Рішення

від 13.09.2022 по справі 140/4059/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4059/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Агро Смап до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Агро Смап (далі ПП Агро Смап, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.11.2021 № UA 205140/2021/000092/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем укладено контракт з компанією «VR Trust Wiktor Pietrzak» (Польща), згідно з яким поставлявся товар сівалка Kinze 3500, серійний № 903273, 2008 року випуску.

З метою доставки товару позивачем 01.01.2021 було укладено договір перевезення вантажу з ТзОВ «Вокар-сервіс». За домовленістю сторін вартість перевезення становила 57447,00 грн, що підтверджується відповідною довідкою від 24.11.2021 № 793.

25.11.2021 декларантом позивача з метою митного оформлення товару подано МД № UA 205140/2021/097524, в якій митну вартість імпортованого товару визначено за першим методом згідно контракту в сумі 57000,00 польських злотих, для підтвердження якої надав весь пакет документів.

Проте, незважаючи на надання усіх документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, 26.11.2021 Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 205140/2021/000092/1.

Позивач з таким рішенням митного органу не погоджується та зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.86).

У відзиві на позовну заяву (а.с. 102-104) представник відповідача вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Вказує на те, що оскільки за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, поданих до митного оформлення документах було встановлено розбіжності, тому декларанту було запропоновано надати додаткові документи. Проте витребувані документи останнім надано не було.

Так, згідно довідки експерта № 1121-05-Т від 24.11.2021 зазначені технічні характеристики, однак технічний стан не відображений. В платіжному дорученні № 266 від 18.11.2021 в графі 70 «призначення платежу» зазначений контракт №8 від 09.03.2021, п.4.4 контракту передбачає вартість контракту в сумі 2 000 000 польських злотих, тобто не відомо, за яку поставку була здійснена оплата. Зазначає, що в розумінні положень статті 53 МК України такі документи як висновок експерта, платіжне доручення, а також контракт є документами, які подано декларантом для підтвердження митної вартості товару. При цьому, згідно з частиною 2 статті 52 МК України саме декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Вважає, що вищевказані розбіжності є беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митного органу товару № 2/1 за МД від 29.04.2021 № UA204120/2021/064079 на рівні 88836,5770 польських злотих.

З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у відповіді на відзив не погодився з аргументами представника відповідача наведеними у відзиві та просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві (а.с. 127-129).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 09.03.2021 між ПП «Агро Смап» (покупець) та компанією «VR Trust Wiktor Pietrzak» (Республіка Польща) (продавець) було укладено контракт №8, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити с/г техніку та запчастини до неї в асортименті, і по ціні, згідно виставленого рахунку-фактури на кожну поставку (пункт 1.1 контракту).

Пунктом 3.1 контракту встановлено, що поставка продукції проводиться автомобільним транспортом на умовах FCA Polska, 99-140, Swinice Warckie, Chwalborzyce 40 у відповідності з правилами «Інкотермс», в редакції 2010 року з подальшим ввезенням на територію України.

Ціна на товар, проданим по даному контракту є договірною і може змінюватися за згодою сторін. Ціна встановлюється в польських злотах за 1 шт. товару. Загальна вартість контракту складає 2000000,00 польських злотих (пункти 4.1-4.4 контракту).

Пунктом 5.1 контракту встановлено, що термін оплати вказується в рахунку-фактурі на кожну поставку товару, або ж покупець здійснює попередню оплату за товар згідно рахунку-фактури, отриманого від продавця шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок-продавця (а.с. 18-19).

На виконання умов договору, компанія «VR Trust Wiktor Pietrzak» (Республіка Польща) виставила позивачу рахунок-фактуру від 09.11.2021 №FV 33/2021, згідно з яким вартість товару сівалка Kinze 3500, серійний № 903273, 2008 року випуску становить 57000,00 польських злотих (а.с. 20, 21 переклад).

25.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався, зокрема, «товар № 2: машини сільськогосподарські - сівалка механічна точного висівання, без центрального приводу, марка Kinze, модель 3500, несамохідна, 2008 року випуску, серійний номер:903273, причіпна, бувша у користуванні 1 шт, кількість рядів -8, ширина міжряддя 35/70 см, необхідна потужність трактора від 100 к.с., маркер: складний дисковий, монітор контролю посіву: КРМ 3/InCommand, висіваючий апарат: вакуумний, пальчикового типу для соняшника, кукурудзи, щітковий для бобових, система внесення добрив: рідкі або сухі добрива. Пошкоджена опорна рама, корозія в багатьох місцях. Виробник Kinze Manufacturing, ING» декларантом подано до Волинській митниці митну декларацію №UA205140/2021/097524. Митну вартість зазначеного товару визначено за основним методом, при чому фактурну вартість зазначено у розмірі 57000,00 польських злотих (графа 42), а загальну митну вартість у розмірі 58525,82 польських злотих, з врахуванням витрат на транспортування, що згідно курсу становить 377333,49 грн (а.с. 43-45).

Разом із митною декларацією декларант подав також контракт від 09.03.2022 № 8; рахунок-фактуру від 09.11.2021 №FV 33/2021; автотранспортну накладну від 22.11.2021 № 0132885; декларацію країни-відправлення від 23.11.2021 № 21PL301010E1325380; банківський платіжний документ від 19.11.2021№ 267; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.11.2021 № 799; висновок про якісні характеристики товару, виставлений спеціалізованими експертними організаціями від 24.11.2021 № 1121-05-Т; договір про перевезення від 01.01.2021.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 4) платіжні документи.

На електронні повідомлення митниці декларант позивача 25.11.2021 подав заяву, якою повідомив, що від подання додаткових документів не відмовляється. Однак, з огляду на запитуваний обсяг документів, надати їх протягом 10 днів не має можливості та просив прийняти рішення на підставі наявних документів, без врахування термінів, визначених статтею 53 МК України (а.с. 50).

26.11.2021 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UА205140/2021/000092/1 та сформована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2021/003058.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару № 2/1 не може бути у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару за методом, обраним декларантом. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією документах встановлено такі розбіжності:

- згідно довідки експерта № 1121-05-Т від 24.11.2021 зазначені технічні характеристики, однак технічний стан не відображений.

- в платіжному дорученні № 266 від 18.11.2021 в графі 70 «призначення платежу» зазначений контракт №8 від 09.03.2021, п. 4.4 контракту передбачає вартість контракту в сумі 2 000 000 польських злотих, тобто не відомо, за яку поставку була здійснена оплата.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та згідно статті 53 та статті 54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 4) платіжні документи.

Декларант не надав додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, про що повідомив листом від 26.11.2021.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також вимогами частини 6 статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні за явленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно з статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, на підставі цінової інформації, наявної в митного органу товар №1 на рівні 88836,5770 польських злотих за МД від 29.04.2021 № UA204120/2021/064079, з врахуванням положень статті 64 МК України.

Митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 МК України з декларантом проведена консультація шляхом обміну електронними повідомленнями щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Також роз`яснено декларанту право на звернення до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та статті 55 МК України» (а.с. 91).

27.11.2021 товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2021/098960, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України (а.с. 55-57).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару сівалки механічної марки Kinze, модель 3500…. - за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: контракт від 09.03.2022 № 8; рахунок-фактуру від 09.11.2021 №FV 33/2021; автотранспортну накладну від 22.11.2021 № 0132885; декларацію країни-відправлення від 23.11.2021 № 21PL301010E1325380; банківський платіжний документ від 19.11.2021№ 267; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.11.2021 № 799; висновок про якісні характеристики товару, виставлений спеціалізованими експертними організаціями від 24.11.2021 № 1121-05-Т; договір про перевезення від 01.01.2021.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є достатніми для підтвердження складових митної вартості за першим (основним) методом.

Водночас відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю певних розбіжностей, які зазначені в оскаржуваному рішенні.

Відповідач вказує на те, що в платіжному дорученні № 266 від 18.11.2021 в графі 70 «призначення платежу» зазначений контракт №8 від 09.03.2021, п. 4.4 контракту передбачає вартість контракту в сумі 2 000 000 польських злотих, тобто не відомо, за яку поставку була здійснена оплата.

З такими твердженнями суд не погоджується та зазначає наступне.

Так контрактом від 09.03.2021 №8 визначено, що ціна на товар, проданим по даному контракту є договірною і може змінюватися за згодою сторін. Ціна встановлюється в польських злотах за 1 шт. товару. Загальна вартість контракту складає 2000000,00 польських злотих. Пунктом 5.2 контракту встановлено, що термін оплати вказується в рахунку-фактурі на кожну поставку товару, або ж покупець здійснює попередню оплату за товар згідно рахунку-фактури, отриманого від продавця шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок-продавця (а.с. 18-19).

Тобто із змісту самого контракту слідує, що термін оплати вказується в рахунку-фактурі на кожну поставку товару, відтак надане платіжне доручення є оплатою за одну партію (штуку) товару, а тому цілком логічно, що сума в наданому платіжному дорученні не буде збігатися із сумою, зазначеною в контракті. З огляду на загальну суму контракту таке пояснення не суперечить умовам, про які сторони домовилися. Визначальним є ціна на товар, узгоджена сторонами в рахунках (інвойсах) за 1 шт. товару, що встановлено пунктами 4.1, 4.2 договору.

Відповідно до рахунку-фактури від 09.11.2021 №FV 33/2021 (а.с. 20) позивач ПП «Агро Смап» придбав у нерезидента компанії «VR Trust Wiktor Pietrzak» (Республіка Польща) сільськогосподарську машину: сівалку Kinze 3500, серійний № 903273, 2008 року випуску, країна походження США за ціною 57000,00 польських злотих (а.с. 20, 21 переклад).

Вказаний документ містить усі необхідні реквізити сторін (продавцята покупця), а також відомості стосовно ідентифікації транспортного засобу, ціни товару та у ньому зазначено номер та дату зовнішньоекономічного контракту.

Рахунок на товар виданий саме цією компанією-продавцем та кошти за товар сплачені в касу саме цієї компанії. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.

Оплата за товар в сумі 57000,00 польських злотих проведена 19.11.2021, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 19.11.2021 № 267. Вказаним документом підтверджено, що позивач придбав сільськогосподарську машину: сівалку Kinze 3500, серійний № 903273, 2008 року випуску саме у компанії «VR Trust Wiktor Pietrzak» та сплатив цій компанії за неї кошти в готівковій формі у розмірі 57000,00 польських злотих.

Водночас однією із підстав, якою відповідач обґрунтовує рішення про коригування митної вартості товарів, є та обставина, що згідно довідки експерта № 1121-05-Т від 24.11.2021 зазначені технічні характеристики, однак технічний стан не відображений.

З даного приводу суд зазначає, що згідно експертної довідки № 1121-05-Т від 24.11.2021, поданої декларантом було встановлено марку, серійний номер, рік виготовлення, країну походження та додаткові характеристики імпортованої сівалки, що відповідає кількісним характеристикам відповідно до поданих документів.

В поданій до митного оформлення митній декларації від 25.11.2021 №UA205140/2021/097524 декларантом зазначалося про те, що сівалка Kinze 3500, серійний № 903273, 2008 року випуску має пошкоджену опорну раму, корозію в багатьох місцях.

Вказані обставини підтверджуються і фото та відеоматеріалами наявними в матеріалах справи (а.с. 148-153).

Разом з тим суд враховує, що в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.11.2021, проведеного головним державним інспектором зазначено, що характеристика товару, відповідає даним, зазначеним у митній декларації (сівалка механічна точного висівання, без центрального приводу, марки Kinze, модель 3500, серійний № 903273, 2008 року випуску, причіпна, бувша у користуванні).

Таким чином, ціна цього транспортного засобу, з врахуванням його технічного стану, визначена сторонами становить на рівні тієї ціни, яка за нього сплачена позивачем.

Отже, на думку суду, відповідач не обґрунтував, яким чином додатковий висновок про вартісні чи якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями підтвердить чи спростує відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Будь-яких інших звітів про оцінку транспортного засобу чи експертного висновку, які б спростували таку оцінку, відповідач суду не надав.

Також суд зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

До митної декларації зазначені документи додавалися декларантом.

Суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Суд також наголошує, що вимога про надання платіжних документів, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митної декларації від 29.04.2021 №UA204120/2021/064079 рівень митної вартості 88836,5770 польських злотих, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою/більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подані декларантом до митного оформлення документи. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 26.11.2021 № UA205140/2021/000092/1 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2481,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 1294 від 24.05.2022 (а.с. 7).

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на переклад в сумі 1200,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на переклад суд також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім того, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача. Суд констатував: "… що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи".

Так, позивачем на підтвердження наданих послуг перекладача надано копії рахунку фактури №7/2022/1 від 21.01.2022 (а. с. 31), акту прийняття-передачі наданих послуг № 7/2022/2 9а.с. 32) та платіжного доручення від 21.01.2022 № 1179 (а.с. 33), згідно яких позивач сплатив на рахунок ФОП ОСОБА_1 за послуги перекладу документів 1200,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи (документами, що перекладені на українську мову) підтверджується обсяг виконаних перекладачем робіт; понесені позивачем витрати на здійснення перекладу документів безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, розмір цих витрат є співмірним зі складністю виконаних робіт та її обсягом, а тому заявлені вимоги щодо розподілу витрат, пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 1200,00 грн є обґрунтованими.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 3681,00 грн (2481,00 грн витрати пов`язані зі сплатою судового збору та 1200,00 грн - за надані послуги перекладача).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 26.11.2021 № UA205140/2021/000092/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Приватного підприємства Агро Смап за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 3681,00 грн (три тисячі шістсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство Агро Смап (45700, Волинська обл., м. Горохів, вул. Козацька, 98, код ЄДРПОУ 37537826).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк