Рішення

від 04.09.2022 по справі 442/5667/17

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5667/17

Провадження №2/442/22/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи: Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про відновлення меж земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

07.08.2017 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить відновити межі земельних ділянок між будинковолодінням АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно до меж, визначених у Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку, який був виданий ОСОБА_5 , серії ІІІ ЛВ №026304, зареєстрований в Книзі державних актів на право власності на землю №12 в Летнянській сільській раді від 27.07.2000.

В обґрунтування позову вказує на те, що вони (позивачі) є власниками будинковолодіння АДРЕСА_2 , яке належить їм на праві спільної часткової власності згідно свідоцтв про право на спадщину за законом. Попередніми власниками були батьки позивачів, будинок збудований на місці старої хати, яка належала бабі та дідові.

Згідно погосподарських книг за садибою АДРЕСА_1 рахується в користуванні земельна ділянка площею 0,25 га, розмір якої з 60-х років не збільшувалась і не зменшувалась. Межі даної земельної ділянки згідно схем плану земельної ділянки від 07.05.1996 та плану забудови села є рівними. Відповідачі по справі є власниками сусіднього будинковолодіння житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки.

До 2000 року їхня садиба межувала з садибою ОСОБА_5 . З погосподарських книг починаючи з 1968 року, вбачається, що площа земельної ділянки, якою користувалась ОСОБА_5 становила 0,30 га. В 2000 році під час приватизації нею земельної ділянки їй було видано Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,33 га. у зв`язку з включенням до існуючої земельної ділянки приораної частини старої дороги в кінці городу. Межі у виданому Державному акті визначені по прямій лінії і відповідають генеральному плану забудови села та у відповідності до давно існуючих меж. Спільна межа з ОСОБА_5 під час приватизації нею землі була погоджена з позивачами, вона і відображена в Державному акті на право вриваної власності на земельну ділянку №ІІІ ЛВ 026304, від 27.07.2000, зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за №12.

Після відчуження ОСОБА_5 свого житлового будинку разом із земельною ділянкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , між ними почав виникати спір щодо існуючої межі, оскільки ОСОБА_8 почали встановлювати огорожу не по прямій лінії, як визначено в Державному акті, а по кривій, яка виникла внаслідок зсуву ґрунту, так як по цьому відрізку межі земля є гористою. Відповідачам позивачі не погоджували меж земельної ділянки, коли вони виготовляли державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 .

Межі земельних ділянок визначались на початку АДРЕСА_2 забитий стовп батьками позивачів та попередньою власницею житлового будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 біля першого куща живоплоту в 1979 році; огорожа довжиною 12,7 м., яка відображена в схем плані земельної ділянки 1996року; в кінці подвір`я дерево граб; посаджений на межі; по городі межа по рівній лінії межі;. На городі було забито п`ять металевих стовпців, які розмежовували ділянки позивачів та будинковолодіння АДРЕСА_2 .

Згідно плану забудови села, межі між садибами сторін мають бути рівними, ширина їхнього подвір`я від АДРЕСА_2 має становити 17 м., а вкінці -19- ширина городу як на початок, так і в кінці має становити 17 м.

Згідно копії технічного плану при виконанні роботи на землю ОСОБА_5 вбачається, що за будинковолодінням АДРЕСА_2 рахується земельна ділянка площею 0,25 га. В подальшому рішенням Летнянської сільської ради №79, від 06.06.2003 затверджено уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_2 , 0,3320 га. Земельна ділянка такого розміру ОСОБА_5 не передавалась безоплатно у власність, оскільки у 2000 році виготовлялась технічна документація на державний акт на земельну ділянку площею 3,0 га.

Згодом, ОСОБА_5 подарувала належну їй земельну ділянку відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. При виготовлені акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки 31.05.2000 позивач ОСОБА_1 погодила межі своєї земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_5 , а саме, що межа визначена залізними стовпами, по яким проходить металічна сітка, а саме тільки огорожа 12,7 м.

На даний час відповідачі фактично знесли погоджені позивачами попередньому власнику будинковолодіння АДРЕСА_2 межові знаки. Зокрема, витягнули стовпа, забитого в 1979 році їхніми (позивачами) батьками, до якого прив`язувалися при визначені межі при приватизації та захопили частину їхньої земельної ділянки шириною 0,7 м., та довжиною 5,2 м.; встановили огорожу з дошки та дроту від бетонної основи живоплоту, та знищують все, що би вказувало на таку межу. Зокрема, на початку межі з АДРЕСА_2 відповідач ОСОБА_8 фактично знищив бетонне замощення, яке використовувалось для заїзду на подвір`я позивачів і для стоку стічних вод, і виступало до живоплоту.

По закінченню бетонної основи замощення, яке призначено для відгородження стічних вод від заїзду та недопущення зсуву гравію, відповідачі захопили земельну ділянку довжиною 8,6 м. та шириною від 0,7 м. до 1,6 м. На вказаному відрізку знаходяться земельний горб, який постійно зсувається на їхнє подвір`я. На такій відстані та ще по довжині 17 метрів, де відповідачами захоплено 1,6 метра, огорожа відсутня. В цьому місці на горбі на місці старої хати ОСОБА_10 відповідачі побудували двоповерховий будинок, на відстані 0,8 метра від спільної межі, що порушує норми ДБН щодо відстані між будинками та від межі.

Такий горб обвалився на їхня подвір`я, коли була сильна злива, сильний потік води з городів поніс землю з горба по їхньому заїзді. Попри берег на горбі набили колів з живої верби та заклали дошками. Верби повиростали і створили живопліт.

Від свого будинку відповідачі насадили виноград висотою біля 4-х метрів на відстані один метр від спільної межі. Від винограду зробилась темна стіна. А далі до вулиці насаджені густі хвойні кущі, робиться тінь на все подвір`я і заїзд. Їхня подвір`я все мокре, не сохне. З жовтня до весни в частини їхнього будинку зі сторони відповідачів взагалі не поступає сонячне світло, все затемнено, порушено допустимі норми інсоляції.

На відстані 30,8 м. від вул. Б. Хмельницького відповідачами незаконно захоплено частину земельної ділянки шириною 1,6 м. до 1,45 м. по довжині 12,7 м. і по довжині 21,1 м. шириною від 1,45 до 0,6 м. шляхом встановлення огорожі. На початку городу відповідачі витягнули металевий стоп і переставили в бік їхнього городу та зорали межу.

13.10.2015 відповідачі витягнули перший металевий стовп городу і переставили. З п`яти металевих стовпів в городі залишилось тільки три.

27.10.2017 з південної сторони сусід відповідач ОСОБА_11 зайшов на територію їхньої садиби і бензопилою понищив фруктові дерева, які були посаджені попри межу. Сад вказаний на карті села за 1969 рік і показаний, що знаходиться за три метри від межі. По даному факту позивач ОСОБА_1 звернулась із скаргою до сільського голови с. Летня.

Через протиправні дії відповідачів позивачам заподіяна матеріальна та моральна шкода, оскільки через знищення межових знаків та самовільне облаштування живоплоту з верби, стічні води стікають на їх подвір`я, через що знищується будинок та господарські прибудови.

Вказує, що 07.03.2019 при обмірах було доведено, що обміри до Державного акту ІІ ЛВ №026304 проводились від живоплоту на початок садиби, а не від стовпа воріт.

18.05.2020 позивачами подано заяву про збільшення позовних вимог. Просять зобов`язати відповідачів не чинити їм перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно облаштованої огорожі між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; зобов`язати відповідачів облаштувати стічну дощову каналізацію з їхнього будинку та земельної ділянки на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та пересадити висаджені дерева на межі будинковолодінь на відстань три метри від межі; стягнути з відповідачів в їх користь майнову шкоду за самочинну порізку п`яти вишень та двох слив та поламане умощення місток-заїзд на їхнє подвір`я.

Вказують, що 07.05.2020 ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області вжито заходів забезпечення позову у даній справі, а саме: заборонено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та особам, залученим до будь-яких дій щодо облаштування (встановлення) огорожі, канав, зрізування дерев на межі земельних ділянок між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , вчиняти такі дії. Однак, незважаючи на це, відповідачі незаконно встановили огорожу між їхніми будинковолодіннями. Крім того, стічні води стікають на їхнє подвір`я, оскільки відповідачі на їхній ділянці влаштували стічну канаву та випустили бетонну трубу зі стоками на їхню ділянку. Також відповідачі насадили на межі різні дерева та кущі виноград, ялини, верби, через що порушуються норми інсоляції, подвір`я весь час у тіні, у будинку через це сирість і пліснява. Відповідачі самовільно зрізали належні їм плодові дерева 5 вишень і дві сливи, які росли на їхній ділянці. За вказаних обставин, змушені збільшувати позовні вимоги, щоб припинити умисні самочинні дії відповідачів, якими грубо порушуються їхні права як суміжних землекористувачів.

Позивач ОСОБА_1 та ї захисник адвокат Гринда Р.М. позовні вимоги підтримали та дали пояснення, зокрема як свідок, які викладені у позові, письмових поясненнях. Зокрема, ОСОБА_1 вказала, що відповідно до Акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки 2000 року, землекористувачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було погоджено межі земельних ділянок, на підставі чого і в подальшому було здійснено приватизацію, а тому просить відновити межі відповідно до Державного акту серії ІІІ ЛВ №026304, зареєстрованого в Книзі державних актів на право власності на землю №12 в Летнянській сільській раді від 27.07.2000.

Позивач ОСОБА_2 подала заяву у якій просила про розгляд справи у її відсутності, підтримання позову.

Відповідачка ОСОБА_3 позову не визнала. Вказала, що спір між нею та ОСОБА_1 триває з 2010 року. Рішенням Дрогобицького суду ОСОБА_1 в аналогічному спорі щодо меж земельних ділянок було відмовлено. З цього часу вона жодних меж не порушувала, земельної ділянки не захоплювала. Встановлена нею огорожа йде по межі, визначеній у Державному акті на землю серії І-ЛВ №045264, виданого Летнянською сільською Радою народних депутатів 27.07.2000, ОСОБА_5 . Жодної шкоди позивачам не чинила, зрізані нею дерева знаходились на її земельній ділянці. Вважає позов безпідставним та просить в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Представники третьої особи - Гречаник Г.І. проти задоволення позову заперечила. Вказала, що в Державному акті Серія ІІІ ЛВ № 026304, виданому попередньому власнику земельної ділянки було допущено помилку, про що відзначено в Акті обстеження № 213 від 24.07.2001, виданого районним відділом земельних ресурсів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що у позові слід відмовити.

Ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.1997, посвідченого державним нотаріусом Дрогобицької державної нотаріальної контори Мальська Віра Миколаївна є власником 7/10 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що в АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_2 є власником 3/10 частин такого ж житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель (свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.02.2002, посвідченого державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Панкевич Р.І..

Згідно акту розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.12.2016 комісії в складі землевпорядника сільської ради Г. Гречаник, громадського активу для врегулювання земельних спорів В. Лисика та Р. Комарянського в присутності сільського голови П.Бохонка, вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_3 користуються даною земельною ділянкою згідно договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 13.10.2000. Комісією не було виявлено порушення межових знаків між земельними ділянками, які розділяють сусідів. Щодо факту знищення фруктових дерев на земельній ділянці ОСОБА_1 ОСОБА_4 комісія виявила тільки обрізані гілки та конарі дерев, які звисали на його земельною ділянкою, що відповідає нормі закону.

Актом від 16.06.2014 комісії Летнянської сільської ради рекомендовано ОСОБА_4 прочистити стічну канаву і трубу під містком гр. ОСОБА_1 , так як неочищена його канава стала причиною замулення водостічної труби гр. ОСОБА_1 .

Відповідно до акту від 07.03.2019, складеного комісією Меденицької селищної ради земельного відділу, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 щодо встановлення межових знаків між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було пред`явлено схему своєї земельної ділянки, яку вона намалювала сама з відповідними розмірами. Комісією було зроблено заміри згідно розмірів ОСОБА_1 . ОСОБА_8 погодилась з розмірами від центральної дороги до кінця її будинку, а зі сторони городів не погодилась.

Згідно з державним актом на право приватної власності Серії І-ЛВ №045264, виданого Летнянською сільською Радою народних депутатів 27.07.2000, ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 0,3320 га, в межах згідно з планом, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, землі від А до Б ОСОБА_1 , від Б до В землі загального користування (дорога), від В до Г ОСОБА_4 , від Г до Д землі загального користування (заїзд), від Д до Е землі ОСОБА_4 , від Е до А землі загального користування ( АДРЕСА_2 ).

Так, позивач як на підставність свого позову вказує на те, що після відчуження будинку ОСОБА_5 . Зубрицьким, межі її земельної ділянки змінились, про що на думку позивача свідчать плани забудови земельної ділянки ОСОБА_1 , не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, як і те, що позивачі мають право на користування, власність на зазначену нею частину земельної ділянки.

Стаття 373 ЦК Українивизначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зістаттею 78 ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Підстави набуття права на землю визначеністаттею 116 ЗК України, згідно з якою громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки шляхом безоплатної приватизації відбувається за правилами та в порядку, визначенимистаттею 118 цього Кодексу.

Вказана стаття визначає, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. Вказаний орган у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Стаття 106 ЗК Українивизначає, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин (стаття 107 ЗК України).

Погодження меж є виключно допоміжною стадією в процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на уникнення технічних помилок, а підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок на праві приватної власності.

Такий висновок зроблений у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 11 липня 2018 року в справі №263/11779/16-ц.

Відповідно до абзацу 15статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За змістом частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Позивачі не довели належними та допустимими доказами порушення їх прав як власника земельної ділянки внаслідок самовільного зайняття відповідачами частини земельної ділянки, належної позивачам, чим створюються останнім як власникам нерухомого майна перешкоди у користуванні ним. Також в установленому законом порядку не доведено, які саме їх права та законні інтереси були порушені відповідачами і підлягають захисту в судовому порядку відповідно достатті 15 ЦПК України, а тому правові підстави для задоволення даного позову відсутні.

На підставі наведеного, позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи: Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про відновлення меж земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.09.2022.

Суддя Хомик А.П.