Рішення

від 13.09.2022 по справі 500/2727/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2727/22

14 вересня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., позивачки ОСОБА_1 , представника позивача - Когут О.В., представника відповідача - Хоми І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Чортківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Чортківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю її сина ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 12 січня 2022 року на території кварталу №20, виділу 8 Більче-Золотецького лісництва державного підприємства «Чортківське лісове господарство»;

- зобов`язати Чортківське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області провести нарахування та виплату, ОСОБА_1 , страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю її сина ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 12 січня 2022 року на території кварталу № 20, виділу 8 Більче-Золотецького лісництва державного підприємства «Чортківське лісове господарство».

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , який 12.01.2022 загинув під час виконання своїх трудових обов`язків в результаті нещасного випадку на виробництві, а саме на території кварталу №20, виділу 8 Більче-Золотецького лісництва державного підприємства «Чортківське лісове господарство». Оскільки, позивач разом із сином проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, вона звернулася з заявою та відповідним пакетом документів до відповідача про виплату їй одноразової грошової допомоги сім`ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві. Проте, відповідачем було надано лист-відмову у призначені одноразової допомоги у зв`язку з тим, що нею не підтверджене право на таку виплату. Вважає, що вона як матір померлого та як особа, яка з ним проживала однією сім`єю, має право на отримання соціальної виплати.

Ухвалою судді від 27.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору та подати до суду належні докази такої сплати.

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано 29.07.2022 квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 25.08.2022.

До суду від представника відповідача 12.08.2022 надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначено, що для отримання щомісячних страхових виплат позивачкою необхідно дотримання необхідних умов: повинна бути пенсійного віку та перебувати на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві. А тому, позивачкою не надано належних та передбачених чинним законодавством документів для нарахування та виплати їй одноразової допомоги у сумі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, а відтак, дії посадових осіб Чортківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті вказаних коштів - правомірними, такими, що відповідають вимогам Закону та наведених вище нормативно-правових актів.

Від позивачки надійшла до суду 17.08.2022 відповідь на відзив, в якому вона є членом сім`ї її загиблого сина, а тому відповідно до ч.6 ст. 42 Закону України №1105, має право на виплату одноразової допомоги і вважає, що для цього не потрібно перебувати на його утриманні.

Протокольною ухвалою суду від 25.08.2022 відкладено розгляд справи на 14.09.2022.

В судовому засіданні 14.09.2022 позивач та його представник просили позов задовольнити.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов.

Заслухавши вступне слово представників сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Як випливає з матеріалів справи, 12 січня 2022 року стався нещасний випадок із смертельним наслідком на території кварталу №20, виділу 8 Більче-Золотецького лісництва державного підприємства «Чортківське лісове господарство», в результаті якого травмовано працівника ОСОБА_2 . Вказаний факт підтверджується актом за формою Н-1/П про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом, від 12 січня 2022 року. Відповідно до висновку комісії (розділ 7) даний нещасний випадок визнаний пов`язаним з виробництвом, як такий, що стався на робочому місці, при виконання трудових обов`язків. Акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (форма Н-1/П) затверджений в.о. начальника управління Держпраці у Тернопільській області 28 березня 2022 року (15-19).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 35 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Більче-Золотецькою сільською радою Чортківського району Тернопільської області 13.01.2022 (аркуш справи 8).

Позивачка ( ОСОБА_1 ) є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (аркуш справи 7) та 04.07.2022 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй виплати по нещасному випадку її сина, який стався 12.01.2022 (аркуш справи 10).

Відповідно до листа Чортківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області від 06.07.2022 за № 23-01-11/416 їй відмовлено в призначенні страхової виплати, а саме щомісячних страхових виплат, оскільки у відповідності до вимог ст. 41 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вона не має такого права.

Враховуючи таку відмову, позивачка 08.07.2022 повторно зверталась до відповідача із заявою про проведення їй страхової виплати - одноразову допомогу у відповідності до вимог п.2 ч.2 ст. 36 та ч.6 ст. 42 Закону України №1105, також повідомила, що вона просить здійснити їй виплату одноразової допомоги, як члену сім`ї потерпілого від нещасного випадку на виробництві, а не призначити та виплатити їй щомісячні страхові виплати (аркуш справи 12).

Відповідно до листа Чортківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області від 15.07.2022 за № 23-01-11/443 позивачці відмовлено в призначенні одноразової допомоги, оскільки відповідно до ст. 41 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вона не маю на це право.

При цьому відповідач послався на те, що для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого та перебувати на його утриманні.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивачка звернулась із даним позовом до суду.

Визначаючись щодо даних правових відносин, суд зазначає наступне.

Ключовим питанням у цій справі є визначення кола осіб (членів сім`ї), які мають право на отримання страхових виплат (одноразової допомоги у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату) у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч.6 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідач відмовляючи позивачці у виплаті такої одноразової грошової допомоги посилається на норми ст.41 Закону України №1105, та вказує, що для отримання щомісячних страхових виплат позивачкою необхідно дотримання умов: бути пенсійного віку та перебувати на утриманні потерпілого від нещасного випадку.

Проте, суд не погоджується із такою позицією відповідача, оскільки в даному випадку не підлягають застосуванню до спірних правовідносин норми ст.41 Закону України №1105, оскільки позивач просить призначити їй одноразову допомогу сім`ї потерпілого, а не щомісячних страхових виплат членам сім`ї потерпілого та особам, які перебували на його утриманні, а тому підтверджувати факт перебування позивачки на утриманні потерпілого, не потрібно.

Отже, суд зазначає, що визначальним у даній справі є те, що для отримання страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю, достатньо бути членом сім`ї померлого.

Згідно статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Отже, для того, щоб особа вважалася членом сім`ї загиблого, у даному випадку недостатньої лише факту їх проживання за однією адресою, оскільки крім проживання повинні існувати спільний побут та наявність взаємних прав та обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99 визначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (аркуш справи 7).

Відповідно до довідки Більче-Золотецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області № 529 від 21.07.2022, ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрованою і постійно проживала позивачка. У даному господарстві він проживав з 1986 по день смерті, вони вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки (аркуш справи 20).

Крім наведеного, суд враховує, що син позивачки у шлюбі не знаходився, іншого місця проживання не мав, разом з матір`ю вони вели спільне господарство до дня його смерті, даний факт не був спростований відповідачем.

Отже, оскільки син позивачки помер внаслідок нещасного випадку на виробництві і вони разом проживали однією сім`єю до самої його смерті, то суд вважає, що позивачка має право на отримання від відповідача одноразової допомоги як член сім`ї потерпілого відповідно до вищезазначених положень ч.6 ст.42 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а тому суд дійшов висновку, що відмова в призначенні та виплаті такої допомоги є протиправною.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 132 та 139 КАС з відповідача підлягають стягненню в користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 992,40грн, як наслідок задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Чортківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_2 .

3. Зобов`язати Чортківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 страхової виплати відповідно до частини 6 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім`ї потерпілого у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_2 .

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чортківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Більче-Золоте,Чортківський район, Тернопільська область,48733 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Чортківське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Залізнична, 62А,м. Чортків,Тернопільська область,48501 код ЄДРПОУ/РНОКПП 41449720);

Головуючий суддя Осташ А.В.