не може його нотаріально оформити. При цьому вона більше десяти років володіє нерухомим майном - нежитловою будівлею (магазином), в її користуванні знаходиться земельна ділянка, на якій розміщено вказану будівлю, у встановленому законодавством порядку здійснено добудову до цього приміщення, здійснює оплату всіх належних платежів, тобто користується нерухомим майном відкрито та безперервно до теперішнього часу, має на руках оригінали документів на нерухомість та земельну ділянку, що підтверджує факт добросовісного, відкритого володіння нею вказаною нерухомістю з 2011 року, безперервно і на час подання даного позову до суду.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовну заяву.

Вказує, що нею здійснено повний розрахунок за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25 серпня 2011 року та сторонами підписано акт приймання-передачі, що відповідно до п. п. 1.2 договору свідчить про перехід до неї, як покупця, права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю: магазин літ. «А-1», прибудову літ «А'-1», навіс літ. «Б», загальною площею 98,7 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Доводить, що в порушення підп. 3.3.3 договору продавець - Липоводолинська районна спілка споживчих товариств відмовилася від нотаріального посвідчення договору, що призвело до неможливості оформлення права власності на прибудоване нею майно у встановленому законом порядку.

Вважає, що за доведеності письмовими доказами факту повного виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25 серпня 2011 року та ухилення продавця від нотаріального посвідчення цього договору, рішенням суду від 07 липня 2022 року, справа № 581/172/22, помилково відмовлено у задоволенні її позову про визнання такого договору дійсним у порядку ст. 220 ЦК України та визнанні права власності на спірне нерухоме майно.

Вона більше десяти років володіє спірним нерухомим майном (магазином), підтримує його у належному стані, в її користуванні знаходиться земельна ділянка, на якій розміщене вказане нежитлове приміщення, у встановленому законом порядку здійснила поліпшення (добудову), оплачує всі необхідні платежі, тобто відкрито та безперервно користується нерухомим майном, що підтверджує факт добросовісного володіння нерухомістю та є підставою для визнання за нею права власності за набувальною давністю згідно зі ст. 344 ЦК України.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради від 28 жовтня 2005 року № 166 нежитловому приміщенню магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належало районній спілці споживчих товариств, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 присвоєно окрему юридичну адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Переможцем торгів, проведених 25 липня 2011 року на ПП «КФ Консалтинг» з продажу нежитлової будівлі магазину літ. А-1 (приміщення заготпункту «Ягідка») площею 56,6 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , визнано ОСОБА_1 , ціна продажу об`єкта - 38000 грн (а.с. 11).

25 серпня 2011 року між Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Чупруни Є.В. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 56,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , засвідчений підписами сторін та їх печатками. (а.с. 14).

31 серпня 2011 року продавцем та покупцем було підписано акт приймання - передачі вказаного нежитлового приміщення (а.с. 15).

Рішенням ФОП ОСОБА_1 від 25 квітня 2012 року перейменовано магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 21).

14 червня 2012 року між орендодавцем - Липоводолинською селищною радою в особі голови Нищети С.М. та орендарем - ФОП ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендарю передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі комерційного використання), що знаходиться на території АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0168 га, яка використовується у комерційних цілях, договір укладено на 5 років. Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 14 червня 2012 року внесено зміни до цього договору, яким термін його дії продовжено на 10 років, ця угода набрала чинності з моменту підписання сторонами (а.с. 16-17, 18).

Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради № 93 від 22 серпня 2012 року «Про надання дозволу на добудову складського приміщення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_1 » ФОП ОСОБА_1 дозволено будівництво добудови складського приміщення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Проектна документація щодо добудови складського приміщення до магазину у АДРЕСА_1 розроблена 31 січня 2013 року Липоводолинським виробничим бюро «Артбюроінвест» та у травні 2013 року добудова прийнята до експлуатації (а.с. 23, 24-26).

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15 грудня 2010 року, виданим Липоводолинською селищною радою, зареєстрованим 16 грудня 2010 року КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» у реєстраційну книгу 31 за реєстровим № 161, право власності на нерухоме майно (заготівельний пункт) за адресою: АДРЕСА_2 станом на 28 грудня 2012 року зареєстровано за Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств (а.с. 12, 32).

Магазин, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 07 серпня 2013 року складається з нежитлової будівлі магазину літ. «А-1», прибудови літ «А1-1», навісу літ. «Б», загальною площею 98,70 кв.м. Технічний паспорт на магазин за адресою: АДРЕСА_1 виготовлений 07 серпня 2013 року на ім`я ФОП ОСОБА_1 КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 27-31).

05 грудня 2013 року ухвалою господарського суду Сумської області у справі № 7/36-09 ліквідована юридична особа Липоводолинська районна спілка споживчих товариств (42500, Сумська область, селище Липова Долина, вул. Чапаєва, 2, інд. код 01765638) (а.с. 9-10).

Рішенням Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області від 26 жовтня 2017 року «Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_1 », продовжено дію договору оренди земельної ділянки від 14 червня 2012 року, загальною площею 0,0168 га, кадастровий номер 5923255100:06:001:0181, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, за № 592320004001986 28 серпня 2012 року для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована на території Липоводолинської селищної ради терміном на 10 років. Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 27 жовтня 2017 року внесено зміни до договору оренди землі від 14 червня 2012 року, яким термін дії даного договору продовжено на 10 років, ця угода набрала чинності з моменту підписання сторонами. Право оренди земельної ділянки площею 0,0168 га, кадастровий номер 5923255100:06:001:0181, для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована на території Липоводолинської селищної ради зареєстровано за ОСОБА_1 27 листопада 2017 року, номер запису про інше речове право 23638058 (спеціальний розділ) строком на 10 років з правом пролонгації (а.с. 18 зв., 19, 20).

Вартість нежитлової будівлі магазину літ. «А-1» «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташована по АДРЕСА_1 станом на 12 травня 2022 року становить 305000 грн 00 коп (а.с. 33).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 07 липня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Липоводолинської селищної ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна у зв`язку з його безпідставністю та недоведеністю, рішення набрало законної сили 11 серпня 2022 року (а.с. 43-46) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105162225).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на спірне нежитлове приміщення, передбачених ст. 344 ЦК України.

При цьому зазначено, що відкритість і безперервність користування цим майном більш ніж десять років не є достатніми умовами для набуття позивачем права власності на спірне приміщення на підставі ст. 344 ЦК України. Крім того, вказано про неприпустимість одночасного ініціювання визнання права власності за набувальною давністю на здійснені добудови.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, предметом спору у справі є визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на нерухоме майно - нежитлову будівлю: магазин літ. «А-1», прибудову літ. «А1-1», навіс літ. «Б», загальною площею 98,7 кв.м, розташовану в АДРЕСА_1 , яке належало Липоводолинській районній спілці споживчих товариств, яким позивач користувалася з серпня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, укладеного у простій письмовій формі, посвідченого підписами сторін та їх печатками, без нотаріального посвідчення.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Із змісту ст. 344 ЦК України вбачається, що право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а тому встановлення власника майна або безхазяйної речі є однією з обставин, що має значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 264 ЦПК України).

У позовній заяві ОСОБА_1 посилалась на те, що користується спірним майном протягом більш, ніж десять років до моменту звернення до суду з позовом у серпні 2022 року і набула можливості ставити перед судом питання про визнання за нею права власності на спірне майно за набувальною давністю.

Згідно з роз`ясненнями Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови).

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») (п. 14 Постанови).

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 з 2011 року користувалася нежитловою будівлею: магазин літ. «А-1», прибудову літ. «А1-1», навіс літ. «Б», загальною площею 98,7 кв.м, розташованою в АДРЕСА_1 на підставі укладеного нею, як фізичною особою-підприємцем, та Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Чупруна Є.В., договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна від 25 серпня 2011 року, у простій письмовій формі, із засвідченням підписами та печатками сторін.

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України визначено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Підписавши 31 серпня 2011 року з Липоводолинською райспілкою споживчих товариств акт приймання-передачі спірного нежитлового приміщення і непровівши нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25 серпня 2011 року, позивач набула право фактичного користування цим приміщенням за волею тодішнього його законного власника, розмістила в ньому магазин, добудувала складське приміщення, орендувала земельну ділянку під цією будівлею в установленому порядку, фактично користуючись цим об`єктом не як її власник, який їй був первинно відомий станом на час укладення договору купівлі - продажу.

Приймаючи участь у торгах по купівлі заготпункту в АДРЕСА_1 у липні 2011 року, позивач була обізнана про власника цього об`єкту, за змістом заявленого позову розраховувала на придбання цього майна для підприємницьких цілей, будучи обізнаною про фактичну підставу для майбутнього набуття права власності на нього на підставі договору купівлі-продажу із власником майна - Липоводолинською районною спілкою споживчих товариств, який не був сторонами нотаріально посвідчений, що виключає можливість визнання за нею права власності на це майно за набувальною давністю.

З урахуванням викладеного, висновок про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спірне нежитлове приміщення за набувальною давністю зроблений судом на підставі належним чином оцінених доказів у справі та відповідає нормам ст. 344 ЦК України.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова