Ухвала

від 14.09.2022 по справі 34/5005/525/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 34/5005/525/2012 (904/6315/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.

перевіривши касаційну скаргу кредитора ОСОБА_1 та додані до неї матеріали

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021

у справі №34/5005/525/2012(904/6315/20)

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів: Державного підприємства "Степове"; Міністерства оборони України

про стягнення заборгованості по заробітній платі

в межах справи №34/5005/525/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д"

до Державного підприємства "Степове"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга кредитора ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 у справі № 34/5005/525/2012(904/6315/20).

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2022 касаційну скаргу кредитора ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги та належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Копію ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2022 надіслано скаржнику на адресу, вказану ним у касаційній скарзі та яка вручена 22.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з штриховим ідентифікатором: 0101617504104, яке повернулося на адресу суду.

На виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 34/5005/525/2012(904/6315/20) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від кредитора ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

Перевіривши заяву кредитора ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною 2 ст. 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу) та має бути заначено з яким висновком апеляційного суду щодо застосування норми права не погоджується скаржник із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст.290 цього Кодексу) та має бути заначено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч.2 ст. 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч.2 ст. 287 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги.

В обґрунтування заяви про усунення недоліків касаційної скарги щодо зазначення підстав для касаційного оскарження судових рішень, кредитор ОСОБА_1 посилається на те, що Господарським судом Дніпропетровської області порушено Конституційне право позивача на отримання заробітної плати за проведення роботи протягом десяти років щодо закриття провадження у справі про банкрутства Державного підприємства "Степове" та зазначає, що судом апеляційної інстанії порушено процесуальне право, а саме справу розглянуто без урахування факту щодо закриття провадження у справі про банкрутства Державного підприємства "Степове"; судами попередніх інстанцій не врахований факт відсутності наказу у відповідача Державного підприємства "Степове" про звільнення позивача з роботи.

Однак, посилаючись на порушення норм процесуального права скаржник не зазначає на якій (яких) із підстав, зазначених у пунктах 1 - 4 ч.2 ст. 287 ГПК України, ним оскаржуються судові рішення.

Відтак, кредитором ОСОБА_1 в заяві про усунення недоліків касаційної скарги щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень належним чином незазначено правову підставу касаційного оскарження згідно з ч.2 ст. 287 ГПК України, пославшись на порушення норм процесуального права та належним чином не обґрунтував чи є таке порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного (відповідних) пункту (пунктів) ч.2 ст. 287 ГПК України.

Не усунення недоліків є підставою для повернення касаційної скарги як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми і змісту

Відповідно до 4 ст. 174 ГПК України, ч.2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Оскільки, кредитором ОСОБА_1 у строки визначені ч. 2 ст. 174 ГПК України не усунуто недоліки касаційної скарги щодо зазначення підстав для касаційного оскарження судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 у справі № 34/5005/525/2012(904/6315/20) без розгляду відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 292 ГПК України.

Водночас, колегія суддів зазначає, що кредитор ОСОБА_1 не позбавлений можливості повторно звернутись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, оформленою належним чином відповідно до вимог ст. ст. 119, 287, 288, 290, 291 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу кредитора ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 у справі № 34/5005/525/2012(904/6315/20) повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Банасько О.О.

Огороднік К.М.