Рішення

від 05.09.2022 по справі 545/1603/22

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1603/22

Провадження № 2/545/859/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Потетій А.Г.,

за участю секретаря: Данко А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект», про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та проведення кінцевого розрахунку на дату винесення рішення посилаючись на те, що 18 вересня 2020 року Наказом № 1368 Фонду державного майна України позивача було прийнято на роботу виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава).

На посаді виконуючого обов`язки директора Державного проектного інституту позивач працював до 04 січня 2022 року. Саме цього дня на ДП «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава) поштою прийшов оригінал наказу Фонду державного майна України від 29.12.2021 року № 2338 про його звільнення з займаної посади.

Але наказ про звільнення позивача із займаної посади підписано чомусь першим Заступником Голови Фонду державного майна України Ольгою Батовой, а не Головою Фонду, або особою котра виконувала обов`язки Голови Фонду.

14 лютого 2022 позивач звернувся до Голови Фонду з письмовим запитом підтвердити її повноваження підписувати такий наказ про його звільнення саме у якості Першого Заступника Голови Фонду Державного майна України, і чи був він взагалі зареєстрований у департаменті персоналом Фонду?

Але до теперішнього часу позивач відповіді не отримав.

У зв`язку з тим, що наказ про звільнення позивача не був підписаний а ні Головою Фонду Держмайна України, а ні особою котра виконувала обов`язки Голови Фонду на той час, Департамент персоналом Фонду не зробив у його трудовий книжці ніякого запису про звільнення.

Позивач вимушений був зробити це сам. Тобто із запису в трудовій книжці позивача з`ясовується, що позивач звільнив сам себе.

Крім того, при звільненні відповідачем порушені вимоги статей 47 та 116 Кодексу законів про працю України.

Так відповідно до вимог ст.47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до вимог статті 116 Кодексу законів про працю України: « При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум».

Все зазначене відповідачем в день звільнення не виконано.

Не виплачена позивачу грошова сума становить 138 585,57 грн., а тому прохав суд зобов`язати відповідача сплати йому заборгованість по заробітній платі із розрахунку станом на дату ухвалення рішення судом.

Позивач усудовому засіданніпозов підтримав,прохав задовольнити. У запереченні на відзив відповідача позивач просить задовольнити позов у повному обсязі вказуючи на необґрунтованість доводів відповідача. Звернув увагу на те, що його на роботу своїм наказом приймав голова Фонду державного майна України а звільнив заступник голови , який не мав на це повноважень і заробітну плату йому платив відповідач і він перебував в його штаті.

Представник відповідача в судове засідання проти задоволення позову заперечував, прохав відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов. Також вказав, що перший заступник Голови Фонду О.Батова видаючи наказ про звільнення позивача з займаної посади діяла в межах своїх повноважень визначених наказом Голови Фонду від 14.12.2021 року № 1276к.

У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що Фонд державного майна України є неналежним відповідачем в даній справі, оскільки виплату заробітної плати та заборгованості по ній Позивачу має здійснювати Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект», як окрема юридична особа, що відповідно до приписів Закону України «Про оплату праці» має спрямовувати частину своїх доходів на оплату праці працівників, в тому числі й керівництва.

Також представник відповідача вказує, що Наказ № 2338 про звільнення позивача був підписаний уповноваженою на те особою - першим заступником Голови Фонду, після чого в той же день 29.12.2021 копія наказу була направлена позивачу засобами поштового зв`язку.

Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» є окремим суб`єктом господарювання.

Відповідно до частини першої статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частин першої та другої статті 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами

Відповідно до частини другої статті 136 ГК України власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до частини першої статті 19 ГК України суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 19 ГК України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Частина перша статті 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з частиною першою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

З огляду на це, твердження позивача, що записи в його трудовій книжці про його звільнення мав робити Департамент управління персоналом Фонду - є хибним. Посада керівника та виконуючого обов`язки керівника Державного підприємства «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» не передбачені штатним розписом Фонду, це є посади що перебувають в штатному розписі державного підприємства.

Згідно з пунктом 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі - Інструкція № 58), у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

У пункті 2.27. Інструкція № 58 прямо зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Таким чином, позивач, як в.о. керівника державного підприємства, у відповідності до Інструкції № 58, мав право в останній день своєї роботи - внести записи у власну трудову книжку про своєї звільнення.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Як вже наголошувалося вище, Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» є самостійним суб`єктом господарювання в оперативно-господарську діяльність якого Фонд, як орган управління не може втручатися.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб`єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Згідно до частини першої статті 4 Закону України «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Таким чином, повний розрахунок з позивачем по його заробітній платі при звільненні мало здійснити Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект», як юридична особа обов`язки керівника якої здійснював позивач.

Представник третьої особи - Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з тих же підстав , що викладені у відзиві на позов відповідачем звернувши увагу на ті обставини, що «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» є окремою юридичною особою , заробітня плата як керівнику так і співробітникам виплачується бухгалтерією даного підприємства а сама безвідповідальна поведінка позивача під час перебування на керівній посаді і призвела до заборгованості по заробітній платі як перед ним так і перед іншими співробітниками інституту.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 18 вересня 2020 року Наказом № 1368 Фонду державного майна України ОСОБА_1 було прийнято на роботу виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава).

Наказом Фонду державного майна України № 2338 від 29.12.2021 «Про звільнення та призначення виконувача обов`язків директора державного підприємства «Державний проектний інститут «Міськбудпроект» ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Законність наказу Фонду державного майна України № 2338 від 29.12.2021 не є предметом спору в даній справі.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частин першої та другої статті 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами

Відповідно до частини другої статті 136 ГК України власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до частини першої статті 19 ГК України суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 19 ГК України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Частина перша статті 92 ЦК України встановлює, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з частиною першою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким чином, Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» є самостійним суб`єктом господарювання в оперативно-господарську діяльність якого Фонд, як орган управління не може втручатися.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Згідно до частини першої статті 4 Закону України «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Згідно ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно п. п. 40, 41 Постанови Великої Палати Верховного суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Враховуючи те, що позов пред`явлено до Фонду державного майна України, до повноважень якого не належить нарахування та виплата позивачу заробітної плати, позивачем не заявлено клопотання про заміну відповідача, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку з його поданням до неналежного відповідача.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає віднесенню за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 17, 76-83, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 47, 116, 117, 233, 238 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект», про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

В разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 14 вересня 2022 року.

Суддя: А.Г. Потетій