Рішення

від 11.09.2022 по справі 927/351/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 вересня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/351/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Мігда Р.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Селянського (Фермерського) господарства Берізка,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Молоко-Країна,

про стягнення 503 088,36 грн.

за участю представників:

від позивача: Чепурний В., адвокат

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Селянським (Фермерським) господарством Берізка подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Молоко-країна про стягнення з відповідача 419 302,84 грн. заборгованості, 39 129,77 грн. пені та 44 655,75 грн. інфляційних.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.06.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.07.2022, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 06.07.2022 була отримана представником позивача адвокатом Чепурним В.В. нарочно, а відповідачу надіслана на електронну адресу, зазначену у позовній заяві та рекомендованою поштовою кореспонденцією, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400054596733 від 22.07.2022.

25.07.2022 від відповідача надійшло клопотання №24 від 22.07.2022 про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, з посиланням на приписи ч.1,2 ст. 27, п.1 ч.1 ст. 31 ГПК України та ту обставину, що місцезнаходженням відповідача є Бориспільська, 9, м. Київ.

Уповноважені представники сторін у судове засідання 27.07.2022 не прибули.

Ухвалою суду від 27.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи №927/351/22 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, оскільки місцем виконання договору є с. Черниш Чернігівського району і області і позивачем за його вибором правильно визначена підсудність даної справи Господарському суду Чернігівської області відповідно до ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України); розгляд справи відкладено на 12.09.2022.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 27.07.2022 була отримана представником позивача адвокатом Чепурним В.В. нарочно, а відповідачу надіслана на електронну адресу, зазначену у позовній заяві.

15.08.2022 від відповідача, у встановлений судом строк, надійшов відзив на позовну заяву №27 від 09.08.2022, у якому відповідач просить суд відмовити у позові.

12.09.2022 позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, необґрунтованими. Позивач просить суд визнати причину пропущення процесуального строку для надання відповіді на відзив поважною, у зв`язку із несвоєчасним отриманням відзиву.

У судове засідання 12.09.2022 прибув уповноважений представник позивача. Відповідач повноважного представника у судове засідання 12.09.2022 не направив.

Представник позивача підтримав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відповіді на відзив та залучення відповіді на відзив до матеріалів справи.

Суд задовольнив клопотання позивача, постановив поновити строк для подання відповіді на відзив, відповідь на відзив залучив до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

У судовому засіданні 12.09.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 231/02-20 від 28.02.2020 в частині оплати отриманого товару.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №27 від 09.08.2022 зазначив про неналежне виконання позивачем умов спірного Договору, безпідставне нарахування ним неустойки та ненадання супровідних документів, обов`язковість надання яких передбачена умовами Договору. Факт передачі у власність товару позивачем не доведена належними та допустимими доказами. Щодо витрат на правничу допомогу відповідач заперечує.

Позивач у відповіді на відзив вважає доводи відповідача такими, що спрямовані на уникнення законної сплати заборгованості. Підписання 13.01.2022 угоди про погашення заборгованості за спірним Договором свідчить про визнання відповідачем ймовірних розбіжностей та визнання свого боргу перед позивачем. Посилання відповідача на те, що штрафні санкції не можуть бути нараховані під час форс-мажорних обставин не відповідає дійсності. Посилання відповідача на зменшення розміру неустойки не містить підстав такого зменшення.

Обставини справи встановлені судом.

28.02.2020 між Селянським (Фермерським) господарством Берізка (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Молоко-країна (покупець) укладено Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 231/02-20 (а.с.23-24, далі Договір № 231/02-20 від 28.02.2020).

Відповідно до п.1.1., 1.2., 1.5. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020 продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар: молоко-сировина коров`яче.

Продавець передає товар на умовах за адресою: Чернігівська області, Чернігівський район, с. Черниш.

Перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після фактичної передачі товару та підписання спеціалізованої товарної накладної на перевезення товару (молочної сировини) за формою №1-ТН (МС).

Пунктами 2.1.-2.3. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020 сторони погодили, що оплату за товар покупець проводить по договірних цінах, що визначаються сторонами у відповідному Протоколі погодження ціни, підписаному сторонами, який є невід`ємною частиною даного Договору. У разі зміни ціни на товар, ініціююча сторона зобов`язана повідомити іншу сторону про зміну ціни за 5 календарних днів до такої зміни. Протокол погодження ціни повинен бути погоджений та підписаний сторонами не пізніше 5 робочих днів з дня його отримання однією зі сторін від другої сторони.

Загальна сума за даним Договором складається по закінченню терміну дії Договору на підставі первинної бухгалтерської документації.

Розрахунки за даним Договором здійснюються протягом 5 банківських днів від дати приймання товару покупцем, шляхом безготівкового розрахунку, або в інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству України, безпосередньо між сторонами.

Згідно з підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020 продавець зобов`язується до укладання Договору падати покупцю, зокрема, довідку про епізоотичне благополуччя тварин (надається до 3 числа кожного місяця).

Умовами підпункту 3.3.1. пункту 3.3. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020 визначено, що покупець зобов`язується у випадку виявлення розбіжностей кількості фактично поставленому товару з даними, вказаними в товарно-транспортній накладній, а також у разі, коли товар не відповідає якісним показникам ДСТУ №3662-2018, покупець зупиняє прийом товару та складає Акт невідповідності. Враховуючи специфіку товару та з метою запобігання його псуванню, Акт невідповідності складається в присутності представника продавця, яким є водій транспортного засобу, що привіз товар. Повноваження представника продавця на складання Акту невідповідності підтверджуються цим Договором. Після складання Акту невідповідності покупець протягом 12 (дванадцяти) годин у будь-який придатний для нього спосіб повідомляє продавцю про виявлені розбіжності у кількості та (або) якості товару.

У відповідності до п.7.1.-7.3. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк даного Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 даного Договору, та діє до 31.12.2021, але у всякому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Закінчення строку даного Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань по договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору.

Матеріали справи містять протоколи погодження ціни від 28.02.2020 та від 21.09.2021 (додатки №1,6 до Договору № 231/02-20 від 28.02.2020); Договори про внесення змін від 25.02.2021 та від 30.07.2021 до Договору № 231/02-20 від 28.02.2020; Додаткову угоду від 01.03.2020 Договору № 231/02-20 від 28.02.2020 (а.с.25-29).

13.01.2022 між Селянським (Фермерським) господарством Берізка (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Молоко-країна (боржник) укладено Угоду про погашення заборгованості за Договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 231/02-20 укладеним 28.02.2020 між Селянським (Фермерським) господарством Берізка та Товариством з обмеженою відповідальністю Молоко-країна, якою сторони погодили графік оплат боржником суми заборгованості, що виникла за спірним Договором, а саме: до 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022, 20.05.2022, 30.06.2022 з оплатою по 78 217,14 грн. Загальний розмір заборгованості складає 469 302,84 грн. Кінцевий термін оплати 30.06.2022 (а.с.30).

Позивачем додано до матеріалів справи належним чином завірені копії:

-видаткових накладних: №137 від 15.12.2021 на суму 74517,20 грн., №132 від 30.11.2021 на суму 96626,33 грн., №85 від 15.10.2021 на суму 158134,56 грн., №108 від 31.10.2021 на суму 144504,84 грн., №63 від 15.09.2021 на суму 179099,45 грн., №70 від 30.09.2021 на суму 166722,12 грн., №39 від 15.08.2021 на суму 163 264,67 грн., №51 від 31.08.2021 на суму 190099,64 грн., №35 від 15.07.2021 на суму 177093,93 грн., №36 від 31.07.2021 на суму 156697,69 грн., №27 від 15.06.2021 на суму 171999,21 грн., №28 від 30.06.2021 на суму 176363,99 грн., №23 від 15.05.2021 на суму 142023,74 грн., №23/1 від 31.05.2021 на суму 173839,99 грн., №19 від 15.04.2021 на суму 132094,21 грн., №20 від 30.04.2021 на суму 124999,80 грн., №11 від 15.03.2021 на суму 107140,05 грн., №16 від 31.03.2021 на суму 139811,71 грн., №5 від 15.02.2021 на суму 72515,40 грн., №8 від 28.02.2021 на сум 78012,59 грн., №1 від 15.01.2021 на суму 49819,78 грн., №3 від 31.01.2021 на суму 53390,45 грн. (а.с.31-42 з оборотом);

-рахунків на оплату: №106 від 15.12.2021 на суму 74517,20 грн., №110 від 31.12.2021 на суму 53837,04 грн., №61 від 15.09.2021 на суму 179099,45 грн., №65 від 30.09.2021 на суму 166722,12 грн., №104 від 30.11.2021 на суму 96626,33 грн., №96/1 від 15.11.2021 на суму 122448,85 грн., №50 від 31.08.2021 на суму 190099,64 грн., №40/1 від 15.08.2021 на суму 163264,67 грн., №35 від 31.07.2021 на суму 156697,69 грн., №33 від 15.07.2021 на суму 177093,93 грн., №28 від 30.06.2021 на суму 176363,99 грн., №27 від 15.06.2021 на суму 171999,21 грн., №11 від 15.03.2021 на суму 107140,05 грн. (а.с.43-56);

-актів звіряння взаємних розрахунків між ТОВ Молоко-країна та Селянським (Фермерським) господарством Берізка (а.с.57-62);

-довіреностей на отримання товару: №430 від 15.05.2021, №281 від 01.03.2021, №600 від 01.07.2021, №543 від 01.06.2021, №673 від 01.08.2021, №13 від 07.07.2021, №814 від 01.12.2021, №81 від 01.11.2021, №340 від 01.04.2021 (а.с.63-67).

Позивач у позові зазначає про часткову оплату отриманого товару, а саме: 04.02.2022 30 000,00 грн. та 18.02.2022 10 000,00 грн.

Враховуючи часткову оплату, здійснену відповідачем, сума основного боргу за поставлений товар за спірним Договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 231/02-20 від 28.02.2020 становить 419 302,84 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 39 129,77 грн. пені за період з 01.02.2022 по 21.06.2022 та 44 655,75 грн. інфляційних за період з березня 2022 по травень 2022, на підставі наведено у позовній заяві розрахунку.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 231/02-20 від 28.02.2020 з додатками (протоколи погодження ціни), Договори про внесення змін від 25.02.2021, від 30.07.2021 та Додаткову угоду від 01.03.2020 нього.

Судом встановлено факт укладення між сторонами 13.01.2022 Угоди про погашення заборгованості за Договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 231/02-20 укладеним 28.02.2020 між Селянським (Фермерським) господарством Берізка та Товариством з обмеженою відповідальністю Молоко-країна.

Щодо заявленого до стягнення боргу.

На виконання спірного Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 231/02-20 від 28.02.2020, протягом 2021 року, позивачем було поставлено відповідачу товар молоко-сировина коров`яче, що підтверджується наявними в матеріалах справи належно засвідченими копіями видаткових накладних та довіреностями на отримання товару, у зв`язку з чим позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату, копії яких додано до матеріалів справи.

Оплата товару покупцем здійснюється на підставі п.2.1.-2.3. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020.

За доводами позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, відповідач своєчасно не розрахувався за отриманий товар, у зв`язку з чим Угодою від 13.01.2022 про погашення заборгованості за Договором № 231/02-20 від 28.02.2020 сторони погодили графік оплат боржником суми заборгованості, що виникла за спірним Договором, а саме: до 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022, 20.05.2022, 30.06.2022 з оплатою по 78 217,14 грн., у якій зазначено загальний розмір заборгованості 469 302,84 грн. та кінцевий термін оплати 30.06.2022.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, сплативши 04.02.2022 30 000,00 грн. та 18.02.2022 10 000,00 грн., у зв`язку з чим сума основного боргу за поставлений товар за спірним Договором № 231/02-20 від 28.02.2020 становить 419 302,84 грн.

Посилання відповідача на неналежне підтвердження факту купівлі-продажу товару та передачу його у власність покупця, а також відсутність в матеріалах справи довідок про епізоотичне благополуччя тварин, обов`язковість надання яких передбачена умовами спірного Договору № 231/02-20 від 28.02.2020 є безпідставним, оскільки згідно з п. 3.1.1. спірного Договору довідка про епізоотичне благополуччя тварин надається продавцем до укладення Договору, а тому зазначена обставина не може бути підставою для відмови у позові.

Доказів виявлення розбіжностей кількості фактично поставленого товару з даними, вказаними у товарно-транспортній накладній чи невідповідності товару якісним показникам ДСТУ №3662-2018, а також доказів складання та наявності Актів невідповідності, згідно з підпунктом 3.3.1. пункту 3.3. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020, відповідачем не надано.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Позивачем заявлено до стягнення 39 129,77 грн. пені за період з 01.02.2022 по 21.06.2022, на підставі наведено у позовній заяві розрахунку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення пені, позивач посилається на приписи ст. 229, 230-232 Господарського кодексу України та ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.1. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з даного Договору, винна сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України.

Умовами Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 231/02-20 від 28.02.2020 не передбачено відповідальність покупця (відповідача) у вигляді сплати пені за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань в частині оплати отриманого товару.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020 передбачено, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, що не залежить від волі сторін), як-то: військові дії, громадянське хвилювання, епідемія, блокаду, ембарго, землетруси, повені, пожежі і інші стихійні лиха, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. Свідоцтво, видане Торгово-промисловою палатою України, є достатнім підтвердженням наявності і тривалості форс-мажорних обставин.

Матеріали справи не містять свідоцтва Торгово-промислової палати України про підтвердження наявності і тривалості форс-мажорних обставин.

Відповідачем не додано до матеріалів справи лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який він посилається у відзиві на позовну заяву, яким засвідчено факт настання форс-мажорних обставин, зокрема, військових дій.

Проте судом враховано, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в країні введено військовий стан, строк дії якого продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 22.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022.

Таким чином, виходячи з приписів п. 6.1., 6.2. Договору № 231/02-20 від 28.02.2020, настання форс-мажорних обставин, у вигляді військових дій, починаючи з 24.02.2022 унеможливлює нарахування пені за неналежне виконання договірних зобов`язань за спірним Договором.

Враховуючи вищевикладені обставини, вимоги позивача про стягнення 39 129,77 грн. пені за період з 01.02.2022 по 21.06.2022, задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат.

Позивач просить стягнути з відповідача 44 655,75 грн. інфляційних втрат за період з березня 2022 по травень 2022, на підставі наведено у позовній заяві розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

За перерахунком суду, інфляційні втрати підлягають стягненню у розмірі 25820,03 грн. за наведений у позовній заяві період.

В решті позову про стягнення 18835,72 грн. інфляційних втрат судом відмовлено за необґрунтованістю, оскільки при проведенні розрахунку позивачем не враховано черговість проведення платежів, встановлених сторонами в угоді про погашення заборгованості від 13.01.2022.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення з відповідача 419302,84 грн. боргу та 25820,03 грн. інфляційних втрат. У решті позову відмовити.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч.2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З урахуванням приписів ч.1,2 ст.4 Закону України Про судовий збір, при заявлених вимогах про стягнення 503088,36 грн., позивач зобов`язаний був сплатити 7546,33 грн. судового збору.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становить 6676,84 грн.

Як вбачається із поданих до позовної заяви доказів про сплату судового збору, позивачем за подання позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області, сплачено судовий збір у розмірі 7696,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №46 (#996785116826) від 20.06.2022. Тобто, переплачена сума судового збору становить 150,00 грн.

На дату ухвалення рішення клопотань позивача про повернення переплаченої суми судового збору, в порядку п.1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України „Про судовий збір до суду не надходило.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Виходячи з приписів ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено у ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач зазначив про попередній розрахунок суми судових витрат, а саме: судові витрати на правничу допомогу, які позивач поніс, складають 22 000,00 грн.; судові витрати на правничу допомогу, які позивач очікує понести, складають 27 654, 418 грн. (5% від суми задоволених позовних вимог).

Згідно із ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 26, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав лише копію Договору №28/05-01 про надання правової допомоги від 28.05.2022 та ордер серії СВ №140654 на надання правової допомоги.

На підтвердження наявності у представника позивача Чепурного В.В. статусу адвоката, суду надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000030 від 20.02.2015.

Відповідно до п.6.1., 6.3. Договору №28/05-01 про надання правової допомоги від 28.05.2022 сторони досягли згоди, що вартість наданих робіт (послуг) за цим Договором та порядок її оплати визначається на підставі додаткової угоди (Додатку). Вартість послуг за даним Договором визначається відповідно до Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, за приписами пункту 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Позивачем на надано суду інших доказів документального підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема: додаткової угоди (додатку) до Договору №28/05-01 про надання правової допомоги від 28.05.2022, як то обумовлено п.6.1., 6.3. Договору; акту приймання-передачі наданих послуг; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За таких обставин суд не вбачає підстав для покладення цих судових витрат на відповідача.

На дату ухвалення рішення 12.09.2022 у справі № 927/351/22 заяв про подання доказів, які підтверджують оплату витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, в порядку абз.2 ч.8 ст. 129 ГПК України, від позивача не надходило.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Молоко-країна, вул. Бориспільська, 9, м. Київ, 02099, код ЄЖРПОУ 31877099 на користь Селянського (Фермерського) господарства Берізка, вул. Вузька, 5, с. Терехівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15526, код ЄДРПОУ 14240469, 419 302,84 грн. боргу, 25 820,03 грн. інфляційних втрат та 6 676,84 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 14.09.2022.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко