Ухвала

від 14.09.2022 по справі 462/2610/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/2610/20 Головуючий у 1 інстанції Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/811/1685/22 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання Юзефович Ю.І.,

з участю представника апелянта адвоката Сидорук О.О., представника боржника ОСОБА_1 адвоката Сідловської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року, у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

в грудні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, яке обґрунтовано тим, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 67228700 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 4866919 грн 40 коп. та 3 % річних в сумі 38696 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 10 201 грн 00 коп. Відповідно до протоколу № 06/02-20 ТОВ «Будкомінвестиція» ОСОБА_1 передано житловий будинок АДРЕСА_1 , по якому 20 жовтня 2017 року боржником було розпочато будівельні роботи з його реконструкції. На даний час право власності на такий не зареєстровано, однак земельна ділянка зареєстрована за боржником. На підставі наведено, просив звернути стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року подання задоволено повністю.

Звернуто стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 .

В липні 2022 року ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, оскаржив ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року, подавши апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання приватного виконавця.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка набута ним у власність від ОСОБА_4 , у зв`язку з реалізацією іпотечного застереження, на підставі рішення державного реєстратора від 20 січня 2022 року (індексний номер 62950084). Останній був її власником на момент прийняття оскаржуваної ухвали. Такою ухвалою порушуються його права, як власника нерухомості, на яку звернуто стягнення за рішенням суду, і така не належала боржнику ( ОСОБА_1 ) на момент прийняття оскаржуваної ухвали майно, на яке звернуто стягнення не є об`єктом незавершеного будівництва, а є багатоквартирним будинком, право власності на квартири в якому належить ОСОБА_4 та заявнику. На підтвердження доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 додає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію договору іпотеки від 15 листопада 2021 року, копію договору позики від 15 листопада 2021 року.

Відзив на апеляційну скаргу від стягувача та боржника, а також приватного виконавця, не надходив.

Стягувач та приватний виконавець, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ізстаттею 372ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції відкладаєрозгляд справив разінеявки усудове засіданняучасника справи,щодо якогонемає відомостейпро врученняйому судовоїповістки,або зайого клопотанням,коли повідомленіним причининеявки будевизнано судомповажними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Рішення про виклик учасників справи в судове засідання суду апеляційної інстанції для надання пояснень не приймалось.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідач, пояснення представника особи, яка подала апеляційну та представника боржника, які з`явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження слід закрити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 4 866 919,40 грн та 3% річних в сумі 38 696,00 грн - всього 4 905 615,40 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сідловської Ірини Юріївни залишено без задоволення, а рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року залишено без змін.

На виконанні в приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 67228700 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 4866919 грн 40 коп. та 3 % річних в сумі 38696 грн 00 коп.

У вказаному виконавчому провадженні стягувачем є ОСОБА_3 , боржником ОСОБА_1 .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року подання приватного виконавця, подане в межах виконавчого провадження № 67228700 задоволено повністю.

Звернуто стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 , представника ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 17 грудня 2021 року - без змін.

Матеріали справи не містять відомостей щодо перегляду постанови Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року в касаційному порядку.

Аналіз змісту постанови суду апеляційної інстанції від 20 червня 2022 року свідчить, що доводи апеляційної скарги з посиланням на недоведеність належності спірного об`єкта нерухомості на АДРЕСА_1 саме ОСОБА_1 до уваги не приймаються.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої, шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно (частина четверта статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).

Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина десята статті 440 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (пункт 30 частини першої статті 353 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2021 року в справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21) вказано, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2022 року в справі № 209/1817/19-ц (провадження № 61-5774св22) зазначено, що «особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для особи правові наслідки. Верховний Суд зазначає, що вирішення питання про те, чи стосується прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, рішення суду першої інстанції є першочерговим завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».

У справі, що переглядається:

- приватний виконавець звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 ;

- ухвалою суду від 17 грудня 2021 року звернуто стягнення об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 ;

- особа, яка подала апеляційну скаргу є власником квартири АДРЕСА_3 з 20 січня 2022 року;

- доказів, що об`єкт нерухомого майна, належний на праві власності особі, яка подала апеляційну скаргу, та об`єкт нерухомого майна, на яке звернуто стягнення оскаржуваною ухвалою суду є тотожними (ідентичними), і що таким об`єктом володіла особа, яка подала апеляційну скаргу, на момент постановлення оскаржуваної ухвали, матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуваною ухвалою питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, проте не брала участі у розгляді справи, не вирішувалося.

У цьому зв`язку, апеляційне провадження слід закрити.

Керуючись статтями 259, 260, 268, 362, 367, 368, 381 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 15 вересня 2022 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич