Ухвала

від 30.08.2022 по справі 569/11556/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/11556/22

1-кс/569/3876/22

УХВАЛА

30 серпня 2022 рокум. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.

В обґрунтування клопотання зазначає, що Групою слідчих слідчого управління ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022180000000029 від 25.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Рівненської області діє група осіб, яка з метою власного збагачення, реалізує протиправний механізм по незаконному використанню гуманітарної допомоги, яка в умовах воєнного стану, надходить до України з країн Євросоюзу та США. Вищевказані особи, використовуючи частини територіальної оборони, налагодили схему системного заволодіння та продажу за готівкові кошти значної кількості гуманітарної допомоги, що надходить із-за кордону від реальних донорів (давачів такої допомоги). При цьому дані особи, у своїй протиправній діяльності використовують ряд складських приміщень, розташованих на території Рівненської області, для накопичення, сортування, зберігання партій ліквідних товарів, з метою подальшого їх продажу. Реалізація гуманітарної допомоги здійснюється шляхом розміщення оголошень в мережі Інтернет та подальшого пересилання за допомогою компанії «Нова пошта».

серпня 2022 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду було проведено обшук на земельних ділянка з кадастровими номерами 3322486600:04:004:0050 та 3222486600:04:004:0049 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Тарасівка, які на праві власності належить ТОВ «ТЛЦ», код ЄДРПОУ 42027407, в ході проведення якого було виявлено та вилучено: два журнали для вїзду та виїзду транспортних засобів.

Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме: два журнали для вїзду та виїзду транспортних засобів, які виявлені та вилученні в ході проведення обшуку на земельних ділянках з кадастровими номерами 3322486600:04:004:0050 та 3222486600:04:004:0049 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Тарасівка, які на праві власності належить ТОВ «ТЛЦ», код ЄДРПОУ 42027407, позбавити останнього та будь-яких інших осіб які мають відношення до вказаного майна, можливості відчуження, розпорядження та користуватися вказаним майном.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1