Ухвала

від 13.09.2022 по справі 404/1167/16-к

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1167/16-к

Номер провадження 1-кс/404/1942/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда матеріали клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах Кропивницької міської ради про скасування заходу забезпечення - арешту майна, застосованого на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року по кримінальному провадженню 12016120020000425 за ч. 2 ст. 209 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах Кропивницької міської ради звернувся з клопотанням до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з вимогою скасувати арешт майна, накладений ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року по кримінальному провадженню 12016120020000425 за ч. 2 ст. 209 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування заявлених зазначив, що пройшло більше трьох років після накладення арешту на майно, відтак вважає, що подальше застосування такого заходу забезпечення як арешт майна є не виправданою потребою, просить скасувати арешт з неприватизованих кімнат: №333, 431, 531, 736, 804, 931, що розташовані в житловому комплексі гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Прокурор в судове засідання викликався, не з`явився, надіслав клопотання про розгляд скасування майна без його участі в зв`язку із зайнятістю в іншому кримінальному процесі.

03 липня 2019 року, на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду, задоволено клопотання прокурора та застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту із забороною відчуження та розпорядження неприватизованих кімнат: №333, 431, 531, 736, 804, 931 що розташовані в житловому комплексі гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.

Відповідно до статті 328 ЦК України, набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19), було зроблено висновок про те, що у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону регулюються Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Згідно із ст.2 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом), або шляхом отримання соціального житла (відповідно до цього Закону та Закону України "Про житловий фонд соціального призначення"), або шляхом самостійного (на власний розсуд, за власні чи залучені кошти) вирішення свого (своєї сім`ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України).

Статтею 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради.

Мешканці гуртожитку, які на правових підставах, визначених цим Законом, проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону (державної форми власності, а також у гуртожитках, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), набувають право на приватизацію жилих приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади згідно з цим Законом та Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Зазначене право поширюється на дітей законних мешканців гуртожитків, які народилися під час проживання їхніх батьків у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону.

Так, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2021 року, по справі № 912/1380/21 вирішено зобов`язати Приватне підприємство "ВАГРАН" (проспект Університетський, 21, м. Кропивницький, 25028, і.к. 31774892) на безкомпенсаційній основі передати гуртожиток, який розташований за адресою: 25028, м. Кропивницький, проспект Університетський, 21 до територіальної громади міста Кропивницький в особі Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький). Дане рішення набрало законної сили 03 вересня 2021 року.

Актом передачі від 26 квітня 2022 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) вилучено та передано Кропивницькій міській раді гуртожиток по просп. Університетському, 21 в місті Кропивницькому.

Рішенням Кропивницької міської ради від 12 травня 2022 року №1243 «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 » надано згоду на прийняття до комунальної власності Кропивницької міської територіальної громади житлового комплексу гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Додатково зазначеним рішенням вирішено: залишити житловий комплекс гуртожитку у статусі гуртожитку та дозволити приватизацію його приміщень.

27 травня 2022 року державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради зареєстровано право комунальної власності за Кропивницькою міською радою.

Таким чином, Кропивницька міська рада являється власником житлового комплексу гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Мешканці квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 звернулись із заявою про внесення на розгляд засідання громадської комісії з житлових питань та Виконавчого комітету Кропивницької міської ради питання надання ордера встановленого зразка на вказані кімнати по АДРЕСА_1 , в результаті чого Громадська комісія з житлових питань надала висновок, про те, що видача ордерів по АДРЕСА_1 на жилі приміщення можлива у законний спосіб тільки у разі скасування арешту на їхні кімнати.

Тобто, накладений арешт унеможливлює видачу виконавчим комітетом Кропивницької міської ради ордерів мешканцям, які в них постійно проживають та подальшої їх приватизації, а отже обмежує житлові права мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, мешканці гуртожитку по АДРЕСА_1 не зможуть реалізувати свої права, визначені Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» на приватизацію кімнат у гуртожитку без скасування в установленому законодавством порядку арешту на кімнати.

Таким чином, оскільки метою накладення арешту на кімнати унеможливлення продажу кімнат в гуртожитку та в зв`язку із цим позбавлення мешканців прав на користування житлом, а також з метою реалізації житлових прав мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 , вважаю, що стосовно частини кімнат, на які накладено арешт ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року відпала потреба в такому арешті. При цьому, скасування арешту стосується виключно кімнат, по яким мешканці, які постійно проживали в них вже звернулися до Виконавчого комітету Кропивницької міської ради з заявами щодо видачі ордерів, а громадською комісією з житлових питань вже розглянута можливість надання їм ордерів встановленого зразка.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. ( ч. 1 ст. 2 КПК України)

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Слушними є доводи представника власника майна, про те, що минуло більше трьох років після накладення арешту на майно, слідчі дії тривають, кримінальне провадження не закрите та не зупинено, проте жодних експертиз, предметом досліджень яких має бути арештоване майно, наразі не призначено. За таких умов, є всі підстави вважати, що продовжувати дію встановленого заходу забезпечення у виді накладення арешту на майно, не має підстав.

Втручання в право мирно користуватись своїм майном передбачає справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання основних прав людини.

Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення як арешт майна - відпала потреба. За таких умов, арешт майна необхідно скасувати. З урахуванням викладеного, керуючись 170-174 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах Кропивницької міської ради про скасування арешту майна, застосованого на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року по кримінальному провадженню 12016120020000425 за ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити.

По кримінальному провадженню 12016120020000425 за ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України скасувати арешт повністю, накладений ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2019 року на неприватизовані кімнати номери: 333, 431, 531, 736, 804, 931, що розташовані в житловому комплексі гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, з вчиненням ним у визначеному законом порядку дій по скасуванню реєстрації арешту майна.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1