Рішення

від 09.08.2022 по справі 911/2780/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2780/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., дослідивши матеріали справи

За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України

до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник»

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області та Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція»

про стягнення 189 685,58 грн.

Учасники судового процесу:

від прокурора: Набок Ю.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бай С.Е.;

від третьої особи-1:не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» про стягнення 189 685,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища. Внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, загальна площа яких складає 3,2702 га, в зв`язку з цим відповідач заподіяв державі збитки в загальній сумі 189 685,58 грн. У зв`язку із цим, прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» про стягнення шкоди в розмірі 189 685,58 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/2780/21 від 28.09.2021 позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України залишено без руху.

20.10.2021 від прокурора надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2021.

Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито провадження по справі № 911/2780/21. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; ухвалено призначити підготовче засідання у справі на 24.11.2021.

22.11.2021 до канцелярії суду від позивача подано клопотання про долучення доказів.

22.11.2021 до канцелярії суду від відповідача подано відзив на позовну заяву.

23.11.2021 до канцелярії суду від прокуратури надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та уточнення позовних вимог.

24.11.2021 у судове засідання з`явилися представники сторін та надали усні пояснення по справі. У судовому засіданні 24.11.2021 судом з`ясовано думку сторін щодо необхідності залучення до участі у справі Петрівську сільську раду Вишгородського району Київської області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

У судовому засіданні 24.11.2021 прокурор надав усні пояснення, щодо залучення третьої особи, представник позивача не заперечував щодо залучення третьої особи; представник відповідача заперечував, щодо залучення третьої особи та просив відмовити у задоволенні даної заяви. Ухвалою суду від 24.11.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, судом вирішено відкласти підготовче судове засідання на 16.12.2021 та повідомлено сторін, що заява прокурора щодо залучення третьої особи буде розглянута в наступному судовому засіданні.

02.12.2021 до канцелярії від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.12.2021 до канцелярії від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

15.12.2021 до канцелярії від прокурора надійшла відповідь на відзив.

16.12.2021 у судове засідання з`явилися усі сторони та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою суду від 16.12.2021 вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Петрівську сільську раду Вишгородського району Київської області та відкладено підготовче судове засідання у справі № 911/2780/21 на 26.01.2022.

24.12.2021 до канцелярії суду від прокурора надійшли докази надсилання копії позовної заяви на адресу-місцезнаходження третьої особи.

18.01.2022 до канцелярії суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо предмета спору.

26.01.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26.01.2022 у судове засідання прибув представник прокуратури та надав усні пояснення по справі; представники позивача та третьої особи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином; представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 26.01.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено відкласти підготовче судове засідання на 10.02.2022.

З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання, 01.02.2022 судом складено та направлено на адреси місцезнаходження сторін ухвалу-повідомлення.

01.02.2022 до канцелярії суду від позивача надійшли докази направлення письмових пояснень із додатками сторонам справи.

10.02.2022 у судове засідання прибули представники позивача, відповідача, прокурор та надали усні пояснення по справі; представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. У судовому засіданні відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив. Ухвалою суду від 10.02.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження у справі № 911/2780/21 та призначено розгляд справи по суті на 03.03.2022.

З метою повідомлення третьої особи про дату та час судового засідання, 10.02.2022 судом складено та направлено на адресу місцезнаходження останньої ухвалу-повідомлення.

11.02.2022 до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

03.03.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Поряд з тим, у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом голови Господарського суду Київської області № 3 від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану», зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у Господарському суді Київської області в віддаленому режимі.

Наказом голови Господарського суду Київської області № 4 від 01.04.2022 «Про припинення здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно», керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, припинено здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 03.03.2022 по 15.04.2022 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.04.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи 911/2780/21 по суті в порядку загального позовного провадження 03.03.2022 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2022 було призначено судове засідання у справі № 911/2780/21 на 18.05.2022.

18.05.2022 у судове засідання прибули представники сторін, прокурор та надали усні пояснення по суті спору; представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 18.05.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні на 02.06.2022.

З метою повідомлення третьої особи про дату, час та місце судового засідання, судом 19.05.2022 складено ухвалу-повідомлення. У зв`язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу третьої особи. Однак, з метою належного повідомлення останньої, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу третьої особи.

02.06.2022 у судове засідання прибули представники позивача, відповідача, прокурор та надали усні пояснення по суті спору; представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2022 у справі № 911/2780/21 вирішено перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі № 911/2780/21 та призначено підготовче судове засідання на 29.06.2022; зобов`язано прокурора подати до суду наступну інформацію та документи: - додаткові письмові пояснення щодо розрахунку, підстав та методики нарахування збитків; - письмові пояснення, у яких визначити, які саме земельні ділянки (кадастровий номер, площа, приналежність, цільове призначення, нормативно грошова оцінка земельної ділянки тощо) використовуються не за цільовим призначенням Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник»; - підстави перевірки земельних ділянок, які належать Петрівській сільській раді Вишгородського району Київської області та Державному підприємству «Київська лісова науково-дослідна станція»; - докази використання Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» земельних ділянок, щодо яких нараховані збитки, не за цільовим призначенням; - письмові пояснення щодо предмету позовних вимог. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція».

22.06.2022 до канцелярії суду від прокурора надійшли докази направлення позовної заяви з доданими до неї документами Державному підприємству «Київська лісова науково-дослідна станція» на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2022.

27.06.2022 до канцелярії суду від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог.

29.06.2022 до канцелярії суду від прокурора надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2022.

29.06.2022 у судове засідання прибули представники позивача, відповідача, прокурор та надали усні пояснення щодо предмета спору; представники третьої особи-1 та третьої особи-2 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 29.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 13.07.2022.

З метою повідомлення третіх осіб про дату, час та місце судового засідання, судом 30.06.2022 складено ухвалу-повідомлення. У зв`язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу сторін. Однак, з метою належного повідомлення останніх, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронні адреси сторін.

30.06.2022 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання/заява про розгляд справи без участі представника позивача.

13.07.2022 у судове засідання прибув представник відповідача та прокурор та надали усні пояснення щодо предмета спору; представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином; у судовому засіданні відповідачем подано до суду додаткові письмові пояснення. Ухвалою суду від 13.07.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження у справі № 911/2780/21 та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.07.2022.

З метою повідомлення позивача та третіх осіб про дату, час та місце судового засідання, судом 14.07.2022 складено ухвалу-повідомлення. У зв`язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу сторін. Однак, з метою належного повідомлення останніх, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронні адреси сторін.

28.07.2022 у судове засідання прибув представник відповідача, прокурор та надали усні пояснення по суті спору; представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. В судовому засіданні 28.07.2022, суд заслухав вступне слово представника відповідача та прокурора, також з`ясовані обставини справи та досліджені докази; суд оголосив перерву в судовому засіданні на 10.08.2022, про що занесено до протоколу судового засідання, з метою підготовки сторін до дебатів.

З метою повідомлення позивача та третіх осіб про дату, час та місце судового засідання, судом 01.08.2022 складено ухвалу-повідомлення. У зв`язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу сторін. Однак, з метою належного повідомлення останнього, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронні адреси сторін.

10.08.2022 у судове засідання прибули представник відповідача та прокурор та виступили з промовами (заключними словами).

10.08.2022 у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідач порушив законодавство про охорону навколишнього природного середовища. Прокурор зазначає, що у 2020 році Державною екологічною інспекцією Столичного округу було проведено позапланову перевірку діяльності відповідача на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, внаслідок якого у відповідача було виявлено низку порушень природоохоронного законодавства, складено Акт про порушення № 2/425/0-18-20 від 17.06.2020, скеровано припис та 08.09.2020 направлено претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земель. Однак, претензія залишена відповідачем без задоволення. Пізніше, на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі № 761/12646/21 в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021110000000063 було проведено огляд сміттєзвалища полігону твердих побутових відходів відповідача та прилеглої до нього території. В ході огляду також було виявлено низку порушень дотримання відповідачем природоохоронного законодавства.

За дорученням Прем`єр-міністра України від 20.04.2021 за № 10815/3/1-21 та на підставі наказу Держекоінспекції № 287 від 16.06.2021, з використанням матеріалів в рамках складання Акту про порушення № 2/425/0-18-20 від 17.06.2020 та матеріалів в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42021110000000063, Державною екологічною інспекцією було здійснено позапланову перевірку відповідача.

В ході проведеної позапланової перевірки об`єкта відповідача виявлено порушення 21 норми природоохоронного законодавства України. За результатами позапланової перевірки складено Акт перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021, здійснено розрахунки розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ділянок державної власності не за цільовим призначенням, а в подальшому складено відповідні претензії від 01.07.2021, зокрема за № 10. Претензією № 10 від 01.07.2021 вимагалося відшкодувати шкоду у розмірі 189 685,58 грн., що заподіяна державі внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, загальна площа яких складає 3,2702 га. Однак, вимоги претензії № 10 від 01.07.2021 відповідачем в добровільному порядку не задоволені.

На думку прокурора, внаслідок використання земельних ділянок державної власності, що не надані у власність або користування, не за цільовим призначенням, загальна площа яких складає 3,2702 га, відповідач заподіяв державі збитки в загальній сумі 189 685,58 грн. Крім того, на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, прокурор посилається на матеріали адміністративного правопорушення, складені під час проведення Державною екологічною інспекцією України позапланової перевірки сміттєзвалища відповідача.

Таким чином, прокурор стверджує, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, який виступає об`єктивним наслідком протиправної поведінки відповідача через недотримання ним природоохоронного законодавства. Розмір спричиненої шкоди та вина, за ствердженням прокуратури, підтверджені матеріалами справи, а тому наявні підстави для настання цивільно-правової відповідальності відповідача. У зв`язку із цим, прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» про стягнення шкоди в розмірі 189 685,58 грн.

У свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На думку відповідача, Акт № 2/425/0/18-20, складений Державною екологічною інспекцією Столичного округу за результатами позапланової перевірки 17.06.2020 не відображає об`єктивну дійсність, не свідчить про наявність будь-яких порушень. Сам акт не є, на думку відповідача, належним доказом та не може свідчити про певні обставини справи, на які посилається прокурор. Крім того, відповідач зазначає, що власниками земель, на яких було виявлено засмічення є приватні особи та ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», а отже і відповідальність за відповідні земельні ділянки покладаються на власників та користувачів.

Відповідач стверджує, що матеріали справи не містять доказів нецільового використання спірних земельних ділянок та завдання шкоди державі. Відповідач зазначає, що Акт перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021 складений щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та з його змісту вбачаються порушення, екологічного та природоохоронного законодавства, які встановила Державна екологічна інспекція України. Так, об`єктом перевірки була виключно земельна ділянка з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, що знаходиться в користуванні відповідача. Однак, інші земельні ділянки, які є предметом розгляду даної справи, не були об`єктом перевірки, розрахунок шкоди здійснений не уповноваженою особою та за викривленими даними. Відповідач стверджує, що позов подано в інтересах особи, якій не належить спірне суб`єктивне право.

За ствердженням відповідача, матеріали про адміністративне правопорушення стосуються накладення стягнення за правопорушення у сфері екологічного законодавства, а саме за засмічення земельної ділянки. Однак, прокурором та позивачем не надано до суду доказів притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної чи кримінальної відповідальності за нецільове використання спірних земельних ділянок.

Таким чином, заперечення відповідача зводяться до того, що прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами нецільового використання спірних земельних ділянок саме відповідачем, розміру шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою державі шкодою через недотримання природоохоронного законодавства. У зв`язку із цим, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

10.08.2022 у судове засідання представники позивача та третіх осіб не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 10.08.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В, починаючи з 15.08.2022 по 26.08.2022 включно перебувала у відпустці, тому повний текст рішення складено та підписано судом після виходу судді на роботу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Киі?вською обласною прокуратурою за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 42021110000000063 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу Украі?ни, виявлено факт порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідачем - Вишгородським раи?онним комунальним підприємством «Комунальник», внаслідок чого державі завдано збитки, які не відшкодовані в добровільному порядку.

У ході досудового розслідування встановлено, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу у 2020 році проведено позапланову перевірку діяльності Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами позаплановоі? перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено акт № 2/425/0/18-20 від 17.06.2020, яким зафіксовано порушення пункту 1.6 Правил експлуатаціі? полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства Украі?ни № 435 від 01.12.2010, а також пункту 1.5 ДБН В 2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів».

Зокрема, встановлено, що Вишгородським раи?онним комунальним підприємством «Комунальник» не здіи?снюється сортування відходів як вторинноі? сировини, що є у складі побутових відходів. Відходи повністю не ущільнені, зберігаються насипом, не вкриваються ізолюючим матеріалом. Відсутнє обвалювання по периметру об`єкту. Відсутні дренажні канави, а наявні під`і?здні шляхи без твердого покриття.

У ході перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу встановлені факти самовільного користування земельними ділянками, відсутність ведення паспорту місця видалення відходів, відсутність моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів, виявлені факти не забезпечення захисту земель від забруднення і засмічення, а також встановлені факти недотримання правил експлуатаціі? об`єктів поводження з побутовими відходами і і?х складування. При цьому, на момент перевірки встановлено 97% заповнення сміттєзвалища відходами, із проектного обсягу 500000 тон.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу Вишгородському раи?онному комунальному підприємству «Комунальник» винесено припис від 17.06.2020, яким зобов`язано комунальне підприємство: не здіи?снювати планову діяльність у сфері поводження з побутовими відходами без висновку з оцінки впливу на довкілля; оформити речові права на земельну ділянку та не допускати самовільного користування; забезпечити захист земель від псування (забруднення) та вжити заходи щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованому об`єкті.

За результатами вказаноі? вище позаплановоі? перевірки, згідно з Актом від 17.06.2020 № 2/425/0/18-20 виявлено факт забруднення Вишгородським раи?онним комунальним підприємством «Комунальник» сульфатами, фосфором та хлоридами земель в адміністративних межах Старопетрівськоі? сільськоі? ради Вишгородського раи?ону, що є порушенням вимог статей 96, 163, 164, 211 Земельного кодексу Украі?ни та статей 17, 32, 33 Закону Украі?ни «Про відходи» та підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостеи? ґрунтів № 31/09 від 09.07.2020.

Згідно з листом Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» № 58 від 23.03.2021, земельна ділянка, яка знаходиться у постіи?ному користуванні Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» та має вид користування для сміттєзвалища, межує з кварталом 61 Першотравневого лісництва Державного підприємства «Киі?вська лісова науково-дослідна станція».

На підставі ухвали Шевченківського раи?онного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі № 761/12646/21 у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021110000000063 прокурором Киі?вськоі? обласноі? прокуратури Карновим А.О. за участі спеціалістів Державноі? екологічноі? інспекціі? Столичного округу, Головного управління Держгеокадастру у Киі?вськіи? області, представника лісництва Державного підприємства «Киі?вська лісова науково-дослідна станція», сертифікованих інженерів-геодезистів ТОВ «Інтелектуальнии? Геодезичнии? Альянс 2010», а також адвоката Пічуріна А.А. начальника юридичного відділу Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» та Василевського Д.Г. виконувача обов`язків начальника Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» проведено огляд сміттєзвалища полігону твердих побутових відходів Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» в адміністративних межах Старопетрівськоі? сільськоі? ради Вишгородського раи?ону земельноі? ділянки з кадастровим номером: 3221887801:03:015:0001, а також прилеглоі? до неі? територіі?.

Так, інженерами-геодезистами виконані геодезичні заміри щодо визначення площі, конфігураціі?, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення та встановлено, що площа засмічення земель Першотравневого лісництва Державного підприємства «Киі?вська лісова науково-дослідна станція» складає 0,5176 га; площа засмічення в межах земель, не наданих у власність і користування складає 2,4626 га; площа засмічення земельноі? ділянки державноі? форми власності з кадастровим номером 3221887800:03:017:0001 складає 0,2900 га; загальна площа засмічення територіі? складає 21,4793 га; об`єм насипу сміттєзвалища складає 585533 метри кубічних.

Проведеним оглядом встановлено, що, всупереч Правил експлуатаціі? полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства Украі?ни від 01.12.2010 № 435, на територіі? полігону Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» відсутніи?? інформаціи?нии? щит на в`і?зді до полігона побутових відходів; відсутніи? контрольно-пропускнии? пункт із встановленими автомобільними вагами, відсутня вишка для візуального контролю виду відходів; на основних напрямках поширення легких фракціи? відходів не встановлено тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі; відсутніи? дезбар`єр (контрольно-дезинфікуюча зона); територія полігону не обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднюючих поверхневих вод; відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату; відсутнє тверде покриття на в`їзді на територію полігону; відходи не ізольовано та не ущільнено шаром ґрунту та ізолючим матеріалом по периметру території; відсутнє спеціальне звукове та біоакустичне обладнання; відсутня суцільна огорожа по периметру території полігона побутових відходів; відсутні межові знаки земельної ділянки Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», а реальна площа та конфігурація ділянки полігону не відповідає площі та конфігурації ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001; опори ліній електропередач засипано сміттям.

У подальшому, враховуючи необхідність у визначенні розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, прокурором у кримінальному провадженні Карновим А.О. на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу надіслано лист № 15/3-915вих-21 від 14.06.2021 щодо зазначення розмірів такої шкоди відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171.

09.04.2021 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України скеровано лист № 25/1-21/7324-21 Прем`єр-міністру України щодо надання останнім доручення Державній екологічній інспекції України провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності санкціонованих сміттєзвалищ, зокрема, і діяльності відповідача. Вказаний лист надісланий із додатками, а копії наявні в матеріалах справи.

20.04.2021 Прем`єр-міністром України, у відповідь на лист Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 09.04.2021 № 25/1-21/7324-21, направлено на адресу останнього доручення за № 10815/3/1-21 з проханням здійснити в установленому порядку позапланові заходи державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства за вказаними суб`єктами господарювання (копія наявна в матеріалах).

27.04.2021 Державна екологічна інспекція України направила на адресу відповідача клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації необхідних для здійснення державного нагляду № 437/4.2/7.-21 (копія наявна в матеріалах справи).

Наказом Державної екологічної інспекції України № 287 від 16.06.2021, за наявності звернення громадянина ОСОБА_1 від 27.05.2021, утворено комісію у складі 8 державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, 4 з яких є працівниками територіального органу Держекоінспецїї Державної екологічної інспекції Столичного округу; скеровано комісії у період від 22.06.2021 до 06.07.2021 здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) відповідача.

16.06.2021 Державною екологічно інспекцією України було надіслано на адресу відповідача направлення за № 59 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природоохоронного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (копія наявна в матеріалах справи). Направлення № 59 від 16.06.2021 видано головою Держекоінспекції Мальованим А. М. на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 від 27.05.2021 та отримано начальником юридичного відділу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» Пічуріним А. А. 22.06.2021, що підтверджується відміткою про отримання та підписом на такому направленні.

Листом від 23.06.2021 № 348 Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» (за підписом виконувача обов`язків начальника Василевського Д.Г.), за результатами розгляду направлення від 16.06.2021 № 59, повідомило Держекоінспекцію про безпідставність звернення громадянина ОСОБА_1 та незаконність позапланової перевірки оскільки останню, на думку комунального підприємства, можуть проводити виключно територіальні органи Держекоінспекції.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу листом від 24.06.2021 № 3/3/7-28/2378 на адресу Державної екологічної інспекції України скеровано матеріали кримінального провадження № 42021110000000063, надані процесуальним керівником.

Таким чином, за дорученням Прем`єр-міністра України № 10815/3/1-21 від 20.04.2021, на підставі наказу Державної екологічної інспекції України № 287 «Про проведення позапланової перевірки» від 16.06.2021 та направлення № 59 від 16.06.2021, Державною екологічною інспекцією України здійснено позапланову перевірку об`єкта поводження з відходами Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».

У ході позапланової перевірки, що проведена 24.06.2021 Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» Державною екологічною інспекцією України виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, за результатами такої перевірки складено Акт від 01.07.2021 № 4.2-19/13, яким встановлено 21 порушення природоохоронного законодавства.

На підставі вище вказаних документів, Заступником керівника Київської обласної прокуратури заявлені позовні вимоги такого формулювання: «Стягнути з Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням».

Щодо наявності підстав для звернення саме прокурора до суду в інтересах позивача, господарський суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Господарського суду Київської області.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 19.04.2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пунктів а, ґ та й частини першої ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовищ», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; життя в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до пп. 2 п 4 Положення про Державну екологічну інспекцію, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства:

Згідно з пунктом 7 Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктами 3, 8, 9 ч. 4 Положення визначено, що Держекоінспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, Державна екологічна інспекція та її територіальні органи є уповноваженими органами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів, серед інших, є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (таке доручення наявне). Крім того, підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2021 Державна екологічна інспекція України звернулась до Київської обласної прокуратури з листом № 7921/4.2/17-21, в якому, у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, просить прокуратуру звернутись до суду з позовною заявою про відшкодування завданих державі збитків з відповідача (копія листа наявна в матеріалах справи).

Так, відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов`язок представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи із змісту рішення Конституційного суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999 р., прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Крім того, Європейський Суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу.

Отже, звертаючись до суду з позовною заявою, прокурор, по-перше, реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. При цьому прокурор є особливим суб`єктом господарського процесу і його участь у господарському судочинстві викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у випадках, передбачених законом. По-друге, з викладеного вбачається, що органами, уповноваженим на захист цих інтересів держави у зв`язку з виявленим порушенням, не вжито жодних заходів, спрямованих на усунення наслідків правопорушення та стягнення спричинених збитків із відповідача. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Як зазначає прокурор, підставною звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції стало те, що надані Держекоінспекції повноваження передбачають дотримання принципу «належного урядування», а відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту суспільно-значимих відносин, пов`язаних з відшкодування завданих навколишньому природному середовищу збитків. Таким чином, в розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор має право здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду з позовом, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України, при зверненні з позовом до суду прокурором дотримані, як і підстави представництва інтересів держави в особі позивача.

Як вже було встановлено судом вище, прокурор звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 189 685,58 грн. за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням за наслідками проведеної перевірки.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» є оброблення та видалення безпечних відходів (КВЕД 38.21) та серед інших видів діяльності є збирання безпечних відходів (КВЕД 38.11) та рекультивація та інші види послуг у сфері видалення відходів (КВЕД 39.00).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, земельна ділянка з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, площею 5 га, із цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), за адресою Київська обл., Вишгородський р., Старопетрівська с/рада, 09.01.2018 була надана Вишгородському районному комунальному підприємству «Комунальник» у постійне користування для сміттєзвалища на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39191895 від 15.01.2018.

Так, у період з 22.06.2021 по 06.07.2021 був проведений плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів щодо суб`єкта господарювання Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» (код ЄДРПОУ 32537622).

Судом встановлено, що позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідача було здійснено за адресою: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна буд. 8-А.

Об`єкт перевірки: сміттєзвалище в адміністративних межах Вишгородського району Київської області поблизу с. Старі Петрівці за кадастровим номером: 3221887801:03:015:0001.

За результатами проведеної перевірки представниками позивача було складено Акт № 4.2-19/13 від 01.07.2021 та в розділі «Опис виявлених порушень» зазначено детальний опис порушень, а саме:

1.під час здійснення заходу державного нагляду 24.06.2021 вчинено фізичний опір та перешкоди при здійсненні державного нагляду (ч. 6 ст. 7 та абз. 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»);

2.загальна площа засмічення земель складає 21,4793 га., в тому числі в межах земельних ділянок приватної власності 13,2091 га, в межах земельних ділянок державної власності, які перебувають у користуванні 5,8076 га (з них до земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» відноситься 0,5176 га, в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3221887801:03:015:0001 5,0000 га та 3221887800:03:017:0001 0,2900 га); в межах державних земель не наданих у власність та користування на землях державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради 2,4626 га. (ст. 3 ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»);проектна документація з розділом ОВНС та висновок державної екологічної інспекції або висновок оцінки впливу на довкілля не отримано ( ст. 28, 29, 51 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 13, 14, 39 ЗУ «Про екологічну експертизу»); сміттєзвалище на земельній ділянці з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001 не обладнано системами відводу біогазу та фільтрату (ст. 35-1ЗУ «Про відходи»); відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля або висновок державної екологічної експертизи на діяльність із зберігання, видалення та захоронення твердих побутових відходів на визначених земельних ділянках під розміщення сміттєзвалища для захоронення відходів;

3.не представлені речові права на земельні ділянки, де здійснюється захоронення побутових відходів: в межах земельних ділянок приватної власності 13,2091 га, в межах земельних ділянок державної власності, які перебувають у користуванні 0,8076 га (з них до земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» відноситься 0,5176 га, в межах земельної ділянки з кадастровими номером 3221887800:03:017:0001 0,2900 га); в межах державних земель не наданих у власність та користування на землях державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради 2,4626 га. (ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»);

4.викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря»);

5.не забезпечено захист земель від засмічення від місця зберігання та захоронення відходів на земельних ділянках загальною площею 21,4793 га (абз. 11 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про охорону земель», ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України);

6.не вживаються заходи щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельних ділянках та ліквідації таких наслідків (абз. 12 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про охорону земель»);

7.не представлено інформацію щодо визначення складу та властивостей відходів (п. в ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про охорону земель»);

8.не представлено інформацію щодо ведення обліку кількості, типу і складу відходів (п. г ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про відходи»);

9.не представлено дані та підтверджено здійснення заходів для максимальної утилізації відходів (п. с ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про відходи»);

10.не представлено дані та не підтверджено факти щодо забезпечення за власний рахунок екологічно обґрунтованого видалення тих відходів, що не підлягають утилізації (п. є ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про відходи»);

11.захоронення побутових відходів у такому ж вигляді, як і приймаються від місця їх накопичення, без попереднього сортування та оброблення, здійснюється захоронення змішаних відходів (п. ж ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про відходи»);

12.допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях загальною площею 16,4793 га: в межах земельних ділянок приватної власності 13,2091 га, в межах земельних ділянок державної власності, які перебувають у користуванні 0,8076 га (з них до земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» відноситься 0,5176 га, в межах земельної ділянки з кадастровими номером 3221887800:03:017:0001 0,2900 га); в межах державних земель не наданих у власність та користування на землях державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради 2,4626 га (п. з ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про відходи»);

13.не представлено інформацію щодо надання місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність (п. ї ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про відходи»);

14.не представлено інформацію та матеріали щодо забезпечення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами (п. м ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про відходи»);

15.не представлено інформацію та документи щодо укладання договору з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів (ч. 2 ст. 35-1 ЗУ «Про відходи»);

16.підприємством не подається щороку декларація про відходи за формою та в порядку (ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про відходи», порядок, затверджений постановою КМУ № 118);

17.не надано підтвердження щодо наявності погодженого паспорту МВВ за 2019 та 2020 рік (ч. 2 ст. 33ЗУ «Про відходи», абз. 2 п. 9 Порядку, затвердженого ПКМУ № 2034, п. 19 Порядку, затвердженого ПКМУ № 1216);

18.не представлені реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (абз. 4 п. п. 10, 11 Порядку, затвердженого ПКМУ № 1360);

19.не здійснюється в повному обсязі моніторинг місць утворення, зберігання та видалення відходів, не проводиться дослідження ґрунтів у межах санітарно-захисної зони (ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про відходи»);

20.здійснюється захоронення не перероблених побутових відходів (п. і ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про відходи»);

21.не представлено інформацію щодо ведення обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за формою 1-ВТ.

Таким чином, за результатами позапланової перевірки представниками позивача було виявлено порушення 21 норми природоохоронного законодавства.

Судом встановлено, що під час перевірки та складання Акта перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021 були присутні три представника від Держекоінспекції України Акберов А.Е., Тараненко С.В. Мельник В.О., один представник від Держекоінспекції Столичного округу Майборода І.В. та представник відповідача, однак представник відповідача від підпису Акта перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021 відмовився, про що зробив відповідний запис в графі «відмітка про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання або уповноваженого ним особою, третіми особами цього акта».

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на дату складання спірного акту перевірки), на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки представниками Держекоінспекції України не складено припис на усунення правопорушення. Протилежного суду не доведено, доказів складання припису на усунення правопорушення за наслідками проведення позапланової перевірки жодної із сторін не надано.

За результатами позапланової перевірки здійснено розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок державної власності не за цільовим призначенням та в подальшому складено претензії від 01.07.2021 за № 6, 7, 8, 9, 10, 11.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до претензії № 10 від 01.07.2021 Державна екологічна інспекція України просить Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» про відшкодування збитків у розмірі 189 685,58 грн., заподіяних державі внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, загальна площа яких складає 3,2702 га: в межах земель, не наданих у власність чи користування в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради складає 2,4626 га, в межах земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» 0,5176 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 32218878:03:017:0001 0,2900 га. Вказаною претензією вимагалося у місячний термін з дня її отримання в добровільному порядку відшкодувати шкоду в розмірі 189 685,58 грн. та надати відповідь на вказану претензію.

Розмір збитків розрахований на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 із змінами.

Відповіді на претензію № 10 від 01.07.2021 не надано, вимоги претензії відповідачем не задоволені та шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 189 685,58 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Протилежного суду не доведено.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 09.07.2021 відповідач направив на адресу Державної екологічної інспекції України лист № 371 із запереченням на Акт від 01.07.2021 та відповіді на претензії № 6, 7, 8, 9, 11. В листі відповідач заперечував щодо законності та правильності проведення представниками позивача позапланової перевірки, а також просив Державну екологічну інспекцію України скасувати претензії № 6, 7, 8, 9 та 11 (копія наявна в матеріалах справи).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24.06.2021 державним інспектором Державної екологічної інспекції України Тараненко С.В. було складено Протокол № ДЕІ 278* про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 (завідувач сміттєзвалищем Вишгородського районного комунального підприємства «Коунальник»). Вказаним протоколом встановлено, що завідувачем звалища на земельній ділянці з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001 допущено триваюче правопорушення, а саме: порушено вимоги щодо поводження з відходами, захоронення не перероблених (необроблених побутових відходів, здійснюється захоронення змішаних відходів у такому ж виді, як з місця її утворення, а саме: тверді побутові відходи, ПЕТ пакети, пляшки тощо та встановлено правопорушення пункту «і» частини першої статті 32 Закону України «Про відходи». Вказаний протокол підписаний з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Державної екологічної інспекції України про накладення адміністративного стягнення № 4.2/19/14 від 24.06.2021 визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 82-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

Вказана постанова ОСОБА_2 не оскаржувалась, а штраф належним чином сплачений на користь Держекоінспекції в повному обсязі у розмірі 1 700,00 грн., що підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2021 (копія наявна в матеріалах справи).

Оскільки, як вважає прокурор, вказана претензія № 10 від 01.07.2021 (про відшкодування збитків у розмірі 189 685,58 грн. заподіяних державі внаслідок використання земельних ділянок державної власності не за цільовим призначенням) залишена відповідачем без задоволення, а в матеріалах справи наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою виступає об`єктивним наслідком протиправної поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства, розмір спричиненої шкоди та вина підтверджені матеріалами справи, а тому наявні підстави для настання цивільно-правової відповідальності відповідача.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на не доведення прокурором та позивачем факту заподіяння ним шкоди навколишньому природному середовищу, шляхом нецільового використання спірних земельних ділянок та вказує на відсутність вини відповідача у вчиненні порушення природоохоронного законодавства, що полягає у нецільову використанні земельних ділянок.

На думку відповідача, Акт перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021 складений щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та з його змісту вбачаються порушення, екологічного та природоохоронного законодавства, які встановила Держекоінспекція. Об`єктом перевірки була виключно земельна ділянка з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, що знаходиться в користуванні відповідача. Однак, інші земельні ділянки, які є предметом розгляду даної справи, не були об`єктом перевірки.

Також, відповідач зазначає, що матеріали про адміністративне правопорушення стосуються накладення стягнення за правопорушення у сфері екологічного законодавства, а саме за засмічення земельної ділянки. Однак, прокурором та позивачем не надано до суду доказів притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної чи кримінальної відповідальності за нецільове використання спірних земельних ділянок.

Проаналізувавши Акт перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021, наданий до суду, в якому Державною екологічною інспекцією України зафіксовано 21 порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, судом встановлено, що такі порушення як використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, загальна площа яких складає 3,2702 га (в межах земель, не наданих у власність чи користування в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради площею 2,4626 га, в межах земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» 0,5176 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 32218878:03:017:0001 0,2900 га) не виявлені.

Крім того, в Акті перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021 об`єктом перевірки є сміттєзвалище в адміністративних межах Вишгородського району Київської області поблизу с. Старі Петрівці за кадастровим номером: 3221887801:03:015:0001.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про державний контроль за використанням і охороною земель», Законом України «Про охорону земель», Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Отже, ідентифікуючими ознаками земельної ділянки для її визначення, як об`єкту цивільних прав є, зокрема, кадастровий номер, площа, категорія землі, цільове призначення, місце розташування, відомості щодо власника земельної ділянки тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за використання земельних ділянок в межах земель, не наданих у власність чи користування в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради площею 2,4626 га, в межах земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» площею 0,5176 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 32218878:03:017:0001 площею 0,2900 га не за цільовим призначенням.

З обґрунтування заявлених позовних вимог щодо стягнення шкоди за використання спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням, прокуратура посилається на те, що дані земельні ділянки є земельними ділянками державної власності: в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради площею 2,4626 га, в межах земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» площею 0,5176 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 32218878:03:017:0001 0,2900 га.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на дату складання спірного акту перевірки), за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В переліку питань для перевірки по спірному акту значиться таке питання, як «Речові права на земельну ділянку, наявність», у відповіді на яке вказано, що «об`єктом перевірки є виключно земельна ділянка за кадастровим номером 3221887801:03:015:0001», тобто, дослідження мало місце саме у відношенні земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні відповідача. Перевірки щодо речових прав та/або будь-яких інших можливих порушень щодо прилеглих земельних ділянок, зокрема, спірних земельних ділянок, які є предметом розгляду даної справи, не зафіксовано.

Таким чином, як вбачається з Акту перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021, дані земельні ділянки державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради площею 2,4626 га, в межах земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» площею 0,5176 га, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 32218878:03:017:0001 площею 0,2900 га., не були об`єктом перевірки.

Крім того, судом встановлено, що Акт перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021, який надано в якості основного доказу використання відповідачем спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням, складено відносно дотримання природоохоронного законодавства.

З його змісту вбачаються порушення, які встановила Державна екологічна інспекція України, а саме: екологічного та природоохоронного законодавства. В додатку № 3 до Акту, який стосується питань нагляду за дотриманням законодавства про використання земель, такого питання як наявність речових прав на використання спірних земельних ділянок не значиться, як і питань, пов`язаних із визначенням законних меж використання земельної ділянки відповідача.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то:

-протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

-шкідливий результат такої поведінки (збитки);

-причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками;

-вина правопорушника.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Тобто у даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду, заподіну внаслідок порушення природоохоронного законодавства про охорону природного навколишнього середовища за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням і, відповідно, в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Суб`єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала, у даному випадку, як вважає прокурор Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник».

Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином, прокурору, при зверненні до суду із даним позовом необхідно надати до суду належні та допустимі докази того, що завдана державі шкода в загальній сумі 189 685,58 грн., завдана шляхом засмічення земельних ділянок, загальна площа яких складає 3,2702 га, відбувалися виключно внаслідок активних цілеспрямованих дій особи заподіювача шкоди відповідача, що полягали у використанні спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням, довести наявність шкоди та причинний зв`язок протиправної поведінки відповідача із заподіяною шкодою.

У свою чергу, Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» повинно довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Прокурор звернувся до суду із даним позовом про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 189 685,58 грн. за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Як на підставу задоволення заявлених позовних вимог, прокурор посилається, зокрема, на лист Державної екологічної інспекції від 17.03.2021, акт перевірки Державної екологічної інспекції Столичного округу від 17.06.2020, приписом Державної екологічної інспекції Столичного округу від 17.06.2020, претензією Держекоінспекції Столичного округу з розрахунком збитків від 08.09.2020, зверненням громадянина ОСОБА_4 від 06.04.2020, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 31/09 від 09.07.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 29.03.2021, протоколами допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 13.05.2021, актом перевірки Держекоінспекції від 01.07.2021, претензією від 01.07.2021 № 10 з розрахунком збитків та листом ТОВ «Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010» від 09.06.2021.

Таким чином, прокурор стверджує, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою виступає об`єктивним наслідком протиправної поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства, розмір спричиненої шкоди та вина підтверджені матеріалами справи, а тому наявні підстави для настання цивільно-правової відповідальності відповідача.

При цьому, судом досліджені посилання відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів нецільового використання спірних земельних ділянок та завдання шкоди державі саме відповідачем.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Як було вставлено судом та не заперечується сторонами, що об`єктом перевірки була виключно земельна ділянка з кадастровим номером: 3221887801:03:015:0001, на якій розташоване сміттєзвалище в адміністративних межах Вишгородського району Київської області поблизу с Старі Петрівці. Одночасно, земельні ділянки державної власності, які перебувають у користуванні ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» загальною площею 0,5176 га, земельна ділянка з кадастровим номером 3221887800:03:017:0001 загальною площею 0,2900 га та земельні ділянки державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради загальною площею 2,4626 га об`єктами перевірки не були. За результатами проведення даної перевірки складений Акт № 4.2-19/13 від 01.07.2021, в якому вищевикладене і зазначено.

Крім того, позапланова перевірка відповідача була здійснена Державною екологічною інспекцією України за дорученням Прем`єр-міністра України № 10815/3/1-21 від 20.04.2021, на підставі наказу Держекоінспекції № 287 «Про проведення позапланової перевірки» від 16.06.2021 та направлення № 59 від 16.06.2021.

Згідно ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Господарський суд зазначає, що в переліку питань, що підлягають перевірці, відповідно до Наказу Держекоінспекції № 287 від 16.06.2021 р. та відповідно до Направлення № 59 від 16.06.2021, не значаться такі питання, як речові права на спірні земельні ділянки та встановлення факту використання або невикористання спірних земельних ділянок відповідачем.

Актом перевірки № 4.2-19/13 від 01.07.2021 в розділі «Опис виявлених порушень» зазначено детальний опис порушень із зазначенням відповідних доказів, зокрема:

«Відповідно до інформації, що надійшла до Державної екологічної інспекції України від Державної екологічної інспекції Столичного округу (лист № 3/3/07-28/2378 від 24.06.2021) зазначено, що наступні матеріали підтверджують факт засмічення земель, а саме: Київською обласною прокуратурою здійснено процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021110000000063 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі № 761/12646/21 надано дозвіл на проведення огляду території земельних ділянок в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району, із залученням працівників Державної екологічної інспекції Столичного округу. В ході досудового розслідування на підставі вказаної ухвали суду 21.04.2021 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, що перебуває у власності Вишгородської районної державної адміністрації та яку надано Вишгородському районному комунальному підприємству «Комунальник» у постійне користування для сміттєзвалища, а також прилеглих до неї земельних ділянок із залученням Державної екологічної інспекції Столичного округу. Було залучено кваліфікованих спеціалістів геодезистів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010», якими виконано геодезичні заміри щодо визначення площі, конфігурації, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення. Зокрема, вказаним товариством установлено, що за результатами геодезичних робіт було визначено, що загальна площа засмічення земель складає 21,4793 га, з яких в межах земельних ділянок приватної власності складає 13,2091 га. Крім того, в межах земельних ділянок державної власності, які перебувають у користуванні, засмічено 5,8076 га (з них до земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» відноситься 0,5176 га та в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3221887801:03:015:0001 5,0000 га та 3221887800:03:017:0001 0,2900 га). В межах державних земель не наданих у власність та користування на землях державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради 2,4626 га» (п. 5 Акту).

Однак, дослідивши Акт № 4.2-19/13 від 01.07.2021 та перелік виявлених порушень, судом встановлено, що представниками Державної екологічної інспекції України не досліджувалося цільове призначення та не виявлено таке порушення як використання відповідачем земельних ділянок в межах земель державної власності, не наданих у власність чи користування, які перебувають у користуванні ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» загальною площею 0,5176 га, земельної ділянки з кадастровим номером 3221887800:03:017:0001 загальною площею 0,2900 га та земельних ділянок державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради загальною площею 2,4626 га не за цільовим призначенням, не визначалися законні межі використання земельної ділянки відповідача, як і взагалі не встановлені факти використання спірних земельних ділянок відповідачем.

Уповноважені представники Державної екологічної інспекції України здійснили дослідження саме факту порушення екологічного та природоохоронного законодавства. Однак, дані фахівці не досліджували ані того, яким саме чином засмічено суміжні земельні ділянки, ані того, хто дійсно винний у такому засміченні.

На думку прокурора, матеріали, що надійшли з листом Держекоінспекції столичного округу № 3/3/07-28/2378 від 24.06.2021, та матеріали Київської обласної прокуратури в рамках процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42021110000000063 від 03.03.2021 також підтверджують факт використання відповідачем спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням і, як наслідок, заподіяння шкоди.

Дослідивши вищенаведені докази, господарський суд вважає, що вони можуть свідчити про можливі факти засмічення або забруднення Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» сміттєзвалища та прилеглої території.

Однак вказані документи не можуть бути належними та допустимими доказами використання саме відповідачем спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням та доказом того, що саме дії відповідача завдали шкоди природному середовищу шляхом використання чужих земельних ділянок не за цільовим призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що в ході допиту 13.05.2021 свідка ОСОБА_6 виконувача обов`язків начальника Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», який з 04.01.2021 обіймав посаду першого заступника начальника Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» встановлено, що на питання щодо причин засмічення територій, прилеглих земельних ділянок до ділянки, яка перебуває в користуванні відповідача площею 5 га з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001 та осіб, винних у цьому, свідок заявив, що засмічення є результатом відсутності контролю за діяльністю сміттєзвалища з боку колишнього керівництва Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» та недбалого відношення власників засмічених земельних ділянок до цих земельних ділянок (копія наявна в матеріалах справи).

Так, згідно з показаннями свідка, засмічення земельних ділянок могло мати місце і через бездіяльність або недбалість їх законних власників. Вказані показання свідка в рамках кримінального провадження № 42021110000000063 повинні були перевірятися та надаватися їм відповідна правова кваліфікація. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана перевірка була проведена і що слідчі у кримінальному провадженні дослідили можливість засмічення земельних ділянок саме їх законними власниками. Протилежного суду не доведено.

Згідно з ст. 35 Закону України «Про охорону земель» в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» або Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області зверталися до правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування або відповідних органів виконавчої влади з приводу використання відповідачем земельних ділянок, що перебувають у їх віданні, не за цільовим призначенням. Протилежного суду не доведено.

Одночасно, інших доказів, крім перелічених вище, якими б було можливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та використанням земельних ділянок не наданих у власність та користування відповідачу не за цільовим призначенням, про які стверджує прокурор, до суду не надано, як і доказів того, що саме дії відповідача завдали шкоди природному середовищу шляхом незаконного використання чужих земельних ділянок.

Щодо матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Так, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені під час проведення Держекоінпекцією позапланової перевірки стіттєзвалища відповідача стосуються накладення стягнення за правопорушення у сфері екологічного законодавства, ст. 82-8 КУпАП, а саме за порушення засмічення земельної ділянки. Одночасно, прокурором та позивачем не надано до суду доказів притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної чи кримінальної відповідальності за використання відповідачем спірних земельних ділянок не наданих у власність або користування не за цільовим призначенням. Протилежного суду не доведено.

Отже, господарський суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів використання спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням та завдання шкоди державі саме відповідачем.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що в матеріалах справи дійсно наявні докази засмічення суміжних, із земельною ділянкою відповідача, земельних ділянок. Одночасно, прокурором не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу того, що саме відповідач, а не Петрівська сільська рада, через необережність або недбалість, використала сміттєзвалище з порушеннями правил експлуатації, або Державне підприємство «Київська науково-дослідна станція» та власник/користувач земельної ділянки з кадастровим номером 3221887800:03:017:0001 нанесли шкоду екології цих земельних ділянок своїми діями або бездіяльністю.

Таким чином, прокурором не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення для настання цивільно-правової відповідальності, а саме прокурором не доведено, що спірні земельні ділянки використовувалися саме Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» не за цільовим призначенням, не доведено факту заподіяння саме відповідачем шкоди екології спірних земельних ділянок, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок використання спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою саме відповідача із заявленими збитками та наявності вини відповідача у заподіянні зазначеної шкоди.

Крім того, відповідач посилається на те, що Державна екологічна інспекція України не мала права перевіряти використання спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням та нараховувати розмір шкоди за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженою Кабінетом Міністрів України № 963 від 25.07.2007.

У свою чергу, прокуратура та Держекоінспекція України зазначають, що підставою для проведення нарахування шкоди, заподіяної державі визначено Методикою № 963, повноваження для проведення Державною екологічною інспекцією України розрахунків збитків, заподіяних державі визначено пп. 8, 9 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, а також п. «г» ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а спосіб виявлення порушення передбачений абзацом першим ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», де зазначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контрою) складає акт.

Вказані твердження та заперечення взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Наразі, суд зазначає, що Заступником керівника Київської обласної прокуратури було подано до Господарського суду Київської області три позовні заяви в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємстві «Комунальник» з метою стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за засмічення земельних ділянок при експлуатації відповідачем сміттєзвалища, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, зокрема, порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за засмічення земельних ділянок було предметом розгляду у справах № 911/2734/21, № 911/2735/21 та № 911/2736/21.

Оскільки підставою позову є шкода навколишньому природному середовищу, завдана саме шляхом використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, подані прокурором у даній справі докази порушення норм чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища не беруться судом до уваги.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд встановив, що Заступником керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України не доведено в установленому порядку обставини, які ним повідомлені, а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 189 685,58 грн. за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням нормативно та документально не доведені, а тому не підлягають задоволенню.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за Київською обласною прокуратурою.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2022.

Суддя Л.В. Сокуренко