Рішення

від 13.09.2022 по справі 420/22130/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22130/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Приходько А.В.,

за участю сторін:

від позивача Наседкін О.І., на підставі довіреності,

від відповідача - Попаз Ю.І., на підставі довіреності,

від третьої особи не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 п.п. НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення завданої моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 листопада 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6), в якій позивач просив:

-Визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яка полягає у не проведенні позапланової перевірки об`єкту містобудування за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Зобов`язати Управління провести позапланову перевірку об`єкта містобудування за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Стягнути з Управління на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у сумі 50 000,00 грн.

Ухвалою від 10 грудня 2021 року після усунення виявлених недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено перше судове засідання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2011 р. та свідоцтва про право власності від 14.11.2011 р. позивачу на праві власності належать: нежитлове приміщення будівля складу-овочесховища, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 214,1 кв.м, та нежитлові приміщення загальною площею 777,6 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_5 відповідно.

Сусідня з будівлею позивача у вигляді нежитлових приміщень складу овочесховища, площею 415,8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_3 .

У грудні 2020 року ОСОБА_3 розпочав будівельні роботи з капітального будівництва нової будівлі на місці зруйнованої, зокрема: облаштував фундамент під будівництво нової споруди; звів нові стіни з газобетонних блоків; за рахунок металевих конструкцій збільшив висоту своєї будівлі на декілька метрів; без мого на це дозволу вмонтував опори цих конструкцій у стіну моєї будівлі, пошкодивши таким чином її.

На думку позивача, здійснені будівельні роботи мають всі ознаки самочинного будівництва. Зокрема, як вбачається з листа відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 17.02.2021 р. № 01-10/15-3Г згідно з даними Реєстру будівельної діяльності відсутні відомості щодо реєстрації дозвільних документів на проведення підготовчих або будівельних робіт.

У зв`язку з проведенням незаконних робіт, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо здійснення перевірки, так листом від 17.02.2021 р. відповідач повідомив про те, що 16.02.2021 р. посадовими особами Управління проведено комісійне обстеження об`єкта за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обстеження встановлено, що за даною адресою виконувалися будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі складу. Згідно з даними Реєстру будівельної діяльності відсутні відомості щодо реєстрації дозвільних документів на проведення підготовчих або будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 . А також зазначено, що враховуючи те, що Атестаційна архітектурно-будівельна комісія Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства не утворена, професійна атестація посадових осіб Управління не була проведена, таким чином посадові особи відповідача позбавлені можливості проводити заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

У зв`язку з продовженням здійсненням протиправних будівельних робіт, в березні 2021 року позивач звернувся до Малиновського районного суду з позовом. Також, ухвалою від 22.03.2021 року по справі № 521/3815/21, суд постановив ухвалу, якою заборонив ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам проводити будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3 .

Всупереч зазначеному, будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3 не припинилися, про що неодноразово інформувалися посадові особи відповідача.

22 серпня 2021 року за фактом невиконання цієї ухвали суду ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області відкрило кримінальне провадження № 12021163470000703.

Надалі, позивач зазначає, що звернувся із заявою до відповідача про порушення ОСОБА_3 вимог містобудівного законодавства при проведенні будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 .

За результатами розгляду даного звернення відповідач видав наказ від 07.06.2021 р. № 01-13/143ДАБК, яким доручив провести позапланову перевірку на об`єкті «Будівництво будівлі за адресою: АДРЕСА_3 » на предмет виконання будівельних робіт без документів, що дають право на їх виконання. На підставі цього наказу того ж дня, 07.06.2021 року, відповідач видав направлення № 000225 на проведення позапланової перевірки за вказаною адресою зі строком дії з 23.06.2021 р. по 07.07.2021 р. Проте у визначений термін позапланова перевірка фактично проведена не була.

Листом від 27.08.2021 р. № 01-6/200пр відповідач повідомив, що під час неодноразових виїздів потрапити до об`єкту перевірки не вдалося. Як зазначає відповідач, 26.08.2021 р. Управління направило на адресу замовника будівництва вимогу з`явитися до Управління, надати необхідні для проведення позапланової перевірки документи та забезпечити доступ на об`єкт будівництва.

Однак, досі з боку відповідача перевірки здійснено не було, що й стало підставою звернення позивача до суду.

Стосовно стягнення грошової суми за нанесену моральну шкоду позивач зазначає, що тривала бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні за його зверненням перевірки на предмет порушення ОСОБА_3 вимог містобудівного законодавства та непритягнення його до адміністративної відповідальності за допущені порушення, завдає позивачу значних душевних страждань, оскільки викликає у нього відчуття беззахисності з боку органів, які спеціально створені для того, щоб захищати його права. Позивач відчуває себе пригніченим через неспроможність захистити своє майно від протиправних дій, що викликає нервове навантаження та стрес.

У встановлений судом строк від відповідача через канцелярію суду (вхід. № ЕП/37059/22 від 21.12.2021 року) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти заявлених позовних та вважає їх не обґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», держаний архітектурний-будівельний контроль сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженим Рішенням Одеської міської ради № 3043-УІІ від 21.03.2018 року, основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Так, Управлінням на підставі наказу за № 01-13/143ДАБК від 07.06.2021 та виявлення факту самочинного будівництва об`єкту (службова записка № 01-5/ЮЗОГ від 28.05.2021), з урахуванням направлення для проведення позапланового заходу за № 000225 від 07.06.2021 року здійснено неодноразові виїзди для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Будівництво будівлі» за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 (Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

В даному випадку, перевірка не відбулась саме через відсутність обов`язкових складових для її проведення:

1)не забезпечення безперешкодного доступу на об`єкт;

2)не забезпечення присутності суб`єкта містобудування або її уповноваженої особи;

3)не забезпечення необхідною технічною та правоустановчою документацією.

Враховуючи зазначене, суб`єкта містобудування не було належним чином повідомлено про початок проведення позапланової перевірки Управлінням, що у свою чергу, виключає можливість застосування до суб`єкта містобудування відповідальності.

З метою вжиття заходів відповідно до норм чинного законодавства та сприяння у забезпеченні присутності власника об`єкту будівництва або його уповноваженого представника, для можливості проведення перевірки, Управління неодноразово зверталось з відповідними листами до відділень поліції.

Також, представник відповідача зазначає, що Управлінням неодноразово були направленні на адресу ОСОБА_2 листи вимоги щодо надання правоустановчих документів та забезпечення своєї присутності, або присутності уповноваженої особи на об`єкті будівництва.

Однак, в Управлінні у термін дії направлення, а саме з 23.06.2021 року до 07.07.2021 року була відсутня інформація про належне повідомлення ОСОБА_2 щодо наміру проведення позапланової перевірки, у зв`язку з чим були відсутні підстави щодо залучення представників органів місцевого самоврядування.

Стосовно твердження позивача, стосовно бездіяльності відповідача, яка полягає у не зверненні до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, представник зазначає, що у зв`язку з відсутністю інформації про належне повідомлення ОСОБА_2 щодо проведення позапланової перевірки та встановлення факту перешкоджання останнього для здійснення позапланового заходу, в Управлінні були відсутні підстави для притягнення суб`єкта містобудування до адміністративної відповідальності та видачі припису щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, в Управління відсутні підстави для звернення до суду з відповідним позовом.

А також, стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів з медичних установ, що підтверджують стан здоров`я позивача, на який він посилається у позовній заяві, а тому для задоволення заяви, відсутні будь-які підстави.

Відповіді на відзив до суду не надходило.

Ухвалою від 28 грудня 2021 року задоволено заяву представника відповідача та розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання. Розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 28.12.2021 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 .

10.02.2022 року через канцелярію суду (вхід. № 8827/22) надійшли пояснення третьої особи щодо позову, в яких представник третьої особи заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні зазначивши, що будівля склад овочесховища, площею 415,8 м2, належить третій особі на підставі свідоцтва від 14.05.2012 року серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, а свідоцтво видане на підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.11.2011 року № 503/01-06, та лише у 2014 році вказані відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У 2020 році, ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_5 , як покупцем, було попередньо погоджено продати дану будівлю останньому. Однак, на той час угода між сторона укладена не була, у зв`язку з відсутністю необхідних коштів у покупця. В той же час, покупцю було надано доступ до будівлі, який й почав в ній покращувальні роботи, для подальшого користування.

Позивач у позовній заяві зазначив, що на ділянці здійснюється самочинне будівництво, на думку представника третьої особи, дані твердження не відповідають дійсності, адже по-перше, будівля знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером: 5110137300:23:012:0037. Також, категорія ремонтних робіт, що проводилась відносно приміщення не потребує попереднього повідомлення або отримання будь-якого дозволу, оскільки не впливає на об`ємно-планувальні характеристики приміщення та відповідно не порушує прав інших осіб. По-друге, заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами не потребує отримання жодних дозвільних документів, відповідно до Постанови КМУ № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».

Надалі, стосовно тверджень позивача про завдання йому матеріальних збитків, представник третьої особи зазначає, що до позовної заяви не наданого жодного доказу, як саме покрівля будинку могла завдати шкоду позивачу і порушити його права.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, представник третьої особи зазначає, що з матеріалів позовної заяви не вбачається, яких саме моральних чи фізичних страждань зазнав позивач в результаті вжитих відповідачем дій за результатами звернення позивача та з яких саме міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди.

Ухвалою від 11 лютого 2022 року продовжено строк підготовчого провадження ще на 30 днів, до 28 березня 2022 року.

У зв`язку з веденням воєнного стану в Україні, судове засідання, призначене на 15 березня 2022 року не відбулося та не призначено дату наступного судового засідання через існуючу загрозу життю та здоров`ю людей.

Наступне судове засідання призначено на 26 липня 2022 року.

Ухвалою від 26 липня 2022 року у задоволенні заяви третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Ухвалою, що занесена до протоколу підготовчого засідання від 26.07.2022 року, підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 05.09.2022 року

На відкрите судове засідання заявився представник позивача та представник відповідача, представник третьої особи не з`явився, повідомлений належним чином, про причини не з`явлення суд не повідомив.

У вступному слові представник позивача підтримав заявлені у позовній заяві вимоги та наполягав на їх задоволенні.

У вступному слові представник відповідача заперечувала проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.07.2011 року, придбав у ОСОБА_3 нежитлове приміщення будівлі складу овочесховища, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 214,1 м2. (а.с.21,17).

Відповідно до свідоцтва на нежитлові приміщення складу овочесховище та свідоцтва про державну реєстрацію прав, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення складу-овочесховища за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.16,22).

Так, суд встановив, що 15.01.2021 року, позивач звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із заявою, в якій просив здійснити перевірку дотримання ОСОБА_3 будівельних норм та правил при проведенні будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 . Видати припис, яким зупинити проведення ОСОБА_3 вказаних будівельних робіт. У випадку здійснення будівельних робіт без відповідних дозвільних документів притягнути його до адміністративної відповідальності за порушення містобудівного законодавства. Та в межах повноважень управління вжити заходів щодо зобов`язання привести зазначену земельну ділянку у первісний стан (а.с.28-29).

До заяви позивач надав: копію договору купівлі-продажу, копію витягу про реєстрацію права власності, копію свідоцтва про право власності, копію витягу про реєстрацію прав власності, копію інформаційної довідки, роздруківку з публічної кадастрової карти та фотофіксацію.

17.02.2021 року у відповідь на заяву позивача від Управління надійшов лист яким повідомлено, що посадовими особами Управління 16.02.2021 року було проведено комісійне обстеження об`єкта за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обстеження встановлено, що за даною адресою виконувались роботи з реконструкції нежитлової будівлі складу. Стосовно проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зазначено, що відповідно до постанови КМУ № 554 від 04.07.2020 року «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури» здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю віднесено до виду робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, відповідальні виконавця які проходять професійну атестацію. У свою чергу, згідно з пунктом 3 постанови, професійна атестація проводиться Атестаційною архітектурно-будівельною комісією, на підставі кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Також, зазначено, що нині комісія не утворена, відповідно професійна атестація не проводилась, таким чином, посадові особи Управління позбавлені можливості проводити заходи державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому повідомлено, що управління звернулось до Хмельницького відділення поліції Малиновського відділу в м. Одесі ГУ НП в Одеській області з проханням вжити заходи реагування в межах повноважень (а.с.30-31).

Відповідно до Акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 16.02.2021 року головними спеціалістами Управління ДАБК ОМР у відсутності власника або уповноваженого представника, проведено обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси реконструкція нежитлової будівлі (складу) за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами обстеження встановлено, що виконуються роботи із надбудови приміщення другого поверху (а.с.32,33).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до висновку № 154 комісії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2021 року рекомендовано провести позапланову перевірку, у звязку з її обґрунтованістю на підставі звернення фізичної особи (а.с. 75).

Надалі, 07.06.2021 року начальником Управлінням ДАБК ОМР було видано наказ № 01-13/143ДАБК про проведення позапланової перевірки на об`єкті «будівництво будівлі за адресою: АДРЕСА_3 ».

Предметом перевірки було виконання будівельних робіт без документів, що дають право на їх виконання (а.с.42).

Також, суд встановив, що 07.06.2021 року було видано направлення № 000225 для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на підставі наказу. Направлення дійсне з 23.06 по 07.07.2021 року (а.с.43).

У відповідь на запит позивача від 18.08.2021 року, відповідачем було надано лист № 01-6/200-пр від 27.08.2021 року, яким позивача повідомлено, що управлінням, на підставі наказу № 01-13/143ДАБК від 07.06.2021 року та на підставі виявлення факту самочинного будівництва об`єкту та направлення на проведення позапланового заходу за № 000225 від 07.06.2021 року здійснено неодноразові виїзди для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «будівництво будівлі» за адресою: АДРЕСА_3 . Однак, під час неодноразових виїздів потрапити до вказаного об`єкту не вдалося. Управлінням, 26.08.2021 року направлено лист до замовника будівництва з вимогою з`явитись до Управління і надати документи необхідні для проведення позапланової перевірки та забезпечити доступ на вказаний об`єкт будівництва. З метою вжиття заходів відповідно до норм чинного законодавства та сприяння у забезпеченні присутності власника об`єкту будівництва або його уповноваженого представника, для можливості проведення перевірки, управлінням, 26.08.2021 року звернулось до Відділення поліції № 3 Районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області Малиновського районного відділу в м. Одесі з проханням посприяти у забезпеченні присутності власника об`єкта будівництва або його представника для проведення об`єктивної, всебічної та повноцінної перевірки (а.с.45).

На підтвердження звернення до органів Національної поліції до суду надано листи від 30.08.2021 року, 22.09.2021 року та 27.10.2021 року (а.с.80-82).

Також, суд встановив, що Управлінням надсилались листи на адресу ОСОБА_2 з вимогою надати необхідні документи (а.с.78-79).

Суд встановив, що у відповідь на адвокатський запит № 429/21 від 21.10.2021 року стосовно надання інформації з приводу проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, Управлінням було надано лист № 01-6/200-пр від 27.10.2021 року, яким позивача повідомлено, що з метою вжиття заходів відповідно до норм чинного законодавства та сприяння у забезпеченні присутності власника об`єкту будівництва або його уповноваженого представника, для можливості проведення перевірки Управління повторно звернулось до органів Національної поліції з проханням посприяти у забезпеченні присутності власника об`єкта будівництва. А тому позаплановий захід Управлінням не розпочато та відповідно порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності за зазначеною адресою не встановлювались (а.с.83-84).

Не погодившись з наданим листом та поясненням Управління, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

На виконання ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (надалі - Порядок №553).

Пунктом 7 Порядку №553 зазначено, що підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 15.01.2021 року позивач вперше звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР із заявою, в якій просив здійснити перевірку дотримання ОСОБА_3 будівельних норм та правил при проведенні будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 , видати припис, яким зупинити проведення ОСОБА_3 вказаних будівельних робіт. У випадку здійснення будівельних робіт без відповідних дозвільних документів притягнути його до адміністративної відповідальності за порушення містобудівного законодавства, та в межах повноважень управління вжити заходів щодо зобов`язання привести зазначену земельну ділянку у первісний стан (а.с.28-29).

Відповідно до Акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 16.02.2021 року головними спеціалістами Управління ДАБК ОМР у відсутності власника або уповноваженого представника, проведено обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси реконструкція нежитлової будівлі (складу) за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами обстеження встановлено, що виконуються роботи із надбудови приміщення другого поверху. (а.с.32,33)

17.02.2021 року у відповідь на заяву позивача від Управління надійшов лист яким повідомлено, що посадовими особами Управління 16.02.2021 року було проведено комісійне обстеження об`єкта за адресою: АДРЕСА_3 .

Надалі, 07.06.2021 року начальником Управлінням ДАБК ОМР було видано наказ № 01-13/143ДАБК про проведення позапланової перевірки на об`єкті «будівництво будівлі за адресою: АДРЕСА_3 » та направлення № 000225 для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на підставі наказу. Направлення дійсне з 23.06 по 07.07.2021 року. (а.с.43).

Предметом перевірки було виконання будівельних робіт без документів, що дають право на їх виконання (а.с.42).

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із адвокатськими запитами стосовно надання інформації з приводу проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, однак кожного разу отримував відповідь, що управлінням, на підставі наказу № 01-13/143ДАБК від 07.06.2021 року та виявлення факту самочинного будівництва об`єкту та направлення на проведення позапланового заходу за № 000225 від 07.06.2021 року здійснено неодноразові виїзди для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «будівництво будівлі» за адресою: АДРЕСА_3 . Однак, під час неодноразових виїздів потрапити до вказаного об`єкту не вдалося.

Також, зазначалось, що Управлінням, направлено листи до замовника будівництва з вимогою з`явитись до Управління і надати документи необхідні для проведення позапланової перевірки та забезпечити доступ на вказаний об`єкт будівництва.

З метою вжиття заходів відповідно до норм чинного законодавства та сприяння у забезпеченні присутності власника об`єкту будівництва або його уповноваженого представника, для можливості проведення перевірки, Управління, 26.08.2021 року звернулось до Відділення поліції № 3 Районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області Малиновського районного відділу в м. Одесі з проханням посприяти у забезпеченні присутності власника об`єкта будівництва або його представника для проведення об`єктивної, всебічної та повноцінної перевірки (а.с.45), що також були безрезультатні.

Надаючи оцінку зазначеним доводам та запереченням сторін суд виходить із застосування таких норма права.

Так, згідно з пп. 1 п. 11 Порядку №533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

У свою чергу, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт (п. 12 Порядку №533).

З аналізу наведеного вбачається, що ані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядком №553, не передбачено можливості проведення контрольного заходу у випадку, коли суб`єктом містобудування відмовлено у допуску до проведення перевірки, натомість, у такому разі має бути складено акт про недопуск.

При цьому, приписами ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 9 цього Порядку, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

У межах спірних правовідносин, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, вбачається, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено факту направлення третій особі листів про необхідність допуску перевіряючих до перевірки, з`явлення до об`єкту містобудування у призначену дату, складання акту про недопуск до перевірки, а також не застосовано до третьої особи адміністративної відповідальності, передбаченої приписами ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Надані представником відповідача копії листів, адресованих третій особі з проханням прибути до Управління ДАБК ОМР для надання документів, необхідних для проведення перевірки, а також до Відділення поліції № 3 Районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області Малиновського районного відділу в м. Одесі з проханням сприяти Управлінню у проведенні перевірки, не є доказом вчинення відповідачем всіх покладених на нього обов`язків у сфері контролю за містобудівною діяльністю, з урахуванням не надання ним доказів направлення таких листів (у тому числі, але не виключно, копії витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, списку згрупованих поштових відправлень з відміткою відділу поштового зв`язку, чеку відділу поштового зв`язку тощо).

Таким чином, суд доходить висновку, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не проведенні позапланової перевірки об`єкту містобудування за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 6/5 на предмет порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи, що встановлені та з`ясовані судом обставини свідчать про протиправну бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, суд доходить висновку, що позовна вимога про зобов`язання Управління провести позапланову перевірку об`єкта містобудування за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 6/5 є правомірною та обґрунтованою, а тому належить задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., суд зазначає таке.

Так, приписами ст. 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в ст. 23 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України), відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.11.2019 по справі № 818/1430/17.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що на обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що тривала бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні за його зверненням перевірки на предмет порушення ОСОБА_3 вимог містобудівного законодавства та непритягнення його до адміністративної відповідальності за допущені порушення, завдає позивачу значних душевних страждань, оскільки викликає у нього відчуття беззахисності з боку органів, які спеціально створені для того, щоб захищати його права. Позивач відчуває себе пригніченим через неспроможність захистити своє майно від протиправних дій, що викликає нервове навантаження та стрес. Отже, протиправною бездіяльність відповідача позивачу завдано моральної шкоди, розмір якої він самостійно розцінює у 50 000,00 грн.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження цих обставин.

Таким чином, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які у розумінні ст. 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Крім зазначеного, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Натомість, позивач жодним чином не обґрунтовує заявлений розмір моральної шкоди.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що зазначені позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, а тому не належать задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (Р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення завданої моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6), яка полягає у не проведенні позапланової перевірки об`єкту містобудування за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) провести позапланову перевірку об`єкта містобудування за адресою: АДРЕСА_3 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1452,80 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят дві гривні 80 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано « 14» вересня 2022 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко