Рішення

від 14.09.2022 по справі 185/7860/21

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/7860/21

Провадження № 2/185/570/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 вересня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів адвоката Лісневської К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації про припинення права власності на 1/2 частку будинку у зв`язку із знищенням майна, визнання права власності на житловий будинок з перерахуванням часток у спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Лісневську Катерину Сергіївну звернулися з позовом до Павлоградської міської ради.

Заявлені такі позовні вимоги:

- припинити право приватної власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , яке зареєстровано за ОСОБА_4 , у зв`язку зі знищенням майна,

- змінити ідеальні частки у спільній частковій власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , які залишилися після знищення 1/2 частки вказаного житлового будинку, привівши їх до однієї цілої будинку, шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/9 ідеальних часток цього будинку, за ОСОБА_2 на 2/9 ідеальних часток цього будинку, за ОСОБА_3 на 6/9 ідеальних часток цього будинку.

В обґрунтування позову зазначено, що 1/2 частка житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 , яка померла. На теперішній час частка будинку, що належала ОСОБА_4 зруйнована. Інші співвласники житлового будинку не мають можливості розпорядитися належними їм частками у спільному майні, таким чином наявність зареєстрованого права власності на 1/2 частку будинку, яка зруйнована, за померлою особою ОСОБА_4 порушує право власності позивачів на будинок.

Ухвалою від 01 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі, за клопотанням позивачів витребувано у Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) копію актового запису про смерть ОСОБА_4 , яка померла у місті Павлограді Дніпропетровської області орієнтовно у 1970-1980 роки (як зазначено у позовній заяві).

15 грудня 2021 року надійшла відповідь Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), за змістом якої відсутній актовий запис про смерть ОСОБА_4 . Перевірка проведена відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с.55).

Оскільки з відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшла інформація про відсутність актового запису про смерть ОСОБА_4 , відомості, зазначені у позовній заяві, про смерть ОСОБА_4 належним чином не підтверджуються. Тому є підстави вважати, що ця особа є живою і саме вона є належним відповідачем по справі.

24 лютого 2022 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивачів адвоката Лісневської К.С., замінено первісного відповідача Павлоградську міську раду належним відповідачем ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Крім того на виконання ухвали суду про витребування доказів КП «Павлоградське МБТІ» надано довідку про технічний стан 1/2 частки будинку за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 та копії технічної документації станом на 15 травня 2019 року.

У судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Згідно з інформацією КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 станом на 07 червня 1954 року на підставі свідоцтва про право власності, виданого 02 червня 1954 року міським житловим управлінням. Частина будинку «А», тамбур «а1», що належали ОСОБА_4 , повністю знесені, право власності на її ім`я не анульовано (а.с.101).

Позивачі є співвласниками будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину, а саме ОСОБА_1 належить 1/18 частка будинку, ОСОБА_2 1/9 частка будинку, ОСОБА_3 1/6 частка будинку (а.с.16-19).

Позивачі зазначають, що для розпорядження належним їм майном необхідно письмове погодження іншого співвласника, тобто власника знищеної 1/2 частки будинку ОСОБА_4 , однак це неможливо, оскільки їм відомо, що ОСОБА_4 померла.

При цьому будь-яких належних доказів, що підтверджують факт смерті ОСОБА_4 , матеріали справи не містять. За інформацією відділу державної реєстрації актів цивільного стану актовий запис про смерть ОСОБА_4 відсутній (а.с.55).

Таким чином відсутні офіційні дані про смерть ОСОБА_4 , відомостей про її місце проживання чи перебування також немає.

Позивачі просять захистити їх порушене право на розпорядження спільною частковою власністю шляхом припинення права власності ОСОБА_4 на 1/2 частку будинку та змінити розмір їх ідеальних часток у праві власності.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані у зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як передбачено статтею 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Право спільної власності на майно врегульовано главою 26 Цивільного кодексу України.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) (частина 1 статті 355 ЦК України).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина 1 статті 356 ЦК України).

Відповідно до положень статті 357 Цивільного кодексу України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Таким чином діючим законодавством передбачено збільшення розміру частки у праві спільної часткової власності лише у разі поліпшення спільного майна, яке не можна відокремити, зроблене співвласником за свої кошти за згодою інших співвласників.

Натомість позивачі просять збільшити розміри своїх часток як наслідок припинення права власності іншого співвласника, що не передбачено цивільним законодавством.

Крім того згідно інформації КП Павлоградське МБТІ знесені частина будинку «А», тамбур «а1», що належали ОСОБА_4 , однак в матеріалах справи відсутні дані про виділ в натурі ОСОБА_4 належної їй 1/2 частки будинку. Тобто ОСОБА_4 володіє ідеальною часткою у спільному майні.

Як передбачено статтею 361 Цивільного кодексу України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідноз положеннями статті362Цивільного кодексуУкраїни, співвласникмає правона виділу натурічастки ізмайна,що єу спільнійчастковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Такожза змістомстатті 367Цивільного кодексуУкраїни, майно,що єу спільнійчастковій власності,може бутиподілене внатурі міжспіввласниками задомовленістю міжними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно зположеннями статті5ЦПК України, здійснюючиправосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 статті 264 ЦПК України).

Позивачі зазначають, що не мають можливості розпорядитися своїм майном без письмового погодження співвласника ОСОБА_4 , однак обрали неналежний спосіб захисту, а саме припинення право власності відповідача на частку будинку та зміну розміру ідеальних часток у спільній частковій власності, що суперечить нормам глави 26 Цивільного кодексу України.

Натомість статтею 364 Цивільного кодексу України передбачено право співвласників на виділ в натурі частки із спільного майна, внаслідок якого набувається право власності на виділене майно, а право спільної часткової власності на це майно припиняється.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані зокрема у постанові ВП ВС від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у позові на позивача.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністюу задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації про припинення права власності на 1/2 частку будинку у зв`язку із знищенням майна, визнання права власності на житловий будинок з перерахуванням часток у спільній частковій власності.

Судові витрати по справі слід покласти на осіб які їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

- ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,

- Колективне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Шевченка, будинок 138-А, ЄДРПОУ 03341813.

Суддя У.М. Болдирєва