Ухвала

від 11.09.2022 по справі 200/3939/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання

12 вересня 2022 року Справа №200/3939/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши клопотання представника ГУ ДПС у Донецькій області та ДПС України про розгляд справи №200/3939/22 в судовому засіданні з повідомленням сторін,

У С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Приватне підприємство Д.О.К. звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України згідно тексту позовної заяви просить суд:

скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову у реєстрації ПН № 6912352/32467194 від 09.06.2022;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 21.04.2022.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2022 провадження у справі №200/3939/22, відкрито, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представником відповідачів разом із відзивом на позовну заяву подане клопотання про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін у справі, яке із посиланням на практику Європейського суду з прав людини, обгрунтоване тим, що розгляд цієї справи без повідомлення (виклику) учасників справи передбачає позбавлення відповідача прав гарантованих ст. ст. 44, 166, 209, 211, 224, 262 КАС України, інших доводів заявником не наведено.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У силу норм ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 7 ст. 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Додатково суд наголошує, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, суд зазначає, що проведення розгляду справи в порядку, визначеному ч. ст. 262 КАС України, не позбавляє права сторін у справі надавати докази та висловлювати свою позицію письмово, спростовувати доводи опонентів шляхом надання до суду передбачених КАС України заяв по суті справи.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку («Аксен проти Німеччини»), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом адміністративної справи №200/3939/22 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені статтею 44 та іншими статтями КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи судом з викликом її учасників.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19.

Представником відповідачів не наведено обґрунтувань наявності значної складності розгляду справи або її суспільної значності, необхідності суду заслуховувати свідків або експертів у справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що клопотання представника про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Буряк