Рішення

від 13.09.2022 по справі 904/1037/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022м. ДніпроСправа № 904/1037/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21А, ідентифікаційний код 03341305) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкю-Сервіс" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. В. Моссаковського, буд. 7, прим.2-18, ідентифікаційний код 42466967) про стягнення 108 659,78 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення та 53 606,00 грн. за понаднормативне водоспоживання та водовідведення

СУТЬ СПОРУ:

Комунальнe підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 03.05.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкю-Сервіс" заборгованості на загальну суму 162 265,78 грн., з яких:

- 108 659,78 грн. заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в період з жовтня 2019 року по червень 2020 року;

- 53 606,00 грн. за понаднормативне водоспоживання та водовідведення за період з березня по травень 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №15278 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 03.10.2019 в частині своєчасної та повної оплати послуги з водопостачання та водовідведення в період з жовтня 2019 року по червень 2020 року на загальну суму 118 847,49 грн. за наступними актами-рахунками приймання надання послуг:

- №97844 від 31.10.2019 на суму 107 963,75 грн.;

- №102244 від 25.11.2019 на суму 10 187,71 грн. ;

- №109861 від 19.12.2019 на суму 203,02 грн.;

- №5162 від 28.01.2020 на суму 36,91 грн.;

- №16154 від 28.02.2020 на суму 92,28 грн.;

- №24865 від 30.03.2020 на суму 63,94 грн.;

- №30866 від 27.04.2020 на суму 42,84 грн.;

- №41106 від 20.05.2020 на суму 64,26 грн.;

- №48181 від 22.06.2020 на суму 192,78 грн.

Також з березня по травень 2019 року відповідачем здійснено понаднормативне водоспоживання та водовідведення в зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу плату у розмірі 53 606,00 грн. на підставі звітів №1/03 за березень 2019 року, №2/04 за квітень 2019 року, №3/06 за травень 2019 року про об`єми наданих послуг відповідно до показників приладів обліку.

Ухвалою суду від 09.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1037/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 07.06.2022 відповідачем подано відзив яким просить суд відмовити позивачу у позові повністю. Щодо нарахування позивачем суми понаднормативного водоспоживання відповідач зазначає, що договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №15278 був укладений між сторонами 03 жовтня 2019 року, а за твердженням позивача понаднормативне водоспоживання відбулося в період з березня до травня 2019 року, тобто до встановлення сторонами договору лімітів водоспоживання для відповідача. Будь-яких доказів наявності норм споживання відповідачем води та користування водовідведенням до дня укладення договору №15278 від 03.10.2019 позивач суду не надав. Відсутні ці норми і в розрахунку понаднормативного водоспоживання та водовідведення, доданого позивачем до позовної заяви. Нормативи були встановлені тільки з 03.10.2019, з вказаних підстав нарахування позивачем суми понаднормативного споживання є безпідставним і незаконним.

Щодо подання позивачем до суду договору про передачу об`єкта в обслуговування (управління) від 03.12.2018, укладеного між відповідачем та ТОВ "Діалог-Плюс", то умовами вказаного договору не врегульовано питання переходу (правоприємства) заборгованості попереднього власника об`єкта нерухомого майна та правоприємства в оплаті зобов`язань за договором з позивачем. Боргові зобов`язання за цим договором ТОВ "Діалог-Плюс" до ТОВ "Айкью-Сервіс" не передавалися, до того ж право вимоги у позивача до відповідача за цим договором не виникає. Крім зазначеного, договором від 03.12.2018 не встановлювалися ліміти водоспоживання ТОВ "Айкью-Сервіс".

Також відповідач зазначає, що 05.03.2019 КП "Дніпроводоканал" ДМР було складено Акт №112937/а, згідно з відомостями якого представниками позивача було зафіксовано показання водолічильників, встановлених на об`єкті, що передано в управління відповідачу та заборгованість ТОВ "Діалог-Плюс" станом на день складання цього акту. При цьому, дані щодо норм споживання у відповідній графі Акту відсутні, що підтверджує обґрунтованість доказів відповідача щодо відсутності у позивача права нараховувати відповідачу понаднормові до укладення між сторонами договору від 03.10.2019.

Щодо нарахування позивачем заборгованості у сумі 108 659,787 грн. відповідач зазначає, що в підтвердження наданих/спожитих послуг на суму 107 963,75 грн. позивач додав до позовної заяви Акт-рахунок №97844 від 31.10.2019 приймання наданих послуг згідно договору №15278 від 03.10.2019. Однак, згідно з роз`ясненням до Акту-рахунку №97844 від 31.10.2019 борг в сумі 107 963,75 грн. виник у жовтні 2019 року, а не в квітні-червні 2019 року, як стверджує позивач. За даними роз`яснення до Акту-рахунку №97844 від 31.10.2019 приймання наданих послуг за договором №15278 від 03.10.2019 товариством було отримано послугу питного централізованого водопостачання в об`ємі 6 607,64 м.куб., всього на суму 107 963,75 грн., відповідно до об`ємів знятих показників з лічильників абонента, яке відбулося 02.10.2019. Зазначене спростовує твердження позивача, що заборгованість у сумі 107 963,75 грн. виникла за період з квітня по червень 2019 року.

Також відповідач зазначає, що заборгованість, яка виникла не є прямою заборгованістю відповідача, оскільки ТОВ "Айкью-Сервіс" за статутом та КВЕД (КВЕД 81.10.) є підприємством, яке здійснює діяльність у сфері комплексного обслуговування житлових та нежитлових будинків, з цією цілю товариство уклало договір з позивачем. З чого слідує, що платоспроможність товариства-відповідача залежала повністю від платоспроможності жильців житлового будинку по вулиці Володимира Моссаковського, буд.№7. Однак, в червні 2019 року жильцями житлового будинку №7 по вулиці Володимира Моссаковського у місті Дніпрі 26.06.2019 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " "Моссаковського 7" (код ЄДРПОУ 43079681) і жильці відмовилися здійснювати оплату за надані послуги ТОВ "Айкью-Сервіс" як обслуговуючому підприємству, у тому числі не була сплачена вартість послуг з водопостачання та водовідведення. В зв`язку з не оплатою жильцями будинку по вулиці Володимира Моссаковського, 7 рахунків ТОВ "Айкью-Сервіс" за спожиті послуги водовідведення, виникла заборгованість, яку товариство спроможне заплатити тільки при повному погашенні жильцями житлового будинку заборгованості перед ТОВ "Айкью-Сервіс".

До суду 29.06.2022 позивачем подана відповідь на відзив в якій зазначає, що в укладеному 27.04.2011 договорі на надання послуг з водопостачання та водовідведення №52106 позивач та ТОВ "Діалог Плюс" чітко визначили питання щодо нарахування плати за понаднормативне водокористування. Договір між позивачем та ТОВ "Діалог Плюс" від 27.04.2011 №52106 на надання послуг з водопостачання та водовідведення, у зв`язку з переходом в управління житлового комплексу "IQ house" до відповідача, у встановленому законом порядку розірвано не було. Тобто, з метою продовження безперебійного надання послуг з водопостачання та водовідведення яке мало на той час місце за договором №52106 від 27.04.2011 та до укладення нового договору з відповідачем останній гарантував виконання ним зобов`язань щодо оплати нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення. В зв`язку з чим позивач не відключив від мереж водопостачання та водовідведення об`єкт - житловий комплекс "IQ house" який перейшов до відповідача на підставі договору з ТОВ "Діалог Плюс" та продовжив надавати відповідні послуги. Між тим в квітні, травні та червені 2019 року по об`єкту водопостачання та водовідведення - житловий комплекс "IQ house" мало місце водокористування понад норми встановлені в п.3.1 договору №52106 від 27.04.2011, що підтверджується звітами про об`єми послуг які надавалися самим же відповідачем. В зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу плату за наднормативне водокористування та водовідведення в розмірі 53 606 грн.

Щодо заборгованості в сумі 108 659,78 грн. позивач зазначив, що в період з жовтня 2019 року по червень 2020 року було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 118 847,49 грн., що підтверджується актами рахунками та розрахунком суми боргу. При цьому позивачем в рахунку на загальну суму 107 963 грн. 75 коп. за жовтень 2019 року була включено нарахування за спожиті відповідачем послуги яке мало місце як в жовтні 2019 року так і в період з квітня по червень 2019 року, тобто до укладення договору №15278 від 03.10.2019. Вказане донарахування було здійснено на підставі гарантійних листів відповідача №1819/02-2 від 18.02.2019 та від 28.05.2019 №2819/05-1 відповідно до змісту яких він зобов`язався сплачувати нарахування за спожиті послуги до укладення відповідного договору на послуги водопостачання та водовідведення. В зв`язку з чим позивач цілком правомірно включив до акту рахунку №97844 від 31.10.2019 нарахування за споживання послуг яке мале місце з квітня по червень 2019 року, тобто до укладення договору №15278 від 03.10.2019. При цьому позивач в рахунку №97844 від 31.10.2019 не зазначив вказані відомості оскільки це не було доцільним так як рахунок №97844 від 31.10.2019 був першим рахунком який позивач виставив відповідачу за договором №15278 від 03.10.2019, тобто відображати в ньому періоди які були поза межами вказаного договору було не коректним.

Крім того, позивач зазначив, що в жовтні 2019 року за відповідачем мало місце водоспоживання на суму 68 528,96 грн. та на суму в розмірі 39 434,79 грн. Разом 107 963,75 грн., сума в розмірі 39 434,79 грн. являє собою врахування за послуги (в межах норми передбаченої п.3.1 договору №52106 від 27.04.2011) за спожиті відповідачем послуги в період з квітня 2019 року по червень 2019 року, тобто до укладення договору №15278 від 03.10.2019.

З приводу посилання відповідача на те, що вказана заборгованість за послуги не є його прямою заборгованістю, а є заборгованістю ОСББ "Моссаковського 7", позивач зазначає, що по перше відповідно до умов договору №15278 від 03.10.2019 саме відповідач зобов`язаний був оплачувати відповідні нарахування за фактичне споживання послуг яке мало місце по об`єкту розташованому за адресою вул. В. Моссаковського 7 в м. Дніпро - житловий комплекс. По друге - договір з ОСББ "Моссаковського 7" на об`єкт житловий будинок по вул. В. Моссаковського 7 було укладено лише 09.12.2019. В подальшому нарахування за спожиті відповідачем послуги за договором №15278 від 03.10.2019 проводилися виключно по об`єкту розташованому по вул. Моссаковського 3 (нежитлове приміщення) в м. Дніпро.

До суду 06.07.2022 відповідачем подані заперечення якими просить суд відмовити позивачу у позові повністю, застосувати строки позовної давності в частині стягнення сум за період з березня-квітень 2019 року.

Відповідач звертає увагу суду на те, що ТОВ "Айкью-Сервіс" не брав на себе зобов`язання не перевищувати витрати води і скидання стічних вод понад норми водопостачання та водовідведення, визначені в п.3.1 договору, а саме, понад 506 куб.м. на місяць, до укладення та підписання договору від 03.10.2019. Гарантії стосувалися тільки оплати нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення. Право водоканалу на чотирьохкратне нарахування за понаднормативне користування споживачем обсягів води передбачено тільки в договорі, а лист відповідача №2819/05-1 від 28.05.2019 не містить в собі зобов`язання про оплату понаднормативного водоспоживання у період до укладення договору. Тобто відповідач не брав на себе обов`язок споживати воду в межах ліміту (506), встановленого п.3.1 договору №52106 від 27.04.2011. Розрахунок понаднормативного боргу позивач здійснив за квітень-червень 2019 рік, в якому зазначено ще й про те, що заборгованість перенесена з коду абонента №13312 ТОВ "Діалог-Плюс" на договір від 03.10.2019 №15278 ТОВ "Айкью-Сервіс", що є безпідставним та неправомірним, так як ТОВ "Айкью-Сервіс" не приймав на себе обов`язок по сплаті понаднормових за договором з ТОВ "Діалог-Плюс".

Також відповідач щодо заборгованості за понаднормативне споживання, яка виникла у березні та квітні 2019 року просить суд застосувати строки позовної давності, так як позовну заяву позивач подав до суду 03.05.2022, після перебігу трьох років, встановлених ст.257 Цивільного кодексу України для подання позову до суду.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на посилання позивача у відповіді на відзив на приписи ч.2 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якої споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Вказана норма Закону стосується оплати споживачем саме житлово-комунальних послуг, а не оплати понаднормативного споживання послуг, умови сплати та обсяги лімітів яких встановлюються виключно в договорі.

До суду 18.07.2022 позивачем подані пояснення щодо заперечень відповідача в яких зазначає, що на адресу позивача надійшов лист №1819/02-2 від 18.02.2019 відповідно до якого відповідач просив укласти договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення по об`єкту: місто Дніпро, вул. Володимира Моссаковського 7 - житловий комплекс "IQ house". Зазначене відповідач обґрунтовував тим, що він є особою яка здійснює управління житловим комплексом "IQ house" по вул. В. Моссаковського 7 на підставі укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог Плюс" договору від 03.12.2018 про передачу об`єкта в обслуговування (управління). Також відповідач у вказаному листі просив водопостачання не припиняти, а заборгованість яка виникне зобов`язувався сплатити. Аналогічне було зазначено відповідачем і в гарантійному листі від 28.05.2019 №2819/05-1. Таким чином, позивач стверджує, що надавши лист в якому відповідач гарантував оплату спожитих ним послуг та в якому відповідач просив не припиняти надання послуг які на той час надавалася ТОВ "Діалог Плюс" за договором на надання послуг з водопостачання та водовідведення №52106 він фактично погодився із переходом до нього прав та обов`язків споживача за вказаним договором №52106.

Щодо посилання відповідача на сплив строків позовної давності позивач зазначає, що рахунок за понаднормативне водокористування в розмірі 53 606 грн. було виставлено позивачем в січні 2020 року. Виходячи з положення п.4.8 договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення №15278 від 03.10.2019 рахунок відповідач повинен був сплатити не пізніше 15 лютого 2020 року. Проте у встановлений в договорі строк відповідач вказаний рахунок не оплатив. Тобто починаючи з 16 лютого 2020 року почався відлік строку позовної давності який повинен сплинути 16 лютого 2023 року. В свою чергу з позовною заявою позивач звернувся 3 травня 2019 року тобто до спливу строків позовної давності.

Також позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність у нього необхідних коштів внаслідок невиконання своїх обов`язків мешканцями будинку по вул. В. Моссаковського 7 в м. Дніпро щодо проведення розрахунків з відповідачем за користування послугами не є випадком чи то непереборною силою, а значить не може слугувати підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язання щодо оплати отриманих послуг за договором на надання послуг з водопостачання та водовідведення №15278 від 03.10.2019.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 29.07.2022 відповідачем подані заперечення на пояснення позивача в яких зазначає, що посилання позивача на лист відповідача №2819/05-1 від 28.05.2019 не є належним доказом прийняття відповідачем зобов`язання не перевищувати ліміт (506), встановлений в договорі №52106 від 27.04.2011. Це є виключним припущенням позивача, що вказаним листом відповідач гарантував, крім сплати заборгованості за водокористування, яка виникне до моменту укладення договору, сплатити ще й понаднормативне споживання. Відповідач не зобов`язувався у листі №2819/05-1 від 28.05.2019 здійснювати оплату понаднормативного водоспоживання у період до укладення договору і не брав на себе обов`язок споживати воду в межах ліміту (506м. куб./міс), встановленого п.3.1 договору №52106 від 27.04.2011, умови якого не розповсюджуються на відповідача. При цьому, договір про передачу об`єкта в обслуговування (управління) від 03.12.2018, укладений між ТОВ "Айкью-Сервіс" та ТОВ "Діалог Плюс" , не передбачає заміну сторони у зобов`язанні перед комунальними службами, а є окремим господарським договором, який є підставою для укладання нового договору з новим суб`єктом господарювання про надання послуг водо-, електро-, тепло-, газопостачання. Позивач помилково вважає, що відповідач є правонаступником ТОВ "Діалог-Плюс" за договором №52106 від 27.04.2011 та договором від 03.12.2018. До того ж у листі відповідача №2819/05-1 від 28.05.2019 взагалі відсутнє посилання на договір №52106 від 27.04.2011 з ТОВ "Діалог-Плюс".

Відповідач зазначає, що рахунок №9928 від 31.01.2020 за наднормативне водокористування був сформований не згідно ліміту, встановленого в п.3.1 договору №15278 від 03.10.2019, посилання на який міститься в рахунку, в зв`язку чим є неправомірним. Також строки встановлені п.4.8. для оплати заборгованості за актом-рахунком приймання наданих послуг не є строком для оплати рахунків. При цьому, акт-рахунок приймання наданих послуг із сумою за понаднормативне споживання згідно договору №15278 від 03.10.2019 позивачем не виставлявся, про що свідчить його відсутність в матеріалах справи. Крім того, розрахунки позивача, здійснені за період з квітня по червень 2019 рік включно, не відповідають документальним доказам, що були надані ним суду.

Щодо заборгованості у сумі 108 659,78 грн., яка виникла внаслідок несплати жильцями будинку №7 по вулиці Володимира Моссаковського у місті Дніпрі вартості отриманих ними комунальних послуг, відповідач зазначає, що за договором про передачу об`єкта в обслуговування від 03.12.2018, ТОВ "Айкью-Сервіс" отримав від ТОВ "Діалог-Плюс" житловий комплекс в обслуговування (управління) для організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (пункт 1.1. договору). Споживачами послуги КП "Дніпроводоканал" ДМР є виключно жильці будинку №7 по вулиці Володимира Моссаковського у м. Дніпрі. Відсутність оплати комунальних послуг жильцями обслуговуваного відповідачем житлового будинку, була обумовлена створенням жильцями у червні 2019 року ОСББ "Моссаковського 7" (код ЄДРПОУ 43079681). Всі вимоги та звернення відповідача до ОСББ про сплату заборгованості за спожиті комунальні послуги залишилися без відповіді і були проігноровані головою правління ОСББ "Моссаковського 7".

До суду 30.08.2022 позивачем подані додаткові пояснення щодо заперечень відповідача на пояснення позивача в яких зазначає, що в листі від 18.02.209 №1819/02-2 відповідач просив водопостачання не припиняти, а заборгованість яка виникне зобов`язався сплатити. Аналогічне було зазначено відповідачем і в гарантійному листі від 28.05.2019 №2819/02-1. Позивач зазначає, що в наданому листі відповідач чітко зазначив: 1) не припиняти надання послуг, тобто не припиняти відносини стосовно надання послуг які на той час надавалася ТОВ "Діалог Плюс" за договором №52106; 2) заборгованість яка виникне зобов`язувався сплатити, тобто відповідач взяв на себе обов`язок по сплаті нарахувань за спожиті послуги які надавалися на той час по об`єкту житловий комплекс "IQ house" на підставі договору №52106. В зв`язку з чим позивач не розірвав договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення №52106 та продовжив надання послуги по об`єкту - житловий комплекс "IQ house" проте вже не абоненту ТОВ "Діалог-Плюс" а відповідачу. Отже, позивач стверджує, що виходячи зі змісту листів відповідача вбачається, що він фактично погодився із переходом до нього прав та обов`язків споживача за договором №52106.

Також позивач зазначає, що з положень договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення №15278 від 03.10.2019 чітко вбачається, що розрахунок по оплаті послуг здійснюється відповідно до акту-рахунку приймання наданих послуг. Ніяких окремих "рахунків" (про які говорить відповідач) окрім Актів-рахунків приймання наданих послуг позивач ніколи не виставляв до сплати відповідачу згідно договору про надання послуг водопостачання та водовідведення.

Щодо періоду за понаднормативне водокористування позивач зазначає, що в наданому позивачем рахунку №9928 від 31.01.2020 та в наданому позивачем розрахунку суми боргу вказано не безпосередньо місяці в продовж яких мало місце таке водокористування а місяці в яких було встановлено (виявлено) понаднормативне водокористування:

- квітень 2019 року оскільки показники було знято 01 квітня 2019 року;

- травень 2019 року оскільки показники було знято 02 травня 2019 року;

- червень 2019 року оскільки показники було знято 03 червня 2019 року.

А отже, ніяких суперечностей в наданих позивачем документах не вбачається, а нарахування, що мали місце в період за який просить стягнути позивач борг за понаднормативне водокористування є обґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на те, що заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення не є його прямою заборгованість, а заборгованістю мешканців будинку №7 по вул. Володимира Моссаковського у м. Дніпрі, позивач зазначає, що 09.12.2019 між ОСББ "Моссаковського 7" та позивачем було укладено самостійний договір про надання послуг на об`єкт - житловий будинок по вул. В.Моссаковського 7 в м. Дніпро , а отже до 09.12.2019 обов`язок по сплаті спожитих послуг за договором №15278 від 03.10.2019 належав виключно відповідачу.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - водоканал, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкю-Сервіс" (далі - абонент, відповідач) 03.10.2019 укладено договір №15278 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - договір) відповідно до п.2.1 якого водоканал зобов`язався надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент зобов`язався оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Відповідно до п.2.2 договору місцем надання послуг водоканалом абоненту є точка розподілу, визначена сторонами в Акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних каналізаційних мереж (Додаток №1 до договору).

Об`єкти абонента, на які надаються послуги за договором, та їх адреси визначені в додатку №2 до договору (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору надання послуг здійснюється водоканалом в межах добових, місячних та річних норм централізованого питного водопостачання та водовідведення, які визначені відповідно до розрахунку об`ємів послуг (Додаток №8 договору), а саме:

1) норма споживання абонентом води питної за договором складає:

- 95 844 м3/рік;

- 7 987 м3/місяць;

- 263 м3/добу;

2) норма прийняття від абонента стічних вод за договором складає:

- 95 844 м3/рік;

- 7 987 м3/місяць;

- 263 м3/добу.

Зміни норм споживання води питної та/або прийняття стічних вод проводиться шляхом укладання додаткових угод до договору, при цьому у разі збільшення норм споживання/прийняття відповідних послуг абонент до укладання таких додаткових угод повинен отримати Технічні умови на ці норми.

Згідно з п.4.1 договору оплата послуг здійснюється абонентом відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затверджених органом, уповноваженим на це Законом України. У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється абонентом по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідного рішення такого уповноваженого органу.

Не пізніше 15 числа розрахункового місяця абонент зобов`язаний здійснити оплату послуг за розрахунковий місяць в сумі рівної 50 (п`ятдесят) % розміру оплати послуг, виходячи із об`єму спожитих абонентом послуг в місяці, що передує розрахунковому (4.2. договору).

Відповідно до п.4.3 договору до 3 числа місяця, наступного за Розрахунковим місцем, абонент надає водоканалу звіт про показники приладів і засобів обліку розрахункового місяця за формою, визначеною в додатках:

- для водолічильників додаток № 6 до Договору;

- для електричних приладів і засобів обліку (ультразвукових, електромагнітних, інше) додаток № 7 до Договору.

У разі ненадання Звіту про показники приладів і засобів обліку у встановлені цим пунктом строки, обсяги послуг визначаються відповідно до пп. б) п. 3.11 договору.

Виходячи з даних Звітів про контрольні показники приладів і засобів обліку розрахункового місяця, наданих абонентом водоканалу (п. 4.3. Договору), а також актів обстежень, водоканал визначає об`єм наданих абоненту послуг за розрахунковий місяць, розмір плати за скид понаднормативних забруднень та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту, не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, два примірника акту-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканалу. Абонент зобов`язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків приймання наданих послуг (п. 4.4 договору).

Згідно з п.4.5 договору не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, абонент повертає водоканалу один з двох примірників акту-рахунку приймання наданих послуг за розрахунковий місяць, підписаний уповноваженою особою абонента, отриманий згідно п. 4.4 договору.

Остаточний розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений абонентом шляхом перерахування грошей на банківський рахунок водоканалу не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, відповідно до акту-розрахунку приймання наданих послуг з урахуванням здійснення оплат протягом Розрахункового місяця та нарахувань згідно умов Договору. В платіжному дорученні абонент повинен в призначенні платежу зазначити розрахунковий місяць, за який проводиться оплата, а також номер та дату договору. У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, така оплата зараховується водоканалом як оплата будь-якої заборгованості абонента перед водоканалом за договором (п. 4.8 договору).

За споживання води питної та скидання стічних вод понад норм, встановлених п.3.1 договору, абонент додатково оплачує таке понад нормативне водоспоживання та/або водовідведення у чотирьохкратному розмірі згідно діючих тарифів без ПДВ (п.4.9 договору).

Абонент зобов`язаний оплачувати вчасно, у встановлений договором строк, послуги та інші нарахування згідно умов договору та законодавства (пп. 7.2.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 03.10.2022, а в частині їх оплати до повного виконання. З моменту набуття чинності договору будь-які діючи до цього моменту договори, угоди, що укладені сторонами з правовідносин, що регулюються договором, втрачають чинність, крім зобов`язань абонента з оплати (п. 9.1 договору).

Позивач з посиланням на договір надавав відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення. За результатами наданих послуг відповідачеві виставлено акти-рахунки на сплату наданих послуг в період з жовтня 2019 року по червень 2020 року на загальну суму 118 847,49 грн., які останнім не сплачено, зокрема:

- №97844 від 31.10.2019 на суму 107 963,75 грн.;

- №102244 від 25.11.2019 на суму 10 187,71 грн.;

- №109861 від 19.12.2019 на суму 203,02 грн.;

- №5162 від 28.01.2020 на суму 36,91 грн.;

- №16154 від 28.02.2020 на суму 92,28 грн.;

- №24865 від 30.03.2020 на суму 63,94 грн.;

- №30866 від 27.04.2020 на суму 42,84 грн.;

- №41106 від 20.05.2020 на суму 64,26 грн.;

- №48181 від 22.06.2020 на суму 192,78 грн.

Також з березня по травень 2019 року відповідачем здійснено понаднормативне водоспоживання та водовідведення в зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу плату у розмірі 53 606,00 грн. на підставі звітів №1/03 за березень 2019 року, №2/04 за квітень 2019 року, №3/06 за травень 2019 року про об`єми наданих послуг відповідно до показників приладів обліку.

Відповідачем зобов`язання по оплаті виконано частково, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість по сплаті 108 659,78 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення в період з жовтня 2019 року по червень 2020 року та 53 606,00 грн. за понаднормативне водоспоживання та водовідведення за період з березня по травень 2019 року, що і стало причиною виникнення спору.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт надання послуг, наявність боргу у відповідача перед позивачем за надані послуги, обґрунтованість нарахування стягуваної суми.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог Плюс" 27.04.2011 укладено договір №52106 на надання послуг з водопостачання та водовідведення, у зв`язку з переходом в управління житлового комплексу "IQ house" розташованого за адресою вул. В. Моссаковського 7 до відповідача, у встановленому законом порядку розірвано не було з метою продовження безперебійного надання послуг з водопостачання та водовідведення та до укладення нового договору з відповідачем останній гарантував виконання ним зобов`язань щодо оплати нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення відповідно до листа №1819/02-2 від 18.02.2019.

Листом №1819/02-2 від 18.02.2019 відповідач просив укласти договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення по об`єкту: місто Дніпро, вул. Володимира Моссаковського 7 - житловий комплекс "IQ house". Зазначене відповідач обґрунтовував тим, що він є особою яка здійснює управління житловим комплексом "IQ house" по вул. В. Моссаковського 7. Також відповідач у вказаному листі просив водопостачання не припиняти, а заборгованість яка виникне зобов`язувався сплатити. Аналогічне було зазначено відповідачем і в гарантійному листі від 28.05.2019 №2819/05-1.

Відповідно до п.3.1 договору від 27.04.2022 №52106 на надання послуг з водопостачання та водовідведення надання послуг здійснюється водоканалом в межах добових, місячних та річних норм централізованого питного водопостачання та водовідведення, які визначені відповідно до розрахунку об`ємів послуг (Додаток №8 договору), а саме:

1) норма споживання абонентом води питної за договором складає:

- 6072 м3/рік;

- 506 м3/місяць;

- 23 м3/добу.

Таким чином, позивач не відключив від мереж водопостачання та водовідведення об`єкт - житловий комплекс "IQ house" який перейшов до відповідача на підставі договору з ТОВ "Діалог Плюс" про передачу об`єкта в обслуговування (управління) від 03.12.2018 та продовжив надавати відповідні послуги.

В квітні, травні та червені 2019 року по об`єкту водопостачання та водовідведення - житловий комплекс "IQ house" мало місце водокористування понад норми встановлені в п.3.1 договору №52106 від 27.04.2011, що підтверджується звітами №1/03 за березень 2019 року, №2/04 за квітень 2019 року, №3/06 за травень 2019 року про об`єми послуг які надавалися самим же відповідачем.

В зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу плату за наднормативне водокористування та водовідведення в розмірі 53 606 грн.

В період з жовтня 2019 року по червень 2020 року відповідачу надані послуги з водопостачання та водовідведення по об`єкту розташованому за адресою вул. В. Моссаковського 7 в м. Дніпро - житловий комплекс, а з грудня 2019 року, внаслідок укладення 09.12.2019 договору з ОСББ "Моссаковського 7" на об`єкт житловий будинок по вул. В. Моссаковського 7, послуги надавались по об`єкту розташованому по вул. Моссаковського 3 (нежитлове приміщення) в м. Дніпро, на суму 118 847,49 грн., що підтверджується актами-рахунками, зокрема:

- №97844 від 31.10.2019 на суму 107 963,75 грн.;

- №102244 від 25.11.2019 на суму 10 187,71 грн.;

- №109861 від 19.12.2019 на суму 203,02 грн.;

- №5162 від 28.01.2020 на суму 36,91 грн.;

- №16154 від 28.02.2020 на суму 92,28 грн.;

- №24865 від 30.03.2020 на суму 63,94 грн.;

- №30866 від 27.04.2020 на суму 42,84 грн.;

- №41106 від 20.05.2020 на суму 64,26 грн.;

- №48181 від 22.06.2020 на суму 192,78 грн.

В рахунку на загальну суму 107 96375 грн. за жовтень 2019 року включено нарахування за спожиті відповідачем послуги яке мало місце як в жовтні 2019 року так і в період з квітня по червень 2019 року, тобто до укладення договору №15278 від 03.10.2019.

Вказане донарахування здійснено на підставі гарантійних листів відповідача №1819/02-2 від 18.02.2019 та від 28.05.2019 №2819/05-1 відповідно до змісту яких він зобов`язався сплачувати нарахування за спожиті послуги до укладення відповідного договору на послуги водопостачання та водовідведення.

Таким чином, в жовтні 2019 року за відповідачем мало місце водоспоживання на суму 68 528,96 грн. та на суму в розмірі 39 434,79 грн. Разом 107 963,75 грн., а саме:

- сума в розмірі 39 434,79 грн. за послуги (в межах норми передбаченої п.3.1 договору №52106 від 27.04.2011) за спожиті відповідачем послуги в період з квітня 2019 року по червень 2019 року, тобто до укладення договору №15278 від 03.10.2019;

- сума в розмірі 68 528,96 грн. за послуги водоспоживання за жовтень 2019 року за договором №15278 від 03.10.2019.

Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги, що відповідно до п.4.8 договору строк оплати за надані послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення настав, відповідач твердження позивача про наявність спірного боргу не спростовував, суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

За змістом статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За змістом ч. 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. 27 травня до цієї постанови були внесені зміни у зв`язку з продовженням дії карантину до 31.08.2022.

Відтак, враховуючи, що закінчення строку позовної давності припало на строк періоду карантину, який на даний час продовжено, тому суд дійшов висновку, що строк позовної давності щодо позовних вимог не сплинув.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Враховуючи викладені обставини та надаючи оцінку наявним у справі доказам господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 481,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкю-Сервіс" про стягнення 108 659,78 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення та 53 606,00 грн. за понаднормативне водоспоживання та водовідведення задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкю-Сервіс" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. В. Моссаковського, буд. 7, прим.2-18, ідентифікаційний код 42466967) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21А, ідентифікаційний код 03341305) 108 659,78 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, 53 606,00 грн. за понаднормативне водоспоживання та водовідведення та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв