КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/3306/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 759/9041/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги
представника ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ Люкс» адвоката ОСОБА_7 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_9 ,
представника власників майна ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.08.2022 року задоволено частково клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на виявлені та вилучені під час проведення обшуку на території колишнього КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737» (код ЄДРПОУ 05456746), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стеценко 20А, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради:
- Копії дозволу ГУ Держпраці у Київській області № 2602.19.32 від 23.08.2019 на 10
арк.
- Копія ліцензії ДФС України № 990614201901128 від 03.07.2019 на 1 арк.;
- Копія договору № 73 про передачу майна територіальній громаді м. Києва в оренду
від 04.07.2019 з 2-ма додатками на 5 арк.;
- Копія договору № 74 від 04.07.2019 на 2 арк.;
- Копія договору ГУ Держпраці в Київській області № 2610.19.32 від 23.08.2019 на 10арк.;
- Копія ліцензії № 990514201900386 від 18.09.2019;
- Копії сертифікатів відповідності Серії АА № 000349, 000350, 000440, серії ВГ №4А1.145.003.2628-16, серії ДТ №4А1.145.0003693-17, серії ВГ № 4А1.145.0037828- 16, серії ДТ № 4А1.145.0002132-16;
- Копії декларацій про відповідність № BIN10042021/Т8-177/ВТ-К5-Є. №4А.Т8.100.В0368-21;
- Копії декларацій про відповідність № 4А.01042016-В-К5-С, 4А.29032017-В-К5-С. 4А.02082016-В-К5-С;
- Копії паспортів на паливо № 1520, № 145, 773, 1252, 892, 334;
- Копії сертифікатів відповідності № BIN.00181-01, BIN.00412-21;
- Копія рішення щодо видачі сертифікату відповідності від 24.05.2021;
- Копія звіту щодо відповідності продукції вимогам технічного регламенту № BIN.00177-21;
- Копії паспортів на паливо № 149, 1583, 1343, 721, 1351, 1091;
- Оригінали товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів № 00038072, від 23.02.2022, № 00031220 від 18.10.2021, № 00031220 від 18.10.2021, № 52356 від 18.07.2022;
- Акцизна накладна № 75 від 18.10.2021;
- Заявка № 153630;
- Шістнадцять пустих бланків ТТН на відпуск нафтопродуктів без номерів і дат з відтисками печаток ТОВ «ATJI-Люкс»;
- Аркуші з друкованим текстом та рукописними записами зі списками автомобілів на 17 арк.;
- Відомості за 04.06.2019, 05.11.2021, 14.05.2022, 29.07.2022 24.05.02 на 10 арк.; кожна; Чернові записи з зазначенням номерів авто, види палива та об`ємів на 5 арк.;
- Два примірники договорів № 10/09-01 поставки нафтопродуктів від 10.09.2019 на 4 арк.;
- Акти надання послуг № 802 від 30.09.2018, № 802 від 20.09.2018;
- Рахунок на оплату, № 758 від 30.09.2018;
- Рахунки-фактури № СФ-0001356 від 04.08.2020, № СФ-0000158 від 11.05.2021, СФ- 000320 від 16.12.2019, СФ-000316 від 11.12.2019, СФ-0001210 від 17.08.2021, СФ- 019769 від 24:10.2019, СФ-01522 від 06.09.2019, № СФ-0000932 від 23.06.2021 , СФ- 0000214 від 16.09.2020;
- ТТН № 16/09-03 від 16.09.2020;
- Договір № 15/09-01 поставки нафтопродуктів від 15.09.2020 2-х примірниках на 4 арк.;
- Копія сертифікату якості серії АА № 000349;
- Копія паспорта № 1091;
- Видаткові накладні № РН-0000221 від 16.09.2020, ФН-0001028 від 23.06.2021, РН- 0001463 від 09.09.2019, РН-0002033 від 14.10.2018, РН-0001324 від 17.08.2021, РН- 0000225 від 16.12.2019, РН-0000222 від 11.12.2019, РН- 0000158 від 12.05.2021, РН- 0003608 від 05.08.2022;
- Акт звірки взаємних розрахунків за період 9 місяців 2018 року за договором № 15/03- 01 від 15.03.2018;
- Дві відомості (одна без дати, але із списком клієнтів, друга за 16.06.2022);
- Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «АТЛ-Люкс» та ТОВ « Будінженері» в 2 примірниках;
- Міжнародна ТТН № 21081 від 26.08.2021;
- Аркуш з написом «Маршрутки» з чорновими записами;
- Рахунок фактура № СФ-0000391 від 10.03.2020 ;
- ТТН № 16/12-02 від 16.11.2020;
- Блокнот з чорновими записами із палітуркою темно-червоного кольору. Чорної
записи із зазначенням номерів авто, об`єму палива та інше;
- Зошит з палітуркою зеленого кольору та рукописними записами-інструкцією роботи з паливними колонками та пультами;
- Технічний опис та інструкція з експлуатації АЗТ2.833.012.00-01 ТО, Колонка 1КЭР-50-051, ГОСТ 9018-76 «НАРА-13»;
- Інструкція з експлуатації «Колонка 1 КЭР-50-04-2-1 ГОСТ 9018-89 «НАРА-13»;
- Паспорт та інструкція з експлуатації автозаправочний блок пункт АБП 0000000 ПС;
- Формуляр 070000000 ФО Колонки паливороздавальної « І КЭР-50-04-2-1 «Ливны-1»
- Документація на пункт оператора АЗС ТУУ 03847062.001-95;
- Сервер (Network video recorder) мapки Hikvision;
- Три зразки дизельного пального об`ємом 1 літр кожний, поміщено в окремі полімерні пластикові пляшки, горловини яких скріплено бирками ( №S6-0236097, № S60236098, № S6-0236096);
- Три зразки дизельного пального, поміщено в окремі полімерні пластикові пляшки
горловини яких скріплено бирками (№S6-0236095, № S6-0236094, № S6-0236093).
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав в інтересах ОСОБА_6 , ТОВ «АТЛ Люкс» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.08.2022 року в частині задоволення клопотання про накладення арешту та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат зазначає, що матеріали провадження не вказують, що вилучене майно було незаконно виготовлено або незаконно продавалося.
ТОВ « АТЛ Люкс» законно здійснює господарську діяльність із торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 є власником даного товариства, накладений арешт не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи особи.
Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не врахувала, що арешт перешкоджає здійсненню законної діяльності товариства.
Кримінальне правопорушення за яким здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні є злочином невеликої тяжкості, а тому не зрозуміло чому досудове розслідування здійснюється за місцем знаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області.
Прокурором жодним чином не було доведено, що арештоване майно відповідає критеріям речового доказу, а також наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_8 також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.08.2022 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що грошові кошти, які були знайдені під час обшуку є предметом кримінального правопорушення.
Автомобіль марки «Renault» 2700151, ДНЗ НОМЕР_1 (бензовоз) перебував безпосередньо на АЗС, присутні під час обшуку працівник АЗС та адвокат не надали жодних документів на підтвердження законності перебування останнього на заправці.
Крім того, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 30.06.2022 року було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Стеценко 20А, в тому числі і на вилучення транспортних засобів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, який підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, проти апеляційної скарги сторони обвинувачення заперечував, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, проти апеляційної скарги представника заперечував, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022110000000101 від 19.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що Головою правління Благодійного фонду «Мігас» ОСОБА_10 , використовуючи власний смартфон, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на Інтернет-ресурсі «Оіх» натрапив на оголошення про продаж паливно-мастильних матеріалів, в описі було зазначено: «Продаю бензин 95, 92 и Дизель Цена 90 грн/литр (до 50 литров) 80 грн/литр (50- 100 литров) 70 грн. (100-200 литров) Постоянным клиентам, постоянная цена. 70- 80 грн. Свежесобранный бензин с заправок разливаю по 20,30,50 и более литров.» Особа, що реалізує паливо через мережу Інтернет підписана як - «Николай Каракаш» номер телефону НОМЕР_2 , https://www.olx.Ua/d/obyavlenie/benzin-95-92-i-dizel-IDOD9Vo.html.
Відповідно до інформації Міністерства економіки України, станом на 12.05.2022 року відповідно до вимог пункту 414 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (лист від 12.05.2022 № 16/2-87-22 визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ОСОБА_11 , яка становить 35,31 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINEЮррт, яка становить 33,36 гривень).
Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» з 01.07.2019 року запроваджено ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місця оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.
Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальни, на які отримані відповідні ліцензії.
Роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю.
Відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 (із змінами від 4 грудня 2019) роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Пунктом 10.2.4 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі: відсутності пломб» вантажовідправника, їх порушення (у випадках пломбування автоцистерни) або невідповідності відбитка, що вказані в ТТН; відсутності свідоцтва про повірку автоцистерни; несправності зливного пристрою автомобільної цистерни; несправності заземлювального пристрою; під час грози; неналежного оформлення або відсутності ТТН; наявності підтоварної води і механічних домішок в нафтопродукті; невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного документа; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма показниками якості); відсутності копії сертифіката відповідності.
Відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України, до підакцизний товарів належить пальне, у тому числі товари (продукція), використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.
Частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_12 , останнього було запрошено до закритої групи у месенджері Viber «Заправка PRORABА ДП А95», особа яка підписана, як « ОСОБА_13 » кожного дня з 08 год. ранку публікує у вищевказаній групі повідомлення про наявність палива, тип палива та ціну за літр палива та скидає геомітку де його можна придбати, як останній вказав в протоколі «без черг та лімітів», однак у кожному повідомлені ОСОБА_13 зазначає, що оплата тільки виключно за готівковий розрахунок та виключно після зазначення паролю заправнику «Від Олександра Прораба». Останній здійснив заправку власного автомобіля та заправив каністру дизельним пальним. Після чого, в останнього від даного дизельного палива, що він придбав за адресою: м. Київ, вул. Стеценко 20А, на території «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737», інформація про яку була зазначена у групі «Заправка PRORABА ДП А95», пошкодився двигун та паливна система автомобіля.
29.07.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_14 від 30.06.2022 року на території колишнього КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737» (код ЄДРПОУ 05456746), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стеценко 20А, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, повний перелік яких зазначений у протоколі.
02.08.2022 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на виявлені та вилучені під час проведення обшуку на території колишнього КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737» (код ЄДРПОУ 05456746), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стеценко 20А, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, повний перелік яких зазначений у клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.08.2022 року задоволено частково клопотання прокурора та накладено арешт на виявлені та вилучені під час проведення обшуку на території колишнього КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737» (код ЄДРПОУ 05456746), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стеценко 20А, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, повний перелік якого зазначений у резолютивний частині ухвали.
У накладенні арешту на грошові кошти купюрами номіналом: 1) 1 грн.-8 шт.; 2) 2 грн.-2 шт.; 3) 5 грн.-20 шт.; 4) 10 грн.-46 шт.; 5) 20 грн.-64 шт.; 6) 50 грн.-57 шт.; 7) 100 грн.-44 шт.; 8) 200 грн.-103 шт.; 9) 500 грн.-64 шт.; 10) 1000 грн.-1 шт. та автомобіль марки «Renault» 2700151, ДНЗ НОМЕР_1 (бензовоз), - відмовлено.
Задовольняючи частково дане клопотання, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на виявлене та вилучене майно під час проведення обшуку на території колишнього КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737» (код ЄДРПОУ 05456746), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стеценко 20А, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, а також відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти та автомобіль марки «Renault» 2700151, ДНЗ НОМЕР_1 (бензовоз), у зв`язку із невідповідністю майна ознакам визначеним у ст. 98 КПК України.
З таким рішення слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Задовольняючи частково дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, всупереч доводам представника, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Метою накладення арешту у поданому клопотанні прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів.
Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Стосовно доводів апеляційної скарги представника в частині неправомірності здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні за місцем знаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області слід зазначити наступне.
Відповідно до постанови першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_15 від 24.05.2022 року доручено здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України у кримінальному провадженні № 42022110000000101 від 19.05.2022 року слідчим СУ ГУ НП в Київській області з метою забезпечення ефективного, швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у розумні строки (а.с18-19, т.1). Відтак, підстав вважати здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не уповноваженим органом у колегії суддів немає, тому вищевказані доводи підлягають відхиленню.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що прокурор, обґрунтовуючи подане клопотання про арешт майна у частині накладення арешту на грошові кошти та автомобіль, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а відтак доводи сторони обвинувачення щодо причетності вищевказаного майна до вчинення кримінального правопорушення на даному етапі не знаходять свого підтвердження.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави,з яких просять апелянти скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційних скарг колегією суддів не виявлено, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на виявлені та вилучені під час проведення обшуку на території колишнього КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737» (код ЄДРПОУ 05456746), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стеценко 20А, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києвав особі Київської міської ради, повний перелік якого зазначений у резолютивній частині ухвали, залишити без змін, аапеляційні скарги представника ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ Люкс» адвоката ОСОБА_7 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 106267460 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Росік Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні