Ухвала

від 08.09.2022 по справі 759/9042/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, поданного у кримінальному провадженні за № 42022110000000101 від 19.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт з метою збереження речових доказів на виявлені та вилучені під час проведення обшуку майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 65:

- ведомость 28.07.2022 на 2 арк.;

- паспорт № НОМЕР_1 (копія) із сертифікатом відповідності на 2 арк.;

- ведомость 18.02.2022-22.02.2022 на 1 арк.;

- ведомость 29.07.2022 на 1 арк.;

- копія дозволу №3126.19.32 на 1 арк.;

- копія ліцензії про право торгівлі пальним ТОВ «АТК Люкс» на 1 арк.;

- копія дозволу №3129.19.32 на 1 арк.;

- ТТН на відпуск нафтопродуктів №10/12-01 на 1 арк.;

- додаткова угода №21/18 від 19.09.2018 на 1 арк.;

- договір (оренди) №14/01-01 від 14.01.2022 на 4 арк.;

- Схема кабеля «уровнемера», Волынская, 65 на 1 арк.;

- Градуировочная таблица резервуара №1 на 2 арк.;

- Градуировочная таблица резервуара №4 на 1 арк.;

- Градуировочная таблица резервуара №4 на 6 арк.(відрізняється від першого);

- Мобільний телефон «Samsung GalaxyJ7» № НОМЕР_2 ? Imei 1) НОМЕР_3 .

Грошові кошти в загальній сумі 15 450 грн.;

- Купюри номіналом по 500 грн., в кількості 16 шт., JIB4699079, ВБ8559976, Ф32884944, С39770952, УИ8559976, ВД6670617, БТ1151408, JIA9438268, ВЕ4904544, БН6965041, В30383529, ЄН7707935, ХВ4915416, Є39361207, ЄЄ3022069, ЄГ5860426;

- Купюри номіналом по 200 грн., в кількості 32 шт., BE 1972113, KJI2975956, ЄЯ4919794, ЄГ3059862, ХИ1597452, ГС0298513, ПИ6127611, ТД2622188, УИ0373805, УФ5257383, УТ6047801, СА4172162, ХД9370863, ЕГ2437392, СМ0385669, КИ5561037, УЙ0551735, ВЧ2813616, УН4438392, ВЕ7329395, ГЕ0052954,

ХБ4796436, СВ1122232, ХВ3150348, ЄЯ1229600, КИ9948136, УР1544177, УИ2547931, СК6451253, УИ7956823, УК0254106;

- Купюри номіналом по 100 грн., в кількості 3 шт., УЕ9420393, МД5353457, УЕ6919828;

- Купюри номіналом по 50 грн., в кількості 15 шт., УК2430844, СУ6645004, УЖ9118720, ФЕ9043610, СЛ7658608, УМ7740343, ЄВ2224613, У38693771, УЛ6149455, ЗУ6176373, УН5681170, ТГ4588968, У33010247, ФЖ9264450, ФЕ0692635; зразки дизельного пального об`ємом, поміщено в окремі полімерні пластикові пляшки, горловини яких скріплено бирками ( №№NK0369723, NK0369724; NK0369725; NK0369726; NK0369727; NK0369728).

- заправні колонки 40868/88, 41031/88, чотири резервуари з паливом (дизель) без номерів, в яких знаходилось дизельне паливо у кількості 1103 літрів - резервуар №1, резервуари №2 та №3 - порожні, в резервуарі №4 міститься дизельне паливо у кількості 3750 літрів (виміряно спеціальним приладом - Метроштоком).

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора не навів належних доводів, а обмежився загальними формулюваннями.

Також прокурор зазначає, що слідчому судді надано протокол допиту свідка та паспорт якості, відповідно до яких встановлено, що дизельне паливо, продаж якого, як встановлено в судовому засіданні, здійснює ТОВ «АКТ ЛЮКС» не відповідає вимогам ДСТУ.

Окрім того, під час обшуку встановлено, що продаж пального на АЗС здійснюється без дозвільних документів на роздрібну торгівлю пальним, без встановленого касового апарату, розрахунок за пальне здійснюється виключно в готівковій формі.

На переконання сторони обвинувачення, вилучені під час обшуку чорнові записи підтверджують факт роздрібної торгівлі пальним на АЗС, в обхід будь якого контролю з боку держави.

Також, слідчим суддею не взято до уваги зауваження прокурора, що надана захисником ліцензія дозволяє здійснювати оптову торгівлю пальним, а нероздрібну, а документи на купівлю пального датовані кінцем 2021 року, що спростовує законність придбання пального.

На думку прокурора, вказані обставини повністю обґрунтовують та виправдовують накладення арешту на виявленіпід час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі та документи.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника власника майна та власника майна, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19 травня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42022110000000101, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Голова правління Благодійного фонду «Мігас» ОСОБА_8 , використовуючи власний смартфон, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на Інтернет-ресурсі «Olx» натрапив на оголошення про продаж паливно-мастильних матеріалів, в описі було зазначено: «Продаю бензин 95, 92 и Дизель Цена 90 грн/литр (до 50 литров) 80 грн/литр (50- 100 литров) 70 грн (100-200 литров) Постоянным клиентам, постоянная цена. 70- 80 грн. Свежесобранный бензин с заправок разливаю по 20,30,50 и более литров.» Особа, що реалізує паливо через мережу Інтернет підписана як - «Николай Каракаш» номер телефону НОМЕР_4 ,https://www.olx.ua/d/obyavlenie/benzin-95-92-i-dizel-IDOD9Vo.html.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_9 , його запрошено до закритої групи у месенджері Viber «Заправка РRОRАВА ДП А95»,особа яка підписана, як « ОСОБА_10 » кожного дня з 08 год. ранку публікує у вищевказаній групі повідомлення про наявність палива, тип палива та ціну за літр палива та скидає геомітку де його можна придбати, як останній вказав в протоколі «без черг та лімітів», однак у кожному повідомлені ОСОБА_10 зазначає, що оплата тільки виключно за готівковий розрахунок та виключно після зазначення паролю заправнику «Від Олександра Прораба». Останній здійснив заправку власного автомобіля за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 65, інформація про яку була зазначена у групі «Заправка РRОRАВА ДП А95».

29 липня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.06.2022, на території майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 65,який на праві власності належить ПАТ «Фірма`АВІАІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 21631911), проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено речі та документи.

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 від 29 липня 2022 року вказані речі та документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022110000000101.

02 серпня 2022 року прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на виявлені та вилучені під час проведення обшуку майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 65.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено, з тих підстав, що прокурором не доведено необхідність застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, які можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України,зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, - з метою збереження вилученого, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Однак, колегія суддів вважає, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався прокурор.

З наявної в матеріалах провадження постанови старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 від 29 липня 2022 року, незрозуміло, яке доказове значення має вказане майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Враховуючи зазначене, а також те, що в матеріалах, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що вказане майно набуто кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту вказаного майна з метою забезпечення збереження речових доказів спростовується та свідчить про формальність постанови слідчого про визнання зазначеного майна речовими доказами.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання прокурора з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргуз доповненнями прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний №759/9042/22 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/3297/2022 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України