Ухвала

від 13.06.2023 по справі 462/2610/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/2610/20 Головуючий у 1 інстанції Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/811/2578/22 Доповідач в 2-й інстанції Левик Я. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Гай О.О.,

за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Ліуша А.І. від 17 грудня 2021 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року подання задоволеноповністю. Звернуто стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 .

Вказану ухвалу, оскаржила ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні подання приватного виконавця Білецького І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно: об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 .

Зазначає, що ОСОБА_4 не був учасником справи № 462/2610/20, він також не був учасником виконавчого провадження № 67228700 в межах якого звернуто стягнення, начебто, на об`єкт незавершеного будівництва. Будь-які процесуальні документи в межах таких проваджень ОСОБА_4 не надсилалися, тому він був об`єктивно позбавлений можливості бути повідомленим та володіти інформацією щодо того, що в межах таких проваджень вчинялися дії щодо звернення стягнення в тому числі на об`єкт - будинок у якому ОСОБА_4 належать речові права на квартири. Таке звернення грубо порушує права ОСОБА_4 , оскільки в майбутньому це може призвести до позбавлення права власності ОСОБА_4 на квартири, а також спричинити значні перешкоди в користуванні та володінні такими квартирами, приміщеннями загального користування та прибудинковою територією. Наголошує, що ОСОБА_4 не може відповідати належним йому нерухомим майном за грошові зобов`язання іншої особи, будь-які правові підстави для такої відповідальності в правовідносинах, що склалися відсутні. Стверджує, що будинок на АДРЕСА_1 та який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:07:003:0087 не є об`єктом незавершеного будівництва, оскільки квартири, що в ньому знаходяться, зокрема, 4 квартири на даний час та 6 квартир на день постановлення ухвали, що оскаржується, належать та належали ОСОБА_4 . Такі квартири зареєстровані як окремі об`єкти речових прав в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Набуття ОСОБА_4 речових прав на згадані квартири відбулося в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Підстави набуття права власності станом на сьогодні є чинні, ніким не скасовані. ОСОБА_5 , який є боржником у виконавчому провадженні № 67228700 не є власником таких квартир, тому за рахунок таких квартир не може відбуватися погашення наявного в нього боргу, шляхом їх реалізації. За таких обставин, відсутні підстави для звернення стягнення за рахунок нерухомого майна, належного третім особам з метою погашення боргу ОСОБА_6 в виконавчому провадженні № 67228700 на підставі ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 440 ЦПК України.

В судове засідання окрім позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважавзаможливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,пояснення позивачата йогопредставника взаперечення апеляційноїскарги,дослідивши матеріалисправи,оцінивши доводиучасників справив межахмотивів поданняпро зверненнястягнення нанерухоме майно,апеляційної скарги,а такожусних таписьмових заявпояснень учасниківсправи усуді апеляційноїінстанції,колегія суддіввважає,що апеляційне провадження підлягає закриттю.

Із змістуоскаржуваної ухвали вбачається,що судпершої інстанції,посилаючись,зокрема,на ст.ст. ст.440ЦПК України,48, 50 Закону України «Про виконавче провадження» задовольняючи подання виходив з того, що 21 жовтня 2021 року приватним виконавцем Білецьким І.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №462/2610/20 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 4905615,40 грн. У ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем Білецьким І.М. встановлено, що у боржника ОСОБА_6 відсутні кошти для повернення коштів стягувачу. Однак, відповідно до протоколу №06/02-20 ТзОВ «Будкомінвестиція» ОСОБА_6 передано житловий будинок АДРЕСА_1 , по якому 20 жовтня 2017 року боржником було розпочато будівельні роботи з його реконструкції. Згідно з інформаційною довідкою №282589871 від 03 листопада 2021 року земельна ділянка кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 належить на праві власності боржнику ОСОБА_6 . Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що оскільки боржник ОСОБА_6 володіє об`єктом незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 , не виконує покладеного на нього обов`язку, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи, щодо зобов`язання боржника ОСОБА_6 сплатити борг, виявились безрезультатними, суд вважає, що слід звернути стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 .

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає, навпаки доводи апелянта вказують на те, що ухвалою його прав та законних інтересів не порушено.

Приватний виконавецьзвернувся в суд з поданням прозвернення стягнення на нерухоме майно,покликаючись на те, щона виконанні перебуває виконавче провадження №67228700 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 4866919,40 грн. та 3% річних в сумі 38696,00 грн. та судовий збір у розмірі 10201,00 грн. Відповідно до протоколу №06/02-20 ТзОВ «Будкомінвестиція» ОСОБА_6 передано житловий будинок АДРЕСА_1 , по якому 20 жовтня 2017 року боржником було розпочато будівельні роботи з його реконструкції. На даний час право власності на такиий не зареєстровано, однак земельна ділянка зареєстрована за боржником.

В поданні просив звернути стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 17 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК Україниобов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно ч.1 ст.352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Апелянт ОСОБА_4 вважає, що оскаржуваною ухвалою порушено його права, як власника та колишнього власника 6 квартир з номерами 1-6 в багатоквартирному житловому будинку під номером АДРЕСА_1 .

Вказує, що порушення його прав полягає в тому, постановляючи ухвалу про звернення стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 , в майбутньому може призвести до позбавлення права власності ОСОБА_4 на квартири, а також спричинити значні перешкоди в користуванні та володінні такими квартирами, приміщеннями загального користування та прибудинковою територією. Стверджує, що будинок по АДРЕСА_1 та який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:07:003:0087 не є об`єктом незавершеного будівництва, оскільки квартири, що в ньому знаходяться, зокрема, 4 квартири на даний час та 6 квартир на день постановлений ухвали, що оскаржується, належать та належали ОСОБА_4 . Такі квартири зареєстровані як окремі об`єкти речових прав в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Набуття ОСОБА_4 речових прав на згадані квартири відбулося в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 4 866 919,40 грн та 3% річних в сумі 38 696,00 грн всього 4 905 615,40 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката Сідловської Ірини Юріївни залишено без задоволення, а рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року залишено без змін.

На виконанні в приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 67228700 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 4 866 919 грн 40 коп. та 3 % річних в сумі 38 696 грн 00 коп.

У вказаному виконавчому провадженні стягувачем є ОСОБА_1 , боржником ОСОБА_6 .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року подання приватного виконавця, подане в межах виконавчого провадження № 67228700 задоволено повністю.

Звернуто стягнення на об`єкт незавершеної реконструкції індивідуального житлового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 на АДРЕСА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 , залишено без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 17 грудня 2021 року без змін.

З витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що ОСОБА_4 з 25.08.2021 року на праві приватної власності належать квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .

На вказані квартири арешти не накладені, заборон в рамках виконавчого провадження № 67228700 та виконавчих дій щодо належних апелянту квартир не проводиться.

Тобто, оскаржуваною ухвалою не вчинено жодних дій щодо об`єктів нерухомого майна, які належать апелянту.

Окрім цього, оскаржувана ухвала конкретно стосується об`єкту незавершеного будівництва конкретного власника, а не стосується будинку АДРЕСА_1 , вказані об`єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка площею 0,0451 га. за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4610137500:07:003:0087 були придбані з прилюдних торгів позивачем ОСОБА_1 (свідоцтва від 25.07.2022 року та від 23.08.2022 року.). Земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_1 на праві власності, згідно рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лозинської О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64281659 від 25.07.2022 року.

Відтак, оскаржувана ухвала жодним чином не порушує прав та інтересів апелянта.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 362 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщопісля відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи те, що оскаржуваною ухвалою питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 не вирішувалося та такі не порушені, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно слід закрити.

Керуючись ст.ст. 357, 362, 367, 368 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 19 червня 2023 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра