Ухвала

від 09.09.2022 по справі 134/1396/21

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1396/21

1-кп/134/28/2022

УХВАЛА

Іменем України

07 вересня 2022 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючоїсудді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

особи, відносно якої вирішується питання

про застосування примусових заходів

медичного характеру, - ОСОБА_5

законного представника ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 березня 2021 року за № 12021025190000066, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернівка Крижопільського району Вінницької область, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , проживаючи у шлюбі із ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , з 17 вересня 2020 року згідно даних ITC ІПНП України перебуває на профілактичному обліку відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області як «кривдник».

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_5 , являючись особою, на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, умисно, систематично вчиняв домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_4 , яке полягало в тому, що він 16 вересня 2020 року та 17 вересня 2020 року виражався до неї нецензурною лайкою, штовхав та погрожував фізичною розправою, за що відповідно до постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2020 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 17 вересня 2020 року та 22 вересня 2020 року ОСОБА_5 виражався нецензурною лайкою в адресу своєї дружини ОСОБА_4 , штовхав її та погрожував фізичною розправою, чим вчинив насильство в сім`ї, за що відповідно до постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2020 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім того, 06 лютого 2021 року, перебуваючи за місцем свого проживання та знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_5 висловлювався нецензурною лайкою до своєї дружини ОСОБА_4 та погрожував їй фізичною розправою, тим самим вчинив відносно неї домашнє насильство, за що відповідно до постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2021 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення систематичного домашнього насильства, ОСОБА_5 12 березня 2021 року близько 13 години 30 хвилин, перебуваючи на території підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке знаходиться по АДРЕСА_2 , де працює його дружина ОСОБА_4 , вчинив відносно неї домашнє насильство, що проявилось у висловленні образ нецензурною лайкою, вираженні словесних образ та у спричиненні тілесних ушкоджень, які згідно висновку судово-медичного експерта № 024 від 15.03.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень, чим принижував її честь та гідність, завдав фізичного болю, що призвело до емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, крім того викликало у постраждалої особи побоювання за свою безпеку.

Вказані обставини підтверджуються сукупністю зібраних та досліджених у справі доказів, зокрема:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що протягом останніх двох років її чоловік ОСОБА_5 створює нестерпні умови проживання, зловживає алкогольними напоями, постійно безпідставно підозрює її у зрадах та провокує з нею сварки, під час яких принижує, погрожує та ображає нецензурною лайкою в зв`язку з чим вона змушена викликати працівників поліції. Окрім того, 12 березня 2021 року в обідню пору вона перебувала на території підприємства «МКСП Шляхбуд» по вул. Залізної дивізії, 34, в смт. Крижопіль, де працює бухгалтером, та вийшла на вулицю, щоб передати документи водію ОСОБА_8 . В цей час до неї підійшов її чоловік ОСОБА_5 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу. Він почав кричати до неї, обзивати нецензурною лайкою та, взявши її за верхній одяг, навмисно штовхнув, від чого вона впала на землю. Після цього ОСОБА_5 кулаком своєї руки наніс їй близько 8 ударів по голові та обличчю, від чого вона відчула різкий біль та почала просити ОСОБА_5 заспокоїтися, а також кликати на допомогу. ОСОБА_8 відтягнув ОСОБА_5 від неї та допоміг встати. Вона пішла до свого кабінету та зателефонувала дочці, щоб повідомити про дану ситуацію, а та відразу викликала працівників поліції;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , який вказав, що в обідню пору 12 березня 2021 року він під`їхав службовим автомобілем на територію підприємства «МКСП Шляхбуд» по вул. Залізної дивізії, 34, в смт. Крижопіль, де працює водієм, та побачив, що ОСОБА_4 лежала на землі, а над нею стояв її чоловік ОСОБА_5 , який наносив їй удари кулаком в область голови та обличчя. Він відтягнув ОСОБА_5 від його дружини ОСОБА_4 , після чого той взяв свій велосипед, який лежав неподалік, та пішов у невідомому напрямку, а ОСОБА_4 пішла до приміщення підприємства;

- рапортом інспектора чергового ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 від 12.03.2021, з якого вбачається, що 12 березня 2021 року о 13 год. 58 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 12 березня 2021 року о 13 год. 50 хв. по АДРЕСА_2 її батько ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження своїй дружині (матері заявниці) ОСОБА_4 ;

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 12 березня 2021 року, у якій ОСОБА_4 вказує, що 12 березня 2021 року близько 13 год. 30 хв. по АДРЕСА_2 її чоловік ОСОБА_5 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин спричинив їй тілесні ушкодження;

- висновком судово-медичного експерта № 024 від 15 березня 2021 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця в потиличній ділянці волосяної частини голови, розлитого синця в ділянці лівої орбіти на верхньому та нижньому повіках з переходом у виличну ділянку та на поверхню щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- копією постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.;

- копією постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2020 року, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.;

- копією постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2021 року, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 7 діб.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 81 від 01 серпня 2022 року встановлено, що ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованого йому діяння страждав на хронічне, стійке психічне захворювання у вигляді маячного розладу (F22.0); ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованого йому діяння не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; до ОСОБА_5 слід застосувати примусові заходи медичного характеру із поміщенням його до психіатричної лікарні із звичайним режимом нагляду.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, з огляду на те, що останній у період вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, не міг та на даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Потерпіла ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора, вважає, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру, оскільки він через свою хворобу створює нестерпні умови проживання не лише їй, стан його дедалі погіршується, можливо лікування йому допоможе.

Захисник та законний представник ОСОБА_5 відповідно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 клопотання прокурора щодо застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру підтримали.

ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання про застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

З огляду на викладене, заслухавши учасників судового розгляду,суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

За положеннями ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Частиною 3 ст. 94 КК України передбачено, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечне діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватись лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу у застосуванні до неї таких заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або в стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Згідно ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 під час вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, не міг усвідомлювати власні дії та керувати ними, тобто скоїв кримінальне правопорушення у стані неосудності, та беручи до уваги те, що і на даний час останній не здатен правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, тому відносно нього у відповідності до ст. 94 КК України потрібно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст. 503, 512, 513, 516 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 березня 2021 року за № 12021025190000066, стосовно ОСОБА_5 за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернівка Крижопільського району Вінницької область, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя