Рішення

від 06.09.2022 по справі 925/966/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року м. Черкаси справа № 925/966/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С., за участю:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НЕОН АЗС

до товариства з обмеженою відповідальністю РУСЛАНА-ТРАНС

про стягнення 651 451,63 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НЕОН АЗС звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю РУСЛАНА-ТРАНС про стягнення 651 451,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.11.2021.

Ухвалою суду від 15.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.11.2021.

Розгляд справи неодноразово було відкладено, зокрема, ухвалою суду від 05.07.2022 судове засідання з розгляду справи призначено на 07.09.2022.

07.09.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.09.2022 від позивача надійшла заява, в якій просить суд прийняти відмову від частини позовних вимог на суму 348 391,95 грн., провадження у справі в цій частині закрити.

07.09.2022 у судове засідання представники сторін не з`явились.

Враховуючи неявку сторін, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

10 квітня 2020 року між ТОВ «Неон АЗС» та ТОВ «Руслана-Транс» був укладений Договір поставки нафтопродуктів та скрапленого газу за відомостями №1/1004/20.

Відповідно до умов п.1.1 Договору Позивач (Постачальник за договором) зобов`язався передати у власність Покупця, а Відповідач (Покупець за договором) зобов`язався прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених Договором та Додатковими угодами до нього.

Пунктом 6.3. Договору сторони передбачили, що ціна товару зазначається Постачальником у рахунках та видаткових накладних на Товар.

При цьому пунктом 6.4. Договору обумовлено, що оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі виписаних Постачальником рахунків за звітний тиждень, де вказується конкретний асортимент, кількість та ціна Товару. Рахунки виписуються кожного понеділка місяця. В разі, якщо понеділок припадає на вихідний або святковий день, Постачальник виписує рахунок в перший робочий день.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що розрахунки за Товар здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання рахунку за звітний тиждень.

На виконання умов Договору Позивач неодноразово здійснював поставки пального Відповідачу, що підтверджується видатковими накладними та відомостями на отримання пального, однак Відповідач, отримавши Товар, в повному обсязі не розрахувався за нього.

Так, з січня 2021 року Відповідачу були виписані наступні рахунки:

00000000018 від 05.01.2021 року на суму 9872,60 грн. за період 28-31.12.2020;

00000000045 від 12.01.2021 року на суму 13593,04 грн. за період 01-10.01.2021;

00000000070 від 18.01.2021 року на суму 26610,30 грн. за період 11-17.01.2021;

00000000094 від 25.01.2021 року на суму 39663,16 грн. за період 18-24.01.2021;

00000000120 від 01.02.2021 року на суму 40921,56 грн. за період 25-31.01.2021;

00000000151 від 08.02.2021 року на суму 26551,31 грн. за період 01-07.02.2021;

00000000179 від 15.02.2021 року на суму 37393,46 грн. за період 08-14.02.2021;

00000000205 від 22.02.2021 року на суму 37423,57 грн. за період 15-21.02.2021;

00000000238 від 01.03.2021 року на суму 43578,10 грн. за період 22-28.02.2021;

00000000273 від 09.03.2021 року на суму 45501,88 грн. за період 01-07.03.2021;

00000000309 від 15.03.2021 року на суму 24085,13 грн. за період 08-14.03.2021;

00000000348 від 22.03.2021 року на суму 50889,11 грн. за період 15-21.03.2021;

00000000384 від 29.03.2021 року на суму 53068,09 грн. за період 22-28.03.2021;

00000000427 від 05.04.2021 року на суму 26647,33 грн. за період 29.03-04.04.2021;

00000000462 від 12.04.2021 року на суму 28621,78 грн. за період 05-11.04.2021;

00000000502 від 19.04.2021 року на суму 36786,51 грн. за період 12-18.04.2021;

00000000536 від 26.04.2021 року на суму 33923,48 грн. за період 19-25.04.2021;

00000000573 від 05.05.2021 року на суму 22797,52 грн. за період 26-30.04.2021;

00000000603 від 11.05.2021 року на суму 24475,94 грн. за період 01-09.05.2021;

00000000635 від 17.05.2021 року на суму 18199,81 грн. за період 10-16.05.2021;

00000000666 від 24.05.2021 року на суму 49858,05 грн. за період 17-23.05.2021;

00000000706 від 01.06.2021 року на суму 34949,12 грн. за період 24-30.05.2021;

00000000738 від 07.06.2021 року на суму 22658,05 грн. за період 01-06.06.2021;

00000000771 від 14.06.2021 року на суму 25497,86 грн. за період 07-13.06.2021;

00000000810 від 22.06.2021 року на суму 28217,20 грн. за період 14-20.06.2021;

00000000845 від 29.06.2021 року на суму 20304,60 грн. за період 21-27.06.2021.

За вказаним рахунками Відповідачем було сплачено:

17.03.2021 - 50000,00 грн. згідно рах.№18, 45, 70 (та№1391 від 28.12.2020);

17.03.2021 - 20000,00 грн. згідно рах.№70 та №94;

25.03.2021 - 5091,40 грн. згідно рах.№94;

02.04.2021 - 180000,00 грн. згідно рах.№94, 120, 151, 179, 205;

09.04.2021 - 53000,00 грн. згідно рах.№238, 273;

24.05.2021 - 15369,88 грн. згідно рах.№273;

02.07.2021 - 40000,24 грн. згідно рах.№309, 348;

16.07.2021 року - 50000,00 грн. згідно рах.№348, 384.

Таким чином Відповідач станом на 20.07.2021 заборгував кошти за поставлений Товар в сумі 448 391,96 грн.

Враховуючи те, що договір є платним, з метою забезпечення виконання грошового зобов`язання, сторони в пункті 7.2. Договору передбачили, що у разі порушення строків оплати за поставлену партію Товару понад 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від суми простроченого платежу.

Позивачем нараховано штраф у розмірі 164 417,71 грн.

Сторони пунктом 7.1 Договору передбачили, що у разі порушення строків оплати за поставлений товар Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого прострочення, за кожний день затримки від суми заборгованості, до моменту повної оплати поставленої партії Товару, не обмежуючись шестимісячним строком передбаченим п. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, позивачем нараховано: штраф в сумі 164 417,71 грн., 3% річних в сумі 4 261,93 грн., інфляційні втрати в сумі 13 921,61 грн., пеня 20 458,42 грн.

Загальні умови виконання господарських зобов`язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником ( учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт ( зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язана вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій,а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки, згідно з якою неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України).

За приписами ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із частиною другою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Із платіжних доручень вбачається, що відповідачем було частково погашено суму основного боргу в розмірі 348 391,95 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмета спору та необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача 348 391,95 грн. суми основного боргу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу, інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 164 417,71 грн. штрафу, 13 593,24 грн. інфляційних втрат, 6 139,39 грн. 3% річних, 30 591,31 грн. пені за вказаний у позові період, вважає, що розрахунок здійснено вірно, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 100 000,01 грн. основного боргу, 164 417,71 грн. штрафу, 13 593,24 грн. інфляційних втрат, 6 139,39 грн. 3% річних, 30 591,31 грн. пені.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 129, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 348 391,95 грн.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РУСЛАНА-ТРАНС (вул. Святотроїцька, 73/3, офіс 1, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 41657831) на користь товариства з обмеженою відповідальністю НЕОН АЗС (урочище Кленове, 1А, с. Руська Поляна, Черкаський район, Черкаська область, 19604, код ЄДРПОУ 42301122) 100 000,01 грн. основного боргу, 164 417,71 грн. штрафу, 13 593,24 грн. інфляційних втрат, 6 139,39 грн. 3% річних, 30 591,31 грн. пені та 4721,13 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.09.2022.

Суддя С.С.Боровик