Постанова

від 05.09.2022 по справі 130/1039/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року Справа № 130/1039/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Безпалов А.В.

позивача Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області - не з`явився

позивача Жмеринської районної державної адміністрації - не з`явився

відповідача - адв. Смірнова С.М.

третьої особи - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 р.

ухвалене у м. Вінниці, повний текст складено 06.06.2022 р.

у справі № 130/1039/20 (суддя Нешик О.С.)

за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та Жмеринської районної державної адміністрації

до відповідача ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Вінницької обласної державної адміністрації

про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду та зобов`язання повернути майно

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 р. у справі № 130/1039/20 задоволено позов керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та Жмеринської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 . Суд ухвалив рішення про розірванння договору оренди земельної ділянки водного фонду, що розташована на території Слобода-Межирівської сільської ради Жмеринського району, під кадастровим номером 0521085600:02:001:0113 загальною площею 72,4182 га (з них: під водою - 52,2183 га, прибережна захисна смуга - 19,8992 га), укладеного 03.04.2007 р. Жмеринською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Северинівській сільській раді земельну ділянку шляхом підписання акту приймання - передачі з Северинівською сільською радою Жмеринського району Вінницької області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. Вважає оскаржуване рішення незаконним, оскільки висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи, і судом неправильно застосувані норми матеріального та процесуального права.

Звертає увагу суду, що станом на 24.06.2020 р. (до першого підготовчого засідання у справі) борг по орендній платі за користування земельною ділянкою у сумі, вказаній у податковій вимозі № 2-52 від 14.04.2020 р. та у позовній заяві, який є єдиною підставою позову прокуратури, - був сплачений у повному обсязі.

Посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палату Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/5394/15-г, та зазначає, що відсутні підстави для задоволенні позову про розірвання договору, оскільки підставою розірвання договору прокурором вказано наявність заборгованості з орендної плати, тоді як матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було сплачено заборгованість з орендної плати по договору до винесення рішення у даній справі.

Вважає, що суд першої інстанції не повинен був враховувати постанову Верховного Суду від 23.03.2021 р. у справі № 922/2754/19 та інші, на які посилається прокуратура, в яких вказано, що системне порушення договору щодо несплати орендної плати є підставою для його розірвання. Вважає, що тотожною до даної справи № 130/1039/20 є саме справа № 910/5394/15-г, в якій предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини є повністю однаковими, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин, а отже і правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 р. необхідно враховувати під час розгляду справи в подібних правовідносинах, а не інший.

На підставі викладеного просить рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 р. у справі № 130/1039/20 скасувати та винести постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

Жмеринська окружна прокуратура подала до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому не погоджується із доводами відповідача ОСОБА_1 .

Посилається на п.п. 8, 9, 30, 31 договору оренди земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб та рекреаційних цілей від 03.04.2007 р., ст.ст. 1, 13, 21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 96, п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України та доводить, що аналіз зазначених норм законодавства та умови договору вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Вказує, що враховуючи інформацію Головного управління ДПС у Вінницькій області про наявність заборгованості зі сплати орендної плати за спірним договором упродовж 2018-2019 років (24 місяців), встановлено факт систематичної несплати орендної плати за використання земельної ділянки.

Звертає увагу, що під час розгляду справи відповідачем не заперечувалась заборгованість за спірний період та надано докази сплати її після порушення справи у суді за позовом прокурора. Стверджує, що факт сплати заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення спору, оскільки судом встановлений факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі, що не заперечується і самим відповідачем. Посилається при цьому на актуальну судову практику суду касаційної інстанції та доводить, що орендодавець має право вимагати розірвання договору, незважаючи на те, чи сплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного просить рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 р. у справі № 130/1039/20 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 без задоволення.

Северинівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, Жмеринська районної державної адміністрації, Вінницька обласна державна адміністрація відзивів на апеляційну скаргу не подали.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Представники Северинівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, Жмеринська районної державної адміністрації в судове засідання не з`явились, тоді як про час і місце судового засідання були повідомлені судом в установленому порядку, що підтверджено реєстром відправки електронної кореспонденції /а.с. 114 у т.3/.

Також, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 р. задоволено клопотання Вінницької обласної державної адміністрації про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 130/1039/20 поза межами приміщення суду з використанням системи "EasyCon", ухвалено судове засідання "06" вересня 2022 р. об 10:40 год. провести в режимі відеоконференції за участі Вінницької обласної державної адміністрації поза межами приміщення суду.

Представник третьої особи Вінницької обласної державної адміністрації в судовому засіданні 06.09.2022 р. участі не взяв, оскільки у нього виникли технічні проблеми, що унеможливили зв`язок в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Розгляд справи продовжений без участі представника третьої особи відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України, де визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників позивачів та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з урахуванням такого.

03.04.2007 р. Жмеринською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 72,4182 га, з них 19,8992 га прибережна захисна смуга із земель Слободо-Межирівської сільської ради, строком на 20 років /а.с.21-23 у т.1/. Договір зареєстрований в Вінницькій регіональній філії "Центр ДЗК" 10.05.2007 р. за № 040785600002 /а.с.24 у т.1/.

Пунктом 1 договору оренди передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб та рекреаційних цілей, яка знаходиться на території Слободо-Межирівської Сільської ради.

Згідно з п.8 договору орендна плата вноситься на рахунок сільської ради в сумі 5069,28 грн. на рік, або 70 грн. за 1 га. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно по 422,44 грн. (п.9 договору), і умовами п. 27 договору сторони погодили обов`язок орендаря у відповідності до пунктів 8, 9, 10 цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п.30 дія договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

14.11.2018 р. Жмеринською районною державною адміністрацією Сємцову А.Д. направлено лист № 01.01-40/2194 від 14.11.2018 р. з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, привести договірні стосунки у відповідність до чинного законодавства та здійснити нормативну грошову оцінку земельної ділянки для вірного розрахунку орендної плати /а.с.29-30 у т.1/.

Відповідач, отримавши лист № 01.01-40/2194 від 14.11.2018 р., відповіді на нього не надав, що не заперечується, визнається відповідачем.

На запит керівника Жмеринської місцевої прокуратури від 16.07.2019 р. щодо стану сплати ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області повідомлено, що станом на 28.08.2019 р. заборгованість становить 45303,97 грн. /а.с.37-38 у т.1/.

За інформацією ГУ ДФС у Вінницькій області Сємцову А.Д. нараховано орендну плату за 2018 рік в сумі 58828,81 грн., за 2019 рік - в сумі 59058,49 грн. Крім того, станом на 15.07.2019 р. за ОСОБА_1 рахується податковий борг в сумі 45303,97 грн., який виник 29.12.2018 р. /а.с.41-42 у т.1/.

16.04.2020 р. Жмеринське управління ГУ ДПС у Вінницькій області направило ОСОБА_1 податкову вимогу № 2-52 від 14.04.2020 р. про термінову оплату наявної суми податкового боргу, а саме: земельного податку в розмірі 494,14 грн., орендної плати в розмірі 104132,78 грн. та податку на нерухоме майно в розмірі 1520,03 грн. /а.с.79-80 у т.1/.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач в період з 05.05.2020 р. по 24.06.2020 р. сплатив вказану в податковій вимозі заборгованість /а.с.81-86 у т.1/ та сплатив орендну плату на рахунок Слободо-Межирівської сільської ради платежами по 4902,40 грн., що підтверджується копіями відповідних квитанцій /а.с.118, 119, 133, 134 у т.1, а.с.19-21 у т.2/.

Прокурор у позові доводить, що відповідач допустив істотне порушення умов договору, яке полягає у несплаті протягом тривалого періоду 2018-2019 р.р. - платежів за користування земельною ділянкою, наслідком чого є порушення економічних інтересів держави та невиконання соціально-економічних заходів на територіі сільської ради, та є підставою для розірвання договору оренди відповідно до ст.141 Земельного кодексу України і повернення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

У відповідності до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції станом на час звернення з позовом) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах на час звернення прокурором з позовом до суду є Вінницька обласна державна адміністрація та сторона договору - Жмеринська районна державна адміністрація.

З метою з`ясування причин нездійснення Вінницькою обласною державною адміністрацією та Жмеринською районною державною адміністрацією захисту інтересів держави в судовому порядку, Жмеринською місцевою прокуратурою скеровано листи № 33-2737вих-19 від 16.07.2019 р. та № 33-1394вих-20 від 09.04.2020 р. до зазначених органів /а.с.48, 53 у т.1/.

Так, зі змісту листів № 01.01-40/2194 від 14.11.2018 р. /а.с.29-30 у т.1/, № 01.01-59/409 від 19.02.2019 р. /а.с.32 у т.1/ та № 01-34/507 від 29.04.2020 р./а.с.54 у т.1/ вбачається, що Вінницька обласна державна адміністрація та Жмеринська районна державна адміністрація не зверталися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1

15.05.2020 р. Жмеринською місцевою прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надіслала Вінницькій обласній державній адміністрації та Жмеринській районній державній адміністрації повідомлення № 33-1919вих-20 про звернення до суду за захистом інтересів держави та у зв`язку із бездіяльністю уповноважених органів /а.с.59 у т.1/, які залишені без відповіді.

Таким чином, Жмеринською місцевою прокуратурою вживалися заходи щодо встановлення причин неналежного здійснення позивачами своїх повноважень у спірних правовідносинах, як і вживались заходи щодо спонукання до їх належного захисту державних інтересів, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", представництва інтересів держави у суді, обґрунтував та довів бездіяльність позивачів.

Разом з тим, колегією суддів враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 р. Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27.05.2021 р.).

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" до складу Северинівської територіальної громади увійшла територія Слобода-Межирівської сільської ради.

Таким чином, з 27.05.2021 р. органом, уповноваженим розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою, є Северинівська сільська рада, і ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.10.2021 з урахуванням наведених вище норм законодавства у даній справі замінено позивача у справі № 130/1039/20 - Вінницьку обласну державну адміністрацію на його правонаступника - Северинівську сільську раду Жмеринського району Вінницької області та залучено Вінницьку обласну державну адміністрацію до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами гл.58 ЦК України, Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до норм частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Положеннями ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно зі ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, систематична несплата орендної плати (два та більше випадки) є підставою для розірвання договору оренди землі. При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом та зазначено вище, за умовами п.8-9 договору оренди земельної ділянки водного фонду із земель Слободо-Межирівської сільської ради відповідач зобов`язаний вносити орендну плату на рахунок сільської ради щомісячно по 422,44 грн. (всього 5069,28 грн. на рік). При цьому обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач протягом 2018-2019 років не виконував обов`язок щодо сплати орендної плати, внаслідок чого утворився борг в сумі 58828,81 грн. за 2018 рік та 59058,49 грн. - за 2019 рік. Відповідач такої обставини не заперечує.

Також 16.04.2020 р. Жмеринське управління ГУ ДПС у Вінницькій області направило ОСОБА_1 листа з податковою вимогою від 14.04.2020 р. № 2-52 про термінову оплату наявної суми податкового боргу, а саме: земельного податку в розмірі 494,14 грн, орендної плати в розмірі 104132,78 грн. та податку на нерухоме майно в розмірі 1520,03 грн. /а.с.79 у т.1/.

Прокурор 18.05.2020 р. звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Судом встановлено, що відповідач сплатив заборгованість по орендній платі на загальну суму 104132,78 грн. в період з 05.05.2020 р. по 24.06.2020 р. /а.с.81-86 у т.1/.

Також відповідачем надав докази сплати орендної плати на суму 58828,8 грн. за користування земельною ділянкою за 2020 рік, зокрема за період після відкриття провадження у справі, що не є предметом позову і дослідження судом /а.с.118-119, 133-134 у т 1, а.с 19-21 т.2/.

Таким чином, судом встановлено факт систематичної (протягом двох років) несплати відповідачем орендної плати в період дії договору. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що несплата відповідачем орендної плати протягом 2018 та 2019 років, є порушення істотної умови договору оренди та прав орендодавця, і відповідно до норм ст..141 Земельного кодексу Украіни та частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди.

При цьому не має значення у спорі той факт, що заборгованість сплачена в подальшому і після звернення прокурором з позовом до суду, оскільки сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо щомісячної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19. Верховним Судом сформована усталена практика щодо застосування норм частини 2 статті 651 ЦК України під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, що враховується колегією судді відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

При цьому посилання відповідача у своїй апеляційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/5394/15-г відхиляються колегією судів, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду не викладена інша позиція.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 р. у справі № 130/1039/20 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 р. у справі № 130/1039/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 130/1039/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений 14.09.2022 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.