Ухвала

від 08.09.2022 по справі 752/4163/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києвавід 03 червня 2022 року,

за участі: захисника ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 поданої у межах кримінального провадження № 42020101010000220 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2020 року на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, подану в порядку ст. 303 КПК України.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що повідомлення про підозру від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_6 за своїм змістом повністю відповідає вимогамст. 277 КПК Україниі містить усі необхідні відомості, передбачені ст.ст.276-278 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням,захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києвавід 03 червня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 20 жовтня 2021 року у кримінального провадження № 42020101010000220 зі змінами внесеними повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 03 грудня 2021 року відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України

Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконно і необґрунтованою, з огляду на наступне.

Зокрема зазначає, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 не відповідає вимогам КПК України, оскільки усупереч вимогам ст. 277 КГІК України містить недостовірні відомості щодо правової кваліфікації кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні, в якому оголошено про підозру; усупереч вимог ст. 39, ч. 3 ст. 214, ст. 276, 277 КПК України винесене (підписана) та оголошене за відсутності правових підстав до реєстрації кримінального правопорушення в ЄРДР; процесуальні дії, у тому числі слідчі дії проведені з грубим порушенням вимог КПК України, за відсутності відповідних прав та повноважень, що виключає можливість використання їх в обґрунтування повідомлення про підозру.

Також, зауважує, що дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Проте ОСОБА_6 не є службовою особою КП «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС», відповідно грошові кошти, що сторона обвинувачення трактує як такі, що були бюджетними, не були ввірені ОСОБА_6 та не перебували у її віданні. З моменту надходження грошових коштів КП «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС» на рахунки ТОВ «ДІО СПОРТ» вони стали коштами товариства, а у ТОВ виникли обов`язки щодо виконання робіт. Наявність у ст. 191 КК України спеціального суб`єкту виключає можливість кваліфікувати за цією статтею дії ОСОБА_6 , оскільки суб`єктом (виконавцем) цього злочину можуть бути лише службові особи КП «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС».

Крім того, зазначає, що у повідомленні про підозру не зазначено у чому саме полягають тяжкі наслідки як кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 366 КК України, оскільки заподіяння збитків внаслідок розкрадання є кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України і не можуть одночасно бути кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 366 КК України.

З огляду на викладене, захисник вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, складене (підписане) з порушенням вимог ст. ст. 38, 110, 214, 277 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Прокурор та підозрювана у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовані, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України. Захисник також не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора та підозрюваної.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваної, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2ст. 309 КПК Українипід час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюютьсяГлавою 22 КПК України.

Зокрема, частинами 1-3ст. 276 КПК Українивизначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Згідно зіст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зазначені вимоги закону органом досудового розслідування дотримані в повному обсязі.

Як убачається з матеріалів судового провадження, 20 жовтня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у службовому підробленні внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки; заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

26 травня 2022 року захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на згадане повідомлення про підозру.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року у задоволені вказаної скарги захисника відмовлено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, виходячи з наступного.

Слідчий суддя у постановленій ухвалі вірно зазначив, з чим в повній мірі погоджується і колегія суддів, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено у порядку, передбаченому КПК України, і за своїм змістом воно повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості, передбачені ст.ст. 276-278 КПК України.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час кримінального провадження по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи у сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про ймовірне вчинення підозрюваною ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, на момент прийняття оскаржуваного рішення присутня, всупереч доводам апеляційної скарги.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

З урахуванням наведеного, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, навіть з урахуванням усіх викладених у ній доводів без задоволення.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києвавід 03 червня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 поданої у межах кримінального провадження № 42020101010000220 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2020 року на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 752/4163/21 Справа № 11-сс/824/2374/2022 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_7 Доповідач: ОСОБА_1