Постанова

від 06.09.2022 по справі 911/1141/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/1141/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Фізичної особи-підприємця Клименка Юрія Олексійовича - особисто, Григорук В.О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Офіс» - Щиглова Є.О.,

Фізичної особи-підприємця Федорця Максима Сергійовича - не з`явився,

Приватного підприємства «Осан» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Офіс»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 (у складі колегії суддів: Попікова О.В. (головуючий), Владимиренко С.В., Корсак В.А.)

у справі № 911/1141/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Клименка Юрія Олексійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Офіс», Фізичної особи-підприємця Федорця Максима Сергійовича, Приватного підприємства «Осан»

про зобов`язання повернути майно, стягнення збитків та грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Клименок Ю.О. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Офіс» (далі - ТОВ «Дата Офіс»), ФОП Федорця М.С., ПП «Осан» про повернення майна, стягнення збитків, моральної шкоди, коштів та витребування майна.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.11.2021 провадження в справі в частині позовних вимог про солідарне стягнення з ТОВ «Дата Офіс» та ФОП Федорця М.С. 2 950 000,00 грн боргу за розписками від 01.06.2019 та 08.10.2019 закрито; у задоволенні позову ФОП Клименка Ю.О. відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2021.

24.11.2021 ТОВ «Дата Офіс» подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій відповідач просив стягнути з ФОП Клименка Ю.О. витрати на правничу допомогу в сумі 97 300,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2021 заяву ТОВ «Дата Офіс» задоволено частково. Стягнуто з ФОП Клименка Ю.О. на користь ТОВ «Дата Офіс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що заява ТОВ «Дата Офіс» щодо відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню з урахуванням поданих стороною доказів та з огляду на принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 додаткове рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву ТОВ «Дата Офіс» про відшкодування судових витрат від 19.11.2021 залишено без розгляду.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що недотримання стороною вимог процесуального закону щодо строку подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу має наслідком залишення такої заяви без розгляду відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у червні 2022 року ТОВ «Дата Офіс» подало касаційну скаргу, у якій, з урахуванням нової редакції касаційної скарги, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022, а додаткове рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 залишити в силі.

У касаційній скарзі ТОВ «Дата Офіс» зазначило, що судом апеляційної інстанції при вирішенні питання відшкодування витрат на правничу допомогу порушено положення статей 123, 126, 129, 130 ГПК, оскільки товариством підтверджено понесення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу належними доказами, що було долучено до заяви про відшкодування таких витрат від 19.11.2021, отже у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для залишення цієї заяви без розгляду. При цьому судом апеляційної інстанції не було враховано того, що Верховний Суд у свої рішеннях зазначав, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.201 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 911/1141/21 за касаційною скаргою ТОВ «Дата Офіс» з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.09.2022.

ФОП Федорець М.С. і ПП «Осан» у судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ФОП Клименка Ю.О. та представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до статті 16 ГПК учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У пункті 12 частини 3 статті 2 ГПК установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 124 ГПК, якою урегульоване попереднє визначення суми судових витрат, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2), Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина 3). Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина 4).

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідно до норм процесуального права відбувається таким чином: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

При цьому у частині 8 статті 129 ГПК установлено порядок і строки подання сторонами доказів щодо розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи та визначено умову, за якою сторона має зробити відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі, а неподання відповідних доказів протягом встановленого строку є наслідком залишення такої заяви без розгляду.

З огляду на матеріали справи № 911/1141/21 судове рішення було ухвалено судом першої інстанції 10.11.2021.

Як установлено судом апеляційної інстанції і це підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Дата Офіс» у заяві про відшкодування витрат, яка була надіслана до суду першої інстанції 20.11.2021, про що свідчить відтиск штемпеля на конверті, зазначило, що 13.10.2021 у справі № 911/1141/21 разом із іншими заявами (у тому числі про скасування заходів забезпечення позову) до закінчення судових дебатів було заявлено про подальшу подачу заяви про відшкодування судових витрат.

Проте, як свідчать матеріали справи, що було перевірено та установлено судом апеляційної інстанції, ані матеріали справи (4 томи), ані матеріали оскарження (2 томи) не містять жодних заяв ТОВ «Дата Офіс», датованих 13.10.2021, у тому числі про скасування заходів забезпечення позову, про подальшу подачу заяви про відшкодування судових витрат, так само, як і не містять подібної заяви щодо подальшого звернення з відповідною заявою про відшкодування судових витрат, датованої іншим числом; у протоколі судового засідання у цій справі від 13.10.2021 наведено інформацію про відсутність представників учасників справи у цьому судовому засіданні, що за висновками суду апеляційної інстанції виключає можливість подання відповідної заяви товариством в самому судовому засіданні 13.10.2021.

Крім того, як установлено судом апеляційної інстанції, серед документів, які містяться в матеріалах справи та передують зазначеному протоколу судового засідання від 13.10.2021, подібні заяви ТОВ «Дата Офіс» також відсутні.

Посилання ТОВ «Дата Офіс» у касаційній скарзі на обставини того, що 13.10.2021 представником позивача було подано заяву про відмову від частини позовних вимог, жодним чином не підтверджують обставини подання саме відповідачем (ТОВ «Дата Офіс») будь-яких заяв про відшкодування судових витрат у визначеному процесуальним законом порядку.

Таким чином, за правомірними висновками суду апеляційної інстанції, які ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах та нормах процесуального права, ТОВ «Дата Офіс» не було дотримано вимог, визначених частиною 8 статті 129 ГПК, щодо подання заяви про відшкодування судових витрат до закінчення судових дебатів, тому такі обставини є підставою для залишення заяви про відшкодування судових витрат без розгляду.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

ТОВ «Дата Офіс» підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, обґрунтувало тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не було враховано висновків Верховного Суду про те, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.201 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ураховуючи встановлені судом апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, обставини про недотримання відповідачем ТОВ «Дата Офіс» вимог, визначених частиною 8 статті 129 ГПК, щодо подання заяви про відшкодування судових витрат до закінчення судових дебатів, суд касаційної інстанції вважає помилковим посилання скаржника на незастосування судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у зазначених справах, на які скаржник послався у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судом з урахуванням інших фактичних обставин, установлених при вирішенні питання відшкодування судових витрат, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.

Водночас з огляду на такі встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи № 911/1141/21, яка розглядається, відсутні підстави для висновку про застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні норм права, без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у наведених скаржником постановах Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Офіс» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 у справі № 911/1141/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

В.Г. Суховий