Ухвала

від 28.02.2023 по справі 200/3939/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

28 лютого 2023 року Справа №200/3939/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням Донецького окружного адміністративного суду 04.10.2022 у справі № 200/3939/22, -

УСТАНОВИЛА:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 адміністративний позов Приватного підприємства Д.О.К. (85612, Донецька обл., Мар`їнский р-н, м. Курахове, вул Побєди, 49, ЄДРПОУ 32467194) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59 ЄДРПОУ 44070187), Державної податкової служби України (04053, м Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Донецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2022 № 6912352/32467194.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну від 21.04.2022 № 1 датою її фактичного надходження 31.05.2022.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59 ЄДРПОУ 44070187) на користь Приватного підприємства Д.О.К. (85612, Донецька обл., Мар`їнский р-н, м. Курахове, вул Побєди, 49, ЄДРПОУ 32467194) судовий збір у розмірі 1 240,50 грн.

Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, м Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства Д.О.К. (85612, Донецька обл., Мар`їнский р-н, м. Курахове, вул Побєди, 49, ЄДРПОУ 32467194) судовий збір у розмірі 1 240,50 грн.

Рішення суду набрало законної сили 14.02.2023 згідно постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 відповідно до якої апеляційну скаргу відповідача у справі залишено без задоволення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 залишено без змін.

22.02.2023 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 200/3939/22, де вказано, що 14.02.2023 вступило в силу рішення суду у справі №200/3939/22. Станом на 21.02.2023 р. відповідачем не виконано рішення суду, яке мало зобов`язальні дії. З огляду на вказане, заявник просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №200/3939/22.

Дослідивши заяву та долучені до неї документи, суд вважає за необхідне повернути її без розгляду, беручи до уваги наступне:

За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

При цьому суд зазначає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;2) найменування суду, до якого вона подається;3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;5) підстави заяви (клопотання, заперечення);6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Судом встановлено, що подана заява про встановленням судового контролю не відповідає вимогам частини першої вказаної статті, оскільки відсутні докази надіслання (надання) заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішенням Донецького окружного адміністративного суду іншим учасникам справи, а саме заявником не надана квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - Головного управління ДПС у Донецькій області, Державна податкова служба України.

Крім вказаного суд установив, що заявником не зазначено у заяві та не надано до суду жодного доказу (заяви/скарги/листи - відповіді) щодо невиконання відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3939/22, що позбавляє суд встановити обставини про які зазначено у заяві.

З поданої заяви не вбачається, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення. З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було звернуто виконавчі листи у справі до примусового виконання.

Так, у порушення наведених норм позивачем не долучено до заяви про встановлення судового контролю докази того, чи дійсно він звертався до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду, у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Між тим суд звертає увагу, що саме на виконавчу службу покладено обов`язок щодо примусового виконання рішень. Відсутність відомостей про стан виконання рішення по вказаній справі відділом примусового виконання рішень, позбавляє суд можливості суд можливості з`ясувати фактичні обставини справи на момент розгляду заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі є очевидно безпідставною та необгрунтованою, оскільки заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність його встановлення, також вказана заява не відповідає вимогам встановленим ч. 1ст. 167 КАС України, у зв`язку з чим, на підставі ч.2 ст.167 цього Кодексу, заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 14, 44,167, 243, 248, 250, 370, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 200/3939/22 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Буряк