Рішення

від 12.09.2022 по справі 380/8291/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8291/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Платинум текстиль до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Платинум текстиль до Головного управління ДПС у Львівській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) від 16.12.2021 року № 28602 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ" (ідентифікаційний код 44295954) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) від 23.12.2021 року № 28979 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ" (ідентифікаційний код 44295954) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ" (ідентифікаційний код 44295954) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.12.2021 року № 28602 та від 23.12.2021 року № 28979 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ" (ідентифікаційний код 44295954) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначив, що Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинені реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 16.12.2021 №28602, від 23.12.2121 №28979 про відповідність/невідповідність платника податку на додану варт.- критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризикових платників податків. На виконання вимог листа Державної податкової служби України від 08.12.2021 №27201/7/99-00-18-01-01-07 з метою упередження фактів формування «Сумнівних» операцій з податку на додану вартість ГУ ДПС у Львівській області проведено інвентаризацію суб`єктів господарювання відповідно до даних ІТС «Податковий блок» та даних «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.12.2021 прийнято рішення про відповідній ТзОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» (ЄДРПОУ 44295954) п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою КМУ від 13.12.2019 №1165 (встановлено взаємодію ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» з ризиковими СГД саме: ТОВ «КРОМІЯ» (ЄДРПОУ 44118532), ТзОВ «РЕНДІТ БУД» (ЄДРПОУ 44143548) ТзОВ «ТОРГДЖОЙН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41932999), ТзОВ «ЕЛЛАДА ТК» (ЄДРПОУ 44127615). ТзОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» 17.12.2021 направлено до ГУ ДПС у Львівські області повідомлення та копії підтверджуючих документів щодо невідповідною платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією 23.12.2021 проаналізовано копії підтверджуючих документів наданих платником, а також відповіді від структурних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області. В результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово- господарської діяльності даного платника, отримана вищевказана інформація не спростовує відповідність ТзОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» (ЄДРПОУ 44295954) критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою КМУ від 13.12.22019 №1165. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платна повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які ( сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підстався для формування платником податкового обліку. Вважає спірні рішення законним. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 20.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Ухвалою від 13.09.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ "Платинум Текстиль" зареєстроване юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області та є платником податку на додану вартість.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2021 № 28602, за яким ТОВ "Платинум текстиль" визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функції, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

ТОВ "Платинум Текстиль" через електронний кабінет подав до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.12.2021 № 28979, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, визнано ТОВ "Платинум Текстиль" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення вказано: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функції, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказаним Порядком № 1165 визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку; критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку); критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Згідно з п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, п. 7 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Віднесення до п. 8 критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

У рішеннях від 16.12.2021 № 28602 та від 23.12.2021 № 28979 зазначено про відповідність платника податку ТОВ "БУДГРЕЙ ГРУП" критеріям ризиковості платника, зокрема п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в проданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Крім того, в оскаржених рішеннях, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зауважує, що критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до пункту 8 якого таким критерієм є: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Отже, п. 8 додатку № 1 Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідачем не надано конкретної податкової інформації, що передбачено у п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, на підставі якої прийнято спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "Платинум Текстиль".

Спірні рішення податкового органу прийнято без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

Також, суд зазначає, що відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував для прийняття оскарженого рішення, зокрема, відповідачем не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст оскаржених рішень контролюючого органу не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Щодо доводів відповідача про те, що підставою для віднесення позивача до ризикових платників стало встановлення Комісією його взаємодії з ризиковими суб`єктами господарської діяльності суд оцінює критично з огляду на таке.

Поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

При цьому судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто, з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Термін «добросовісний платник», який вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Водночас відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законодавством.

Крім того, посилання відповідача на взаємовідносини з ТОВ «КРОМІЯ» (ЄДРПОУ 44118532), ТзОВ «РЕНДІТ БУД» (ЄДРПОУ 44143548) ТзОВ «ТОРГДЖОЙН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41932999), ТзОВ «ЕЛЛАДА ТК» (ЄДРПОУ 44127615) як на підставу для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ці обставини не зазначалися в оскаржуваному рішенні, що відповідно виключало можливість надання відповідних необхідних документів для виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, оскаржені рішення, як акти індивідуальної дії, не відповідають критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є протиправними, що в свою чергу є підставою для їх скасування.

Також безпідставними є доводи відповідача про те, що: платником не подано декларацію з податку на прибуток підприємства та фінансову звітність, оскільки такі не містяться у рішеннях від 16.12.2021 та 23.12.2021. Тому відповідач не вправі посилатися на таку інформацію, як на доказ правомірності оскаржуваного рішення.

У цьому контексті суд звертає увагу відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а, згідно з якими адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 80/4006/18, , від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19.

Однак такі посилання відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані правові позиції Верховного Суду стосуються правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку № 117 (який втратив чинність з 01 лютого 2020 року). Разом з тим спірні правовідносини у цій справі пов`язані із застосуванням положень Порядку № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 та регулює правовідносини щодо прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 27 січня 2022 року № 1997 про відповідність платника податку Приватного підприємства «Оскарпаркет» критеріям ризиковості платника податку.

Додатково необхідно зазначити, що Додатком 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Крім того, відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність доводів відповідача та правильне обрання позивачем способу захисту порушеного права.

Суд враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 відповідно до якої право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку». У вказаній постанові Верховний Суд також вказав на те, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.

Недотримання ж податковим органом вимог пункту 6 Порядку № 1165 в частині мотивування оскаржуваного Рішення, суд уважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Щодо інших доводів позивача, які викладені у позовній заяві, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 28602 від 16.12.2021 та №28979 від 23.12.2021 про відповідність платника податку ТОВ «Платинум Текстиль» критеріям ризиковості платника податку не відповідає критеріям, які визначені у частині другій статті 2 КАС України, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати, а позовну вимогу в цій частині задовольнити.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд враховує, що положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4962,00,00 грн. Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ТОВ «Платинум Текстиль» належить стягнути 4962,00 грн сплаченого судового збору.

Оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу відсутні у матеріалах справи, а відповідної заяви в порядку статті 139 КАС України, позивачем не подано, відтак підстави для розподілу судових витрат на правничу допомогу у цій справі у суду відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Платинум текстиль (79067, Львівська обл, м. Львів, вул. Бескидська, буд. 33, кв. 48, ЄДРПОУ 44295954) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) від 16.12.2021 року № 28602 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ" (ідентифікаційний код 44295954) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) від 23.12.2021 року № 28979 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ" (ідентифікаційний код 44295954) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ" (ідентифікаційний код 44295954) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Платинум Текстиль" 4962,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Грень Н.М.