Ухвала

від 24.08.2022 по справі 208/1904/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/1904/22

№ провадження 2/208/1401/22

УХВАЛА

Іменем України

25 серпня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

За участю: секретаря судового засідання Оніщук Д.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК», Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кам`янської міської ради «про звільнення»,-

встановив:

1.Позиція сторони позивача.

У квітні 2022 року адвокат Федоренко Р.В., який діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 15/фо-0422 від 15 квітня 2022 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1132148 від 15 квітня 2022 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2354 від 20 вересня 2011 року подав до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК», Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кам`янської міської ради «про звільнення». Згідно до змісту позовних вимог, просить:

-визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК» з 14 лютого 2022 року;

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК» надати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про виключення запису про ОСОБА_1 як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені товариства;

-зобов`язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Кам`янської міської ради внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про виключення запису про ОСОБА_1 як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

01 березня 2019 р. позивача, ОСОБА_1 прийнято на посаду директора ТОВ «УКРТОРГПАК» - відповідач 2, про що відповідач 2 здійснив відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно ч.12ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», з одноосібним виконавчим органом (директором) укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт), який від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. До товариства з одним учасником не застосовуються положенняст.32-36цього Закону, а саме щодо порядку скликання і проведення загальних зборівучасників товариствата прийняттяними рішень (ч. 2 ст. 37 Закону).

Отже, виходячи з викладеного, прийняти одноособове рішення про розірвання трудового договору з директором ТОВ «УКРТОРГПАК», що оформити письмовим рішенням учасника товариства станом на 14 лютого 2022р. мав право єдиний учасник товариства спочатку ОСОБА_2 , а згодом ОСОБА_3

31 січня 2022 р. ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) з 14 лютого 2022р. та направив її поштою на юридичну адресу товариства. Заява позивача отримана відповідачем 1 03 лютого 2022р.

14 січня 2022р. ОСОБА_1 повторно написав заяву про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) з 14 лютого 2022р. та Повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства і направив їх поштою на юридичну адресу товариства та адресу його єдиного учасника (на той час ОСОБА_3 ) Заява і повідомлення позивача отримана відповідачем 1 17 березня 2022р. Єдиний учасник товариства ОСОБА_3 станом на 13 квітня 2022 р. поштову кореспонденцію не отримала і вона з 23 лютого 2022 р. перебуває у точці видачі чи доставки.

Таким чином, позивач знайомив із заявою про звільнення відповідача 1 та вжив усіх необхідних заходів для ознайомлення із вказаною заявою учасника товариства, надіславши заяву цінним листом на всі відомі адреси тим самим ініціював проведення позачергових загальних зборів із винесенням на порядок денний питання звільнення його як директора.

На додаток, виконуючи рекомендації Мінсоцполітики (лист від 12 січня 2011р. №15/06/186-11), позивач склав Протокол, яким засвідчив, що Загальні збори не відбулись та видав Наказ про припинення виконання обов`язків між директором та товариством.

Дотримання цих кроків свідчить про дотримання позивачем процедури звільнення із посади директора ТОВ, про що неодноразово говорив Верховний суд у справах № 758/1861/18 від 24.12.2019 року, № 761/40378/18 від 17.03.2021 року.

Однак, відповідач 1 не виконав вимоги трудового законодавства, не здійснив будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства. Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

Так, згідност. 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг під час укладення, зміни та припинення трудового договору є недопустимим.

Згідно ізч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на повагу до свого приватного й сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Уп. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП Українивизначено, що підставами для припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Конституційний Суд України врішеннях від 07.07.2004 р. № 14-рп/2004,від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007івід 29.01.2008 р. № 2-рп/2008зазначав, що визначенест. 43 Конституції Україниправо на працю він розглядає як природну потребу людини своїми фізичними та розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею (а якщо займатися, то вільно її обирати), а також забезпечення кожному без дискримінації можливості вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає гарантування саме рівних можливостей для його реалізації.

Установлений ч.1ст.38 КЗпП Українипорядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає, що він має попередити про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

Положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитися нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає. Проте, недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав в обраний ним спосіб.

Згідно з ч. 1ст. 8 Конституції Українив Україні визнається та діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1ст. 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплено й уч. 1 ст. 10 ЦПК України.

Отже, відповідно до вимогч. 2 ст. 5 ЦПК Україниз урахуванням зазначених вище обставин та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між директором і товариством, ефективним і таким, що не суперечить закону, у цьому випадку буде такий спосіб захисту, як припинення трудових відносин позивача з товариством на підставі ч. 1ст. 38 КЗпП України.

Означене співпадає з позицією Верховного Суду, викладеній впостанові від 02.07.2019 р. у справі № 520/11437/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 зазначено, що керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням.У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Крім того, відповідно доп. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань"в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи також і про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

У ч. 1 ст. 25 указаного Законувизначено, що державну реєстрацію та інші реєстраційні дії проводять на підставі документів, поданих заявником для державної реєстрації, і судових рішень, що набрали законної сили та зумовлюють зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Узазначеній нормі Законувстановлено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Вимоги у частині зобов`язання внести до ЄДРПОУ відомості про припинення повноважень позивача як директора товариства є похідним із вимогами про звільненням, а тому такі вимоги також підлягають задоволенню.

До того ж, беручи до уваги те, що факт припинення повноважень директора законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ,зобов`язання органу державної реєстраційної служби внести до єдиного державного реєструвідомості про звільнення директора, є такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

Означене співпадає з позицією Верховного Суду, викладеній ввід 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18.

Отже, у зв`язку із указаним вище разом з припиненням трудових відносин потрібно зобов`язати державного реєстратора виключити з ЄДР відомості про директора як керівника та підписанта, щоб остаточно припинити трудові відносини Позивача з Відповідачем 1.

25 серпня 2022 року через канцелярію суду адвокатом Сологубом Д.О., який діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 подано заяву згідно до змісту якої просить провести розгляд справи № 208/1904/22 без його та позивача участі та без застосування засобів технічної фіксації, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 71). На підтвердження повноважень адвокатом надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1137910 від 07 червня 2022 року (а.с. 72), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4479 від 16 вересня 2019 року (а.с. 73).

2. Позиція відповідача.

2.1. Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК» про дату, час та місце судових засідань повідомлений згідно до вимог ст. 130 ЦПК України (а.с. 60, а.с. 63-64) ,в судовізасідання явкусвого представникане забезпечив,заяв таклопотань неподавав,причину неявкисуду неповідомляв.Крім того, відповідач не скористався своїм правом та не подав в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подав зустрічний позов.

2.2. Відповідач, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Кам`янської міської ради про дату, час та місце судових засідань повідомлений згідно до ст. 130 ЦПК України (а.с. 61) в судові засідання явку свого представника не забезпечував.

27 червня 2022 року через канцелярію суду відповідачем, в особі начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Кам`янської міської ради державного реєстратора Петрусь Л. подано відзив на позовну заяву (а.с. 52-56) згідно змісту якого зазначила наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації регулюються виключно Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Статтею 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон про реєстрацію) передбачено, що державний реєстратор:

1)приймає документи;

11) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації;

2)перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

3)перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

31) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів;

З2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей;

З3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів;

4)проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

5)веде Єдиний державний реєстр;

6)веде реєстраційні справи;

61) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

7)здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частина четверта статті 17 Закон про реєстрацію передбачає, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1)заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою;

3) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

Відповідно до статті 25 Закону про реєстрацію державна реєстрація та

інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1. документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2. судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3. рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних цій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;

10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 року №2275-VIІI, прийняття рішення про зміну директора товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції загальних зборів учасників. Рішення засновника про призначення директора оформляється протоколом, а підпис учасника (засновника) на протоколі повинен бути нотаріально засвідчений. В протоколі про зміну директора обов`язково необхідно зазначити дату призначення нового директора і особу, якій доручається право провести відповідні дії пов`язані з державною реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, підсумовуючи викладене вище, для зміни директора товариства з обмеженою відповідальністю, реєстратору (нотаріусу) необхідно подати наступні документи:

1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) нотаріально засвідчений протокол загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю про зміну керівника підприємства;

3) нотаріальну довіреність на проведення реєстраційних дій (якщо зміну керівника проводитиме уповноважена особа);

4) документ, що підтверджує сплату акцизного збору.

Отримавши вищевказані документи, перевіривши правильність заповнення заяви на зміну керівника юридичної особи та перевіривши повноваження представника на представництво інтересів, державний реєстратор формує опис документів, один примірник якого надає довіреній особі.

Строк розгляду документів, поданих для зміни директора юридичної особи складає 24 години після надходження документів. У разі відсутності підстав для зупинення розгляду документів чи відмови у державній реєстрації, відомості про нового керівника підприємства вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Необхідно звернути увагу суду, що реєстраційна дія як «виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» Законом про реєстрацію не передбачена та технічно неможлива для виконання.

Вважаю, що рішення суду про припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «УКРТОРГПАК» має ґрунтуватися, в тому числі, на нормі ст. 97 Цивільного Кодексу України, яка говорить про те, що органами управління товариством є загальні збори учасників і виконавчий орган такого товариства, тобто існування товариства без виконавчого органу (керівника) неможлива.

3. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

У квітні 2022 року адвокат Федоренко Р.В. подав до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК», Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кам`янської міської ради «про звільнення». Згідно до змісту позовних вимог, просить:

-визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК» з 14 лютого 2022 року;

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК» надати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про виключення запису про ОСОБА_1 як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені товариства;

-зобов`язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Кам`янської міської ради винести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про виключення запису про ОСОБА_1 як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК».

20 квітня 2022 року Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу № 208/1904/22 передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 39).

Ухвалою суду від 25 квітня 2022 року відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 40).

27 червня 2022 року через канцелярію суду відповідачем, в особі начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Кам`янської міської ради державного реєстратора Петрусь Л. подано відзив на позовну заяву (а.с. 52-56).

30червня 2022року черезканцелярію судуадвокатом СологубомД.О.,який дієв інтересахпозивача, ОСОБА_1 подано заяву відкладення судового засідання з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 66).

25 серпня 2022 року адвокатом Сологубом Д.О., який діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 подано заяву згідно до змісту якої просить проводити розгляд справи № 208/1904/22 без його та позивача участі, без застосування засобами технічної фіксації, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 71).

Сторонами не заявлено клопотань про витребування інших доказів, виклик свідків чи призначення судових експертиз, а тому суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 223Цивільногопроцесуальногокодексу України визначені наслідки неявки учасника справі у судове засідання.

Зокрема, згідно з частиною 3статті 223 Цивільного процесуального кодексу Україниякщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, суд розглядає справу за відсутності сторін.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

4. Фактичні обставини встановлені судом.

Як встановлено судом, Авдєєв Леонід Вікторович є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК», код ЄДРПОУ 42856935, місцезнаходження: 51900, область Дніпропетровська, місто Кам`янське, вулиця Республіканська, будинок № 9 «А», офіс № 400, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5).

Наказом № 1 від 01 березня 2019 року ОСОБА_1 , засновник ТОВ «УКРТОРГПАК», прийняв на себе обов`язки директора підприємства ТОВ «УКРТОРГПАК» з 01 березня 2019 року (а.с. 23).

Згідно до інформаційної довідки станом на 13 квітня 2022 року (а.с. 6-7) зазначено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК», код ЄДРПОУ 42856935;

реєстраційний номер 12231020000006953;

адреса - 51900, область Дніпропетровська, місто Кам`янське, вулиця Республіканська, будинок № 9 «А», офіс № 400;

директор ОСОБА_1 ;

право підпису ОСОБА_3 (підписант);

відомості про органи управління загальні збори, виконавчий директор;

засновник ОСОБА_3 ;

кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

статутний капітал 2500 грн.;

дата реєстрації 01 березня 2019 року.

Види діяльності:

основний 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

додаткові:

45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

82.92 пакування;

46.75 оптова торгівля хімічними продуктами;

46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами;

47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет;

74.10 спеціалізована діяльність із дизайну.

Згідно до змісту статуту ТОВ «УКРТОРГПАК», код ЄДРПОУ 42856935, затвердженого Протоколом загальних зборів засновників ТОВ «УКРТОРГПАК» від 01 березня 2019 року, засвідченого приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Сухопаровою С.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 199, 200 (а.с. 9) засновником є громадянин України:

- ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України у Дніпропетровській області, 14 березня 2005 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який є учасником Товариства;

- ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 12 січня 2004 року, РНОКПП НОМЕР_4 , який є учасником Товариства.

Органами товариства є загальні збори учасників, та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства (а.с. 16).

В той же час, станом на 13.04.2022 року ТОВ «УКРТОРГПАК», код ЄДРПОУ 42856935, директором є Авдєєв Л.В., право підпису ОСОБА_3 , відопості про органи управління Вищий загальні збори, виконавчий директор (а.с. 6).

14 січня 2022 року ОСОБА_1 складено заяву згідно до змісту якої зазначає наступне. У зв`язку із невиконанням власником законодавства про працю та умов трудового договору просить звільнити його ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК» за власним бажанням, згідно ст.. 38 Кодексу України про працю з 14 лютого 2022 року (а.с. 24).

Зазначена вище заява про звільнення скерована позивачем на адресу ТОВ «УКРТОРГПАК» та учасника ТОВ «УКРТОРГПАК» - ОСОБА_3 , що підтверджується копією накладної «Укрпошта» та описом вкладення у цінний лист (а.с. 25), та отримана 17 березня 2022 року за довіреністю, що підтверджується роздруківкою з сайту «Укрпошта» (а.с. 27-28).

Повторно, 31 січня 2022 року ОСОБА_1 складено заяву згідно до змісту якої зазначає наступне. У зв`язку із невиконанням власником законодавства про працю та умов трудового договору просить звільнити його ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК» за власним бажанням, згідно ст.. 38 Кодексу України про працю з 14 лютого 2022 року (а.с. 29).

14 січня 2022 року ОСОБА_1 складено повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства наступного змісту. У зв`язку із невиконанням власником законодавства про працю та умов трудового договору він ОСОБА_1 бажає звільнитися з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК» за власним бажанням, згідно ст.. 38 Кодексу України про працю з 14 лютого 2022 року (а.с. 32).

Зазначене вище повідомлення скеровано позивачем на адресу ТОВ «УКРТОРГПАК» та учасника ТОВ «УКРТОРГПАК» - ОСОБА_3 , що підтверджується копією накладної «Укрпошта» та описом вкладення у цінний лист (а.с. 33).

Згідно до копії наказу № 24/12-к про звільнення від 18 березня 2022 року (а.с. 35) зазначено наступне. У зв`язку із виходом із складу учасників ТОВ «УКРТОРГПАК», код ЄДРПОУ 42856935, керуючись діючими нормами законодавства України про працю (ст.. 36 та ст.. 38 КЗпП), на підставі заяви директора товариства ОСОБА_1 звільнено ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «УКРТОРГПАК», код ЄДРПОУ 42856935 (а.с. 35).

Зі змісту протоколу від 18 березня 2022 року Про скликання загальних зборів учасників товариства вбачається, що 14 січня 2022 року у зв`язку із виходом із складу учасників ТОВ «УКРТОРГПАК», ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням з 14 лютого 2022 року та Повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства і направив їх поштою на юридичну адресу товариства та адресу його єдиного учасника (на той час ОСОБА_3 ). Заява і повідомлення ОСОБА_1 отримана товариством 17 березня 2022 року. Незважаючи на обізнаність товариства про вимогу директора скликати загальні збори учасників товариства для розгляду його заяви про звільнення з посади такі збори не було призначено і вони не відбулись (а.с. 36).

5. Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні спору та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2ст. 8 Конституції Українипередбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставіКонституції Українигарантується.

Відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Кожному гарантоване право подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла на дату призначення позивача директором), відомості про позивача як директора ТОВ «УКРТОРГПАК» було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач бажає припинити трудові відносини з ТОВ «УКРТОРГПАК» у зв`язку зі звільненням його з посади директора за власним бажанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»,до компетенції загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них).

Також, згідно п. г ч.5ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Статтею 65 Господарського кодексу Українивизначено, що управління підприємством здійснюється, відповідно до його установчих документів, на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Відповідно до ч. 1ст. 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ст.22КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно зіст. 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Кодекс законів про працювстановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзППта ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Відповідно до статті 3 КЗпП, до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК, у разі найму керівника підприємства, з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

За частиною шостою статті 65 ГК,керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Нормами ст. ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно із ст. ст. 28, 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону, загальні збори учасників скликаються, зокрема з ініціативи виконавчого органу товариства.

Статтею 32 Закону передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону, відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (ч. 4 ст. 33 Закону).

Якщо загальні збори не відбулися, то за змістом зазначеного положення Закону, необхідно скласти протокол щодо цього.

Відповідно до положень ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 28, 29, 30 Закону,праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариств провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Також, враховуючи викладене, суд вважає, що право найманого працівника, у тому числі, того, який обіймає посаду директора товариства, як у даному випадку, можуть бути припинено на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, зокрема, і за власним бажанням. Звільнити директора може тільки засновники підприємства, але, якщо загальні збори скликати не можливо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві.

Відповідно до роз`яснень Міністерства праці та соціальної політики в листі від 12 січня 2011 року № 15/06/186-11, у разі встановлення факту відсутності особи чи органу, уповноваженого на укладення та розірвання трудового договору з керівником підприємства, він, має право реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням, передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України шляхом видання наказу про визнання себе таким, що звільнений за власним бажанням, у преамбулі якого має міститися посилання на вищезазначені обставини, що унеможливлюють його звільнення у порядку, визначеному правовим актом підприємства (відсутність роботодавця, підтверджену документами).

Необхідно зазначити, що неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів товариства недійсними.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18.

У постанові від 10 вересня 2019 рокуу справі № 921/36/18, Велика Палата зробила висновок, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставинє корпоративні правовідносини.

У постанові від 8 листопада 2019 рокуу справі № 667/1/16Велика Палата зазначила, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання з ним трудового договору) на підставіположеньКЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписахКЗпП України, а устатті 99 ЦК України, тобтоне є предметом регулювання трудового права.

У постанові від 04 лютого 2020 рокуу справі № 915/540/16зроблено висновок, що підвідомчість господарських справ установленастаттею 12 ГПК України вредакції, чинній на час подання позову, згідно з пунктом 4 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

На час звернення позивача із цим позовом до суду в ГПК Українибули передбачені категорії корпоративних спорів, які мали розглядатися за правилами господарського судочинства. До таких віднесено і справи за спорами учасників щодо участі в органах управління юридичної особи.

З урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права правовідносини, які виникли між сторонами у справі,є корпоративними.

Що також знайшло своє відображення і у Постанові ВС від 19 січня 2022 року у cправі № 911/719/21, щодо віднесення такої категорії справи за позовом директора товариства до товариства про визнання трудових відносин припиненими у зв`язку зі звільненням за власним бажанням, як до спору який розглядався в порядку господарського судочинства.

Водночас, передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Так, у матеріалах справи наявна заява позивача про звільнення його з займаної посади директора, яка отримана ним самим, та повідомлення про скликання загальних зборів, яке надіслано безпосередньо на адресу ТОВ. Будь-які інші докази, які б підтверджували факт отримання або вручення як товариству, так і іншому учаснику товариства, заяви про намір звільнитися та повідомлення про скликання загальних зборів, у матеріалах справи відсутні, що не спростовано позивачем.

Позивач лише зазначає, що посилання на докази направлення такої заяви та повідомлення товариству і учаснику вбачаються з факту зазначення про них у доказу відправлення, про що заявлено і самим позивачем, що ОСОБА_3 не отримувала його заяви про його звільнення за власним бажанням.

Таким чином, заявлений спір стосується питань які віднесені до статті 99 ЦК України, тобтоне є предметом регулювання трудового права.

А тому, згідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, - Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі зазначеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 258-260 ЦПК України, -

постановив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК», Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кам`янської міської ради «про звільнення», - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГПАК», код ЄДРПОУ 42856935, юридична адреса реєстрації: 51900, область Дніпропетровська, місто Кам`янське, вулиця Республіканська, будівля № 9 «А», офіс № 400.

Третя особа Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Кам`янської міської ради,адреса реєстрації:51931,область Дніпропетровська,місто Кам`янське,вулиця Москворецька,будинок 14.

Суддя Івченко Т. П.