Рішення

від 05.09.2022 по справі 440/3063/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/3063/19 Провадження №Н/440/9/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача Фєдосєєв Д.О.,

від відповідача Микитенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі №440/3063/19 за позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Історія справи

Приватне підприємство "Дніпровська Рив`єра" (надалі - позивач, ПП "Дніпровська Рив`єра") у серпні 2019 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2019 №0010121403 про збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб загалом у розмірі 886160,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки щодо порушення ПП "Дніпровська Рив`єра" вимог податкового законодавства, наслідком чого визначено заниження платником податків зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за 2017 - 2018 роки загалом у розмірі 708928,09 грн. За твердженням позивача, у спірний період орендна плата ним вносилась у розмірі, що визначений умовами договору оренди землі, укладеного з Кременчуцькою міською радою Полтавської області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019, залишеним без змін постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 та Верховного Суду від 24.03.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди, з-поміж іншого, виходили з того, що податковим органом правомірно розраховано суму податкового зобов`язання ПП "Дніпровська Рив`єра" на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданої у користування позивачу, оскільки визначена у договорі оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки не відповідає фактичним даним Державного земельного кадастру.

15.06.2021 Приватне підприємство "Дніпровська Рив`єра" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 за позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

Як на підставу для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами заявник посилався на наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ПП "Дніпровська Рив`єра" на час розгляду справи №440/3063/19. Так, за твердженням заявника, вже після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі йому стало відомо про те, що уповноваженими органами обчислено нормативну грошову оцінку наданої йому у користування земельної ділянки з безпідставним врахуванням окремих локальних коефіцієнтів, що призвело до суттєвого її завищення. Заявник звертав увагу на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №440/5348/20, що набрало законної сили 17.05.2021, задоволено позов ПП "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кременчуцька міська рада Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 68133 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м. Кременчуці щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05. Визнано протиправним та скасовано витяг, сформований Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, від 26.08.2020 №2249. При цьому зазначеним рішенням встановлено, що при обчисленні нормативної грошової оцінки у витягу з Державного земельного кадастру безпідставно враховані локальні коефіцієнти: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05, що призвело до завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 у цій справі заяву Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 за позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасовано. Позовні вимоги Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.08.2019 №0010121403. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" судові витрати у розмірі 19938,60 грн.

Задовольняючи заяву Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 суд першої інстанції виходив з того, що встановлена судом за результатами розгляду справи №440/5348/20 обставина протиправного застосування при визначенні нормативної грошової оцінки локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05 мала місце на момент ухвалення судом рішення у цій справі та впливала на результат розгляду справи по суті позовних вимог, однак не була відома позивачу, а тому є нововиявленою обставиною у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Однак, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 у цій справі скасовано. Ухвалено нову постанову, якою заяву Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 залишено без задоволення.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що під час прийняття спірного ППР відповідач взяв до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17, який не скасовано, а відомості, що містяться у ньому є чинними та актуальними, як на момент його прийняття, так і на дату прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 18.11.2021. А тому, колегія суддів суду апеляційної інстанції визнала помилковим висновок суду першої інстанції про те, що встановлена судом у справі №440/5348/20 обставина протиправного застосування при визначенні нормативної грошової оцінки окремих локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки, що визначені у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 26.08.2020 №2249 є такою, що впливала на результат розгляду справи №440/3063/19. Доводи ПП "Дніпровська Рив`єра" про те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №440/4348/20 визнано протиправним витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, який є тотожним витягу із технічної документації від 07.11.2017 вих.№666/0/212-17, що свідчить про наявність для підстав для перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 за нововиявленими обставинами, колегія суддів визнала помилковими з підстав, наведених вище.

18.07.2022 Приватне підприємство "Дніпровська Рив`єра" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 за позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

Як на підставу для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами заявник посилався на наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ПП "Дніпровська Рив`єра" на час розгляду справи №440/3063/19. Так, заявник звертав увагу на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №440/17856/21, що набрало законної сили 23.06.2022, задоволено позов ПП "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про скасування витягу. Визнано протиправним та скасовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17. За твердженням заявника, цим рішенням суд встановив факт протиправного застосування при визначенні нормативної грошової оцінки локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05, що не були і не могли бути відомі ПП "Дніпровська Рив`єра" на час розгляду справи №440/3063/19, а тому наведені факти є підставою для перегляду рішення суду від 01.11.2019 у цій справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 заяву призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

10.08.2022 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Полтавській області про відвід судді Кукоби О.О. від розгляду справи №440/3063/19.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 заяву про відвід судді Кукоби О.О. у справі №440/3063/19 передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 (суддя Чеснокова А.О.) у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Полтавській області про відвід судді Кукоби О.О. відмовлено.

На цій підставі розгляд заяви ПП "Дніпровська Рив`єра" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі продовжено під головуванням судді Кукоби О.О.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 заявнику надано строк для усунення недоліків заяви та після їх усунення ухвалою суду від 26.08.2022 продовжено розгляд заяви у відкритому судовому засіданні.

12.08.2022 суд одержав відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні заяви відмовити з огляду на безпідставність вимог ПП "Дніпровська Рив`єра" /т. 3, а.с. 184-187/. Свою позицію обґрунтував посиланням на те, що повідомлені заявником обставини не є нововиявленими, адже податкове зобов`язання з орендної плати підприємству нараховане на підставі офіційних даних Державного земельного кадастру, оформлених витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17.

Питання про заміну відповідача у справі було розглянуто судом у судовому засіданні 28.07.2021.

У судовому засіданні 06.09.2022 представник заявника викладені у заяві вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на відмові у задоволенні заяви.

Обставини справи

02.09.2016 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) та ПП "Дніпровська Рив`єра" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав у строкове платне користування орендарю земельну ділянку з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд по вул. Богдана Хмельницького, 3, у м. Кременчуці Полтавської області. У оренду строком на три роки передано земельну ділянку загальною площею 68133 кв.м. (код КВЗУ 007.00 - Землі під житловою забудовою). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 02.09.2016 становила 64618018,53 грн (948,41 грн за 1 кв.м.). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 1 938 540,56 грн.

30.08.2016 Кременчуцька міська рада Полтавської області прийняла рішення "Про зміну цільового призначення земельних ділянок в м. Кременчуці", яким змінено цільове призначення земельної ділянки площею 68133 кв.м. (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств на цільове призначення для іншої житлової забудови для експлуатації та обслуговування будівель та споруд по вул. Богдана Хмельницького, 3.

27.09.2016 рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області внесено зміни до пункту 7 рішення цієї ради від 30.08.2016 "Про зміну цільового призначення земельних ділянок в м. Кременчуці" щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та передачі ПП "Дніпровська Рив`єра" в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель та споруд по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м. Кременчуці, відповідно до якого "по всьому тексту рішення" замість слів "для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" читати "для будівництва житлового комплексу".

18.10.2016 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 02.09.2016, за змістом якої погоджено внесення змін шляхом заміни слів "для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" на "для будівництва житлового комплексу". Крім того, сторонами погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 68133 кв.м. станом на 11.10.2016 складає 32308668,60 грн (474,20 грн за 1 кв.м.), а орендна плата 969260,06 грн на рік.

16.02.2017 позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій визначено розмір орендної плати на 2017 рік 1082013,54 грн.

02.02.2018 Підприємством подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій визначено розмір орендної плати на 2018 рік 616446,94 грн.

Таким чином, позивач у спірний період розрахував орендну плату за землю виходячи з нормативної грошової оцінки у розмірі 32308668,60 грн, що зазначена у витязі від 11.10.2016 вих.№15/86-16.

08.02.2019 Міськрайонне управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №124/122-19 повідомило відповідача про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 у 2017 - 2018 роках становила 68494768,23 грн. До листа додано копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 та від 07.02.2019.

26.03.2019 за результатами опрацювання отриманої податкової інформації відповідач листом вих.№12875/10/16-31-14-03-21 надіслав запит позивачу про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо нарахування орендної плати за землю за 2017 та 2018 роки.

17.04.2019 листом вих.№17/04-01 позивач повідомив, що нарахування орендної плати у 2017, 2018 роках Підприємством здійснено відповідно до умов договору оренди землі від 02.09.2016 (з урахуванням додаткової угоди від 18.10.2016) та на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.10.2016 вих.№15/86-16, виданого Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

25.06.2019 начальником податкового органу прийнято наказ №1714 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Дніпровська Рив`єра" з питань правильності та повноти нарахування і сплати плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

25.06.2019 листом вих.№28194/10-16-31-14-03-21 відповідач повідомив платника податків про призначення податкової перевірки та надіслав копію наказу від 25.06.2019 №1714 і повідомлення про проведення перевірки від 25.06.2019. Поштове відправлення отримане позивачем 04.07.2019, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600006049379.

05.07.2019 позивач листом вих.№24 надав контролюючому органу запитувані документи для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки згідно з додатком.

У період з 03.07.2019 по 09.07.2019 фахівцем податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 16.07.2019 №886/16-31-14-03-14/40646006 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення платником податків вимог, зокрема підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, пунктів 288.2, 288.3 статті 288, пунктів 285.1, 285.2 статті 285, пункту 286.2 статті 286, пункту 288.7 статті 288, пункту 289.1 статті 289, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю за 2017 рік на 92 468,88 грн та за 2018 рік на 616 459,21 грн.

05.08.2019 на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення №0010121403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 886160,11 грн, з яких 708 928,09 грн - основний платіж та 177232,02 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Підставою для збільшення грошового зобов`язання з орендної плати став висновок податкового органу про те, що позивач у спірний період розрахував орендну плату за землю виходячи з нормативної грошової оцінки у розмірі 32308668,60 грн, що зазначена у витязі від 11.10.2016 вих.№15/86-16, у якому Коефіцієнт Кф визначено для Земель, що зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво 0,5, виходячи з цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 по вул. Богдана Хмельницького, 3, у м. Кременчуці Полтавської області загальною площею 68133 кв.м. - Землі житлової забудови (код КВЗУ 007.00 - Землі під житловою забудовою).

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком податкового зобов`язання, податковим органом здійснено позивачу перерахунок орендної плати з юридичних осіб, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 68494786,23 грн, починаючи з 07.11.2017 згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 № 666/0/212-17, у якому Коефіцієнт Кф визначено для Земель житлової забудови 1,0.

Крім того, згідно з наявною в матеріалах справи інформацією Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за адресою м. Кременчук, вул. Б. Хмельницького, 3 з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 становить: 2016 рік до 02.09.2016 77541456,93 грн, 2016 рік після 02.09.2016 64618018,53 грн, 2017 рік 68494786,23 грн, 2018 рік 68494786,23 грн.

Поряд з цим, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №440/17856/21, що набрало законної сили 23.06.2022, задоволено позов ПП "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про скасування витягу. Визнано протиправним та скасовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) /підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України/.

За змістом підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Статтею 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік /пункт 285.1 статті 285 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктами 286.1, 286.2 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 підпункту 288.5.1 пункту 288.5, пункту 288.7 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Статтею 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №420/3638/20.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти росії" (Pravednaya v. russia, заява №69529/01) та від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" №2 (Popov v. Moldova № 2, заява №19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява №24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти росії" (Ryabykh v. russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).

Наведене у підсумку свідчить, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №826/15038/17, від 22.02.2021 у справі №420/3785/19 та від 10.03.2021 у справі №826/15267/17.

У цій справі заявник вважав нововиявленою обставиною факти, встановлені судом у ході розгляду справи №440/17856/21, щодо безпідставного врахування окремих локальних коефіцієнтів під час визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої у користування ПП "Дніпровська рив`єра", що призвело до її завищення та, як наслідок, неправильного визначення відповідачем бази нарахування плати за землю у вигляді орендної плати.

Оцінюючи наведені доводи заявника суд враховує, що питання перегляду остаточного рішення суду від 01.11.2019 у цій справі вже було предметом розгляду.

Так, у заяві від 15.06.2021 ПП "Дніпровська рив`єра", як на підставі для перегляду остаточного рішення суду у цій справі за нововивявленими обставинами, посилалось на факти, встановлені у ході розгляду справи №440/4348/20, щодо визнання протиправними дій Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 68133 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м. Кременчуці в частині застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05; визнання протиправним та скасування витягу, сформованого Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, від 26.08.2020 №2249.

Однак, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.11.2021 у цій справі дійшов висновку, що згадані факти не є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у цій справі, оскільки предметом спору у справі №440/4348/20 була правомірність витягу від 26.08.2020 №2249, тоді як спірні податкові зобов`язання у цій справі позивачу нараховані на підставі даних, зазначених у витязі від 07.11.2017 №666/0/212-17, що є чинним, не оскаржений та не скасований.

Підставою для звернення до суду із заявою від 18.07.2022 ПП "Дніпровська рив`єра" визначило факт скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17.

Суд акцентує увагу на тому, що нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.

При цьому суд звертає увагу на те, що Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.11.2021 у цій справі не надавав правову оцінку питанню про те, чи є встановлений у судовому рішенні факт завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сформованому органом Держгеокадастру витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки обставиною, що об`єктивно могла вплинути на результат вирішення спору.

Отож суд враховує, що спір у цій справі стосувався правильності нарахування позивачем у 2017, 2018 роках орендної плати за земельну ділянку площею 68133,00 кв.м. кадастровий номер 5310436100:08:001:0108.

У силу наведених вище положень ПК України базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, а підставою для нарахування податку є дані державного земельного кадастру.

Так, платник податку у поданих до податкової інспекції податкових деклараціях з плати за землю за 2017 - 2018 роки обчислив грошове зобов`язання з орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у витягу від 11.10.2016 №15/86-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданому Управлінням Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /т. 1, а.с. 54/.

Натомість відповідач обчислив податкові зобов`язання ПП "Дніпровська рив`єра" з орендної плати за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованому 07.11.2017 Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /т. 1, а.с. 88/.

Спірним питанням у ході розгляду справи було застосування у витягу від 11.10.2016 №15/86-16 понижуючого коефіцієнта Кф (Землі, що зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) із значенням 0,5, застосування якого зменшило нормативну грошову оцінку земельної ділянки з 64618018,53 грн до 32308668,60 грн.

За результатами розгляду справи суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування згаданого коефіцієнта до наданої ПП "Дніпровська рив`єра" у користування земельної ділянки та погодились з доводами податкового органу про необхідність нарахування орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта Кф із значенням 1,00, що у 2017 - 2018 роках становила 68494786,23 грн.

Правомірність висновків судів про визначення коефіцієнта Кф із значенням 1,00 ПП "Дніпровська рив`єра" у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не заперечує.

Водночас заявник зазначає, що наданий відповідачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017, на підставі якого ним обчислено податкове зобов`язання з орендної плати за 2017-2018 роки, містить відомості про застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05. Застосування таких коефіцієнтів значно збільшило нормативну грошову оцінку земельної ділянки, тоді як безпідставність врахування цих коефіцієнтів у витягу від 07.11.2017 №666/0/212-17 встановлена судом за результатами розгляду справи №440/17856/21.

Оцінюючи наведені доводи заявника, суд виходить з такого.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель урегульовані Законом України від 11.12.2003 №1378-IV "Про оцінку земель" (надалі - Закон №1378-IV).

За змістом статті 1 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. У силу частини п`ятої статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною першою статті 15 Закону №1378-IV визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За приписами частини першої статті 23 Закону №1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

А відповідно до частини третьої цієї статті, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться уповноваженими юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій", на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування та після її розробки затверджується цим органом.

Визначена законом процедура не передбачає залучення до процесу проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки землекористувача, яким у спірних відносинах є ПП "Дніпровська рив`єра". Натомість землекористувачу територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки видається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

У свою чергу, затверджена відповідним органом місцевого самоврядування нормативна грошова оцінка земельної ділянки є базою оподаткування, а тому безумовно впливає на права та інтереси суб`єкта господарювання - землекористувача.

У пунктах 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, пункт 67).

У рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2018 №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

За обставин цієї справи суд зауважує, що ПП "Дніпровська рив`єра", не будучи залученим до процедури оцінки наданої йому у користування земельної ділянки, після отримання витягу з технічної документації про її нормативну грошову оцінку мав законні сподівання на правомірність визначення нормативної грошової оцінки.

Наведене, у свою чергу, підтверджує правомірність доводів заявника про те, що на час розгляду цієї справи у суді він не тільки не знав, але й не міг знати про безпідставність урахування вищезгаданих локальних коефіцієнтів при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0108.

Відповідні обставини не оцінювались судом під час розгляду справи, подана заява не стосується переоцінки доказів.

Отже, встановлена судом за результатами розгляду справи №440/17856/21 обставина протиправного застосування у витязі від 07.11.2017 №666/0/212-17 при визначенні нормативної грошової оцінки локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05 мала місце на момент ухвалення судом рішення у цій справі та впливала на результат розгляду справи по суті позовних вимог, однак не була відома позивачу, а тому є нововиявленою обставиною у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Стосовно посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 15.07.2021 у справі №817/1800/17 щодо можливості оскарження витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суд зауважує, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17, від 10.09.2020 у справі №817/1793/17, від 04.02.2021 у справі №817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі №817/1800/17 про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Зважаючи на встановлені у розгляду фактичні обставини справи та враховуючи норми чинного законодавства, яким урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 за нововиявленими обставинами.

Ухвалюючи це рішення суд враховує, що базою оподаткування орендною платою земельної ділянки комунальної власності у спірних відносинах є її нормативна грошова оцінка, на визначення якої вплинуло безпідставне застосування локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05, що встановлено судом у ході розгляду справи №440/17856/21.

Наведене, у свою чергу, призвело до безпідставного обчислення податковим органом грошових зобов`язань ПП "Дніпровська рив`єра" з орендної плати за 2017-2018 роки на підставі витягу від 07.11.2017 №666/0/212-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у якому враховані вищезгадані коефіцієнти. При цьому особою, відповідальною за обчислення податкового зобов`язання, є контролюючий орган.

За наведених обставин рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/3063/19 належить скасувати з ухваленням нового рішення суду - про задоволення позовних вимог ПП "Дніпровська рив`єра".

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Заявник при зверненні до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами сплатив судовий збір загалом у розмірі 19938,60 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений ПП "Дніпровська рив`єра" за звернення до суду з цією заявою судовий збір належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 260, 262, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Заяву Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі №440/3063/19 за позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі №440/3063/19 за позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Позовні вимоги Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 серпня 2019 року №0010121403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" судові витрати у розмірі 19938,60 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень шістдесят копійок).

Позивач: Приватне підприємство "Дніпровська Рив`єра" (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 40646006; вул. Б. Хмельницького, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 вересня 2022 року.

СуддяО.О. Кукоба