Постанова

від 11.01.2023 по справі 545/1603/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1603/22 Номер провадження 22-ц/814/2210/23Головуючий у 1-й інстанції Потетій А.Г. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів:Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувшив м.Полтаві в режимі відеоконференції за допомогою програми EasyCone цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення невиплаченої заробітної плати

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект»

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року, прийнятого під головуванням судді Потетій А.Г. в м.Полтаві, зі складанням повного тексту 14.09.2022 року,-

в с т а н о в и в :

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з даним позовом. Зазначав, що 18 вересня 2020 року Наказом № 1368 Фонду державного майна України його було прийнято на роботу виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава).

Вважає, що на посаді виконуючого обов`язки директора Державного проектного інституту він працював до 04 січня 2022 року, оскільки саме цього дня на ДП «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава) поштою прийшов оригінал наказу Фонду державного майна України від 29.12.2021 року № 2338 про звільнення його з займаної посади.

Посилаючись на порушення Фондом державного майна України як роботодавцем вимог ст.ст. 47 та 116 Кодексу законів про працю, просив зобов`язати останнього сплатити йому заборгованість по заробітній платі, в сумі 138585,57 грн. за період з квітня по грудень 2021 року.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Рішення суду мотивовано пред`явленням позову до неналежного відповідача.

Рішення оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, що районний суд, відмовляючи йому у задоволенні позовних вимог, допустив неповне з`ясування усіх фактичних обставин справи, невірно оцінив докази, що призвело до невірного вирішення спору.

У відзиві Фонд державного майна України, посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року залишити беззмін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав:

Судом першоїінстанціївірновстановлено тавбачаєтьсязматеріалів справи,що 18 вересня 2020 року Наказом № 1368 Фонду державного майна України ОСОБА_1 було прийнято на роботу виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава).

Наказом Фонду державного майна України № 2338 від 29.12.2021 «Про звільнення та призначення виконувача обов`язків директора державного підприємства «Державний проектний інститут «Міськбудпроект» ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Районний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, своє рішення мотивував тим, що позов пред`явлено до Фонду державного майна України, до повноважень якого не належить нарахування та виплата позивачу заробітної плати, позивачем не заявлено клопотання про заміну відповідача, а суд позбавлений можливості самостійно замітити неналежного відповідача на належного.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Звертаючись до районного суду з позовом, ОСОБА_1 визначив відповідачем Фонд державного майна України і саме до вказаного відповідача була пред`явлена вимога зобов`язати сплатити йому заборгованість по заробітній платі в сумі 138585,57 грн. за період з квітня по грудень 2021 року, а остаточно суму до виплати встановити на дату прийняття рішення судом.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2020 року Наказом № 1368 Фонду державного майна України позивача було прийнято на роботу виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава).

Відповідно до п. 1.1. Статуту державного підприємства «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава)» (далі Статут) «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава)» є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України.

Розділом 4 пунктом 4.1. Статуту встановлено юридичний статус підприємства, а саме підприємство є юридичноюособою за законодавством України.

Згідно з п.4.7. підприємство має самостійний баланс, має право відкривати поточні (розрахункові), вкладні (депозитні), інвестиційні, валютні розрахунки, рахунки зі спеціальним режимом використання, а також інші рахунки в банках та інших кредитних й фінансових установах в порядку визначеному законодавством.

Пунктом 4.13. закріплено, що підприємство самостійно розробляє і затверджує штатний розклад (розпис), визначає фонд оплати праці та встановлює форми, системи і розміри оплати праці власних працівників, порядок надання і тривалість щорічних оплачуваних і додаткових відпусток у порядку, визначеному чинним законодавством. Підприємство має право самостійно встановлювати для своїх працівникові додаткові відпустки, скорочений робочий день, інші пільги тощо, передбачені чинним законодавством.

Управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний суб`єкту управління підприємством (п. 10.5. Статуту).

Відповідно до п.10.7. Статуту до виключної компетенції суб`єкта управління підприємством відповідно до покладених на нього завдань належить:

-п.10.7.7. призначення (обрання) та припинення повноважень директора підприємства: затвердження умов трудового договору (контракту), що укладається з ним; встановлення розміру його винагороди; призначення (обрання) особи, яка уповноважується на підписання трудового договору (контракту) з директором підприємства; здійснення контролю за додержанням вимог трудового договору (контракту);

-п. 10.7.9. право призначення виконуючого обов`язки директора, у разі відсутності директора, в тому числі на час перебування директора у відпустці, відрядженні та не призначенні ним особи, яка тимчасово буде виконувати обов`язки директора, починаючи з першого дня його відсутності.

Пунктом 10.11. встановлено, що суб`єкт управління підприємством має право у будь-який момент прийняти рішення про припинення повноважень директора та розірвання з ним трудових відносин, а також трудового контракту або прийняти рішення про відсторонення директора. Суб`єкт управління підприємством має право прийняти незалежно від строку перебування призначеної особи на посаді Директора.

Отже, державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» (м.Полтава) є самостійною юридичною особою, окремим суб`єктом господарювання, що здійснює оплату праці своїм працівникам.

При цьому визначення Фондом державного майна України позивачу розміру щомісячної винагороди, як то передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 19травня 1999р.№ 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», не свідчить про її виплату саме відповідачем, а здійснюється проектним інститутом містобудування «Міськбудпроект», як юридичною особою, обов`язки керівника якої здійснював ОСОБА_1 .

Між тим, позивачем в порядку, визначеному ст. ст. 12,13,77 ЦПК України, не надано суду доказів щодо обов`язку відповідача по виплаті йому заборгованості по заробітній платі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності, (частини перша та третя статті 13 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої й апеляційної інстанцій).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідали за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Отже, враховуючи те, що позов пред`явлено до Фонду державного майна України, до повноважень якого не належить виплата позивачу заробітної плати, позивачем не заявлено клопотання про заміну відповідача, районний суд правомірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з його поданням до неналежного відповідача.

Доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.01.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна