Рішення

від 13.09.2022 по справі 904/393/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022м. ДніпроСправа № 904/393/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппорт Бізнес Інтеледженс" (02125, м. Київ, пр-т Алішера Навої, буд. 69, кв. 56; ідентифікаційний код 41253398)

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "БІТ" (49000, м. Дніпро, вул. Лісопильна, буд. 3; ідентифікаційний код 32058067)

про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 216 995 грн. 77 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Саппорт Бізнес Інтеледженс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№383/22 від 01.02.2022) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "БІТ" про стягнення 216 995 грн.77 коп. - безпідставно набутих коштів.

Також просить стягнути з відповідача суму судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у заяві (вх.№8995/22 від 23.02.2022) просить надати ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження від 07.02.2022 у справі №904/393/22.

Відповідачем до суду надано наказ (вх.№8996/22 від 23.02.2022) від 19.06.2002 №1 "Про вступ на посаду директора Товариства".

Представником відповідача надано заяву (вх.№27087/22 від 17.08.2022) про вступ у справу як представника.

Відповідач у клопотанні (вх.№28959/22 від 05.09.2022) про поновлення строків для подання відзиву на позовну заяву про стягнення безпідставно отриманих коштів просить визнати причини пропущеного відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву поважними, поновити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та посилається на наступне: - після введення воєнного стану в Україні та у зв`язку з активними бойовими діями в місті Києві, представник відповідача був змушений евакуюватися за кордон та повернувся в Україну тільки 24.07.2022; - після повернення в Україну представник відповідача був змушений звертатися до медичних закладів у зв`язку з погіршення стану здоров`я.

Також відповідач у відзиві (вх.№28966/22 від 05.09.2022) на позовну заяву про стягнення безпідставно отриманих коштів просить суд відмовити у задоволенні позову повністю та зазначає те, що: - рахунок на оплату від 16.09.2021 №СФ-160921 є пропозицією укласти договір, а сплата позивачем 216 995 грн. 77 коп. з ПДВ є прийняттям пропозиції укласти договір; - наявність письмових документів, які свідчать про волю сторін на укладення договору поставки паркетної дошки та враховуючи здійснення оплати виставленого відповідачем рахунку від 16.09.2021 №СФ-160921 за платіжним дорученням від 16.09.2021 №69, грошові кошти в розмірі 216 995 грн. 77 коп. з ПДВ були сплачені позивачем на виконання договірних зобов`язань; - грошові кошти у сумі 216 995 грн. 77 коп. набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано саме відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне набуте майно, а інших підстав позивачем заявлено не було.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи з урахуванням введення в Україні воєнного стану, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання відзиву та прийняти відзив відповідача на позовну заяву.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми.

Справа згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку з урахуванням тієї обставини, що з 24.02.2022 було запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим, судом також було надано додаткових час для висловлення сторонами своїх правових позицій, який суд вважає достатнім та розумним за існуючих обставин.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "БІТ", як постачальником, було виставлено позивачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Саппорт Бізнес, Інтеледженс", як одержувачу, рахунок-фактуру від 16.09.2021 №СФ-160921 на оплату за товар - фанера загального призначення ФСФ ІІІ/ІV 1525х1525х15мм ш2 ГОСТ в кількості 13,744000 м3 на загальну суму 216 995 грн. 77 коп. в тому числі ПДВ (а.с. 13).

Відповідно до платіжного доручення від 16.09.2021 №69 позивачем було сплачено рахунок від 16.09.2021 №СФ-160921 у повному обсязі у сумі 216 995 грн. 77 коп. (а.с. 14).

Відповідно до банківської виписки з особового рахунку позивача за період з 01.09.2021 по 17.01.2022 за платіжним дорученням №69 банком було проведено платіж на суму 216 995 грн. 77 коп.; призначення платежу - оплата за ТМЦ згідно рахунку від 16.09.2021 №СФ-160921 у т.ч. ПДВ - 36 165 грн. 96 коп. (а.с. 16).

Матеріали справи містять копію непідписаного договору від 16.09.2021 №4079-О про поставку паркетної дошки (надалі - Договір), згідно якого зазначено суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа Андрієвська Яна Олександрівна, як постачальник, та позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Саппорт Бізнес Інтеледженс", як замовник, предмет договору: постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовника товар, на підставі Додатку №1 до цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором (а.с. 9-11).

Відповідно до Додатку №1 до Договору, який містить непідписану специфікацію від 16.09.2021, найменування товару: - паркетна односмугова дошка Bosanoga. Кліп система в кількості 270,000 м.кв на суму 270 000 грн. 00 коп.; - набір полімерних кліпс для монтажу в кількості 270,00 на суму 40 500 грн. 00 коп. Вартість доставки товару до під`їзду складає 800 грн. 00 коп. Всього до сплати: 311 300 грн. 00 коп. (а.с. 12).

Відповідно до довідки позивача від 17.01.2022 станом на день формування даної довідки позивачем не отримано від відповідача товар - фанера загального призначення ФСФ ІІІ/ІV 1525х1525х15мм ш2 ГОСТ в кількості 13.744000 м3 вартістю 216 995 грн. 77 коп. відповідно до рахунку-фактури від 16.09.2021 №СФ-160921 (а.с. 15).

Як вбачається позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппорт Бізнес Інтеледженс" 05.01.2022 було направлено відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "БІТ" лист-вимогу, у якому позивач просить повернути протягом 5 робочих днів помилково сплачені грошові кошти у розмірі 216 995 грн. 77 коп. та зазначає свої банківські реквізити (а.с.17-20).

Відповідно до наданої відповідачем товарно-транспортної накладної від 20.09.2021 №2009/21 відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "БІТ", як вантажовідправником, відвантажено Фізичній особі-підприємцю Андрієвській Я.О., як вантажоодержувачу, фанеру загального призначення ФСФ ІІІ/ІV 1525х1525х15мм ш2 ГОСТ в кількості 13.7440 м3 на загальну суму 216 995 грн. 77 коп. Зазначена товарно-транспортна накладна підписана вантажовідправником та вантажоодержувачем (а.с. 73).

Згідно з актом від 20.09.2021 передачі-приймання матеріальних цінностей відповідачем передано, а Фізичною особою-підприємцем Андрієвською Я.О. отримано фанеру загального призначення ФСФ ІІІ/ІV 1525х1525х15мм ш2 ГОСТ в кількості 13.744 м3 на загальну суму 216 995 грн. 77 коп. включаючи ПДВ (а.с. 74).

Відповідачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.09.2021 №30 на загальну суму 216 995 грн. 77 коп. з ПДВ; постачальником (продавцем) згідно з даною податковою накладною є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "БІТ", отримувачем (покупцем) є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Саппорт Бізнес Інтеледженс"; номенклатура товару - фанера загального призначення ФСФ ІІІ/ІV 1525х1525х15мм ш2 ГОСТ (а.с. 74).

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 13.10.2021 за №9303070282 (а.с. 75).

Позивач вважає, що грошові кошти в сумі 216 995 грн. 77 коп. було помилково перераховано на користь відповідача, оскільки вважав, що рахунок було направлено в рамках домовленості із Фізичною особою-підприємцем Андрієвською Я.О., та вони є такими, що набуті відповідачем без достатніх правових підстав; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною спору та звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; дво- чи багатосторннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, системний аналіз вищезазначених правових норм дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.05.2018 по справі № 927/468/17 дійшов висновку, що майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільним кодексом України.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. В разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Судом встановлено, що шляхом складання та надання відповідачем рахунку, а також оплати вказаного рахунку позивачем, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Отже, позивач має право при порушенні строків поставки вимагати від відповідача поставки оплаченого товару або повернення коштів відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України.

Як вбачається строк поставки товару сторонами не узгоджувався, вимогу відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України щодо поставки товару позивачу матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, на підставі дослідження поданих сторонами доказів, суд вважає, що грошові кошти у розмірі 216 995 грн. 77 коп. набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договору може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, витрати зі сплати судового збору слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппорт Бізнес Інтеледженс" (02125, м. Київ, пр-т Алішера Навої, буд. 69, кв. 56; ідентифікаційний код 41253398) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "БІТ" (49000, м. Дніпро, вул. Лісопильна, буд. 3; ідентифікаційний код 32058067) про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 216 995 грн. 77 коп.

Судові витрати у справі віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппорт Бізнес Інтеледженс" (02125, м. Київ, пр-т Алішера Навої, буд. 69, кв. 56; ідентифікаційний код 41253398).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

14.09.2022